MENU

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 62. Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.02.2021 ‒ 28.02.2021 Частина 3

03.01.2022
Ігор Усенко, Євген Ромінський

Загалом за цей період зареєстровані 287 проектів законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів.

В огляді подаються проекти від початку 5 сесії Верховної Ради України ІХ скликання, яка почала свою діяльність 01.02.2021. Також у випадку подання великої кількості альтернативних законопроектів, до огляду можуть залучатися проекти подані пізніше від періоду, що розглядається.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 30.12.2021.

Кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство, адміністративна та інша відповідальність

Проект 4598-1 від 02.02.2021 (Яковлєва Н. І., Михалюк Г. О. + 14) про внесення змін до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» щодо визначення поняття «сексизм».

Проект альтернативний проекту 4598 від 15.01.2021 (Качура О. А., Лютоба Д. В. + 8) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму у суспільстві (див. Огляд № 58–59). Концептуально обидва проекти досить подібні, відмінності мають здебільшого суто редакційний характер. Певний інтерес становить визначення сексизму у новому проекті «сексизм – діяння, твердження, зображення, жест, або практика чи поведінка, в основі яких лежить ідея про інтелектуальну, фізичну, соціальну чи іншого виду перевагу однієї статі над іншою, які проявляються у публічному або приватному житті, у тому числі в мережі Інтернет, і спричиняють або мають на меті: дискримінацію за ознакою статі, насильство за ознакою статі, підтримку та поширення стереотипних уявлень про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків, приниження честі та гідності особи тощо». В альтернативному проекті також немає заборони вміщувати у рекламі «прояви сексизму».

Альтернативний проект, як видається, характеризується, хоча й меншою мірою, тими ж недоліками, що й основний, зокрема, недоцільністю використання терміну сексизму поруч з терміном  «дискримінація за ознакою статі», який за своєю суттю охоплює і поняття «сексизм»

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 4599-1 від 02.02.2021 (Яковлєва Н. І., Михалюк Г. О. + 14) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за насильство за ознакою статі та прояви сексизму у суспільстві.

Проект альтернативний проекту 4599 від 15.01.2021 (Качура О. А., Лютоба Д. В. + 8) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за прояви сексизму у суспільстві (див. Огляд № 58–59) і безпосередньо пов'язаний з попереднім.

Метою проекту проголошено посилення відповідальності за вчинення насильства за ознакою статі та попередження проявів сексизму у суспільстві, а також удосконалення правового регулювання притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування. Для цього пропонується внести зміни до статті 173-2 «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування» Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими: 1) із ч. 1 виключити таку форму об’єктивної сторони правопорушення, як вчинення насильства за ознакою статі, з одночасним встановленням відповідальності за таке діяння у нових частинах 3 (основний склад) та 4 (кваліфікований склад) цієї статті; 2) доповнити дану статтю приміткою, у якій визначити, що «адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення дій, передбачених частинами першою та другою цієї статті, накладається лише на осіб, на яких згідно з чинним законодавством не можна накласти інші види стягнення».

Проект викликав жорстку критику ГНЕУ, яке практично не підтримало жодну з пропозицій проекту.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5005 від 02.02.2021 (Кондратюк О. К., Корнієнко О. С. + 18) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації та дотримання норм етики народними депутатами України.

