MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 56 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.12.2020 ‒ 31.12.2020. Ч. ІІ

01.12.2021
Ігор Усенко, Євген Ромінський

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 22.11.2021.

Місцеве самоврядування

Проект 4535 від 22.12.2020 (Безгін В. Ю., Гурін Д. О. + 10) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.

Проект покликаний усунути колізії, які виникли, зокрема, у липні 2020 року після виключення з Виборчого кодексу України положень про обрання старост виборцями, але з одночасним затвердженням норми, що староста представляє інтереси жителів відповідного села,селища. Відповідно, щоб обійти питання про вибори пропонується встановити, що  «староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу». Іншими змінами пропонується поширити інститут старост і на міста, які не є адміністративними центрами громад; надати можливість органам місцевого самоврядування затверджувати старостинські округи та Положення про старосту; уточнити статусу старост; скасувати норми щодо дострокового припинення повноважень старости; загалом збалансувати систему місцевого самоврядування в Україні.

Втім, фахівці ГНЕУ і ГЮУ доволі критично поставилися до проекту, вважаючи, що і до, і після запропонованих змін система місцевого самоврядування не буде узгоджуватися з Конституцією України, якою не передбачені ні «старости», ні «старостинські округи», а суб’єктом надання представницького мандата визнається виключно територіальна громада. Згодом, слушну критику Президента України викликала спроба у цьому ж проекті змінити редакцію частини третьої статті 11 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Проект 02.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а 15.04.2021 прийнятий у другому читанні як закон. Однак, на закон накладено вето і він був повернутий 03.06.2021 з пропозиціями Президента України. Зрештою, 14.07.2021 закон прийнятий з пропозиціями Президента України і невдовзі підписаний.

Права громадян та громадських об’єднань

Проект 4487 від 11.12.2020 (Лубінець Д.В., Ткаченко М. М. + 6) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб».

Метою проекту проголошено вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) в Україні, зокрема, права на соціальний захист,  житло, освіту тощо. Крім того, вперше на законодавчому рівні закріплюються повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування, координацію та реалізацію державної політики з питань ВПО. Передбачається внести зміни до названого Закону з урахуванням практики його застосування. Зокрема, пропонуються зміни до підстав та процедур видачі довідки про взяття на облік ВПО у разі відсутності в особи реєстрації місця проживання на території, з якої відбулося внутрішнє переміщення, а також зміни до підстав та порядку скасування дії довідки про взяття на облік ВПО. Визначаються загальні підходи до забезпечення реалізації прав та свобод ВПО. ВПО мають користуватися всіма правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, а також вони мають можливість доступу до послуг і пільг, які надаються мешканцям територіальних громад України за місцем проживання ВПО. Врегульовується реалізація права ВПО на житло через реалізацію державних та місцевих програм, зокрема житла тимчасового призначення. Крім того, визначаються повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування, координацію та реалізацію державної політики з питань ВПО. До основних повноважень такого органу належить сприяння повній реалізації прав і свобод ВПО, а також пошуку та реалізації довгострокових рішень для них, зокрема, інтеграції на новому місці проживання; сприяння в установленому законодавством порядку соціальному забезпеченню; координація здійснення заходів зі зміцнення стійкості приймаючих територіальних громад; збір та аналіз інформації про необхідність забезпечення житлом та вирішення інших питань соціального захисту ВПО з тимчасово окупованих територій України та осіб, які виїхали за кордон; та інші.

ГНЕУ висловило сумніви щодо юридичної визначеності і коректності окремих положень проекту, хоча прямо і не заперечувало необхідності його прийняття.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4495 від 15.12.2020 (Остапенко А. Д., Завітневич О. М. + 5) про внесення змін до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».

Проект спрямований на впорядкування міжвідомчих відносин. Зокрема, до складу Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин пропонується включити представників, визначених Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання соціального захисту прав громадян та соціального захисту прав ветеранів. Голову названої Комісії пропонується обирати строком не на 7, а на 3 роки. Уточнюється, які органи можуть вносити відомості до Реєстру загальних відомостей про розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Реєстру щодо наявності інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи та безпосереднього розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та Реєстру, що містить відомості про невпізнані останки та пов’язані з ними речі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Серед інших ініціатив цікавою є пропозиція надати право бути присутніми на засіданнях вищеназваної Комісії уповноваженим особам громадських об’єднань, хоча і в кількості не більше трьох осіб.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4521 від 18.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності.

