Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 58-59/ Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.01.2021 ‒ 31.01.2021

Всього за цей період зареєстровані 193 проекти законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 26.11.2021.

Міжнародні відносини та статус іноземців

Проект 0088 від 11.01.2021 (Кабінет Міністрів України) про вихід з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності.

Пропонується вийти з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності, вчиненої 19 листопада 2010 р. в м. Санкт-Петербурзі та ратифікованої Законом України від 21 грудня 2011 р. Зазначається, що названа Угода була розроблена з метою координації спільної діяльності з удосконалення міждержавної системи охорони і захисту інтелектуальної власності, протидії правопорушенням у сфері інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони і захисту інтелектуальної власності. Угоду підписали Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Республіка Узбекистан та Україна. Підкреслено, що чинні двосторонні угоди з державами-членами СНД та міжнародні угоди, членами яких є держави-члени СНД, забезпечують належний рівень охорони прав інтелектуальної власності в ході здійснення двостороннього співробітництва, частково дублюють напрями співробітництва, зазначені в Угоді про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності.

Також вказано, що Угода не відповідає сучасному стану економічних відносин між державами-членами СНД. Зобов’язання України, що виникли протягом строку дії Угоди, врегульовані.

Проект 15.06.2021 прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.

Проблеми національної безпеки, окупованих територій і ООС

Проект 4626 від 22.01.2021 (Костенко Р. В., Геращенко І. В. + 54) про Службу військового капеланства.

Проект є черговою спробою врегулювати зазначене питання, а загалом за період з 2014 року подано близько десяти проектів такого типу і серед них 0907 від 29.08.2019 (Білозір О. В., Ричкова Т. Б. + 6) про військове капеланство (див. проект 10244-1 від 23.04.2019 в Бюлетені № 222), 06.06.2019 прийнятий у першому читанні за основу, але 10.09.2019 знятий з розгляду. У новому проекті в преамбулі зазначається, що він регулює відносини щодо реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання особового складу Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також визначає правові та організаційні засади і принципи діяльності Служби військового капеланства. Служба військового капеланства визначається як окрема структура у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, що складається з органів управління Служби військового капеланства та військових капеланів і створена з метою організації заходів задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців і членів їх сімей у мирний і воєнний час. Зазначається, що Служба військового капеланства утворюється як самостійний структурний підрозділ у складі військових формувань, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності заходів задоволення духовно-релігійних потреб в органі військового управління, з’єднанні, військовій частині, військовому навчальному закладі, установі та організації (далі – військова частина). У військовій частині на рівні окремого батальйону функції Служби військового капеланства можуть виконуватись одним військовим капеланом. Проект визначає і вимоги до військового капелана, зокрема, зазначається, що військовим капеланом може бути громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення капеланської діяльності. Обов’язковою вимогою для зайняття посади військового капелана є наявність вищої богословської освіти. Проект охоплює і проблему квоти конфесійного представництва. Неоднозначними є положення щодо характеру інформації, отриманої капеланами, а саме, зазначається, що інформація про особу, що стала відома військовому капелану під час здійснення військової капеланської діяльності, є конфіденційною. Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді. Все ж військовий капелан лишається військовим і суто світські вимоги до нього тут є доволі дискусійними.

Проект є давно назрілим і в частині важливості впорядкування діяльності військових капеланів він беззаперечно потрібен. Однак чимало приписів є доволі дискусійними. Це і питання особистої інформації, і спосіб квотування тощо. Не зайвим буде звернути увагу і на те, що проект є ледь не найменшим серед усіх поданих на цю тему і така стислість зумовлена переважно вкрай загальним регулюванням багатьох питань та майже повною відсутністю процедурних норм, що аж ніяк не можна занести в актив цьому проекту. Загалом проект отримав вельми принципову критику з боку ГНЕУ та ГЮУ, з якою здебільшого слід погодитися.

Проект 21.05.2021 прийнятий у першому читанні і вже двічі 05.11.2021 та 25.11.2021 подані порівняльні таблиці до другого читання.

Проект 4673 від 29.01.2021 (Гривко С. Д., Мазурашу Г. Г.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення реквізиції як інституту захисту суспільних інтересів в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Метою проекту проголошено розвиток нормативного регулювання реквізиції як способу захисту суспільних та державних інтересів (збереження в умовах режиму воєнного або надзвичайного стану життя та здоров’я людей, забезпечення нормальної життєдіяльності громадян та функціонування підприємств, установ, організацій, збереження державних інституцій, подолання наслідків відповідних надзвичайних обставин тощо) та усунення недоліків правового регулювання в цій сфері.

З цією метою в Цивільному кодексі України замість частини другої статті 353 запроваджується нова стаття 353-1 «Реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану», в якій докладно визначаються можливі об’єкти реквізиції, органи, які можуть застосовувати реквізицію, механізми оцінки об’єктів права власності, які реквізуються, а окремі положення Законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про правовий режим надзвичайного стану» доповнюються згадками про реквізицію як захід правового режиму воєнного та надзвичайного стану.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Законотворчість, парламентаризм

та діяльність Верховної Ради України

Проект 4582 від 13.01.2021 (В’ятрович В. М., Безгін В. Ю. + 28) про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відкритості роботи органів місцевого самоврядування та Верховної Ради України.

Метою проекту проголошено забезпечення кожному громадянину можливості дивитися відеотрансляції засідань місцевих рад, Верховної Ради України та її комітетів, у тому числі в режимі реального часу. Відповідно, пропонуються зміни до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про комітети Верховної Ради України» та «Про регламент Верховної Ради України».

Зокрема, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнюється нормами про обов’язкову відеотрансляцію всіх пленарних засідань місцевих рад, а також про розміщення на офіційному вебсайті ради протоколів і відеозаписів засідань. Крім того, пропонується доповнити закон нормою про право присутніх на пленарних засіданнях та засіданнях постійних комісій місцевих рад здійснювати звукозапис, кіно-, фото- і відеозйомку, трансляцію засідань по радіо і телебаченню, онлайн-трансляцію в мережі Інтернет та/або інших мережах передачі даних у спосіб, що не заважає проведенню засідань. Зміни до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» передбачають, що комітети здійснюють пряму відеотрансляцію  засідань комітетів та слухань у комітетах, за винятком закритих засідань та слухань у закритому режимі, на своїх вебсторінках на офіційному вебсайті Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет. Відеозаписи відповідних трансляцій зберігаються і розміщуються у вільному доступі на  офіційному вебсайті Верховної Ради України безстроково. Крім того, норма про можливість трансляції на сайті Верховної Ради засідання комітету, що відбуваються в режимі відеоконференції, замінюється нормою про обов’язковість такої трансляції. Зміни до регламенту Верховної Ради передбачають обов’язкову відеотрансляцію в Інтернеті пленарних засідань, засідань комітетів, а також парламентських і комітетських слухань (окрім закритих засідань і слухань у закритому режимі), а також розміщення на сайті парламенту відеозаписів цих засідань.

Загальна спрямованість проекту не викликає заперечень, але, на думку експертів ГНЕУ і народних депутатів – членів профільного парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, реалізація ряду положень проекту в умовах наявних фінансових, технічних та трудових ресурсів у органів місцевого самоврядування та Верховної Ради України є сумнівною, а фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту не додано.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного з рекомендацією профільного парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування прийняти його у першому читанні за основу.

Проект 4582-1 від 19.01.2021 (Плачкова Т. М., Скороход А. К. + 3) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо гласності в роботі органів місцевого самоврядування.

Проект поданий як альтернативний до попереднього. Його метою проголошено законодавче закріплення певних механізмів реалізації принципу гласності у діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема, шляхом забезпечення під час проведення пленарних засідань ради їх відео- та аудіофіксації, подальшого оприлюднення записів та трансляції засідань у режимі реального часу в мережі Інтернет. З альтернативного проекту вилучені положення, які стосуються Верховної Ради України. Інші ініціативи виглядають доволі подібними.

Незважаючи на зменшений обсяг альтернативний проект характеризується тими самими недоліками, що й основний. За цих обставин профільний Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування віддав перевагу основному проекту, а альтернативний проект рекомендував за наслідками розвитку у першому читанні відхилити.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4586 від 13.01.2021 (Фролов П. В.) про внесення зміни до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України».

Проект закону передбачає подовжити до першого дня сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання вимогу про те, що документи, передбачені Регламентом Верховної Ради України, створюватимуться у паперовій або електронній формі.

Типовий проект Верховної Ради України, яким запровадження певних новел, у цьому разі перехід на документообіг у електронній формі, відкладається по кілька разів.

Проект 26.01.2021: включений до порядку денного і того ж дня, прийнятий за основу та в цілому, а за два дні підписаний Президентом України.

Політичні та ідеологічні проекти

Проект 4591 від 14.01.2021 (Гончаренко О. О.) про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР щодо приведення тексту преамбули кодексу до вимог закону про декомунізацію.