Цей проект, як і проект 4598-1, не зовсім відповідає назві рубрики огляду (він лише частково присвячений проблемі парламентської відповідальності), але він є ідейно близьким до двох попередніх, і саме тому видається доцільним розглядати їх поруч. Завданням проекту проголошено створення додаткових умов для забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок у роботі Парламенту України, зокрема при формуванні складу і в роботі Комітетів Верховної Ради України тощо, підвищення якості законодавчих актів шляхом запровадження обов’язкової ґендерно-правової експертизи, протидія сексизму та іншим формам дискримінації під час пленарних засідань, засідань комітетів Верховної Ради України та в цілому під час здійснення народними депутатами України своїх повноважень, а також посилення дотримання народними депутатами України дисципліни та норм етики. У проекті пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України», Закону України «Про комітети Верховної Ради України», Закону України «Про статус народного депутата України», а саме: щодо закріплення квотного принципу розподілу посад в комітетах Верховної Ради України та формуванні їх складу, при обранні заступників Голови Верховної Ради України, формуванні складу підготовчої депутатської групи тощо; щодо запровадження обов’язкової ґендерно-правової експертизи законопроектів; 3) щодо уточнення положень Регламенту Верховної Ради України в частині дотримання дисципліни та норм етики народними депутатами під час пленарних засідань, зокрема, заборони вживати висловлювання, метою або наслідком яких є приниження людської гідності за ознаками раси, національності, релігійних переконань, інвалідності, статі або іншими ознаками, та встановлення відповідальності за такі порушення у вигляді позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти пленарних засідань), у порядку, передбаченому статтею 51 Регламенту Верховної Ради України; щодо дотримання дисципліни, норм етики та заборони вживати висловлювання метою або наслідком яких є приниження людської гідності за ознаками раси, національності, релігійних переконань, інвалідності, статі або іншими ознаками, під час засідань комітетів Верховної Ради України; щодо заборони дискримінації з боку народного депутата під час здійснення ним своїх повноважень. Додатково вносяться зміни до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» з метою визначення поняття «сексизм». На відміну від інших згаданих раніше проектів пропонується така дефініція: «сексизм – небажана для особи та/або групи осіб певної статі поведінка, метою або наслідком якої є приниження людської гідності за статевою ознакою або створення стосовно такої особи чи групи осіб, з огляду на їх статеву приналежність, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери (середовища)».

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5013 від 03.02.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення.

Метою проекту проголошено перегляд підходів до визначення розмірів штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення. Проект передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України в частині застосування базової величини для грошових платежів і стягнень замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб при визначенні розмірів штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення.

Фактично проект є суто термінологічним із заміщенням однієї назви на іншу. Однак таке розділення веде до того, що у законі про бюджет тепер щороку окремо визначатиметься розмір «базової величини для грошових платежів і стягнень», що є доволі дискусійним рішенням і призведе до зміни розміру покарання без належного професійного діалогу у кримінологічній сфері.

Проект 16.03.2021 і повторно 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5016 від 04.02.2021 (Крейденко В. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ухваленням змін до деяких положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування).

Названий кодекс пропонується доповнити статтею 188-52 «Невиконання (ухилення від виконання) або несвоєчасне виконання подання слідчого, прокурора у кримінальному провадженні» такого змісту: «Невиконання, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання подання слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, ‒ тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Формулювання, запропоноване у проекті, є максимально широким, а тому абсолютно неприпустимим. У пояснювальній записці до проекту воно подане  значно докладніше, однак така детальність мала б бути викладена і в самому приписі. Крім того, концептуально проект видається доволі дискусійним, адже концентрує у раках слідчих та прокурорів додаткові важелі тиску.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5048 від 08.02.2021 (Костюх А. В., Корнієнко О. С. + 28) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення порядку використання державних символів України та символів іноземних держав органами місцевого самоврядування.

Проект системно пов’язаний із проектом 5049. Пропонується змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачити накладення штрафних санкцій на членів представницьких органів місцевого самоврядування, виконавчих органів рад, а також посадових осіб місцевого самоврядування за порушення порядку використання державних символів України та символів іноземних держав.

Сам по собі проект не викликає особливих заперечень, але, як слушно зауважило ГНЕУ, правильнішим з точки зору усталених вимог законодавчої техніки було б розробити і прийняти єдиний закон, який би встановлював опис та порядок використання всіх державних символів України. Водночас встановлення адміністративної відповідальності мало передбачатися не лише для обмеженого кола осіб, як це пропонується у проекті.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5049 від 08.02.2021 (Костюх А. В., Корнієнко О. С. + 28) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо використання державних символів України та символів іноземних держав органами місцевого самоврядування.

Проект складає єдиний пакет з попереднім. Пропонується змінами до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачити, що перша та всі наступні сесії сільської, селищної, міської, районної у місті, районної та обласної ради починаються внесенням державного прапора України, що супроводжується виконанням державного гімну України. Водночас кожне пленарне засідання сесії сільської, селищної, міської, районної у місті, районної та обласної ради має починатися та завершуватися виконанням державного гімну України, а на фасадах і в приміщеннях адміністративних будівель, де працюють ради та їх виконавчі органи, а також на фасадах підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності органів місцевого самоврядування, має встановлюватися державний прапор України. Встановлення на згаданих фасадах і в приміщеннях прапорів іноземних держав забороняється. Так само забороняється виконання іноземних державних гімнів під час проведення засідань сільської, селищної, міської, районної у місті, районної та обласної ради, окрім випадків, коли у таких засіданнях беруть участь офіційні делегації, групи чи посадові особи іноземних держав.

