Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 57 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.12.2020 ‒ 31.12.2020. Ч. ІІІ

Загалом за цей період зареєстровані 223 проекти законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 22.11.2021.

Земельні справи та сільське господарство

Проект 4450 від 03.12.2020 (Заремський М. В.) про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо підтримки розведення великої рогатої худоби, вівчарства та інших галузей тваринництва).

Пропонується статтю 15 «Бюджетна тваринницька дотація» доповнити таким приписом: щорічно встановлює рівень витрат на утримання однієї голови об’єкта дотацій кожного виду. Дані витрати повинні враховуватись при встановлені розміру дотацій відповідно до пункту 15.7. Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та мінімальний рівень такої дотації має складати  не менше половини рівня витрат на утримання однієї голови об’єкта дотацій по кожному виду. Очікується, що прийняття цього законопроекту дасть змогу прискорити розвиток українського тваринництва та допоможе українському виробнику конкурувати на європейському ринку та загалом підвищить рівень  виробництва та рівень достатку українських фермерів.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4515 від 18.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про землеустрій» щодо уніфікації деяких видів документації із землеустрою.

Як зазначається у пояснювальній записці, на сьогодні існує проблема відсутності визначення інформації у деяких складових документації із землеустрою на законодавчому рівні, а наявність у складі документації із землеустрою неактуальних документів призводить до ускладнення розроблення документації із землеустрою. Тому з метою уніфікації деяких складових документації із землеустрою проектом пропонуються відповідні дефініції, а з метою дерегуляції у сфері розроблення документації із землеустрою пропонується вилучити з її складу неактуальні документи. Крім того, деякі положення Закону України «Про землеустрій» пропонується привести у відповідність до Закону України «Про електронні довірчі послуги», визначити вимоги до електронної форми документації із землеустрою, розширити коло осіб, які можуть виступати замовниками документації із землеустрою. Очікується, що прийняття проекту дасть змогу оптимізувати процеси розроблення документації із землеустрою та усунення корупційних ризиків. Одним з ключових положень проекту є пропозиція заміни чинного припису про те, що «Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою» таким приписом: «Склад, зміст і вимоги до оформлення кожного виду документації із землеустрою визначено цим Законом». І далі прямо вказується: «Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів містить пояснювальну записку, в якій обов’язково зазначається інформація про: об’єкт землеустрою (існуючі та проектні характеристики: цільове призначення, категорія земель, угіддя); наявність обмежень у використанні об’єкта землеустрою; наявність обтяжень прав на земельні ділянки; підстави для виконання робіт із землеустрою; виконавця робіт із землеустрою та його технічне і технологічне забезпечення; проведені обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконувалися з метою складення документації із землеустрою (у разі виконання таких робіт); використані відомості з банку геодезичних даних (у разі формування земельної ділянки); відомості про ґрунти (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення); відомості про відновлення земель згідно із затвердженими відповідними робочими проектами землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельних ділянок для потреб, пов’язаних із користуванням надрами); відомості про зелені насадження, які розташовані на земельній ділянці (у разі наявності). Інформація та документи, що мають міститись в документації із землеустрою та які перебувають у володінні державних органів, органів місцевого самоврядування отримуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері землеустрою через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів». Також слід зупинитися на пропонованій статті 57-1 «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини», в якій зазначається: «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі територій пам’яток культурної спадщини, зон охорони, об’єктів культурної всесвітньої спадщини , буферних зон, історичних ареалів населених місць, охоронюваних археологічних територій, історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій, а також пов’язаних з ними обмежень у використанні земель, що встановлені Законом України "Про охорону культурної спадщини" і діють до затвердження відповідної науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючого об’єкта культурної спадщини включає: а) завдання на складання документації; б) пояснювальну записку; в) матеріали геодезичних вишукувань з визначення координат поворотних точок меж режимоутворюючого об’єкта; г) перелік обмежень у використанні земельної ділянки».

