РФ: Юрія Дмитрієва засудили до 15 років колонії суворого режиму

Учора, 27 грудня 2021 року, Петрозаводський міський суд оголосив вирок керівнику Карельського Меморіалу історику Юрію Дмитрієву. Про це повідомив правозахисний центр «Меморіал». Дмитрієв, уже визнаний винним та засуджений до 13 років ув’язнення в колонії суворого режиму, отримав 15 років, як під час дебатів сторін і вимагало обвинувачення.

На процесі втретє розглядалися звинувачення, висунуті Дмитрієву ще 2017 року: виготовлення порнографічних матеріалів з використанням неповнолітнього та скоєння розпусних дій без застосування насильства. Юрій Дмитрієв був двічі виправданий: під час першого розгляду у квітні 2018 року та під час другого – у липні 2020-го. За третім обвинуваченням – у незаконному зберіганні вогнепальної зброї – у 2018 році Дмитрієв був визнаний винним, а у 2020-му – виправданий.

У 2018 році до цих трьох обвинувачень додали третє – «скоєння інших дій сексуального характеру стосовно особи, молодшої 14 років». За цією статтею суд визнав Дмитрієва винним, проте призначив покарання нижче встановленого мінімуму – 3,5 років, що побічно підтверджувало впевненість суду в невинуватості підсудного, що суперечить необхідності виправдати сам факт багаторічного судового переслідування.

Юрій Дмитрієв міг би вийти на волю в листопаді 2020 року, але апеляційний вирок Верховного суду Карелії від 29 вересня 2020 року скасував усі рішення суду першої інстанції, ухвалені за два місяці перед цим. Строк покарання був збільшений з 3,5 до 13 років ув’язнення, усі виправдувальні рішення відправлені на черговий (третій) перегляд до міського суду. Третій касаційний суд загальної юрисдикції залишив вирок чинним. Верховний суд РФ відмовився його переглядати. Оскарження цього рішення на ім’я голови Верховного суду також виявилося безрезультатним: 14 грудня 2021 року в картці справи з’явилася позначка «Відмовлено в переданні касаційної скарги».

Від початку справи «Меморіал» наголошував на цілковитій невинуватості Юрія Дмитрієва. «Меморіал» твердо стоїть на цьому, а також на тому, що висунуті проти нього звинувачення насправді мають політичний характер.

Глава карельського відділення ПЦ «Меморіал» Юрій Дмитрієв з 1990-х років займається дослідженнями репресій у Карелії, у тому числі пошуками місць розстрілів і поховань. За його активної участі в 1997 році знайдено одне з найбільших поховань на північному заході Росії – в урочищі Сандармох. Протягом багатьох років Дмитрієв займається його меморіалізацією й організацією днів пам’яті. Він – укладач книг пам’яті «Поминальні списки Карелії», «Місце розстрілу Сандармох». Навесні 2017 року видано ще дві підготовлені Дмитрієвим книги – «Червоний бор» і «Їх пам’ятає Батьківщина».

У 2020 році Юрій Дмитрієв став лауреатом франко-німецької премії «За права людини і верховенство права», яка вручається за внесок у захист та просування прав людини у своїй країні та на міжнародному рівні.

У травні цього року став лауреатом премії Свободи імені Андрія Сахарова, яку присуджує Норвезький Гельсінський комітет. У повідомленні на сайті комітету йшлося, що «російський уряд вважає роботу Дмитрієва щодо так званих ліквідацій, що відбувалися у сталінську епоху, настільки небезпечною, що проти нього сфабрикували обвинувачення в педофілії і сексуальному насильстві».

Коротко про справу Дмитрієва

24 листопада 2020 року Петрозаводський міський суд розпочав третій судовий процес за одними й тими ж обвинуваченнями проти Юрія Дмитрієва. Перед цим суд двічі визнав історика невинним у виготовленні дитячої порнографії та скоєнні розпусних дій щодо неповнолітньої прийомної дочки. За статтею про незаконне зберігання зброї він визнаний винним у 2018 році, а у 2020 році виправданий. У першому (квітень 2018 року) та другому (липень 2020 року) процесах вироки міського суду були скасовані на стадії апеляції та відправлені на перегляд.

За обвинуваченням у «скоєнні насильницьких дій сексуального характеру щодо неповнолітньої» в липні 2020 року Юрія Дмитрієва визнано винним і засуджено до позбавлення волі строком на 3,5 роки (з яких більш ніж три він вже відбув у режимі попереднього ув’язнення). У вересні 2020 року Верховний суд республіки Карелія змінив покарання на 13 років у колонії суворого режиму, вирок набув чинности.

Юрій Дмитрієв подав касаційну скаргу на вирок, ухвалений Верховним судом Карелії. Суд прийняв скаргу з третього разу.

24 грудня 2020 року Петрозаводський міський суд відклав розгляд справи на невизначений термін у зв’язку з передачею її на розгляд до Третього касаційного суду загальної юрисдикції в Санкт-Петербурзі.

16 лютого 2021 року касаційний суд залишив вирок історику без змін.

«Присуд, що зробив покарання суворішим майже втричі, підлягав скасуванню хоча б через велику кількість процесуальних порушень, але касаційна інстанція заплющила на них очі – навіть на те, що Дмитрієв фактично був позбавлений права на захист. Рішення касаційного суду підтвердило: у справі Юрія Дмитрієва головну роль виконує не закон, а політичне замовлення на публічну, жорстоку та несправедливу розправу. Буде оскарження неправосудного вироку у Верховнім суді РФ», – наголосив Міжнародний Меморіал у заяві з приводу рішення касаційного суду.

Наприкінці березня 2021 року Юрій Дмитрієв подав скаргу до Європейського суду з прав людини, у якій юристи ПЦ «Меморіал» заявляють про порушення низки статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: ст. 6 (Право на справедливий суд), ст. 7 (Ніякого покарання без закону), ст. 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) окремо та сукупно зі ст. 18 (Межі застосування обмежень прав).

ПЦ «Меморіал» визнав Юрія Дмитрієва політв’язнем.