Марія Колесникова стала лауреаткою Премії Магнітського
Одна з лідерок білоруської опозиції Марія Колесникова, яка перебуває в ув’язненні, стала лауреаткою Премії Магнітського (Magnitsky Award). Про це повідомив співзасновник Білоруського Вільного театру Микола Халезін.
«Ми вшановуємо її за принципову та сміливу позицію, яку вона зайняла на захист своєї країни, виступаючи проти режиму Лукашенка. Той факт, що вона могла піти, але виявилася настільки сильною, що залишилася та заплатила настільки драматичну ціну, розчулила всіх членів комітету з нагород; ми відчули, що її сила та її жертва мають бути визнані та вшановані», – мовиться у супровідному тексті до нагороди.
На церемонії вручення, яка відбулася в Лондоні, Марію Колесникову представляли Наталя Коляда та Білоруський Вільний театр, які були відзначені Премією Магнітського у 2020 році в номінації «Мужність під вогнем». Нагороду вручив голова Фонду Бориса Нємцова журналіст Володимир Кара-Мурза.
Премія імені Магнітського була заснована за сприяння кількох міжнародних організацій Великої Британії, країн ЄС, США та Канади. Від 2015 року нею щороку відзначають журналістів, політиків, громадських діячів та юристів за значний внесок у збереження та розвиток правосуддя та захисту прав людини. Раніше премію отримали російські політики Борис Нємцов (посмертно) та Олексій Навальний, український режисер Олег Сенцов.
Юрист фонду Hermitage Сергій Магнітський став відомий світовій громадськості після того, як повідомив про факти крадіжки чиновниками більш ніж 5 мільярдів рублів з бюджету Росії. Був арештований за звинуваченням у несплаті податків і помер у російському СІЗО, за офіційною версію, від серцевої недостатності. Справжніми причинами його смерті, як вважають сім’я Магнітського та правозахисники, були «ненадання медичної допомоги», жахливі умови тримання, тортури.
Коротко про справу Марії Колесникової
Члена президії Координаційної ради[1] Марію Колесникову затримали вранці 7 вересня 2020 року – люди в цивільному й масках заштовхали жінку до мікроавтобуса з написом «Зв’язок» та увезли в невідомому напрямку. У МВС Білорусі тоді казали, що не мають інформації про затримання Колесникової.
8 вересня її, а також прессекретаря Координаційної ради Антона Роднянкова та виконавчого секретаря Координаційної ради Івана Кравцова представники силових структур намагалися примусово вивезти в Україну, проте Колесникова порвала свій паспорт і її знову затримали.
Того ж дня Міжнародний Меморіал опублікував заяву, у якій закликав «уряд Росії, російську та міжнародну громадськість, політичних лідерів Європи і всього світу зробити все можливе, щоб Марія Колесникова сьогодні ж опинилася у безпеці, у Мінську, на свободі». «Уся відповідальність за життя, безпеку та здоров’я Марії Колесникової лежить (…) у першу чергу, на совісті людини, що називає себе президентом Білорусі – на Олександрові Лукашенку», – наголосив Меморіал.
16 вересня Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій обвинувачення у «закликах до дій, спрямованих на спричинення шкоди національній безпеці Республіки Білорусь, скоєних з використанням ЗМІ та мережі Інтернет».
6 вересня 2021 року суд визнав Марію Колесникову винною за трьома статтями Кримінального кодексу – змова з метою захоплення влади; заклики до дій, що шкодять національній безпеці; створення екстремістського формування або керівництва – та засудив до 11 років позбавлення волі. Колесникова винною себе не визнала.
Цього року Марію Колесникову відзначили премією «Дух Яна Карського» за захист прав людини. Церемонія вручення відбулася 22 червня у Варшаві, отримала премію сестра Колесникової Тетяна Хомич.
Нагадаємо, 9 серпня 2020 року, після закінчення голосування на президентських виборах, у Білорусі розпочалися масові протести – люди були незадоволені нечесною виборчою кампанією, повідомлялося про масові фальсифікації.
Офіційно було оголошено, що на виборах переміг Олександр Лукашенко, який керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнародному рівні.
Тоді почалися безпрецедентні репресії влади РБ проти власного населення. Масові порушення прав людини і норм права відбувалися на всіх етапах контактування людей із представниками силових структур.
Також правозахисники заявляли про нечувані знущання білоруської влади з жінок, цілеспрямоване й навмисне створення негуманних умов утримання в місцях несвободи для покарання затриманих.
Здійснюється тиск на неурядові організації, незалежні ЗМІ, немало журналістів засуджені або перебувають під вартою.
27 серпня 2021 року Верховний суд РБ ліквідував Білоруську асоціацію журналістів – організацію, засновану 1995 року, яка об’єднує працівників ЗМІ та займається, зокрема, захистом прав колег, підвищенням професійного рівня журналістів, здійснення моніторингу висвітлення теми вибрів білоруськими медіа.
[1] Громадське об’єднання, засноване в серпні 2020 року для подолання політичної кризи та забезпечення злагоди у суспільстві, а також для захисту суверенітету й незалежности Білорусі.