Загалом проект видається доволі важливим і актуальним, хоча водночас і потребує ретельної уваги з боку спеціалістів.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4558 від 30.12.2020 (Лабазюк С. П., Вінтоняк О. В. + 9) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Проектом передбачаються зміни до Законів України «Про пестициди і агрохімікати», «Про страхування», «Про дитяче харчування» та «Про ліцензування видів господарської діяльності». Слід зазначити, що до проекту подано дуже докладну пояснювальну записку, де основним ініціативам проекту, їх причинам і пропонованим змінам присвячено належну увагу. Повторювати їх немає потреби і пропонуємо з нею ознайомитися. Очікується, що прийняття проекту: наблизить законодавство України у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами до вимог законодавства ЄС та вимог СОТ; підвищить ефективність та прозорість процедури державного випробовування пестицидів і агрохімікатів; усуне дублювання повноважень різних органів влади у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами; сприятиме розширенню можливостей державних органів у питанні боротьби із фальсифікованими пестицидами і агрохімікатами; забезпечить створення більш сучасного і більш адекватного регулювання відносин у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами.

Необхідність подібного регулювання не викликає заперечень, як і сутність ініціатив проекту. Однак до нього можна висунути чимало редакційних і технічних зауважень, на які, зокрема, звернуто увагу в доволі докладному висновку ГНЕУ. Враховуючи комплексність змін, видається, що доцільніше підготувати нову редакцію Закону України «Про пестициди і агрохімікати» і тим самим уникнути багатьох неузгодженостей та інших технічних вад.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Господарча діяльність

Проект 4439-д від 01.12.2020 (Железняк Я. І., Кулініч О. І. + 5) про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій.

Як зазначається у пояснювальній записці, запровадження карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 ставить перед бізнесом складні виклики, які насамперед пов’язані зі збереженням діяльності та створених робочих місць, забезпеченням належного та своєчасного виконання податкових зобов’язань. Подолання негативних наслідків e економіці є одним із пріоритетних завдань держави і вимагає постійного реагування на потреби бізнесу, сприяння відновленню його економічної активності. Для цього пропонується: визначати граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації; виключити норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій; відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) (далі – РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої  групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування; скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО); подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій.

Доволі дискусійний проект у частині відтермінування запровадження реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій). Утім, значно неоднозначнішою є надзвичайна швидкість його прийняття, яка унеможливила будь-яку реакцію суспільства і спеціалістів.

Проект в день внесення, 01.12.2020 включений до порядку денного, прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4474 від 08.12.2020 (Потураєв М. Р., Сушко П. М. + 4) про внесення змін до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо державної підтримки культури, креативних індустрій та туризму).

Пропонується установити, що державна підтримка не може надаватися суб’єктам малого і середнього підприємництва, які здійснюють надання в оренду нерухомого майна, що є основним видом діяльності (наразі формулювання є більш загальним – «що є одним з основних видів діяльності»). Також пропонується установити, що тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом шести місяців з дня його/їх скасування, дія пункту 3 частини першої статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» [державна підтримка не може надаватися суб’єктам малого і середнього підприємництва, які здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, обмін валют – авт. огл.] не поширюється на суб’єктів малого і середнього підприємництва у сфері громадського харчування, культури, креативних індустрій та тимчасового розміщення. Також, тимчасово, до кінця 2021 року пропонується продовжити дії пунктів 8 та 9 Розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» з метою створення додаткових можливостей здійснення державної підтримки для суб’єктів кінематографії України.

Проект видається доволі цікавим і загалом має право на існування.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4475 від 09.12.2020 (Кінзбурська В. О., Гетманцев Д. О. + 11) про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті).

Як зазначається у пояснювальній записці, проект спрямований на захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців. Проект доволі насичений і лише перелік основних ініціатив займає понад 3 сторінки у пояснювальній записці, до якої і відсилаємо. Очікується, що впровадження положень проекту дасть змогу захистити права та законні інтереси позичальників, що отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців; сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які не змогли своєчасно здійснити платежі за такими споживчими кредитами; сприяти утвердженню верховенства права та загальних засад цивільного законодавства; забезпечити додаткові законодавчі гарантії захисту конституційного права кожної людини на житло (що,  своєю чергою, опосередковано посилює законодавчий захист кожної люди на життя та здоров’я) тощо.

Проект дуже неоднозначний і відкрито порушує принципи свободи волі договору в умовах конкурентного середовища. Ініціатори проекту звертають увагу на високі ставки кредитів у іноземній валюті, неоднозначність надання таких споживчих кредитів у минулому тощо. Втім, усі ці питання мали б вирішуватися через загальне впорядкування фінансових ринків, а не запровадження пільг одному з видів позичальників. Фактично відбувається дискримінація з боку держави тих позичальників, які обрали інші умови кредитування. Реформування фінансового ринку є потрібним, однак воно має охоплювати всі форми кредитування.