Як і щодо попереднього проекту, маємо повторити тезу про необхідність всебічного комплексного вирішення питань використання державних символів. Натомість регулювання лише деяких аспектів використання двох державних символів і лише на місцевому рівні видається не зовсім коректним. Окрім того (і це найсуттєвіше зауваження), відповідно до Конституції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Тому використання будь-якого з визначених Конституцією України державних символів не може встановлюватись звичайними законами, прийнятими меншою кількістю голосів, ніж передбачено наведеною конституційною нормою.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5049-1 від 16.02.2021 (Волошин О. А.) про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо використання органами місцевого самоврядування державних символів України, символів іноземних держав та символіки корінних народів або народів національних меншин України.

Альтернативний проект, в якому на додаток до основних приписів проекту 5049 пропонуються ще такі положення: «За рішенням сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради прапори корінних народів або народів національних меншин України можуть встановлюватися на постійній основі на фасадах і в приміщеннях адміністративних будівель, де працюють відповідні ради та їх виконавчі органи, а також на фасадах підприємств, установ та організацій, у тому числі закладів освіти, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад» та «За рішенням сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради після виконання Державного Гімну України може виконуватися гімн корінного народу або народу національної меншини України».

Проект видається доволі дискусійним, оскільки «символи національних меншин України» не завжди є належно юридично визначеними і водночас можуть виявитися символами іноземних держав, які, зокрема, мають територіальні та інші претензії до України. Крім того, до альтернативного проекту можна висунути ті ж самі зауваження, що і до основного, насамперед стосовно необхідності всебічного комплексного вирішення питань використання державних символів законом, прийнятим конституційною більшістю народних депутатів України.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5050 від 08.02.2021 (Крейденко В. В.) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі та гідності працівників Національної поліції України, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовців.

Метою проекту проголошено захист честі й гідності працівників Національної поліції України, членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовців під час виконання ними службових обов’язків шляхом запровадження адміністративної відповідальності за правопорушення зазначеної категорії. Для цього пропонується внести зміни до статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, через додавання до неї дефініції «образа честі та гідності працівника Національної поліції України, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця», що полягає в «умисних, публічних діях, які ображають честь та гідність виражених в непристойній формі, осквернення однострою».

ГНЕУ висловило певні зауваження щодо коректності використання в наведеному контексті поняття «осквернення» та неврахування різного рівня суспільної шкідливості діянь, які згадуються поруч у запропонованій новій конструкції статті

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного, а 16.07.2021 наданий висновок про відхилення профільного парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності.

Проект 5050-1 від 24.02.2021 (Медяник В. А., Припутень Д. С. + 3) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі і гідності громадян та працівників правоохоронних органів.

В альтернативному проекті основною його метою проголошено посилення адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства (стаття 173 КУпАП) в частині збільшення розміру адміністративного штрафу та запровадження окремої правової кваліфікації повторності таких діянь. А факультативною метою декларовано запровадження адміністративної відповідальності за образу поліцейських, працівників Державної прикордонної служби України при виконанні ними своїх службових обов'язків, а так само членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону під час залучення їх до охорони громадського порядку. Для цього вносяться зміни до санкції статті 173 КУпАП (Дрібне хуліганство) та підвищується розмір адміністративного стягнення у вигляді штрафу (твід 170,00 грн до 510,00 грн), а також запроваджується додаткова правова кваліфікація повторності таких дій (додається нова частина). Водночас змінами до статей 185 і 185-10 встановлюється відповідальність за образу поліцейського під час виконання службових обов'язків, а так само військовослужбовця та члена громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону під час їх залучення до охорони громадського порядку. Також передбачено внесення змін до статей 262 та 263 КУпАП в частині уточнення підстав для застосування процедури адміністративного затримання поліцейськими, посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних силах України та Державної прикордонної служби України.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного, а профільний парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував за наслідками розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

Проект 5058 від 11.02.2021 (Фролов П. В., Медяник В. А. + 10) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконаних постанов.