Мета проекту цілком відображена в його назві. По суті ж замість багатослівного і доволі анахронічного тексту преамбули пропонується такий: «Цей Кодекс регулює питання забезпечення реалізації права громадян на житло, управління житловим фондом, його утримання та збереження, правовідносини фізичних і юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування у житловій сфері».

Сама по собі ініціатива не викликає заперечень, але загалом Житловий кодекс потребує значно ґрунтовніших змін.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Діяльність вищих органів влади,

регулювання державної служби та загальні засади протидії корупції

Проект 4622 від 21.01.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України.

Доволі специфічний термінологічний проект, який передбачає зміни до Законів України: «Про господарські товариства», «Про товарну біржу», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», «Про звернення громадян», «Про тваринний світ», «Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,  «Про ветеринарну медицину», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про запобігання корупції» та «Про Державне бюро розслідувань». Як вже зазначалося, зміни мають переважно уточнюючо-термінологічний характер, в чомусь спрямований на звуження чинних приписів. Так, слова «органи внутрішніх справ» та «органи охорони громадського порядку» пропонується замінити на «Міністерство внутрішніх справ України» та/або «Національна поліція України», слова «органи державної  безпеки» на «Службу безпеки України» тощо. Чи не єдина повноцінна новела проекту, це заміна у статті 15 «Забезпечення конфіденційності даних про особу» Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» припису «Нерозголошення відомостей про осіб, взятих під  захист,  може здійснюватися  шляхом накладення тимчасової заборони на  видачу відомостей  про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими  службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами» на «Нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися  шляхом накладення тимчасової заборони на видачу третім особам відомостей з єдиних та державних реєстрів про особу, взяту під захист, а також про її близьких родичів, нерухоме та інше майно».

Доволі дискусійний проект, найпроблемнішою видається потреба в ньому, адже загалом нічого значного він не привносить. Пояснювальна записка до проекту є настільки загальною, що фактично ніяк не пояснює сенс конкретних змін.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4684 від 01.02.2021 (Гетманцев Д. О., Сова О. Г. + 7) про Національну комісію з цінних паперів та бірж.

Значний за обсягом 177-сторінковий проект, на яких, окрім власне нового закону, викладені зміни до понад 50 законодавчих актів, а також розлогі перехідні положення. Насамперед проект має замінити  чинний Закон України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків». У пояснювальній записці зазначається, що проект розроблений з метою побудови на вітчизняних ринках капіталу та організованих товарних ринках ефективної системи запобігання зловживанням відповідно до Принципів IOSCO та положень актів Європейського Союзу, що регулюють питання у сфері боротьби зі зловживаннями на ринку, а також з метою забезпечення виконання Україною вимог, необхідних для приєднання вітчизняного регулятора фондового ринку до Меморандуму IOSCO, що забезпечить правові умови для здійснення ним міжнародної співпраці в зазначеній сфері. Загалом основні ініціативи проекту в найкоротшому вигляді в пояснювальній записці викладено на 4 сторінках..

Проект не просто великий, а занадто великий. Не лише охопити його в короткому огляді, а й належним чином застосовувати такий акт у разі прийняття буде доволі важко. Однак найбільша вода проекту – його безмежність у наділенні правами Національної комісії з цінних паперів та бірж. Зокрема, проектом пропонується наділити названу комісію функціями органів досудового розслідування та слідства. Загалом у пропонованій редакції проект видається цілковито неприпустимим.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проекти 4685 і 4686 від 01.02.2021 (Гетманцев Д. О., Сова О. Г. + 7) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж та про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж.

Обидва проекти не мають самостійного значення, а їх самостійне подання пов’язане лише з вимогою вносити зміни до названих кодексів окремими законами.

Перший з проектів 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4687 від 01.02.2021 (Гетманцев Д. О., Третьякова Г. М. + 8) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж.

Проект є похідним від проекту 4684. Самостійного значення не має. Його назва цілковито не відповідає його суті, адже зміни пропонується внести власне лише до трьох кодексів: Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України. Ці зміни описані наступним чином у пояснювальній записці: з КУпАП, зокрема, пропонується виключити статті 163, 163-5 – 163-11, 188-30, 244-17 та у зв’язку з цим внести відповідні зміни до статей 221 та 255 зазначеного кодексу у частині повноважень державних органів. Зазначені зміни зумовлені ініціативами проекту 4684, яким передбачено комплексне врегулювання питань застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про акціонерні товариства, законодавства про захист прав споживачів. КК України так само пропонується призвести у відповідність з проектом 4684, зокрема, у частині кримінальної відповідальності за  маніпулювання на ринках капіталу та організованих товарних ринках та за незаконне використання інсайдерської інформації, що, зокрема, пов’язано з необхідністю  імплементації положень Директиви 2014/57/ЄС від 16 квітня 2014 року про кримінальні санкції щодо ринкових зловживань. Також пропонується передбачити кримінальну відповідальність за створення, забезпечення функціонування або просування фінансових пірамід. Змінами  до КПК України, зокрема, пропонується врегулювати питання залучення регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків  до участі у провадженнях щодо кримінальних правопорушень у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків, зокрема з метою забезпечення повноцінної імплементації положень Регламенту ЄС № 596/2014 від 16 квітня 2014 року про зловживання на ринку, а також врегулювати права та обов’язки інформаторів ‒ осіб, які звернулись із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків.

Фактично проект помітно звужує кількість складів адміністративних правопорушень і дещо розширює кримінальну відповідальність. Втім, найдискусійніші ініціативи проекту пов’язані з наділенням Національної комісії з цінних паперів та бірж правами щодо проведення досудового розслідування. Ці зауваження висунуто власне до основного проекту 4684 і вони так само пов’язані з даним проектом.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Територіальний устрій та місцеве самоврядування

Проект 4664 від 28.01.2021 (Кабінет Міністрів України) про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України.

У преамбулі пропонованого проекту декларовано, що він визначає засади адміністративно-територіального устрою України, порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць та вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою України. Потреба у новому законі зумовлюється, зокрема, тим, що з відповідних питань досі залишається чинним у частині, що не суперечить Конституції України,Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» від 12 березня 1981 р. Проектом вводяться поняття: адміністративно-територіального устрою України, адміністративно-територіальної одиниці, населеного пункту та інші; встановлюються: засади на яких будується адміністративно-територіальний устрій, органи, до повноважень яких належить розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою, порядок утворення та ліквідації адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміни їх меж, віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць, визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад; врегульовуються питання щодо Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад України.

Загалом проект, як видається, заслуговує на підтримку, що не виключає необхідності його ретельного обговорення фахівцями та небайдужою громадськістю.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Права громадян та громадських об’єднань

Проект 4597 від 15.01.2021 (Третьякова Г. М., Чернєв Є. В. + 13) про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо узгодження вітчизняного законодавства із законодавством країн – членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів.

Ініціатори проекту зазначають у пояснювальній записці, що щороку Уряд видає розпорядження про перенесення тих чи інших робочих днів, що є наступними після святкових або неробочих днів, мотивуючи своє рішення створенням сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціональним використанням робочого часу. Надмірна кількість перенесень робочих днів негативно впливає на продуктивність праці, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і назагал формує негативну репутацію бізнеспотенціалу України у світі. Перенесення робочих днів є типовою радянською традицією, яка до сьогодні зберігається в деяких пострадянських країнах, зокрема, в Росії. Відповідно, метою проекту проголошено узгодження законодавства України із законодавством країн членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів з метою більш ефективної співпраці між країнами та збільшення економічного потенціалу України. У проекті пропонується заборонити перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, крім єдиного випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем.

Водночас ГНЕУ послідовно спростувало всі аргументи ініціаторів проекту, зазначаючи, зокрема, що у 2021 році перенесено 3 дні; у 2020 – 1; у 2019 – 3 дні,  і твердження про «надмірну кількість перенесень робочих днів» не виглядає достатньо обґрунтованим. Крім того, згадані розпорядження Уряду мають рекомендаційний характер, а практика перенесення робочих днів притаманна багатьом країнам. Так само неправильно пов’язувати її лише з радянським минулим. Тому ГНЕУ зробило висновок, що діюча практика перенесення робочих та вихідних днів виглядає такою, що надає можливість роботодавцю та працівникам належним чином організувати як робочий час (з метою забезпечення належної продуктивності праці), так і час відпочинку.

В цій дискусії аргументи ГНЕУ видаються нам переконливішими.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4598 від 15.01.2021 (Качура О. А., Лютоба Д. В. + 8) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму у суспільстві.