Проект 19.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 13.04.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4416-1 від 10.12.2020 (Наталуха Д. А., Мовчан О. В. + 12) про внесення змін до Закону України «Про індустріальні парки», спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках.

Метою проекту проголошено сприяння залученню прямих інвестицій у створення нових виробництв через механізм індустріальних парків задля перетворення їх на рушійну силу економічного та промислового розвитку через запровадження низки інвестиційних стимулів, що відповідають сучасним світовим тенденціям та підвищать конкурентоспроможність вітчизняних індустріальних парків. Відповідно, пропонуються такі стимули для індустріальних парків: визначити об’єкти, що можуть розміщуватися у складі індустріального парку; компенсація керуючим компаніям, ініціаторам створення – суб’єктам господарювання та учасникам індустріальних парків п’ятдесяти відсотків витрат на підключення та приєднання до електромереж; компенсація учасникам індустріальних парків відсоткових платежів за кредитами у залежності від частки експорту продукції власного виробництва у загальному доході від їх господарської діяльності; часткова компенсація інвестицій учасників індустріальних парків у створення виробництва, здійснених протягом перших трьох років господарської діяльності в межах індустріального парку. Очікується, що прийняття цього проекту дасть змогу розкрити потенціал індустріальних парків як дієвого механізму подолання проблем у промисловості та наслідків поточної економічної кризи в Україні, зумовленої пандемією коронавірусної хвороби COVID-19. Воно сприятиме перетворенню вітчизняних індустріальних парків на каталізатор промислового розвитку та залучення прямих інвестицій в українську економіку, що забезпечить: зростання рівня зайнятості населення і зменшення відтоку кваліфікованих кадрів за кордон; зростання реальних доходів громадян, збільшення несировинного випуску та експорту; збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів та фінансування соціальних ініціатив; закладення фундаменту для випереджаючого розвитку економіки України у довгостроковій перспективі; створення сприятливого інвестиційного клімату; забезпечення зростання обсягів зовнішньоекономічної діяльності; створення сприятливих умов для ділової активності та розвитку, в тому числі малого і середнього підприємництва.

Проект 15.04.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 07.09.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4497 від 15.12.2020 (Білозір Л. М., Камельчук Ю. О. + 13) про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення деяких процедур закупівлі.

Зазначається, що проект спрямований на спрощення системи електронних закупівель з метою організації ефективної діяльності органів місцевого самоврядування та оперативного здійснення купівлі товарів, робіт та послуг. Для цього пропонується внести зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині обов’язку для замовників оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 25 тисяч гривень, а не становить від 1 копійки до 50 тисяч гривень, як в діючій редакції названого Закону. Крім цього, запропоновано, щоб замовник на власний розсуд здійснював вибір – підготовляти звіт про укладені договори в системі електронних закупівель або проводити спрощену закупівлю відповідно до статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в разі, якщо вартість придбання товарів, робіт і послуг дорівнює або перевищує 25 тис. грн та є меншою за 200 тис. грн (для товарів, послуг) та 1,5 млн грн – для робіт).

Проект є одним з-поміж тих, які спрямовані на максимальне спрощення і зменшення громадського контролю за державними закупівлями. Це, беззаперечно, спрощує роботу державним органам, однак і посилює небезпеку корупційних ризиків.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4507 від 17.12.2020 (Нагорняк С. В., Бондар Л. М. + 9) про енергетичну ефективність.

Досить великий проект обсягом в 66 сторінок, з яких 57 становлять власне текст проекту, а решта – прикінцеві та перехідні положення, якими вносяться зміни до законодавства, зокрема, передбачається скасувати Закон України «Про енергозбереження». У статті 2 проекту зазначається, що цей закон регулює відносини, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності, та спрямований на посилення енергетичної безпеки, скорочення енергетичної бідності, конкурентний та сталий економічний розвиток, збереження первинних енергетичних ресурсів та скорочення викидів парникових газів. Сфера забезпечення енергетичної ефективності охоплює заходи з енергоефективності, що здійснюються під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Зазначається, що проект розроблений з метою встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Для цього визначаються: основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності; особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності; підходи до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель; засади забезпечення економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади; особливості врахування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель чи придбання та найму (оренди) будівель органами державної влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, які забезпечують потреби держави або територіальної громади; вимоги до екодизайну продуктів, пов’язаних зі споживанням енергії; засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту; особливості запровадження інтелектуальних систем обліку; стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу; стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання; основні засади здійснення енергосервісу; популяризація та стимулювання підвищення рівня енергоефективності серед споживачів; відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