Проектом пропонується скасувати необхідність надсилання на поштову адресу порушника виконаних постанов про адміністративні правопорушення (тобто по яким вже сплачений штраф). Для цього передбачено внесення змін до статей 279-1 та 291 Кодексу. Пропонується встановити, що постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається порушнику рекомендованим листом з повідомленням лише у разі, якщо вона не була виконана шляхом оплати штрафу протягом 15 робочих днів з дня її винесення. Підставою набрання постановою законної сили вважатиметься, зокрема, її виконання, тобто сплата штрафу.

В кінцевій редакції вирішено, що постанова надсилається, якщо у 10-денний строк не сплачено бодай половина штрафу. Загалом ініціатива є доволі дискусійною і, як видається, постанова мала б надсилатися в будь-якому випадку, лишаючи у особи формальний документ.

Проект 15.04.2021 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а 29.04.2021 прийнятий у другому читанні як закон і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 5109 від 19.02.2021 (Бужанський М. А., Колебошин С. В. + 48) про запобігання та протидію антисемітизму в Україні.

Метою проекту проголошено протидію та запобігання антисемітизму, його проявам в Україні. У проекті антисемітизмом в Україні визнається певне ставлення до осіб єврейського походження, яке виражається в ненависті щодо них. Проявами антисемітизму пропонується вважати: заперечення у праві самоідентифікації осіб єврейського походження; заклик, приховування або виправдання вбивства чи заподіяння шкоди особам єврейського походження, в тому числі через радикально-ідеологічні переконання або екстремістські релігійні погляди; висловлення неправдивих відомостей, стереотипних, ненависницьких та таких, що озлоблюють, заяв про осіб єврейського походження; публічні висловлювання, пов'язані із засудженням осіб єврейського походження як колективно відповідальних за реальні чи уявні правопорушення, скоєні однією особою або групою осіб незалежно від етнічного походження чи віросповідання; заперечення факту переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни (Голокост); виготовлення, розповсюдження будь-яких матеріалів, що містять антисемітські висловлювання, а також публічне використання матеріалів, символів та зображень антисемітського змісту; умисне пошкодження або зруйнування будівель, інших споруд, що належать особам єврейського походження, єврейським громадам та громадським єврейським організаціям, а також релігійних або культових споруд (будинків) з мотивів антисемітизму; умисне пошкодження, зруйнування або осквернення, місць поховань осіб єврейського походження, пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам єврейського походження з мотивів антисемітизму; прояви антисемітизму до осіб не єврейського походження, але котрі були ідентифіковані як особи єврейського походження; заклики до антисемітизму. Норми про юридичну відповідальність у проекті мають відсилковий характер.

Фахівці ГНЕУ і ГЮУ підкреслили, що проект не має самостійного предмета регулювання, оскільки ним пропонується врегулювати окремі випадки фактично врегульованих сьогодні суспільних відносин. Тому проект слід розглядати передусім як політичний, ідеологічний.

Проект 03.06.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 22.09.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 5110 від 19.02.2021 (Бужанський М. А., Колебошин С. В. + 48) про внесення змін до статі 161 Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні».

Проект складає єдиний пакет з попереднім. Пропонується в диспозицію названої статті, яка передбачає відповідальність за «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками», додати слова «прояви антисемітизму».

Суто з юридичного боку у такому доповненні, як видається, не має потреби, але ж питання має політичний характер.

Проект 16.12.2021 прийнятий у першому читанні за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.

Проект 5134 від 22.02.2021 (Лубінець Д. В., Батенко Т. І. + 32) про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми.

Для досягнення мети посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми пропонується: виключити до об’єктивної сторони статті 149 такої форми злочинного діяння, як «здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина», доповнити Примітку статті 149 роз’ясненням, що відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини за цією статтею настає незалежно від наявності згоди цієї людини на експлуатацію, якщо до неї було використано примус, викрадення, обман, шантаж, матеріальна чи інша залежність потерпілого, його уразливий стан або підкуп третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію; дещо збільшити мінімальний строк позбавлення волі у частині другій статті 149;  підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, передбачені статтею 96-3, доповнити вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого статтею 149, тощо.