Проектом пропонується: внести зміни до Закону України «Про волонтерську діяльність», якими передбачити ведення Переліку організацій / установ, які залучають до провадження волонтерської діяльності іноземців та осіб без громадянства (далі – Перелік), відповідність цих організацій / установ встановленим вимогам, взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань, пов’язаних з включенням організації / установи до Переліку, обов’язки організацій / установ, які мають намір залучати іноземців та осіб без громадянства до провадження волонтерської діяльності; внести зміни до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», якими узгодити норми цього Закону із запропонованими змінами до Закону України «Про волонтерську діяльність» в частині ведення Переліку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності. Для цього пропонується, зокрема, доповнити Закон України «Про волонтерську діяльність» новим розділом ІІ-1 «Особливості провадження волонтерської діяльності із залученням іноземців та / або осіб без громадянства». Слід зазначити, що наразі ці питання регулюються лише двома частинами статті 3 «Реалізація державної політики у сфері волонтерської діяльності» та рядом приписів статей 5 та 9.

Проект видається дуже неоднозначним і встановлює значну кількість додаткових бюрократичних процедур. Зазначена ж мета проекту: «Проект акта розроблено з метою протидії фіктивній волонтерській діяльності як засобу отримання іноземцями / особами без громадянства посвідки на тимчасове проживання в Україні», видається доволі абсурдною. Україна не потерпає від напливу іноземців, натомість бюрократичні процедури можуть стати на перешкоді реальних волонтерських ініціатив.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4539 від 24.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг окремим категоріям громадян України, що звертаються за вчиненням консульських дій.

Статтю 38 «Нотаріальні дії, вчинювані консульськими установами України» Закону України «Про нотаріат» пропонується доповнити такими положеннями: За вчинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах та консульських установах справляється консульський збір у визначених законодавством розмірах. За вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненнями осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1 і 2, осіб з інвалідністю І та ІІ груп та дітей з інвалідністю консульський збір не справляється. Натомість статтю 20 «Адміністративний збір. Консульський збір» Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» пропонується доповнити наступним положенням: За оформлення в закордонних дипломатичних установах України паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 і 2, особам з інвалідністю І та ІІ груп та дітям з інвалідністю консульський збір не справляється.

Проект фактично спрямований на доповнення закону тими приписами, які б він мав містити від самого початку з огляду на ті повноваження, які надаються закордонним дипломатичним установам України.

Проект 15.04.2021 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а 15.07.2021 – у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Соціальне забезпечення і пільги

Проект 4542 від 24.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» щодо приведення у відповідність із деякими законодавчими актами.

Проект насамперед спрямований на уточнення положень і використання більш належних термінів без принципової зміни сенсу приписів. Зокрема, пропонуються такі заміни: «спеціального автомобільного транспорту» на «автомобіля», «навчальні заклади» на «заклади освіти», «спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати)» на «спеціальні школи» тощо. Дещо розширені права представників недієздатної особи з інвалідністю. Окремо слід зазначити новий підхід до визначення технічних та інших засобів реабілітації осіб з інвалідністю, які визначаються як допоміжні засоби індивідуального використання, до яких належать засоби: для підтримування, тренування чи заміщення втрачених / порушених функцій організму; для тренування навичок; протези, ортези, ортопедичне взуття; для самообслуговування та особистого догляду; для забезпечення особистої мобільності і транспортування; для орієнтування, спілкування та обміну інформацією; меблі та інші засоби; для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти.

Проект 21.05.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 02.11.2021 ‒ у другому читанні як закон. Проте на час підготовки огляду він вже більше року перебуває на підписі у Президента України.

Проект 4550 від 28.12.2020 (Аліксійчук О. В., Любота Д. В. + 30) про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо врегулювання окремих питань у сфері забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями.

Пропонується віднести до числа підакцизних товарів, що є гуманітарною допомогою, легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж п’ятнадцять років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, які є спеціально обладнаними під керування особами з інвалідністю та ввозяться для осіб з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством.