Проект викликав різку критику з боку спеціалістів. Дуже жорсткими є і висновки ГНЕУ (понад 20 сторінок зауважень!) та ГЮУ, аж до вказівок на невідповідність Конституції України.

Проект 04.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 21.10.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4524 від 18.12.2020 (Плачкова Т. М., Мінько С. А. + 4) про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до технічних умов та їх оприлюднення.

Зазначається, що проект спрямований на забезпечення доступу суспільства до наданих технічних умов шляхом віднесення їх до публічної інформації, надання за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних. З цією метою статтю 30 «Технічні умови» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується доповнити таким приписом: Технічні умови є публічною інформацією та повинні бути загальнодоступними. Загальна доступність технічних умов забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних. Відповідно, у Законі України «Про доступ до публічної інформації» статтю 13 «Розпорядники інформації» пропонується доповнити положенням щодо того, що до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють інформацією про надані технічні умови. Серед аргументів, що наводяться в пояснювальній записці, зазначається, що доступ громадськості до інформації про надані технічні умови корелюється з правом громадськості знати інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4543 від 24.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо приватизації об’єктів великої приватизації.

Проектом пропонувалося скасувати таке законодавче обмеження: «Тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), аукціони з продажу  об’єктів великої приватизації не проводяться». Втім, в остаточній редакції, яка була прийнята в другому читанні та підписана Президентом України, прийнята така редакція наведеного припису: «Тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), аукціони зі зниженням стартової ціни, аукціони за методом вивчення цінових пропозицій, а також приватизація шляхом викупу об’єктів великої приватизації не проводяться». У пояснювальній записці зазначається, що бюджет України потребує ресурсів для боротьби з пандемією, утримання економічної стабільності України та найшвидшого відновлення ділової активності після обмежувальних заходів. Тому з метою наповнення державного бюджету коштами від продажу об’єктів великої приватизації доцільно зняти законодавчі обмеження на вжиття будь-яких заходів з приватизації об’єктів великої приватизації, у тому числі проведення аукціонів.

Проект 04.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 30.03.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4546 від 24.12.2020 (Гетманцев Д. О., Аллахвердієва І. В., Кінзбурська В. О.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків.

Проект є змістовно близьким до проаналізованого вище проекту 4547. Його метою проголошено ефективне проведення заходів щодо виведення банку з ринку, шляхом удосконалення механізмів збереження активів банку, запобігання втрати майна банку, задоволення якомога більшої кількості кредиторів банків, що виводяться з ринку. Проект у разі його прийняття визначатиме правові підстави для відшкодування шкоди (збитків) особою, якою заподіяно шкоду банку та кредиторам банку, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду. Запроваджуються два нові види компенсаційних договірних процедур, а саме «договір про добровільне відшкодування шкоди (збитків)» та «мирова угода», які укладаються між Фондом та пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов’язаною з банком особою та/або будь-якою іншою особою, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, щодо відшкодування шкоди (збитків). Також проектом передбачається: удосконалення процедур та переліку підстав для виявлення нікчемних правочинів; уточнення деяких питань нормативно-правового регулювання порядку проведення ліквідаційної процедури; удосконалення механізму правового захисту працівників Фонду та членів його адміністративної ради; врегулювання питання роботи Фонду із забезпеченими кредиторами, банків, які виводяться з ринку; уточнення питань щодо сплати судового збору та плати за проведення державної реєстрації. Як і у випадку з проектом 4547, визначається можливість подання цивільного позову в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку, а також визначені положення щодо набуття Фондом статусу позивача у справі в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку у господарському процесі, уточнено деякі процедурні питання виконавчого провадження, здійснено інші уточнення до відповідних нормативно-правових актів, що є дотичними, регулюють процедури та процеси, що змінюються цим законопроектом. Таким чином, пропонується запровадити положення, що дозволять Фонду ініціювати цивільні, адміністративні, кримінальні чи арбітражні провадження про стягнення шкоди (збитків), заподіяної банку внаслідок націоналізації, експропріації майна, реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень.

