Дитячий психіатричний заклад три роки працює без психіатра – Офіс Омбудсмана
Під час моніторингового візиту до Меджибізького дитячого будинку-інтернату представники Уповноваженого ВРУ з прав людини побачили кричущі порушення прав дітей.
Будинок-інтернат є стаціонарним соціально-медичним та психіатричним закладом, йдеться в повідомленні. У ньому постійно проживають 62 вихованці, частина з них не може пересуватися самостійно.
Незважаючи на те, що цей інтернат спеціалізується на реабілітації та психіатричній допомозі, у закладі два роки немає реабілітолога та три роки – лікаря-психіатра. Облаштовані реабілітаційна та сенсорна кімнати не використовуються. Дітям дають одні й ті самі ліки з року в рік, ніяк не коригуючи лікування.
«Під час аналізу медичної документації та відповідно до пояснень працівників закладу встановлено, що 42 вихованці приймають препарати з діючою речовиною Клозапін (азапін), однак при цьому курс лікування визначено в їхніх медичних картках лікарем-психіатром понад чотири роки тому, а в подальшому у всіх картках вносяться ідентичні записи лікарем-неврологом, який працює на посаді лікаря-психіатра інтернату, щодо продовження призначеного лікування, – зазначають монітори. – Таким чином, жоден з вихованців протягом чотирьох років не потребував жодного корегування психіатричного лікування. На момент візиту всі вихованці вже були оглянуті наперед неврологом, який у кожній медичній картці вніс запис за 04 грудня щодо продовження попереднього лікування без змін».
Стоматолог не оглядав дітей з 2019 року, гемолітичного контролю ніхто не здійснює, не всі призначені вихованцям препарати є в наявності. Виявлено випадки, коли дітям дають ліки за відсутності лікарських призначень. Дівчинка з дерматологічними проблемами не отримувала лікування.
Умови проживання в інтернаті також викликали запитання у моніторингової групи. Одна із вбиралень потребує ремонту. Від неї розповсюджується неприємний запах по всьому поверху. Житлові кімнати тісні, темні, в них мало меблів.
У відділенні для дітей, які не можуть самостійно пересуватись, немає умов для належного догляду: «ванна є замалою і не всі діти можуть поміститись у неї, відсутній пеленальний столик».
За інформацією Міністерства соціальної політики, в Україні налічується майже 69 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Згідно із «Законом про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, реабілітаційні установи мають здійснювати комплексну реабілітацію дітей з інвалідністю шляхом реалізації медичних, фізичних, психологічних, педагогічних, професійних та інших заходів відновлювального характеру, спрямованих на попередження прогресування патологічного процесу, усунення чи максимально можливу компенсацію обмежень життєдіяльності, відновлення здоров'я, корекцію психічних процесів, здобуття ними освіти, їх трудову зайнятість незалежно від категорії і причин інвалідності».