Основні зміни пропонуються до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Зокрема, закріплюється така дефініція: «сексизм – будь-які дія, жест, візуальний прояв, вимовлені або написані слова, практика або поведінка, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, та які проявляються в публічній або приватній сферах, у мережі Інтернет або поза нею і скеровані на (або спричиняють): порушення власної гідності або прав людини чи групи людей; сексуальну, психологічну шкоду або страждання особи чи групи осіб; створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовища; перешкоджання незалежності або повноцінному здійсненню прав людини з боку особи чи групи осіб; підтримку та посилення ґендерних стереотипів». Інші ініціативи передбачають визначити як напрям державної політики «недопущення сексизму», заборонити поруч із дискримінацію за ознакою статі також і сексизм, додати згадку про сексизм у назву і текст статті про «оскарження дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань, насильства за ознакою статі». Також у Законі України «Про рекламу» пропонується заборонити вміщувати у рекламі «прояви сексизму».

ГНЕУ висловило низку зауважень до проекту, зокрема зазначило, що запропонована дефініція терміну «сексизм» виглядає юридично недостатньо визначеним, містить оціночні судження, що може призвести до їх неоднозначного та довільного тлумачення на практиці. Тому, у разі необхідності, відповідні зміни щодо сексизму було б виваженіше внести до самого терміну «дискримінація за ознакою статі», який за своєю суттю охоплює поняття «сексизм». А профільний Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував відхилити проект на користь одного з альтернативних проектів, який буде розглянутий відповідно до дати внесення у наступному огляді.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4599 від 15.01.2021 (Качура О. А., Лютоба Д. В. + 8) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за прояви сексизму у суспільстві.

Проект безпосередньо пов’язаний з попереднім. Його метою проголошується створення нормативного підґрунтя для встановлення відповідальності за прояви сексизму у суспільстві. Для цього пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими: 1) викласти в новій редакції ст. 173-2 КУпАП, доповнивши її новою формою об’єктивної сторони – вчинення сексизму; 2) встановити, що за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, адміністративні стягнення можуть бути накладені протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення правопорушення (зміни до ч. 3 ст. 38 КУпАП) тощо.

ГНЕУ підкреслило, що адміністративна відповідальність завжди є вторинною відносно положень галузевого регулятивного законодавства. Відповідно, недоліки проекту 4598 унеможливлюють і прийняття проекту 4599.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4611 від 19.01.2021 (Корнієнко О. С., Подгорна В. В. + 31) про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо строків подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Проект передбачає виключення з названого Закону такої норми: «Установити, що звіт про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру політичних партій, передбачений статтею 17 цього Закону, подається не пізніше ніж на сороковий день після закінчення здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України». На думку ініціаторів проекту, виключення положення про відстрочку для політичних партій у поданні щоквартальних звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру на період карантину є доцільним з огляду на те, що неподання таких звітів негативно впливає на прозорість фінансування політичних партій, підзвітність політичних партій перед суспільством і державою.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4640 від 25.01.2021 (Дунда О. А., Аліксійчук О. В., Микиша Д. С.) про внесення змін до деяких законів України щодо правового забезпечення наявності іноземного громадянства (підданства) у громадян України.

На думку ініціаторів проекту, його прийняття сприятиме удосконаленню функціонування інституту громадянства, усуненню юридичної невизначеності випадків виникнення множинного громадянства, а також створенню оптимального режиму правового регулювання статусу особи, що має іноземне громадянство (підданство). У проекті пропонується внести низку змін до Закону України «Про громадянство України», якими передбачається набуття громадянами України громадянства (підданства) іноземної держави без втрати громадянства України, а також набуття іноземцями громадянства України без відмови від громадянства своєї країни; запровадження декларування про наявність (відсутність) іноземного громадянства (підданства) та ведення обліку громадян України, що мають громадянство інших держав; виключення із Закону підстав для втрати громадянства України. Крім того, передбачається внесення змін до низки інших законів України. Передбачається подання декларації про відсутність іноземного громадянства особами, які претендують на обрання на виборні посади або бути прийнятими на державну службу, на службу до органів місцевого самоврядування, проходження служби в правоохоронних органах тощо. Однією з важливих новацій є введення поняття «держави-агресора». Зокрема, в разі наявності у громадян України громадянства (підданства) держави, визнаної агресором стосовно України, передбачено заборону зазначеним громадянам у реалізації їх виборчих прав. Така заборона діє до моменту скасування у визначеної держави статусу «агресора» або припинення зазначеними громадянами громадянства (підданства) такої держави встановлюється жорстка відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері громадянства.

Слід погодитися з думкою ГНЕУ, що поданим проектом, по суті, передбачається запровадження на рівні звичайного закону інституту подвійного/множинного громадянства України в обхід конституційних норм, що, не має допускатись з огляду на те, що інститут громадянства є конституційно-правовим інститутом і всі питання щодо легалізації подвійного/множинного громадянства мають вирішуватись насамперед у конституційно-правовій площині. Крім того, викликає сумнів конституційність пропозицій про можливість позбавлення у певних випадках громадян України виборчих прав.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4641 від 25.01.2021 (Дунда О. А., Аліксійчук О. В., Микиша Д. С.) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за неповідомлення громадянином України про наявність громадянства (підданства) держави-агресора.

Проект фактично складає єдиний пакет з попереднім. Зміст нової статті повністю переданий у назві проекту. За згадане порушення пропонується карати позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Втім, доля цього проекту, як видається, повністю залежить від прийняття чи неприйняття проекту 4640.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4642 від 25.01.2021 (Дунда О. А., Аліксійчук О. В., Микиша Д. С.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення строків подання декларації про набуття (наявність), припинення іноземного громадянства (підданства) або подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Проект фактично складає єдиний пакет з двома  попередніми проектами. Зміст нової статті повністю переданий у назві проекту. За згадане порушення пропонується карати накладенням штрафу від двадцяти до тридцяти тисяч неоподаткованих мінімумів громадян.

Доля цього проекту, так само як і попереднього, як видається повністю залежить від прийняття чи неприйняття проекту 4640.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Соціальне забезпечення і пільги

Проект 4614 від 19.01.2021 (Стефанчук М. О., Калаур І. Р. + 7) про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів).

Метою проекту визначено створення сприятливих умов для розвитку ювелірної галузі в Україні та її відновлення, в тому числі при здійсненні роздрібної торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зокрема суб’єктами малого підприємництва. Для цього пропонується замість діючого збору при клеймуванні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів,  запровадити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійснені суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі такими виробами, з вартості проданих (реалізованих) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінного металу за ставкою ‒ 1%. Передбачається, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, включатиметься до ціни ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і сплачуватиметься їх продавцями з виторгу від реалізації.

В основі проекту давній проект 1910 від 02.02.2015 (Продан О. П.) про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів), котрий ще 23.04.2015 був прийнятий у першому читанні. Згодом, він під номером 0956 від 29.08.2019 внесений до парламенту чинного скликання, але 15.10.2019 остаточно знятий з розгляду. Головні ініціативи проекту, а саме перенесення сплату податку на суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; зменшення ставки податку з 10 до 1 відсотка тощо залишилися від первинного проекту. Деякі з положень були відкинуті (зокрема, в проекті 1910 пропонувалося обкладати податком і виробників), натомість проект отримав доволі розлогі процедурні положення. Без сумніву, технічно проект є більш досконалим.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4615 від 19.01.2021 (Стефанчук М. О., Калаур І. Р. + 7) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів).

Наразі не має руху, але є частиною ініціатив попереднього проекту. Має суто уточнюючий характер і узгоджує названий кодекс із проектом 4614.

Проект 4668 від 28.01.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства.

Проект спрямований на вирішення великого кола проблем пенсійного законодавства, зокрема, в частині індексацій пенсій. Проектом акта пропонується: визначити дату щорічної індексації пенсій – 1 березня; здійснювати щорічну індексацію пенсій військовослужбовцям, державним службовцям та іншим категоріям пенсіонерів на загальних умовах; призначати достроково пенсії за віком за півтора року до досягнення пенсійного віку особам, трудовий договір з якими розірвано зв’язку із змінами в організації виробництва та за інших умов; призначати достроково пенсії матерям (батькам) дітей, хворих на тяжке, рідкісне захворювання, яким не встановлено інвалідність.

Слід зазначити, що подана до проекту порівняльна таблиця не відповідає тексту проекту. Також пропонуємо звернути увагу на пояснювальну записку до проекту яка відбила в собі різні погляді на проблему різних заінтересованих державних органів.

Проект 09.09.2021 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.

Проект 4688 від 01.02.2021 (Рєпіна Е. А.) про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання працевлаштування громадян пенсійного віку.

Метою проекту визначено збільшення можливостей для підвищення доходів осіб пенсійного віку та зменшення соціальної напруги в суспільстві. Його завданням є створення матеріального стимулу для роботодавців при прийнятті на роботу осіб пенсійного віку, а також збереження працевлаштування таких осіб. Для цього пропонується зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для осіб, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію за віком. А саме, пропонується доповнити статтю 8 «Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» новою частиною такого змісту: 14-1. Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію за віком, встановлюється у розмірі 9,573 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство,

адміністративна та інша відповідальність

Проект 4573 від 04.01.2021 (Підласа Р. А., Дунда О. А. + 39) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України стосовно удосконалення державної політики управління об’єктами державної і комунальної власності.