Актуальність проекту видається дуже високою. Водночас технічно проект далеко є не зовсім досконалим, що зумовлено, зокрема, відсутністю єдиної системи змін до законодавства. Чимало таких негараздів були відзначені у висновках ГНЕУ та ГЮУ.

Проект 19.05.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 30.06.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Культура та освіта

Проект 4461 від 04.12.2020 (Овчинникова Ю. Ю., Бондаренко О. В. + 6) про території Смарагдової мережі. 07.09.2021 надано доопрацьовану редакцію на заміну.

Великий законопроект обсягом в 38 сторінок, з яких сам проект закону в 20 статей займає 21 сторінку, а ще 17 сторінок містять зміни до 23 законодавчих актів. У преамбулі проекту зазначається таке: «Цей Закон спрямований на виконання зобов’язань України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює правові та організаційні засади визначення територій Смарагдової мережі та управління ними в Україні для збереження природних оселищ та видів фауни і флори, що підлягають особливій охороні, правові та організаційні засади оцінки впливу на території Смарагдової мережі у процесі прийняття рішень про провадження діяльності, яка може мати значний вплив на території Смарагдової мережі, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів». Визначення Смарагдової мережі міститься в Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 1979 р., відомій як Бернська конвенція. До Смарагдової мережі належать території особливого природоохоронного інтересу, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, екологічної та Смарагдової мереж, збереження біорізноманіття, виконання зобов’язань України за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Загалом проект видається доволі важливим і актуальним, однак конкретні приписи вимагають ретельного вивчення і уваги з боку спеціалістів, як у галузі природоохоронній, так і в царині розвитку зеленого туризму тощо.

Проект 15.07.2021 переданий на повторне перше читання. Його доопрацьована редакція подана 07.09.2021 і того ж дня включена до порядку денного.

Проект 4486 від 10.12.2020 (Стефанчук Р. О., Бабак С. В. + 9) про внесення змін до деяких законів України щодо статусу національного та ефективного управління закладами освіти і державним майном.

Метою проекту проголошено законодавче вдосконалення процедури надання закладам вищої освіти статусу національного, науковим установам – статусу національного наукового центру та створення належних можливостей управління закладами освіти та державним майном, що закріплено за ними. У проекті передбачається кілька груп різнопланових змін. Так, змінами до Закону України «Про освіту» пропонувалося наділити Президента України повноваженнями надавати статус «національного» закладам  вищої освіти та науковим центрам. Друга група змін стосується майна закладів освіти. Зокрема, частину четверту статті. 80 Закону України «Про освіту» пропонується доповнити положеннями, відповідно до яких «у випадку, коли майно (крім земельних ділянок) державного або комунального закладу освіти більше трьох років з моменту повідомлення органу управління про припинення його використання не використовується в освітньому процесі, не забезпечує статутну діяльність і подальше його використання за освітнім призначенням не планується чи є неможливим, а інші державні чи комунальні заклади освіти, установи, підприємства і організації протягом цього періоду не виявили заінтересованість у передачі їм зазначеного майна, це майно у встановленому законодавством порядку може бути включене до переліку об’єктів, що підлягають приватизації за умови, що надходження від приватизації такого майна використовуються виключно на освітні потреби». Водночас запропонована нова редакція ч. 6 ст. 80 цього Закону, згідно з якою «майно закладів освіти, в тому числі які мають статус національного, яке не використовується в освітньому процесі та не забезпечує статутну діяльність, може безоплатно передаватись у встановленому законодавством порядку іншому закладу освіти або науковій установі (організації) державної або комунальної форми власності за умови подальшого використання виключно на освітні або наукові потреби або державним органам влади для забезпечення національних інтересів держави, бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону». І ще одна група змін передбачала вилучення із тексту Закону України «Про фахову передвищу освіту» ряду положень про конкретні особливості утворення та реорганізації закладів фахової передвищої освіти.