Слід звернути увагу, що проект 4550 в частині термінології не узгоджується з попереднім проектом. Утім, основна ідея проекту є адекватною.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4554 від 29.12.2020 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС.

Пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про дитяче харчування» та внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я та Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» і «Про рекламу». Змін доволі багато. Найзначніші з них зазначені в пояснювальній записці до проекту. Це, зокрема: зміни до статті 61 «Основ законодавства України про охорону здоров’я», які узгоджують її норму із законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. А зміни до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» стосуються: термінів, за допомогою яких продукти дитячого харчування класифікуються за своїм призначенням і складом; спеціальних вимог до дитячого харчування; визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, щодо затвердження окремих показників якості харчових продуктів, низки вимог до конкретних видів харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, для спеціальних медичних цілей та для контролю ваги, порядку надсилання компетентному органу повідомлення про намір введення в обіг або ввезення на митну територію України цих харчових продуктів; визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, щодо затвердження окремих показників якості харчових продуктів; зміни до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» стосуються: необхідності врахування при підготовці щорічного плану державного контролю відомостей, що містяться у повідомленнях операторів ринку про намір введення в обіг або ввезення на митну територію України дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги; визначення розміру санкцій у вигляді штрафу за порушення вимог законодавства в сфері безпечності та якості дитячого харчування; зміни до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» стосуються: визначення переліку обов’язкової додаткової інформації про дитяче харчування, яка повинна надаватися споживачам на додаток до загального переліку обов’язкової інформації, визначеного для всіх харчових продуктів; встановлення заборони зазначення в маркуванні дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування написів «без глютену», «з дуже низьким вмістом глютену», «підходить для осіб з непереносимістю глютену», «підходить для осіб, хворих на целіакію» «спеціально розроблено для осіб з непереносимістю глютену», «спеціально розроблено для осіб, хворих на целіакію», адже застосування інгредієнтів з вмістом глютену для таких харчових продуктів заборонено і зазначені написи можуть вводити споживачів в оману; зміни до Закону України «Про рекламу» стосуються: заборони реклами дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування з чітко визначеними винятками, яка має на меті зменшення впливу виробників дитячого харчування на рішення матерів про припинення годування грудьми; визначення розміру санкцій у вигляді штрафу за порушення у сфері реклами дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування.

Проект 30.06.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 21.10.2021 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4555 від 29.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.

Проект передбачає відновлення тих приписів щодо порядку надання та розміру пільг, що були скасовані ще в грудні 2014 року. Згодом 2019 року рішенням Конституційного Суду України скасовані запроваджені 2014 року обмеження, однак це рішення фактично лишалося не виконаним. У пояснювальній записці зазначається, що проектом акта передбачено урегулювання питання забезпечення права на отримання державної пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для всіх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Проект 29.04.2021 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а 29.06.2021 – у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство,

адміністративна та інша відповідальність

Проект 4458 від 03.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення переліку порушень бюджетного законодавства.

Пропонується доповнити частину першу названої статті таким складом злочину: порушення встановлених термінів та порядку подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, подання такої звітності у неповному обсязі.

Проект має дуже коротке обґрунтування. Фактично пропонується поширити на фінансову звітність бюджетних організацій вимоги щодо фінансової звітності комерційних структур. Таке порівняння видається вельми сумнівним з огляду на цілковито інший характер власне господарської діяльності.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4459 від 03.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за вчинення опору та втручання в діяльність державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, працівника служби державної охорони природно-заповідного фонду України під час виконання ними службових обов’язків.

Пропонується дію частини другої статті 342 «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 343 «Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця» КК України на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та працівників служби державної охорони природно-заповідного фонду України.

Загалом можна погодитися з тим, що названих осіб під час виконання ними службових обов’язків цілком можна прирівнювати до представників правоохоронних органів.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4481 від 10.12.2020 (Дмитрук А. Г., Яцик Ю. Г. + 6) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо регламентації запиту у кримінальному провадженні.