Метою проекту визначено активізацію процесу передачі уповноваженими органами управління державних об’єктів на приватизацію та оренду, забезпечення контролю Фондом державного майна України задля  недопущення зловживань балансоутримувачами та орендарями у процесах оренди державного майна, посилення контролю за актуалізацією відомостей про об’єкти державної власності для внесення до Єдиного реєстру об’єктів державної власності. Для цього пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та розширити коло осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення уповноваженими на те посадовими особами Фонду державного майна України. Також пропонується доповнити названий кодекс статтею 164-20 «Порушення порядку використання державного майна», в якій запровадити відповідальність за «неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірної інформації або подання інформації не в повному обсязі про об’єкти державного або комунального майна, які підлягають приватизації або можуть бути передані в оренду, у тому числі про об’єкти, які не використовуються державними або комунальними підприємствами і не пропонуються як потенційні об’єкти оренди або приватизації», «укладення балансоутримувачем майна договору оренди щодо об’єкта оренди, загальна площа якого перевищує розмір, визначений Законом України “Про оренду державного та комунального майна”», «укладення орендарем договору суборенди з порушенням вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна”», «неподання, несвоєчасне подання або подання інформації не в повному обсязі суб’єктами управління об’єктами державної власності в установленому порядку розпоряднику Єдиного реєстру об’єктів державної власності відомостей про об’єкти державної власності, які перебувають у сфері їх управління, для формування і ведення зазначеного реєстру», «незабезпечення доступу потенційних орендарів до об’єкту оренди орендарем, який має намір продовжити договір оренди нерухомого майна, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону», «нерозкриття інформації орендарем, який має намір продовжити договір оренди єдиного майнового комплексу, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, інформації про об’єкт оренди та/або незабезпечення доступу до такого об’єкту оренди потенційних орендарів у супроводі представника орендодавця» та «укладення балансоутримувачем майна договорів про передачу права на експлуатацію, зберігання (крім договорів публічного зберігання), якщо місцем зберігання майна третьої особи є індивідуально визначене нерухоме майно державної або комунальної власності, що передбачені Законом України “Про оренду державного та комунального майна”». Також пропонується доповнити статтю 173 «Вирішення питання про арешт майна» Кримінального процесуального кодексу України таким приписом: «Не допускається арешт майна (в тому числі майнових прав або інших активів), щодо якого прийнято рішення про приватизацію на конкурентних засадах у формі електронних аукціонів у встановленому законом порядку».

Не заперечуючи проти ідеї проекту, слід відзначити незадовільне технічне виконання проекту, зокрема, занадто складну структуру названої статті 164-20, де кожна з частин містить окремі абзаци з диспозицією, санкцією, диспозицією норми з обтяженням і відповідну санкцію. Також дуже дискусійним видається підхід із запровадженням відповідальності за порушення вимог конкретного закону.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4589 від 14.01.2021 (Волинець М. Я.) про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

Мета проекту полягає у посиленні відповідальності, тому що передбачений нині законодавством рівень відповідальності не сприяє зниженню заборгованості із заробітної плати,  пенсії, стипендії тощо. Фактично проект передбачає лише збільшення втроє розміру штрафів, передбачених санкціями частини першої та другої статті 175 «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат» Кримінального кодексу України.

В черговий раз маємо відзначити, що саме по собі посилення санкції ніколи не призводило до зменшення криміналізації. Посилення санкцій можливе лише як елемент реформи з урахуванням інших заходів.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4594 від 14.01.2021 (Штепа С. С., Любота Д. В. + 13) про внесення змін до статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розширення повноважень інспекторів з паркування для захисту інтересів осіб з інвалідністю).

Ініціатива проекту досить докладно розкрита у відповідній пояснювальній записці. Зокрема, зазначається, що відповідно до норм чинного законодавства, а саме статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на сьогодні до повноважень інспекторів з паркування віднесено розгляд справ про порушення Правил дорожнього руху, передбачені статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а саме: частини 1, 3 та 6 статті 122 (порушення правил зупинки та стоянки), та частина 1, 2 та 8 статті 152-1 (порушення порядку та правил платного паркування). Водночас частина 5 статті 122 КУпАП (зупинка чи стоянка на місцях, передбачених для автомобілів, якими керують особи з інвалідністю або в яких таких осіб перевозять) досі належить до компетенції працівників поліції, що є доволі нелогічним, оскільки незрозуміло, чим стоянка на місці, передбаченому для автомобіля водія з інвалідністю, відрізняється від стоянки на місці, передбаченого для автомобіля з електричним двигуном. Біля великих торговельних центрів та мережевих магазинів майже постійно спостерігаються ситуації, коли місця передбачені для стоянки автомобілів, якими керують особи з інвалідністю або в яких таких осіб перевозять, зайняті іншими транспортними засобами. Інспектори з паркування допомогти у вирішенні цієї проблеми на теперішній час не в змозі, у зв’язку з відсутністю у них необхідних повноважень. Враховуючи це, розширення в цій частині повноважень інспекторів з паркування дасть змогу більш дієво вирішити посталу проблему та знизить її гостроту для суспільства. Для цього пропонується внесення змін до частини третьої статті 219 КУпАП, якими передбачається розширити повноваження інспекторів з паркування, надавши їм право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з притягненням до відповідальності осіб, які залишили свої транспортні засоби на місцях, передбачених для автомобілів, якими керують водії з інвалідністю або в яких таких осіб перевозять.

Як видається, проблема потребує комплексного вирішення. Зокрема, це проблема наявності у інспекторів належної підготовки для складання протоколів. Підхід, коли інспектори мають право лише викликати поліцію для фіксації правопорушення, теж можливий. Головне – комплексне вирішення проблеми.

Проект 30.06.2021 прийнятий у першому читанні.

Проект 4608 від 18.01.2021 (Холодов А. І.) про внесення змін до Митного кодексу України щодо розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем.

Пропонується доповнити частини перші статті 482 «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем» та статті 483 «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю» вказівкою на те, що таке порушення є караним, якщо вартість таких товарів складає до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці метою проекту проголошено розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем. А також зазначається, що він має розглядатися поряд із проектом закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації переміщення та дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем». Однак названий проект 4556-1 від 18.01.2021 того ж 07.09.2021 знятий з розгляду.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4634 від 25.01.2021 (Мамка Г. М., Медяник В. А. + 6) про внесення змін до статті 367 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за службову недбалість, якщо вона спричинила загибель людини.

Метою проекту визначено посилення кримінальної відповідальності за  службову недбалість, якщо воно спричинило смерть людини. Пропонується новою частиною третьою статті 367 «Службова недбалість» запровадити посилену відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті (Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб ‒ авт. огл.), якщо воно спричинило загибель людини – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Проект 02.06.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 4651 від 27.01.2021 (Президент України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Проект 27.01.2021 визначений Президентом України як невідкладний.

Метою проекту проголошено удосконалення положень законодавства, якими встановлена відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, задля їх ефективної практичної реалізації. У проекті пропонується внести зміни до абзацу першого примітки до статті 172-6 КУпАП та примітки до статті 366-2 КК України. Так, суб’єктами правопорушень у статті 172-6 КУпАП (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті) визначаються особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А суб’єктами правопорушень, визначених частинами другою та третьою статті 172-6 КУпАП у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, передбачається визначити суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які обіймають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції». Суб’єктами декларування у статтях 366-2, 366-3 КК України визначаються особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Змінами до санкцій статей 366-2, 366-3 КК України пропонується посилити кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, пропонується включити статті 366-2,  366-3 КК України у примітку до статті 45 КК України та віднести відповідні правопорушення до корупційних кримінальних правопорушень. Згодом до другого читання в проект були внесені поправки, зокрема щодо абзацу 2 примітки до статті 366-2 КК України та абзацу 4 частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у частині доповнення їх положеннями, згідно з якими відомості про об’єкти декларування, які перебувають у володінні або користуванні члена сім’ї суб’єкта декларування, зазначаються лише у тому випадку, якщо член сім’ї подав такі відомості суб’єкту декларування у будь-якому вигляді, а також доповнення санкції статті 366-3 КК України покаранням у виді обмеження волі на строк до двох років (замість запропонованого суб’єктом права законодавчої ініціативи позбавлення волі на строк до двох років).

Згодом саме ці поправки стали підставою для вето Президента України, який висловив думку, що перша зі згаданих поправок створює підґрунтя для штучного уникнення суб’єктами декларування належного виконання обов’язку щодо декларування об’єктів, які перебувають у володінні або користуванні членів сім’ї суб’єкта декларування, а друга поправка «розбалансовує» ті кримінально-правові заборони, що спрямовані на захист встановленого законом порядку декларування осіб, що не дає можливості забезпечити належний стримуючий ефект для інших осіб та досягти мети покарання.