Слід погодитися з думкою ГНЕУ, що у первісному вигляді проект мав ряд суттєвих недоліків, зокрема наділяв Президента України повноваженнями, не передбаченими Конституцією України; запроваджував додаткові умови відчуження майна закладів освіти, які суперечать законодавству, тощо. Ці та інші зауваження значною мірою враховані в процесі подальшого опрацювання проекту. Він був суттєво скорочений (вилучені перша і третя група пропозицій) і в остаточному тексті дістав назву «Про внесення змін до деяких законів України щодо ефективного управління майном закладів вищої освіти  державної і комунальної форми власності»

Проект 02.02.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 17.06.2021 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4489-1 від 23.12.2020 (Бабак С. В., Безугла М. В. + 14) про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення процедури обрання керівника закладу вищої освіти.

Проект має процедурно-уточнювальний характер у частині врегулювання окремих аспектів процедури обрання керівника закладу вищої освіти. Зокрема, пропонується уточнити ситуацію: якщо у виборах взяли участь дві і більше осіб (кандидатур), і жодна з них не набрала понад 50 відсотків голосів від загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, на сьомий календарний день після проведення першого туру проводиться другий тур виборів. До бюлетенів для голосування включаються дві особи (кандидатури), які в першому турі набрали найбільшу кількість голосів. Обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала понад 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а у разі проведення другого туру – понад 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні. Так само пропонується уточнити і положення у таких випадках: У разі, якщо обрана за конкурсом особа (кандидатура) не пройшла спеціальну перевірку, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом тижня після закінчення спеціальної перевірки, оголошують новий конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти. У разі якщо вибори визнані такими, що не відбулись або жодна з осіб (кандидатур) не набрала необхідної кількості голосів, протягом тижня з дня встановлення результатів виборів оголошується новий конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти.

Проект має уточнювальний характер і загалом видається цілком слушним у частині належного впорядкування законодавства.

Проект 27.01.2021 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання і всього за тиждень, 05.02.2021 прийнятий як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4523 від 18.12.2020 (Савчук О. В., Поляков А. Е., Бакунець П. А.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління культурною спадщиною за участю територіальних громад та інститутів громадянського суспільства.

Метою проекту визначено формування законодавчих передумов для ефективного управління культурною спадщиною в цілях сталого розвитку, зокрема, на рівні місцевих громад, реалізація потенціалу інститутів громадянського суспільства у сфері збереження та управління культурною спадщиною.  Проект є значно ширший за свою назву. Так, у Законі України «Про культуру» у статті 3 «Основні засади державної політики у сфері культури» пропонується віднести до числа названих засад: сприяння діяльності професійних творчих спілок, інших інститутів громадянського суспільства у сфері культури, їх повноцінне залучення до формування та реалізації державної політики у сфері культури, а також забезпечення повноцінного функціонування державної мови в культурному просторі України, доступу громадян до культурних благ. Також у Цивільному кодексі України статтю 335 «Набуття права власності на безхазяйну річ» та у Цивільному процесуальному кодексі України статтю 330 «Зміст заяви» пропонується доповнити положенням про те, що про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації або на офіційному вебсайті відповідного органу місцевого самоврядування. Так само, в контексті повноважень державних і комунальних органів пропонується удосконалити статті 1029 «Договір управління майном», 1032 «Установник управління» та 1033 «Управитель» ЦК України. З положень, що стосуються заявленої мети проекту, слід назвати розширення положень щодо участі громадськості у нагляді за культурною спадщиною, збільшенню повноважень місцевих рад щодо захисту об’єктів культурної спадщини, зокрема, порядку встановленню управління місцевими радами за безхазяйним майном, що належить до числа нерухомих об’єктів культурної спадщини, а також ледь не вперше за останні 20 років піднято питання не лише збереження, а й управління об’єктами культурної спадщини. Цікавою є припис про те, що інститути громадянського суспільства та громадяни, зокрема: беруть участь у розробленні та виконанні державних та місцевих програм; ініціюють або беруть участь у розробленні та громадському обговоренні проектів актів та посадових осіб державної влади та місцевого самоврядування у сфері культури, здійснюють (беруть участь) в управлінні об’єктами культурного призначення, об’єктами культурної спадщини відповідно до законодавства; реалізовують власні проекти та програми у сфері культури, можуть виступати засновниками (співзасновниками) закладів культури (зміни до статті 31 Закону України «Про культуру»).