Проект спрямований на удосконалення правового регулювання  кримінального процесу та усунення правової прогалини у регламентації запиту у кримінальному провадженні. На думку ініціаторів проекту, належним чином регламентовані лише адвокатські запити. Досягнення зазначеної мети передбачається здійснити через доповнення Кримінального процесуального кодексу України новою главою 14-1, в якій дається визначення запиту у кримінальному проваджені, змісту, порядку та строків його розгляду, вказуються відомості, речі та документи, стосовно яких не може бути направлено запит у кримінальному провадженні тощо. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнюється новою статтею 185-14, в якій передбачається відповідальність за неправомірну відмову в наданні речей, документів або відомостей, несвоєчасне або неповне їх надання, надання відомостей, що не відповідають дійсності у відповідь на запит сторони кримінального провадження. Крім того, у КУпАП визначаються органи (їх посадові особи), уповноважені складати протоколи про вчинення цього адміністративного правопорушення, а також розглядати відповідні категорії справ.

ГНЕУ вбачає у проекті ряд недоліків, зокрема звернуло увагу на те, що запит не є заходом примусу, метою застосування якого є запобігання уникненню слідства і суду, перешкоджання встановленню об’єктивної істини, а також продовження злочинної діяльності. Відтак, не вбачається можливості віднесення запиту до переліку заходів забезпечення кримінального провадження.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4534 від 22.12.2020 (Стефанчук Р. О., Ткаченко О. М. + 39) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони розміщення реклами на автошляхах.

Пропонується з частини другої статті 140 «Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт» виключити згадку про караність встановлення рекламоносіїв, натомість статтю пропонується доповнити новою частиною, якою запровадити відповідальність за «Порушення визначеної законодавством заборони розміщення рекламних засобів на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах», запровадити відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це зумовлено значно жорсткішими вимогами до зовнішньої реклами, які запроваджуються до Закону України «Про рекламу». Зокрема, пропонується заборонити розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; на велосипедних доріжках; у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування та на відстані менш ніж 10 метрів від краю такої смуги; у межах смуги відведення вулиць і доріг населених пунктів та на відстані менш ніж 5 метрів від краю такої смуги; над проїзною частиною автомобільних доріг; на відстані менш ніж 50 метрів від місця перехрещення дороги із залізничними коліями. Ці ж заборони дублюються і у статті 38 «Заборона розміщення рекламних засобів на автомобільних дорогах» Закону України «Про автомобільні дороги». Інші зміни, передбачені проектом, мають технічний характері і спрямовані на впровадження наведених ініціатив.

Проект є дуже дискусійним, оскільки породжує неоднозначність трактування. Так, реклама розміщена на будинках, якщо будинки стоять ближче 5 метрів від проїзної частини вулиці, також ніби має потрапляти під заборону? А чи слід у такому разі розглядати як рекламу вивіски закладів, які власне і створені в рекламних цілях? Загалом проект у пропонованій редакції породжує чимало питань.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4536 від 23.12.2020 (Фєдієнко О. П., Медяник В. А. + 23) про внесення зміни до статті 145 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності у сфері телекомунікацій).

Проектом пропонується вдвічі підняти розміри штрафів, передбачені частинами першою та другою статті 145 «Порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами, повідомленням про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій». У пояснювальній записці ініціатори проекту наводять аргументацію таких ініціатив: Одним із заходів щодо зниження правопорушень може бути вищий розмір адміністративного штрафу, в т. ч. розмір якого може бути значно вищим, аніж розмір шкоди, який може бути нанесено споживачеві внаслідок, наприклад, неякісного надання послуги. Тому, запропонований у проекті рівень підвищення розмірів штрафів стимулюватиме суб’єктів господарювання (операторів, провайдерів телекомунікацій) виконувати законодавство у сфері телекомунікацій.

Автори цього огляду вже багато разів зазначали, що самі лише санкції не можуть сприяти покращенню ситуації. Вони можуть виступати лише елементом, одночасно з іншими способами впливу та протидії. Самі по собі збільшені штрафи ймовірніше призведуть лише до посилення корупційних ризиків.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4541 від 24.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за правопорушення у сфері насінництва та розсадництва, а також у сфері додержання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин.