Проект 15.04.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 03.06.2021 ‒ у другому читанні як закон. Втім, 15.06.2021 проект повернутий із пропозиціями Президента України, а 29.06.2021 повторно прийнятий зі згаданими пропозиціями і протягом місяця підписаний.

Проект 4661 від 27.01.2021 (Крейденко В. В.) про внесення змін до деяких положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування).

Метою проекту проголошено підвищення ефективності та якості досудового розслідування в кримінальних провадженнях. Для цього пропонується у названий Кодекс внести поняття «дослідча перевірка», закріпити можливість здійснення тимчасового доступу до речей і документів на підставі постанови слідчого, погодженої з прокурором, або прокурора, а також застосування окремих запобіжних заходів під час досудового розслідування прокурором за клопотанням слідчого. Крім того, у проекті визначаються підстави проведення обшуку особи без ухвали слідчого судді, а також можливість зупинення досудового розслідування, якщо були вжиті всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) дії, але місцезнаходження особи, яка вчинила злочин, не було встановлено тощо.

Водночас ГНЕУ звернуло увагу, що до прийняття КПК України 2012 року вже існувала така стадія кримінального процесу, як «порушення кримінальної справи» та так звана дослідча перевірка, яка доволі часто передувала винесенню постанови про порушення кримінальної справи. Відповідно, запровадження реальної дослідчої перевірки вимагає зміни підходу до початку кримінального провадження і  внесення змін до статті 214 та низки інших статей КПК України, які в проекті відсутні. Експерти подали й багато інших зауважень до проекту.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4681 від 29.01.2021 (Мамка Г. М.) про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо уточнення порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування).

Метою проекту визначено уточнення порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування. Зазначається, що запропоновані зміни посилюють дієвість досудового розслідування та механізми захисту прав як потерпілих, так і підозрюваних (обвинувачених). Для цього, змінами до статті 303 «Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження» пропонується установити, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення Генерального прокурора або особи, яка виконує його обов’язки, чи керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або обласної прокуратури про скасування постанови про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених у статті 284 цього Кодексу ‒ стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником; рішення чи дії слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування, які прийнято або вчинено у спосіб, який не передбачений цим Кодексом ‒ стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. Відповідно, у статті 306 «Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування» пропонується установити, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування або за місцезнаходженням відповідного органу прокуратури, яким здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Також статтю пропонується установити, що якщо скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не розглянуто до виконання ними вимог статтями цього Кодексу, така скарга підлягає залишенню без розгляду. Очікується, що проект у разі прийняття забезпечить приведення кримінального процесуального закону у відповідність до європейських стандартів кримінального судочинства з метою охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення реалізації швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та зменшення рівня зловживань слідчим, дізнавачем або прокурором

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Судова влада та судоустрій

Проект 3711-д від 29.01.2021 (Костін А. Є., Стефанчук М. О. + 12) про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Проект є доопрацьованою у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики до повторного першого читання версією проекту 3711 від 22.06.2020 про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування». У проекті передбачаються зміни до Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», а також до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», а саме: визначається порядок формування ВККС, зокрема пропонується, щоб до складу Конкурсної комісії з питань доброчесності входили три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, та три особи, запропоновані відповідно Радою прокурорів України, Радою адвокатів України, Національною академією правових наук України в особі Президії; встановлюється, що ВККС складається з шістнадцяти членів, які призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки; - встановлюються чіткі строки внесення пропозицій щодо кандидатур до складу Конкурсної комісії з питань доброчесності, її формування, визначаються вимоги до кандидатів до складу цієї комісії, права та обов’язки її членів; визначається порядок проведення конкурсу та призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;  вдосконалюється порядок організації роботи та засідань ВККС;  пропонується виключити статтю 28-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо створення та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики, а також вилучення ряду положень розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 193–IX, які визнані Конституційним Судом України такими, що суперечать Конституції України; встановлюється загальне правило для визначення кількості суддів у суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя після отримання консультативних висновків від Державної судової адміністрації України та Пленуму Верховного Суду (для визначення кількості суддів Верховного Суду); змінити назви регіональних прокуратур на обласні прокуратури.

Після прийняття проекту Президент України не підписав його, вважаючи, що в ньому не забезпечується представництво членів ВККС, які призначаються з числа суддів або суддів у відставці, під час визначення кворуму та може порушуватись принцип незалежності судової влади, і що його окремі положення не відповідають принципу юридичної визначеності, ясності та недвозначності правової норми. Ці зауваження були позитивно сприйняті експертами і парламентарями.

Проект 03.03.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 29.06.2021 ‒ у другому читанні як закон. Втім, 08.07.2021 проект повернутий із пропозиціями Президента України, а 13.07.2021 повторно прийнятий із зазначеними пропозиціями і протягом місяця підписаний.

Охорона здоров’я

Проект 4613 від 19.01.2021 (Радуцький М. Б., Дмитрієва О. О. + 7) про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання.

Метою проекту проголошено створення адаптованого до законодавства Європейського Союзу законодавчого поля, яке впорядкує правовий статус процедури державної реєстрації лікарських засобів «під зобов’язання». Такі зміни створять передумови для здійснення державної реєстрації вакцин для профілактики COVID-19. У проекті пропонується доповнити Закон України «Про лікарські засоби» новою статтею 9-2 «Державна реєстрація лікарських засобів під зобов’язання для екстреного медичного застосування лікарського засобу», якою урегульовується можливість державної реєстрації лікарських засобів, клінічні випробування яких не завершені, за визначених цією статтею умов, зокрема, під зобов’язання заявника завершити програму клінічних випробувань протягом періоду, який погоджується з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

ГНЕУ висловило ряд зауважень до проекту, зокрема, відзначило, що допуск для масового застосування на національний фармацевтичний ринок лікарських засобів (вакцин), що не пройшли клінічні випробування, може нести непередбачувані ризики для здоров’я населення, а передбачувана у проекті щорічна оцінка виконання зобов’язань заявника з огляду на відсутність завершеного механізму її виконання, може створювати корупційні ризики.

Проект 28.01.2021 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а вже наступного дня, 29.01.2021 ‒ прийнятий як закон і того ж дня підписаний Президентом України.

Проект 4645 від 26.01.2021 (Порошенко П. О., Бондар М. Л. + 11) про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо особливостей організації державного щеплення громадян від захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19)).

Основною метою проекту проголошено створення законодавчих засад для здійснення уповноваженими органами державної влади комплексних заходів із безкоштовного щеплення громадян для профілактики захворюваності та протидії поширенню в Україні коронавірусної хвороби (COVID-19). У проекті передбачається, зокрема, що щеплення здійснюються на засадах безкоштовності, поінформованості та добровільності особи, після медичного огляду та за умови відсутності медичних протипоказань; особам, які не досягли п’ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно поінформованих батьків або їх інших законних представників; медичні працівники, які проводять щеплення проти захворювань на коронавірусну інфекційну хворобу (COVID-19), мусять мати відповідну підготовку з питань проведення профілактичних щеплень; відомості про відмову від щеплення проти інфекційної хвороби (COVID-19) та поствакцинальні ускладнення підлягають статистичному обліку та інше.

ГНЕУ висловило певні сумніви щодо доцільності врегулювання порушеного у проекті питання, оскільки правові передумови для організації вакцинації населення значною мірою вирішуються чинним законодавством та ряд інших зауважень до проекту.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4646 від 26.01.2021 (Порошенко П. О., Южаніна Н. П. + 11) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо включення до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб витрат громадян на діагностику, тестування та лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вакцинування та страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

Метою проекту проголошена часткова компенсація самостійно понесених витрат громадян України на діагностику, тестування, лікування, вакцинування та страхування від гострої респіраторної хвороби COVID-19 через зменшення річного оподаткованого доходу фізичної особи на розмір таких витрат на отримання з бюджету частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), а саме 18 % від таких витрат. У проекті пропонується розширити перелік витрат, які можуть бути включені до податкової знижки з ПДФО, витратами на діагностику, тестування та лікування коронавірусної хвороби COVID-19, витратами на вакцинування для профілактики коронавірусної хвороби COVID-19, а також витратами на страхування на випадок захворювання коронавірусною хворобою COVID-19 як такої фізичної особи, так і членів її сім’ї першого ступеня споріднення. За підсумками податкового року фізична особа матиме право подавати річну декларацію та зменшити розмір оподаткованого доходу на величину таких витрат та отримати з бюджету частину сплаченого ПДФО, а саме 18% від таких витрат. Відповідні витрати можуть бути понесені для діагностики/тестування/лікування/вакцинування/страхування як самої фізичної особи – платника податку, так і її членів сім’ї першого ступеня споріднення.

ГНЕУ загалом не заперечувало проти проекту, але подало  ряд пропозицій, спрямованих на покращення його змісту.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4647 від 26.01.2021 (Порошенко П. О., Герасимов А. В. + 11) про внесення змін до Кримінального кодексу (щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення встановленого порядку щеплення громадян від інфекційних хвороб).