Проект викликав фахову критику ГНЕУ і пропозицію профільного Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності про його доопрацювання.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5137 від 23.02.2021 (Вельможний С. А.) про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення невідворотності покарання за корупційні кримінальні правопорушення.

Метою проекту визначено забезпечення єдності судової та прокурорської практики щодо застосування положень статті 75 Кримінального кодексу України в частині звільнення від відбування покарання на підставі угод, в тому числі в провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень. Для цього пропонується внесення змін до Кримінального кодексу України, а саме, зміни до частини другої статті 75. Змінами впроваджується імперативний припис щодо врахування судом при звільненні від відбування покарання на підставі угоди загальних вимог, встановлених частиною першою вказаної статті: 1) неможливість звільнення від відбування покарання за  корупційне кримінальне правопорушення; 2) обов’язковість оцінки судом при затвердженні угоди та вирішенні питання про звільнення особи від відбування покарання таких обставин, як: тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винного, інші обставини справи, що мають значення, можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Відповідно пропонується внесення змін до статей 471 «Зміст угоди про примирення» та 472 «Зміст угоди про визнання винуватості» Кримінального процесуального кодексу України в частині про те, що угода в кримінальному провадженні за підозрою чи обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до корупційних кримінальних правопорушень згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України, не може передбачати звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Проект, як видається, за належної мети сформульований не достатньо коректно. Фактично у разі прийняття його в такій редакції звузиться коло обмежень щодо допустимості угоди в кримінальному провадженні, передбачених законодавством. Отже, проект щонайменше підлягає дуже принциповій редакції його положень. ГНЕУ у своєму висновку звертає увагу на альтернативні шляхи вирішення проблеми.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного

Проект 5159 від 25.02.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки.

У пояснювальній записці до проекту так визначено причини його підготовки: Законом запроваджено стратегічну екологічну оцінку, яка здійснюється у процесі розроблення документів державного планування до його подання для затвердження. Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник (орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування). Однак через відсутність відповідальності за недотримання вимог Закону відбувається системне його порушення.

Для виправлення цієї ситуації на Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, покладається завдання із ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки. Порядок ведення Єдиного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Звіт про стратегічну екологічну оцінку підлягає внесенню до Єдиного реєстру, доступ до якого є вільним, відкритим та забезпечується через мережу Інтернет. Зазначається, що проект документа державного планування, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів, довідки про консультації та про громадське обговорення вносить до Єдиного реєстру замовник документів державного планування. Також Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» доповнюється новими статями 13-1 «Оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки» та 13-2 «Відповідальність за порушення законодавства про стратегічну екологічну оцінку». Останньою запроваджується відповідальність за: 1) нездійснення стратегічної екологічної оцінки; 2) порушення встановленої законодавством процедури складання стратегічної екологічної оцінки, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів; 3) неврахування результатів стратегічної екологічної оцінки під час затвердження документів державного планування. Зазначається, що законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері стратегічної екологічної оцінки. Особи, винні в порушенні законодавства про стратегічну екологічну оцінку, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної відповідальності.

Проект 29.06.2021 і повторно 07.09.2021 включений до порядку денного

Проект 5160 від 25.02.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Проект є залежним від попереднього і закріплює власне підстави, розміри та порядок накладання стягнень за порушення вимог щодо стратегічної екологічної оцінки. Ключовим у проекті є доповнення кодексу статтею 91-6 «Порушення законодавства у сфері стратегічної екологічної оцінки», в якій запроваджується відповідальність за порушення встановленої законодавством процедури здійснення стратегічної екологічної оцінки, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів, нездійснення стратегічної екологічної оцінки, неврахування результатів стратегічної екологічної оцінки при затвердженні документів державного планування, порушення порядку здійснення та оприлюднення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля.

Проект 29.04.2021 і повторно 07.09.2021 включений до порядку денного

Судова влада та судоустрій

Проект 5067 від 15.02.2021 (Президент України) про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справ Верховному Суду як суду першої інстанції.