В пояснювальній записці метою проекту зазначається узгодження статей КУпАП та законодавства у сферах, які регулюють питання насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин, додержання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах, та створення належних умов для ефективної діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у зазначених сферах. Проектом передбачено: запровадити штрафні санкції за: порушення заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу; невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу; визначення осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу, які мають право складати протоколи, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення. Для цього пропонується доповнити кодекс статтями 90-2 «Порушення заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу», 188-56 «Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо  сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу» та 188-57 «Невиконання законних вимог посадових осіб, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва», а також розширити положення статті 104-1 «Порушення вимог ведення насінництва та розсадництва». Також пропонується надати право складати адміністративні протоколи посадовим особам Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва і Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу.

Проект видається доволі неоднозначним як щодо суті самих ініціатив, так і щодо формулювань конкретних приписів. На це звернуло увагу й ГНЕУ у своєму висновку.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4547 від 24.12.2020 (Гетманцев Д. О., Аллахвердієва І. В., Кінзбурська В. О.) про внесення зміни до статті 128 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей набуття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб статусу цивільного позивача.

У пояснювальній записці зазначається, що запропоновані зміни направлені на удосконалення та підвищення ефективності механізму, який використовує Фонд задля задоволення вимог кредиторів банків, які виводяться з ринку, оскільки стягнуті з винних осіб кошти на покриття збитків будуть спрямовані виключно на їх погашення у порядку черговості, визначеній Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Такий законодавчий механізм відкриватиме додаткову юридичну можливість для повернення активів збанкрутілих банків та притягнення колишніх власників та керівників банків, що виводяться Фондом з ринку, до відповідальності за заподіяні збитки. Пропонується названу статтю 128 «Цивільний позов у кримінальному провадженні» доповнити новою частиною такого змісту: Цивільний позов в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вимоги яких акцептовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, пред’являється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. У такому разі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває статусу цивільного позивача, який зберігається за ним після припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як юридичної особи. У редакції, яка була прийнята у другому читанні, додалася лише вказівка на те, що позов в інтересах кредиторів пред’являється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб лише за дорученням таких осіб. Однак саме це уточнення викликало заперечення з боку Президента України і вимогу фактично повернутися до первісної редакції проекту.

Проект 20.05.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 30.06.2021 ‒ у другому читанні як закон, однак на нього було накладено вето Президента України. Закон 22.07.2021 повернутий до парламенту і 18.11.2021 повторно прийнятий з пропозиціями Президента України, однак на час підготовки огляду відомостей про його підписання ще не було.

Проект 4551 від 28.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення законодавства щодо управління у сфері безпеки автомобільних доріг.

Проект спрямований на забезпечення належного функціонування Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління безпекою автомобільних доріг» від 17.10.2019. Метою і завданнями проекту визначено запровадження адміністративної відповідальності замовників робіт з будівництва та утримання автомобільних доріг за незабезпечення здійснення аудиту та/або перевірки безпеки автомобільних доріг, якщо такий аудит і перевірка є обов’язковими згідно з вимогами законодавства; адміністративної відповідальності за створення перешкод при здійсненні аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг; конкретизація диспозиції статті 288 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення не правил, норм і стандартів, а нормативно-правових актів, норм і правил, що стосуються убезпечення дорожнього руху з метою приведення у відповідність до Закону України від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”». Для цього пропонується у статті 128-1 «Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху» Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 288 «Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху» Кримінального кодексу України слова «правил, норм і стандартів» замінити словами «нормативно-правових актів, норм і правил». Також дію першої статті поширено на «незабезпечення здійснення аудиту та/або перевірки безпеки автомобільних доріг, якщо такий аудит і перевірка є обов’язковими згідно з вимогами нормативно-правових актів, норм і правил», а у другій статті запроваджується відповідальність за порушення нормативно-правових актів, норм і правил, з питань управління у сфері безпеки автомобільних доріг, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинених аудитором безпеки автомобільних доріг або особою, яка проводить перевірку безпеки автомобільних доріг. Також КУпАП пропонується доповнити статтею 185-14 «Створення перешкод при здійсненні аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг»

Проект є вельми неоднозначним, а пропонована редакція статей видається доволі широкою. ГНЕУ у своєму висновку дуже жорстко прокоментував пропоновану редакцію приписів: «Терміни, що використовуються для опису нової форми об’єктивної сторони правопорушення у ст. 128-1 КУпАП, не відповідають принципу правової визначеності та можуть призвести до свавілля суб’єктів правозастосування». Це стосується й інших ініціатив саме в контексті обраних термінів.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Судова влада та судоустрій

Проект 4471 від 07.12.2020 (Монастирський Д.А., Совгиря О. В. + 13) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 стосовно судді, судді Конституційного Суду України.