Проект складає єдиний пакет з проектом 4645 і має набрати чинності не раніше дня набрання чинності відповідним законом. Пропонується доповнити КК України новою статтею 321-3, в якій запровадити відповідальність за «ввезення, поширення та реалізацію в Україні вакцини, розробленої або виробленої на території чи за участі держави, визнаної в установленому порядку державою-агресором, умисне порушення заборони використання (у тому числі збут, реалізація) вакцин, тестів, інших імунобіологічних препаратів, придбаних за бюджетні кошти, в комерційних цілях, а також умисне порушення встановленого порядку черговості щеплення для всіх груп громадян та професійних груп ризику».

Втім, на думку ГНЕУ, запропоноване у проекті доповнення КК нормою тимчасового характеру не повною мірою узгоджується з природою кримінального закону як основного акта відповідного законодавства, який покликаний регулювати найважливіші суспільні відносини у цій сфері.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4662 від 28.01.2021 (Радуцький М. Б., Булах Л. В. + 9) про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу.

Метою проекту проголошено удосконалення доступу пацієнтів до інноваційних медичних технологій за рахунок бюджетних коштів із застосуванням процедур договорів керованого доступу. У проекті пропонується тимчасово, до 31 грудня 2023 року, не поширювати дію Закону України «Про публічні закупівлі» на закупівлю оригінальних (інноваційних) лікарських засобів, що підлягають закупівлі за договорами керованого доступу (далі – ДКД). При цьому, передбачається оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про «міжнародну непатентовану назву (за наявності), торговельну назву, форму випуску та дозування лікарського засобу, щодо якого укладено договір керованого доступу, а також про заявника, уповноваженого представника заявника (за наявності), строк дії договору керованого доступу» та щорічного звіту за результатами моніторингу ДКД. Крім того, шляхом внесення змін до ст. 791 Основ законодавства України про охорону здоров’я уточнюються деякі питання укладення ДКД.

ГНЕУ висловило ряд зауважень до проекту, зокрема щодо відсутності належного обґрунтування строків запропонованого тимчасового обмеження.

Проект 02.06.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 21.09.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Земельні справи та сільське господарство

Проект 4592 від 14.01.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно.

Пропонується скасувати систему гарантування виконання зобов’язань за складськими документами на зерно і виключити усі положення щодо названого Гарантійного фонду. Відповідні зміни запроваджуються до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4600 від 16.01.2021 (Соломчук Д. В., Мезенцева М. С. + 8) про захист рослин.

Великий за обсягом 152-сторінковий проект, який охоплює не лише проект нового закону, а й зміни до 24 законодавчих актів. Водночас Закони України «Про захист рослин» та «Про карантин рослин» пропонується визнати такими, що втратили чинність. У преамбулі проекту зазначається, що він визначає правові та організаційні засади здійснення заходів щодо забезпечення належного рівня фітосанітарного захисту, обмеження та запобігання поширенню шкідливих організмів, стале та безпечне застосування засобів захисту рослин, а також державного контролю та інших офіційних заходів з метою перевірки дотримання законодавства про захист рослин. У пояснювальній записці до проекту доволі докладно викладено і підстави підготовки проекту, і основні його ініціативи (понад три сторінки). Очікується, що прийняття проекту дасть змогу: вдосконалити нормативно-правове регулювання у сфері захисту рослин, усунути застарілі, а також дублюючі норми, замінити регулювання, яке розпорошене між трьома різними Законами України «Про карантин рослин», «Про захист рослин» і «Про пестициди та агрохімікати» (в тій частині, яка стосується вимог до обігу засобів захисту рослин), регулюванням у вигляді одного комплексного закону; гармонізувати українське законодавство із законодавством ЄС у сфері захисту рослин та виконати вимоги статті 64 Угоди про асоціацію, яка передбачає необхідність наближення законодавства України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів до законодавства ЄС; посилити захист і охорону території України від занесення регульованих шкідливих організмів; створити прозорі правила ведення бізнесу, а також правила здійснення державного контролю та інших офіційних заходів; вдосконалити систему лабораторних потужностей відповідно до підходів ЄС; посилити державний контроль за обігом та використанням засобів захисту рослин; стимулювати перехід до застосування нових технологій у сільському господарстві, що здатне зменшити та/або мінімізувати негативний вплив засобів захисту рослин на довкілля; зменшити негативний вплив засобів захисту рослин на людей, тварин та навколишнє середовище, у тому числі від їх незаконного обігу; мінімізувати втрати і ризики сільгосптоваровиробників та експортерів продуктів рослинного походження; досягти високого ступеня ідентичності законодавства України із законодавством ЄС у сфері захисту рослин, що спростить вихід української продукції на зовнішні ринки.

Проект отримав доволі критичний висновок від ГНЕУ, де, зокрема, звернута увага на його низьку юридичну техніку та прямо зазначається, що частина положень проекту не узгоджується між собою та з відповідними положеннями інших законів.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4601 від 16.01.2021 (Соломчук Д. В., Мезенцева М. С. + 6) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист рослин.

Проект є похідним від попереднього. Пропонується розширити статтю 247 «Порушення законодавства про захист рослин» і доповнити її новими частинами, запроваджуючи відповідальність за «виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту та/або збут фальсифікованих засобів захисту рослин» і «виготовлення та/або збут засобів захисту рослин, які не пройшли державної реєстрації, якщо необхідність такої реєстрації передбачена Законом, та/або фальсифікованих засобів захисту рослин, якщо це заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки».

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4602 від 16.01.2021 (Соломчук Д. В., Мезенцева М. С. + 6) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства України про захист рослин.

Проект є похідним від проекту 4600. Пропонується повністю переробити статті 83-1 «Порушення правил та умов поводження із засобами захисту рослин» та 105 «Порушення вимог щодо запобігання проникненню та поширенню шкідливих організмів», а також розширити положення статей 106 «Ввезення в Україну, вивезення з України, транзит її територію, або переміщення територією України рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів з порушенням вимог законодавства України про захист рослин», 171-1 «Порушення посадовими особами уповноваженої лабораторії законодавства України про захист рослин», 188-12 «Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин». Також передбачається скасувати статті 188-2 «Невиконання законних вимог Головного державного фітосанітарного інспектора України, головних державних фітосанітарних інспекторів, державних фітосанітарних інспекторів» і 238 «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин» та відповідним чином переформулювати статтю 238-2 «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин». Очікується, що прийняття проекту дасть змогу врегулювати проблему, пов’язану з необхідністю посилення відповідальності за порушення у сфері захисту рослин, створить більш ефективний превентивний механізм запобігання правопорушенням у сфері захисту рослин, а також механізм виправлення поведінки правопорушників, що сприятиме посиленню захисту прав та інтересів як громадян, так і суб’єктів господарювання.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4603 від 16.01.2021 (Соломчук Д. В., Мезенцева М. С. + 8) про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про захист рослин».

Проект спрямований на впровадження змін, передбачених проектом 4600. Зазначається, що ці зміни дадуть змогу врегулювати питання здійснення фітосанітарного контролю рослин, продуктів рослинного походження, засобів захисту рослин, діючих речовин засобів захисту рослин при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), а також сприятимуть підвищенню ефективності контролю з боку держави на державному кордоні та істотно знизять ризик потрапляння в Україну вантажів, які не відповідають вимогам законодавства у сфері захисту рослин (є зараженими карантинними організмами, фальсифікованими, небезпечними тощо).

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Регулювання господарчої діяльності

Проект 4572 від 04.01.2021 (Підласа Р. А., Дунда О. А. + 41) про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна.

Великий за обсягом 77-сторінковий проект, у якому подано нову редакцію Закону України «Про Фонд державного майна України» та запропоновані зміни до ще 26 законодавчих актів. Звісно, дати належний аналіз такого проекту в стислому огляді не видається можливим, тому зупинимося лише на ключових питаннях. Метою проекту визначено пришвидшення приватизаційних процесів через удосконалення інституційного механізму приватизації, а завданнями проекту ‒ встановлення дієвої структури та організації діяльності Фонду державного майна України, спрямованої на підвищення результативності його функціонування; уточнення окремих положень законодавства з питань приватизації, управління об’єктами державної власності, корпоративного управління тощо, спрямованих на прискорення приватизації та підвищення ефективності управління об’єктами державної власності, щодо яких прийнято рішення про приватизацію. Стислий виклад основних ініціатив проекту, вміщений у пояснювальній записці, займає майже 4 сторінки, тому пропонуємо звернутися до неї. Відзначимо як потенційно важливу ініціативу про створення Правління Фонду державного майна України для колегіального прийняття особливо важливих рішень з питань роботи Фонду. Проектом визначено склад Правління, порядок його формування, повноваження та порядок роботи.

Профільний Комітет з питань економічного розвитку рекомендував прийняти проект як базу для подальшого його розвитку та доопрацювання, зокрема висунув пропозицію залучити правки, які стосуються не лише пропонованих приписів, а й взагалі вирішення проблеми приватизації. Цікавим є і висновок ГНЕУ, який загалом підтримуючи проект, зосереджується на ряді технічних неузгодженостей пропонованої редакції.

Проект 15.07.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 4578-1 від 29.01.2021 (Жупанин А. В, Горобець О. С. + 4) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи.

Метою проекту визначено спрощення механізму приєднання об’єктів замовника до газотранспортної або газорозподільної системи. Передбачається, що це дасть змогу забезпечити підвищення ефективності використання газової інфраструктури, як це визначено Законом України «Про ринок природного газу», а також спрощення процедур приєднання до газових мереж, якими володіють суб’єкти природних монополій. Для цього у Законі України «Про ринок природного газу» планується закріплення змін, спрямованих на скасування законодавчо встановленого обов’язкового поділу приєднання на типи, зміну підходів з визначення плати за приєднання, унормування строків виконання заходів з приєднання, захист заявників від протиправних дій та бездіяльності з боку операторів газотранспортної або газорозподільної системи. Фактично скасовуються чинні положення з перелічених питань, натомість закон доповнюється новою статтею 19-1 «Приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи». Крім того, планується внести зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», якими впроваджується інструмент державного контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку, створення Інформаційної бази даних споживання природного газу.

Проект, на превеликий жаль, не можна схарактеризувати як достатньо досконалий. Він містить чимало технічних неузгодженостей. Так, один з приписів зазначає, що «У разі, якщо техніко-економічним обґрунтуванням вибору схеми приєднання об’єкта замовника доведено доцільність приєднання до газотранспортної системи, таке приєднання здійснюється оператором газотранспортної системи у встановленому кодексом газотранспортної системи  порядку, відповідно до умов договору про приєднання». Втім, ситуація, коли обґрунтуванням доцільність схеми приєднання об’єкта замовника не доведена, взагалі не розглядається, що створює простір для конфліктних ситуацій, бюрократичних та корупційних ризиків. Загалом проект відзначає авторський підхід, який конфліктує з іншими законодавчими актами України, зокрема з чинним Кодексом газорозподільних систем. Також дуже дискусійною є ініціатива створення Інформаційної бази даних споживання природного газу, який надає державі тотальний контроль над усім ринком, що ставить питання про самостійність ринку як такого.

Проект 20.05.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 30.06.2021 ‒ у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4620 від 21.01.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Метою проекту визначено вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності для впровадження механізмів застосування заходів, передбачених положеннями угод Світової організації торгівлі (далі – СОТ) як виняткові, які вживаються країнами-членами СОТ в умовах посиленого протекціонізму інших країн, а також у надзвичайних ситуаціях в міжнародній торгівлі та (або) міжнародних відносинах. Фактично проектом впроваджується нова редакція Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оскільки зміни вносяться до більшості статей закону. Самі зміни абсолютно різнотипні, від уточнюючо-термінологічних і до вельми значних, що помітно змінюють підходи до врегулювання правовідносин та процедури. Зокрема, серед новел є стаття 29-1 «Заходи у відповідь на дискримінаційні дії іноземної держави або іншого суб’єкта міжнародного права стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України», яка відкриває цілком нову сферу регулювання зазначеного закону. У пояснювальній записці стислий виклад основних змін займає понад три сторінки і дублювати його тут немає сенсу. Очікується, що у разі прийняття проекту як закону, це дасть змогу врегулювати деякі питання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема в частині захисту основних національних економічних інтересів України під час поширення політики протекціонізму у світі та наявності надзвичайних ситуацій у міжнародних відносинах, а саме щодо: застосування заходів у відповідь на міжнародно-протиправні діяння та/або недружні дії іноземної держави або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно України; застосування заходів у відповідь на дискримінаційні дії іноземної держави або іншого суб’єкту міжнародного права стосовно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України; захисту прав та інтересів України в рамках СОТ та міжнародних договорів України в торговельно-економічній сфері; захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України під час проведення іноземними державами або іншими суб’єктами міжнародного права антидемпінгових, антисубсидиційних або захисних розслідувань щодо імпорту товарів українського походження.

Загалом проект отримав підтримку і з боку профільного парламентського Комітету з питань економічного розвитку, і з боку ГНЕУ. Більшість зауважень до нього стосуються саме спроби внесення технічних виправлень, редакційних змін, які сприятимуть логічній послідовності, доступності закону для огляду, правильного його розуміння та застосування, потреба яких і була визначена в пояснювальній записці як складова частина мети створення проекту.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4621 від 21.01.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення зміни до статті 275 Митного кодексу України щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Проект є цілком залежним від попереднього і спрямований на приведення положень статті 275 «Особливі види мита» Митного кодексу України у відповідність до положень статей 29 та 29-1 проекту 4620.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4630 від 22.01.2021 (Гривко С. Д.) про внесення змін до статті 17 Закону України «Про страхування» щодо додаткового захисту прав споживачів страхових послуг та протидії дискримінації у сфері страхування. 26.07.2021  подано доопрацьовану редакцію, яка далі і розглядається.

Пропонується внести зміни до статті 17 «Правила страхування» Закону України «Про страхування» з метою законодавчого закріплення обов’язку страховиків дотримуватися законодавства, зокрема, щодо запобігання та протидії дискримінації, а також посилити контрольні функції уповноваженого органу, що займається ліцензуванням страхової діяльності, встановивши для нього обов’язковість перевірки правил страхування страховиків та визначивши міру відповідальності за порушення вимог до їх складання (в тому числі призупинення дій ліцензії на провадження відповідної діяльності), а саме викласти частину четверту названої статті у новій редакції та доповнити новою частиною п’ятою: «Уповноважений орган відмовляє у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, а в разі видачі ліцензії – призупиняє її дію, якщо подані на реєстрацію або вже зареєстровані Уповноваженим органом правила страхування, зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам цієї статті, до повного усунення недоліків» і «Пряме або непряме обмеження прав громадян щодо добровільного або обов’язкового страхування за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, стану здоров’я, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками не допускається. В разі виявлення таких порушень Уповноважений орган зобов’язаний призупинити дію виданої ліцензії до повного усунення виявлених недоліків».

Проект видається прикладом нерозуміння ініціаторами закону сутності такого інституту як державна реєстрація, яка насамперед полягає в сприянні господарюючим суб’єктам у дотриманні законності. За таких обставин слід не скасовувати ліцензію, а наполягати на виправленні означених порушень законодавства і допомагати у такому виправленні. Будь-які санкції, зокрема, і відмова у видачі ліцензії чи її зупинка можливі лише у разі небажання господарюючого суб’єкта виправити порушення. Імперативна ж норма, яка вимагає обов’язкових репресивних дій, скоріше сприятиме бюрократичному тиску та посилюватиме корупційні ризики.

Проект опрацьовується в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.

Проект 4639 від 25.01.2021 (Кулініч О. І., Бабенко М. В. + 11) про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо захисту прав побутових споживачів природного газу.

Метою проекту визначено комплексне врегулювання на законодавчому рівні заходів щодо захисту інтересів побутових споживачів природного газу на його отримання за прийнятними цінами та забезпечення економічного балансу між інтересами громадян України та держави шляхом поширення процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на суб’єктів господарювання ринку природного газу. Для цього пропонується шляхом внесенням змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» поширити процедури публічних закупівель із проведенням електронних аукціонів відповідно до названого закону на суб’єктів господарювання сфери  забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4680 від 29.01.2021 (Тимошенко Ю. В., Івченко Є. В. + 17) про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо спрямування природного газу, накопиченого у неопалювальний період та вітчизняного видобутку, на потреби населення).

Черговий проект, яким передбачається знову повністю зламати систему газового ринку в Україні. Пропонується законодавчо встановити, що весь обсяг природного газу, що видобувається державними газодобувними підприємствами, у тому числі їх дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств, а також учасниками договорів про спільну діяльність та/або особами, уповноваженими договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснювати продаж усього товарного природного газу, який видобутий в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу для потреб населення за цінами та у порядку, що визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Прикінцевими положеннями проекту пропонується обмежити рентабельність газодобувних підприємств, товарна продукція яких спрямовуватиметься на потреби населення, на рівні 30 відсотків, а можливі інвестиційні програми таких газодобувних підприємств покривати за рахунок позикових коштів державних банків з подальшою компенсацією відсоткових платежів за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, ініціативи проекту спрямовані на створення штучної ситуації, коли ціна для потреб певного сектору принципово занижується, а виокремити потреби лише побутових споживачів на етапі закупівлі газу часто неможливо. Слід додати, що таке заниження є більше політичним, адже на плечі платників податків покладається додаткове фінансування державних газодобувних підприємств у частині підтримки та розвитку їх діяльності, яке наразі фінансується з прибутку цих підприємств. Також бюджет втрачає податки з прибутку таких підприємств.

Проект 19.10.2021 включений до порядку денного.