Серед ініціатив проекту найдискусійнішими є ініціативи щодо перегляду статті 13 «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» Закону України «Про охорону культурної спадщини», унаслідок яких випадають вказівки на види їх цінності (археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої), що створює неоднозначність подальшого трактування, а також сам Реєстр подається як певний список, натомість віднесення до Реєстру є підставою для запровадження спеціального статусу. Також слід звернути увагу на те, що ідея управління об’єктами культурної спадщини не отримала належного розвитку і у пропонованому вигляді потребує подальшого опрацювання. Також слід відзначити ще раз, що проект запроваджує чимало змін, які є значно ширшими за мету проекту і потребують належної аргументації, а в кращому випадку виділення в окремий проект.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4538 від 24.12.2020 (Бабак С. В., Коваль О. В. + 12) про внесення змін до статті 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки».

Пропонується статтю 3 «Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на період до 2020 року» подовжити на 2021 і відповідно перейменувати.

Проект 29.01.2021 прийнятий за основу та в цілому як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проекти 4561 від 30.12.2020 (Потураєв М. Р., Кравчук Є. М. + 5) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини.

Метою проекту визначено запобігання руйнуванню та знищенню культурної спадщини шляхом забезпечення механізмів реалізації гарантованого Конституцією України захисту нерухомої культурної спадщини, підвищення рівня суспільної свідомості, забезпечення доступності культурної спадщини, інституційної спроможності органів охорони культурної спадщини, вжиття ефективних заходів задля охорони, збереження, популяризації й передачі майбутнім поколінням культурної спадщини та запобігання порушенням у сфері охорони культурної спадщини, унормування правил та процедур ведення господарської діяльності та будівництва на захищених територіях. Пропонується внести зміни до Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про рекламу», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про звернення громадян», «Про Національну поліцію» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Великий проект обсягом понад 100 сторінок, який неможливо належним чином проаналізувати в цьому короткому огляді. Навіть стислий перелік головних ініціатив у пояснювальній записці становить понад 3 сторінки. Водночас наразі сумнівною видається сама ідея такого проекту, оскільки 2017 року Україна приєдналася до Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями. На превеликий жаль, ця Конвенція досі не ратифікована і не імплементована в законодавство України. У разі ж такої ратифікації, пропоновані в проекті ініціативи доведеться знову переробляти.

Окремо слід зупинитися на тому, що проект викликав сильну критику з боку громадськості та ряду органів і організацій, що опікуються культурною спадщиною. Особливе занепокоєння викликають ініціативи запровадити окремий вид «ніби не археологічної діяльності» як дослідження решток життєдіяльності людини, що може призвести до неналежного і безконтрольного розорення археологічних слоїв. Критично проект оцінило і ГНЕУ у своєму висновку.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект  4562 від 30.12.2020 (Потураєв М. Р., Кравчук Є. М. + 6) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища.

Проект слід розглядати як доповнення до попереднього. В нього внесені норми щодо посилення кримінальної та адміністративної відповідальності, а також щодо розширення компетенції громадських інспекторів з охорони культурної спадщини. Зокрема, змінами до Кримінального кодексу України пропонується статтю 197-1 «Самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво» доповнити новими частинами і запровадити відповідальність за «Самочинне будівництво будівель або споруд в історичному ареалі історичних населених місць» і «Самочинне будівництво будівель або споруд на території історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, об’єкта всесвітньої спадщини або в його буферній зоні». В частині адміністративної відповідальності, пропонується викласти в новій редакції статтю 92 «Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, порушенням вимог законодавства про охорону культурної спадщини пропонується визнати: ухилення власника щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи пам’ятки від укладення та/або підписання охоронного договору; порушення режиму використання пам’ятки культурної спадщини, режиму використання території пам’ятки, її зони охорони; порушення режиму використання історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території, його зони охорони; розміщення реклами та вивісок на пам’ятках культурної спадщини, в буферних зонах об’єктів всесвітньої спадщини, в історичних ареалах та зонах охорони пам’яток з порушенням вимог, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини»; неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об’єкти культурної спадщини; ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов’язаних з нерухомими об’єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України; проведення будь-яких робіт з порушенням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» на щойно виявленому об’єкті культурної спадщини, пам’ятці, її території, охоронюваній археологічній території, в межах зон охорони; недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам’яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами.