У проекті, зокрема, передбачається, що протокол про згадані адміністративні правопорушення стосовно судді, судді Конституційного Суду України складається Головою Національного агентства з питань запобігання корупції або його заступником за правилами, визначеними цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Про складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо судді, судді Конституційного Суду України Національне агентство з питань запобігання корупції повідомляє відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду України. Суддя, суддя Конституційного Суду України має право протягом семи робочих днів з дати отримання протоколу повернути примірник протоколу про адміністративне правопорушення та надати пояснення щодо обставин, що можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, уповноваженій особі Національного агентства з питань запобігання корупції особисто або у присутності  відповідно інспектора Вищої ради правосуддя або Голови Конституційного Суду України чи його заступника.

Проект, як і згаданий вище проект 4470, відзначає абсолютно неприпустима методика прийняття, оскільки за тиждень після внесенні, 15.12.2020, упродовж одного дня його включили до порядку денного та прийняли за основу та в цілому як закон! До кінця року він був підписаний Президентом України.

Охорона здоров’я

Проект 4464 від 04.12.2020 (Янченко Г. І., Забурана Л. В. + 69) про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо пільг та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я).

Проект розроблений з метою підвищення рівня соціального захисту працівників медичних закладів, що залучені до надання медичних послуг, однак мають вищу немедичну освіту, що сприятиме зниженню дефіциту кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я. Йдеться, зокрема, як зазначається в пояснювальній записці, про фахівців з вищою освітою за спеціальностями «Бактеріологія», «Біологія», «Генетика лабораторна», «Клінічна біохімія», «Клінічна лабораторна діагностика», «Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища», «Лабораторна імунологія», «Мікробіологія і вірусологія». Пропонується поширити соціальні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників на «професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у закладах охорони здоров’я». Передбачається також встановити, що «перелік посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров’я та кваліфікаційні характеристики таких посад визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я».

ГНЕУ зазначило, що деклароване у проекті прирівнювання професіоналів з вищою немедичною освітою до медичних і фармацевтичних працівників потребує ще ряду інших системних змін, а також слушно зауважило, що не є переконливим твердження про те, що прийняття проекту «не впливає на зміну обсягів доходів та витрат Державного Бюджету України».

Проект 16.12.2020 включений до порядку денного і вже 18.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і на початку 2021 року підписаний Президентом України.

Проект 4472 від 08.12.2020 (Радуцький М. Б., Дубнов А. В. + 11) про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (щодо відтермінування введення в дію частини десятої статті 10).

У проекті пропонується відтермінувати на один рік, до 1 січня 2022 року введення в дію частини десятої статті 10 названого Закону. Йдеться про початок оплати за рахунок коштів Державного бюджету України лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів.

Утім, як слушно зауважило ГНЕУ, чергове відтермінування введення в дію важливої норми вимагає щонайменше пояснень з боку відповідного органу виконавчої влади.

Проект 18.12.2020 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4476 від 09.12.2020 (Скороход А. К., Загородній Ю. І. + 11) про засоби індивідуального захисту (від хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).

Як зазначають ініціатори проекту, на сьогоднішній день на ринку України продається велика кількість засобів індивідуального захисту, включених до переліку товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання  виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів та епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які не тільки не відповідають сертифікатам та стандартам якості, а взагалі не витримують ніякої критики. Окрім того, Україна є єдиною країною, яка не проводить перевірку засобів індивідуального захисту. Метою проекту є знизити рівень захворювання і смертності населення України та, зрештою, врегулювати на законодавчому рівні питання використання в країні дійсно якісних засобів індивідуального захисту, які будуть запобігати виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», через встановлення обов’язків і відповідальності виробників та продавців засобів захисту за якість продукції.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

 Поділитися