Регулювання культурної та освітньої діяльності

Проект 4604 від 16.01.2021 (Неклюдов В. М., Штепа С. С. + 20) про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» щодо забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти.

Метою проекту визначено створення сприятливих умов для першочергового зарахування до закладів дошкільної освіти осіб, що проживають у територіальних межах обслуговування таким закладом дошкільної освіти. Для цього пропонується названий закон доповнити статтями 14-1 «Територіальна доступність дошкільної освіти» та 14-2 «Черговість зарахування дітей до закладів дошкільної освіти» якими визначається наступне: Для забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів дошкільної освіти. Кожна дитина має право здобувати дошкільну освіту в закладі дошкільної освіти, що найбільш доступний та наближений до місця її проживання. Право дитини здобувати дошкільну освіту в державному або комунальному закладі дошкільної освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини обрати інший заклад дошкільної освіти відповідно до законодавства. Діти зараховуються до закладів дошкільної освіти за такою черговістю: 1) у першу чергу зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування закладу дошкільної освіти підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому дошкільному закладі, чи дітьми працівників цього закладу дошкільної освіти; 2) у другу чергу на вільні місця зараховуються діти, які не проживають на території обслуговування цього закладу дошкільної освіти. У разі якщо після вжиття вичерпних заходів кількість дітей, які мають право на першочергове зарахування, перевищує спроможність закладу дошкільної освіти, орган, у сфері управління якого перебуває заклад дошкільної освіти, невідкладно має запропонувати на вибір батьків таких дітей перелік закладів дошкільної освіти, максимально доступних і наближених до місця їх проживання, а також сприяти зарахуванню дітей до обраних їх батьками закладів дошкільної освіти.

Проект є доволі дискусійним, а у частині ігнорування пільгових категорій громадян і таким, що не відповідає законодавству. Загалом видається, що автори проекту короткими законодавчими вимогами хочуть «вирішити» складну комплексну проблему розвитку і утримання системи закладів дошкільної освіти, яка натомість вимагає досить значних як законодавчих, так і матеріальних засобів.

Проект 02.03.2021 прийнятий у першому читанні.

Інші проекти

Проект 4568 від 04.01.2021 (Мезенцева М. С., Кравчук Є. М. + 16) про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами.

У преамбулі зазначається, що цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення безпечності матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами у процесі їх виробництва, обігу та використання з метою забезпечення захисту здоров’я людей та інтересів споживачів. Зазначається, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини щодо матеріалів і предметів, які в готовому до використання стані відповідають одному з таких критеріїв: призначені для контакту з харчовими продуктами; вже контактують з харчовими продуктами та були призначені для цієї мети; можуть контактувати з харчовими продуктами або переносити свої складові у харчові продукти за звичайних або передбачуваних умов використання. Зазначається, що дія Закону не поширюється на суспільні відносини щодо: матеріалів і предметів, які є антикваріатом; захисних покриттів або оболонок, зокрема матеріалів, що обгортають або покривають сирні кірки, приготовані м’ясні харчові продукти або фрукти і є частиною харчового продукту та можуть бути спожиті разом з ним; інженерного обладнання для централізованого та нецентралізованого питного водопостачання. Загалом проект передбачає: застосування термінології, що міститься у відповідному законодавстві ЄС; визначення повноважень органів виконавчої влади у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами; встановлення загальних вимог до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами, включаючи активні та інтелектуальні матеріали та предмети; встановлення спеціальних вимог до окремих груп матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами; запровадження вимог до перероблених пластикових матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами; встановлення порядку державної реєстрації об’єктів, що використовуються у виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами; особливості державної реєстрації процесів перероблювання пластику; положення щодо внесення змін, зупинення дії та скасування рішення про державну реєстрацію об’єктів; вимоги до маркування, декларування відповідності та вимоги до забезпечення простежуваності матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами; положення, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами; положення щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку. З метою впровадження проекту вносяться зміни до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Проектом пропонується імплементувати у національне законодавство положення ряду актів ЄС, а саме: Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 1935/2004 від 27 жовтня 2004 р. щодо матеріалів та виробів, що контактують з харчовими продуктами, яким скасовуються Директиви 80/590/ЄЕС та 89/109/ЄЕС; Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 282/2008 від 17 березня 2008 р. щодо переробленої пластмаси та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами; Регламенту Комісії (ЄС) 2023/2006 про належну виробничу практику матеріалів та виробів, призначених для контакту з продуктами харчування; Регламент Комісії (ЄС) 450/2009 від 29 травня 2009 р. щодо активних та «інтелектуальних» матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами.

Загалом проект є дуже важливим і необхідним, однак конкретні приписи не завжди відповідають вимогам законодавчої техніки, на що звернуло увагу ГНЕУ у своєму висновку. Загалом проект вимагає значного опрацювання при підготовці до другого читання.

Проект 01.06.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 4583 від 13.01.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом.

Метою проекту визначено вдосконалення законодавчого регулювання ринку послуг автомобільного та міського електричного транспорту в Україні, задоволення потреб суспільства й економіки у перевезенні пасажирів, забезпечення безпеки перевезень шляхом адаптації норм законодавства України до норм актів Європейського Союзу згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та запровадження нових правил щодо порядку відбору автомобільних перевізників для роботи на маршрутах, на яких надаються суспільно важливі послуги з перевезення пасажирів, через закупівлю таких послуг за процедурою, установленою законодавством про публічні закупівлі. Для цього пропонується внести зміни до Законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про міський електричний транспорт», якими запровадити принцип рівноправного доступу до послуг інфраструктури, що поширюється на всіх осіб, заінтересованих в отриманні таких послуг; впровадити систему надання суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільними маршрутами, лініями, маршрутами міського електричного транспорту, а також систему отримання плати за такі послуги та фінансового відшкодування, що виплачується перевізникам суспільно важливих послуг; установити нові заходи впливу на перевізників та норми, які регулюватимуть усі аспекти діяльності щодо системи надання суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів; гармонізувати умови конкурентоспроможності серед різних видів перевезень усередині держави.

Найдискусійнішою частиною проекту є доволі неоднозначний баланс повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, та місцевими органами влади. Загалом проект видається скоріше бюрократичною реакцією,  ніж реальною спробою впорядкування існуючих проблем міського транспорту (пільгове кредитування закупівель, сприяння вітчизняному виробництву, стимулювання рейковому швидкісному транспорту тощо).

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4612 від 19.01.2021 (Гунько А. Г., Лубінець Д. В. + 12) про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо гарантій адвокатської діяльності.

Метою та завданням проекту визначено захист життя і здоров’я адвоката та членів його сім’ї, при виконанні ним своїх професійних обов’язків. Для цього статтю 23 «Гарантії адвокатської діяльності» названого закону пропонується доповнити таким приписом: адвокату гарантується право на придбання, носіння, облік, зберігання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Надання беззастережного права усім адвокатам на придбання, носіння, облік, зберігання та застосування нелетальної зброї є дуже дискусійним. Апріорі зрозуміло, що далеко не усі адвокати потребують такого захисту. Надання права на зброю має бути зумовлено певними обставинами і лише з урахуванням психологічного стану особи. Спроба вирішити таку складну проблему одним коротким приписом є, без сумніву, цілковито не належною.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 4569 від 04.01.2021 (Музарушу Г. Г., Пушкаренко А. М. + 5) про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності фізкультурно-спортивних товариств «Динамо», «Колос», «Спартак» та «Україна»).

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4577 від 06.01.2021 (Беленюк Ж. В., Кицак Б. В. + 28) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки сфери спорту.

Проект 09.09.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 4643-д від 25.01.2021 (Ковальчук О. В., Сова О. Г. + 6) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби.

Проект 18.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 15.04.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4644-д від 25.01.2021 (Ковальчук О. В., Сова О. Г. + 6) про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України.

Проект 18.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 15.04.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4649 від 27.01.2021 (Зуб В. О., Дубнов А. В. + 7) про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока.

Проект 18.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.

Проект 4672 від 29.01.2021 (Герус А. М., Салійчук О. В. + 44) про внесення змін до додатка № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію.

Проект в день внесення 29.01.2021 послідовно включений до порядку денного, прийнятий за основу та в цілому як закон і підписаний Президентом України.

Проект 4674 від 29.01.2021 (Наливайченко В. О., Галушко М. Л. + 6) про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України.

Проект є повторним внесенням редакції від 24.11.2020 однойменного проекту 3395 від 27.04.2020 (Наливайченко В. О.), відкликаного 22.12.2020 (див. Огляд № 39).

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 3364-1-д від 01.02.2021 (Герус А. М.) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі.

Проект 19.02.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 15.04.2021 ‒ у другому читанні як закон та протягом місяця підписаний Президентом України.

Проект 4692 від 01.02.2021 (Кравчук Є. М., Потураєв М. Р.) про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України.

Проект 01.07.2021 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.