Цілями та завданнями проекту визначено запровадження належного високого рівня суддівського розгляду адміністративних справ щодо оскарження актів Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України та інших суб’єктів владних повноважень, повноваження яких поширюються на всю територію України. Доволі неоднозначний проект, який для потреб названого кодексу запроваджує цікаве визначення: нормативно-правовий акт – це акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, у тому числі акт, який відповідно до закону є регуляторним актом, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб’єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами). Запроваджується такий припис: Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України. Також суттєво переглядається стаття 264 «Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень». Зокрема, закріплюється, що правила названої статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, інших суб’єктів владних повноважень, повноваження яких поширюються на всю територію України; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень (крім суб’єктів владних повноважень, повноваження яких поширюються на всю територію України). Відповідно, визначається порядок розгляду і склад суду щодо окремих категорій справ.

Проект дістав досить помітну критику спеціалістів, зокрема і з боку ГНЕУ. Пропоновані формулювання, а особливо визначення нормативно-правового акта, як видається, не лише не зменшують неузгодженість, а значно посилюють плутанину у законодавстві. Загалом у пропонованій редакції проект видається таким, що не зможе досягти зазначеної мети і жодним чином не спростить існуючу ситуацію.

Проект 02.11.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 5068 від 15.02.2021 (Президент України) про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Метою запропонованих змін є удосконалення порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя для практичної реалізації принципу верховенства права, забезпечення відповідності кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя, підвищення рівня суспільної довіри до органів суддівського врядування зокрема та судової влади загалом. Для цього пропонується внести зміни до Законів України «Про Регламент Верховної Ради України» (власне до Регламенту) та «Про Вищу раду правосуддя», якими визначити: порядок утворення та діяльності Етичної ради, до складу якої входитимуть три особи з числа суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, та три особи, визначені міжнародними організаціями, з якими Україна протягом щонайменше останніх трьох років співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції та/або у сфері судової реформи відповідно до міжнародних договорів України; повноваження та порядок діяльності Етичної ради щодо встановлення відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності та надання органу обрання (призначення) списку кандидатів, рекомендованих для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя. Такий список має містити  кількість кандидатур, яка щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних посад членів Вищої ради правосуддя; конкурсні засади добору кандидатів для здійснення відповідним органом обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя. Обраним (призначеним) на посаду члена Вищої ради правосуддя може бути особа, яка подала документи у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя», відповідає вимогам, визначеним статтею 6 цього Закону, пройшла спеціальну перевірку та включена до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя; порядок діяльності Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя як самостійного структурного підрозділу, призначення дисциплінарних інспекторів за результатами конкурсу, їх правовий статус та обсяг повноважень. Проект містить розлогі Прикінцеві та перехідні положення, якими, зокрема, передбачено здійснення Етичною радою протягом трьох місяців з дня затвердження її персонального складу оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності. За наслідками такого оцінювання Етична рада може ухвалити рішення про внесення відповідному органу, який обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, мотивовану рекомендацію про його звільнення з підстав, визначених пунктами 3‒5 частини першої статті 24 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Ключовою ініціативою проекту є запровадження Етичної ради з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя. Сама по собі інституція не викликає принципових заперечень, однак комплекс покладених на неї повноважень вступає в конфлікт з конституційними та законодавчо визначеними правами інших органів. Навколо діяльності Етичної ради переважно і йде критика проекту. Досить критичні зауваження висунуті були з боку ГНЕУ та ГЮУ. Деякі зауваження були враховані, але загалом новий закон викликає чимало питань щодо його практичної реалізації та взагалі відповідності Конституції України.

Проект 19.05.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 14.07.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 5069 від 15.02.2021 (Президент України) про внесення змін до статті 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Проект є похідним від попереднього і загалом вкрай лаконічним. Він поширює дію названої статті 188-32 «Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу, члена Вищої ради правосуддя або дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя» на новостворюваних дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Проект 20.05.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 14.07.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 5120 від 19.02.2021 (Президент України) про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду.

Проект спрямований на імплементацію в законодавство України положень Конвенції про угоди про вибір суду (див. вище проект 0092). Закон України «Про міжнародне приватне право» пропонується доповнити статтею 4-1 «Вибір суду» в якій зазначається, що: Учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з такими правовими відносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України. Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України. Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсності угоди про вибір суду. Відповідно, уточнюються приписи статей 75 «Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом» та 76 «Підстави визначення підсудності справ судам України» названого закону. Одночасно Цивільний та Господарський процесуальні кодекси України доповнюються однаковими нормами такого змісту: У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільної справи з іноземним елементом може бути визначена за угодою сторін.