Оцінювати проект як самостійний не видається можливим, оскільки він перебуває у прямому зв’язку з попереднім проектом і має розглядатися як його частина. Тому для нього актуальними є і ті самі загальні зауваження, що й до попереднього проекту. Слід відзначити і тенденцію розширювати коло осіб, яким надається право складати адміністративні протоколи без вимог до належної юридичної підготовки таких осіб (громадських інспекторів). ГНЕУ висловило ряд суттєвих зауважень до проекту.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Інші проекти

Проект 4455 від 03.12.2020 (Заремський М. В.) про захист населення та територій від повеневих ситуацій.

Проект пропонує створити систему постійно діючих комісій з протидії повеням. Встановлює види таких комісій, структуру та склад. Визначає мету, завдання, методи діяльності цих комісій, а також їх повноваження. Передбачається, зокрема, що Державна комісія з протидії повеням моніторить та вивчає стан вод річкових басейнів України, розробляє програми, план дій та заходів щодо запобігання виникнення повеневих ситуацій, ліквідації наслідків повеней, відшкодування збитків та відновлення стану територій постраждалих від повеней. Крім того, за рішенням Кабінету Міністрів України створюються регіональні комісії з протидії повеням у межах басейнів окремих річок та річкових систем й мереж.

Втім, назва проекту «Про захист населення та територій від повеневих ситуацій» не узгоджується з його змістом, оскільки у тексті проекту регулюється утворення та діяльність постійно діючих комісій з протидії повеням. На думку ГНЕУ, порушені у проекті питання об’єктивно не утворюють самостійного масиву суспільних відносин, для регулювання яких необхідно приймати окремий закон. До того ж  у проекті зроблена спроба охопити різнорідні суспільні відносини, які вже регулюються відповідними законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами. Тому Комітет з питань екологічної політики та природокористування 10.02.2021 рекомендував за наслідками розгляду в першому читанні відхилити проект

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4465 від 04.12.2020 (Федієнко О. П., Костюх А. В. + 29) про внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» та деяких інших законів (щодо моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку).

На Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» пропонується покласти проведення моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації. Сам моніторинг визначається як: моніторинг якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку – збирання, вимірювання, випробування, оброблення, збереження, аналіз даних про показники якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку та їх параметрів за певний період. Відповідно, на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації покладаються завдання із: встановлення Порядку проведення моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку; замовлення вимірювання показників (параметрів) якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку у державного підприємства «Український державний центр радіочастот»; уповноваження державного підприємства «Український державний центр радіочастот» на проведення вимірювань показників (параметрів) якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку та порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі рухомого (мобільного) зв’язку. Важливою ініціативою є запровадження проведення позапланових перевірок на підставі письмового звернення державного підприємства «Український державний центр радіочастот» про ознаки порушення вимог законодавства у сфері телекомунікацій за результатами моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв’язку.

Проект є доволі цікавим, однак запровадження додаткового бюрократичного контролю це дуже дискусійне і неоднозначне рішення. Особливо слід зупинитися на тому, що проект є вкрай лаконічним.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4537 від 24.12.2020 (Підласа Р. А., Іонушас С. К., Гетманцев Д. О., Потураєв М) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення та підвищення прозорості ефективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав.

Проект покликаний удосконалити систему збору та розподілу відрахувань на користь правовласників за рахунок внесення змін щодо прозорості системи зборів та сфер обов’язкового колективного управління об’єктами авторського права і (або) суміжних прав. Його метою, зокрема, проголошено  встановлення прозорого та ефективного механізму розподілу зібраного доходу організаціями колективного управління між правовласниками; вчасне отримання правовласниками справедливої винагороди; належне виконання організаціями колективного управління функцій, покладених Законом; врахування європейської практики збору відрахувань та гармонізації законодавства України з правом ЄС. Основна увага приділяється нарахуванню винагороди за відтворення творів у особистих цілях, в основу якої пропонується покласти вартість матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити таке відтворення. Нині у чинному законодавстві враховується вартість не лише носіїв, але й обладнання.

Втім, проект занадто специфічний для належного його аналізу у рамках цього огляду. Його опрацювання потребує ретельної уваги насамперед фахівців з авторського права.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 4517 від 18.12.2020 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Митного кодексу України щодо урегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які підпадають під різні товарні підпозиції згідно з УКТЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу.

Проект 22.09.2021 прийнятий у першому читанні за основу.