Проект цілком логічний, однак щодо його формулювань є ряд слушних зауважень ГНЕУ.

Проект 09.09.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Охорона здоров’я

Проект 5014 від 04.02.2021 (Білозір Л. М, Вацак Г. А. + 16) про внесення змін до Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (щодо окремих питань завершення 2020/2021 навчального року).

Основна пропозиція проекту полягає у доповнені згаданого розділу такими положеннями: Установити, що у зв’язку зі здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації. Здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням.

Проект 13.04.2021 включений до порядку денного і того ж дня прийнятий за основу та в цілому і невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 5099 від 18.02.2021 (Кабінет Міністрів України) про антидопінгову діяльність у спорті.

Проект має замінити прийнятий лише 2017 року Закон України «Про антидопінговий контроль у спорті». Головними причинами для підготовки проекту є лист Всесвітнього  антидопінгового агентства (ВАДА) від 23 березня 2017 р. про невідповідність названого закону положенням Всесвітнього антидопінгового кодексу. Також нещодавно набула чинність нова редакція Всесвітнього антидопінгового кодексу. Проект спрямований на приведення чинного законодавства України у відповідність із Міжнародною конвенцією про боротьбу з допінгом у спорті, забезпечення створення необхідних правових та організаційних засад щодо акредитації лабораторії антидопінгового контролю та створення умов для дотримання Україною, Національним антидопінговим центром вимог Всесвітнього антидопінгового агентства. З цією метою пропонується: розширити та уточнити терміни з антидопінгової діяльності, визначити статус Національного антидопінгового центру як спеціалізованої державної установи, що організовує та здійснює допінг-контроль у спорті; визначити основні положення щодо діяльності Наглядової ради антидопінгового контролю; визначити напрями державної та регіональної політики із запобігання допінгу у спорті та зобов’язання громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості; визначити основний порядок організації допінг-контролю; утворити Дисциплінарну антидопінгову комісію та Апеляційну антидопінгову комісію, Номінаційний та терапевтичний комітет і визначити порядок їх роботи; забезпечити діяльність лабораторії антидопінгового контролю.

Проект є дуже дискусійним. Він у кілька разів більший за обсягом від свого попередника, однак значна кількість новел за своїм характером належать скоріш до підзаконних актів і не потребують впровадження на такому високому рівні. З іншої сторони проект не містить ініціатив щодо участі правоохоронних органів у протидії діяльності із поширення допінгу тощо. Таким чином, хоча проект і містить чимало прогресивних положень, велика кількість правовідносин, які прямо потребують законодавчого впорядкування лишилося не охопленими.

Проект 02.06.2021 прийнятий в першому читанні.

Проект 5122 від 22.02.2021 (Кузьміних С. В., Зуб В. О. + 7) про внесення змін до статті 21 Закону України «Про лікарські засоби» щодо заборони продажу лікарських засобів дітям.

Зміст проекту зводиться до такої норми: «Реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам, які не досягли 14-річного віку, забороняється. В разі виникнення сумніву щодо віку покупця реалізація (відпуск) лікарських засобів здійснюється за умови пред'явлення документа, що засвідчує його вік».

Проект 02.06.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 15.07.2021 ‒ у другому читанні як закон  та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 5123 від 22.02.2021 (Кузьміних С. В., Зуб В. О. + 7) про внесення змін до статті 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо продажу лікарських засобів дітям.

У проекті пропонується доповнити диспозицію згаданої статті про відповідальність за продаж лікарських засобів громадянам у заборонених законодавством випадках положенням «або продаж лікарських засобів в аптечних закладах громадянам, які не досягли 14-річного віку».

Проект був відхилений на користь альтернативного проекту, прийнятого  02.06.2021 у першому читанні.

Проект 5123-1 від 25.02.2021 (Плачкова Т. М., Борт В. П. + 14) про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за реалізацію (відпуск) лікарських засобів малолітнім особам.

В альтернативному проекті пропонується доповнити кодекс окремою новою статтею 42-5 «Реалізація (відпуск) лікарських засобів малолітнім особам» з диспозицією «Реалізація (відпуск) лікарських засобів малолітнім особам, а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу – малолітній особі» і кваліфікуючою ознакою «Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню»

Проект 02.06.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 17.11.2021 ‒ у другому читанні як закон  та невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися