MENU

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 63. Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.02.2021 ‒ 28.02.2021 Частина 4

03.01.2022
Ігор Усенко, Євген Ромінський

Загалом за цей період зареєстровані 287 проектів законів і постанов Верховної Ради України. Через значну кількість проектів, що вносяться до парламенту, але фактично залишаються без руху, наразі в Огляді дається аналіз лише найважливіших проектів.

В огляді подаються проекти від початку 5 сесії Верховної Ради України ІХ скликання, яка почала свою діяльність 01.02.2021. Також у випадку подання великої кількості альтернативних законопроектів, до огляду можуть залучатися проекти подані пізніше від періоду, що розглядається.

Загальні засади, якими керуються автори огляду, див Вступні застереження до постійного моніторингу законопроектної діяльності Верховної Ради України ІХ скликання

Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 30.12.2021.

Земельні справи та сільське господарство

Проект 5031 від 05.02.2021 (Гунько А. Г., Брагар Є. В. + 3) про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про оренду землі» щодо розміру орендної плати за земельну частку (пай).

Пропонується установити, що розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського  призначення, земельними частками (паями), які перебувають у приватній власності, не може бути меншим ніж 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Очікується, що проект дасть можливість законодавчо врегулювати питання розміру річної орендної плати за користування земельною часткою (паєм) на економічно і соціально обґрунтованому рівні, а також дасть змогу відновити принцип соціальної справедливості, підвищити рівень соціального захисту власників земельних часток (паїв).

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5039 від 05.02.2021 (Юрчишин П. В., Балога В. П. + 4) про внесення змін до Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок. 15.07.2021 подана доопрацьована редакція на заміну, яка далі й розглядається.

Пропонуються в названому законі дати визначення дигестата біогазових установок як залишки сировини, побічних продуктів, відходів тваринного або рослинного походження, в суміші або ні, що утворюються в результаті контрольованого процесу анаеробного зброджування з виділенням біогазу. І одночасно пропонується визначити, що вимоги щодо проведення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів не поширюються на дигестат біогазових установок, що використовується як органічне добриво або покращувач ґрунту, за умови, що він відповідає чинним санітарним нормам та іншим нормативно-правовим актам.

Дуже докладний висновок до проекту подало ГНЕУ, з яким пропонуємо ознайомитися.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Регулювання господарчої діяльності

Проект 5009 від 03.02.2021 (Герус А. М., Шуляк О. О. + 98) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж.

Досить великий проект, яким вносяться зміни до Земельного кодексу України та Законів України «Про землеустрій», «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», «Про ринок електричної енергії», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» і «Про оцінку впливу на довкілля». Метою проекту визначено суттєве спрощення процедури приєднання до електричних мереж електроустановок замовників, скорочення кількості процедур, документів та погоджень, істотне зменшення витрат часу замовників на приєднання, зняття штучних обмежень та усунення бар’єрів у процедурі приєднання до електричних мереж, запровадження механізму «єдиного вікна» для подачі замовника звернень, заяв, запитів, отримання інформації, вихідних даних, необхідних для проектування та здійснення будівельно-монтажних робіт, узгодження проектної документації на будівництво, реконструкцію та переоснащення електроустановок замовників. Короткий огляд ініціатив займає дві сторінки в пояснювальній записці до якої і відсилаємо. Найважливішим видається комплекс норм щодо спрощення порядку відведення земельних ділянок та надання їх у користування операторам систем розподілу для будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури. Також передбачається скасувати необхідність отримання дозволу на порушення елементів благоустрою у разі здійснення будівельно-монтажних робіт із будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, замінивши його механізмом повідомлення про початок виконання таких робіт. Пропонується запровадити відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за несвоєчасне узгодження або неузгодження проектної документації.

Проект дуже дискусійний у частині пропонованих норм, особливо щодо взаємодії з органами місцевої влади. Як видається, треба звернути увагу на забезпечення універсального простого, швидкого і прозорого порядку надання відповідних дозволів, а не запровадження особливого порядку (скасування вимог) лише у вузькій сфері. Перепоною є не самі по собі бюрократичні процедури, а їх забюрократизованість. Наприклад, скасування вимоги проведення оцінки екологічного впливу при будівництві кабельних ліній є дуже дискусійним. Ініціатори проекту вкотре пішли не шляхом вирішення реальної проблеми, а шляхом запровадження чергового особливого порядку, який обходить існуючі проблеми не вирішуючи їх. Критика проекту з боку спеціалістів була дуже жорсткою, зокрема і з боку ГНЕУ та ГЮУ, у висновках яких є вимога суттєвого доопрацювання проекту.

Проект 01.06.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 15.07.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 5065 від 15.02.2021 (Гетманцев Д.О., Рєпіна Є А. + 9) про фінансові послуги та фінансові компанії.

Великий за обсягом проект, де, окрім 70 сторінок основного тексту, вміщені розлогі прикінцеві та перехідні положення і, зокрема, передбачені зміни до 26 законодавчих актів. Проект не містить преамбули, однак зі статті другої можна дізнатися, що він регулює загальні засади функціонування ринку фінансових послуг, діяльності надавачів фінансових та супровідних послуг, державного регулювання та нагляду за такою діяльністю, а також захисту прав клієнтів; та визначає правовий статус фінансових компаній і ломбардів, організаційно-правові засади їх створення, діяльності, реорганізації та припинення діяльності з надання фінансових послуг, а також повноваження Регулятора щодо державного регулювання та нагляду за такими установами. Вказується, що дія проекту не поширюється на діяльність з надання фінансових та супровідних послуг в Україні міжнародних міжурядових та/або міждержавних організацій; та з надання фінансових і супровідних послуг в Україні юридичними особами публічного права в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу осіб, які передбачають окремі, визначені такими програмами умови надання фінансових та супровідних послуг. У пояснювальній записці зазначається, що проект покликаний створити можливості для розвитку фінансових установ у різних сегментах, стати підґрунтям для приведення вимог щодо їх діяльності, регулювання та нагляду за ними до міжнародних практик, що дасть змогу забезпечити функціонування ефективного ринку фінансових послуг як невід’ємної частини економіки України, надасть можливість для зростання особам, які надають фінансові послуги та забезпечити при цьому достатній рівень захищеності їх клієнтів. Серед головних ідей проекту слід назвати такі: 1) встановити, з метою однорідності їх застосування, універсальні положення щодо державного регулювання ринку фінансових послуг; 2) закріпити роль та взаємозв’язок фінансових послуг із послугами, що є з ними пов’язаними – супровідними, посередницькими та допоміжними послугами; 3) розширити можливості для фінансових установ надавати нові види послуг для глибшого їх проникнення на ринок фінансових послуг; 4) принципово змінити підхід до ліцензування – відійти від ліцензування видів фінансових послуг, натомість здійснювати ліцензування виду діяльності фінансової установи з надання певної фінансової послуги одночасно із включенням такої установи до відповідного реєстру з метою спрощення процесу доступу на ринок та підвищення ефективності регулювання; 5) запровадити сучасні принципи пруденційного нагляду та нагляду за ринковою поведінкою; 6) запровадити ризик-орієнтований підхід до нагляду залежно від розміру, значимості, складності бізнес-моделі та індивідуального рівня ризику фінансової установи; 7) удосконалити механізми застосування  коригувальних заходів та заходів впливу у разі порушення фінансовими установами вимог законодавства; 8) підвищити захист прав споживачів фінансових послуг шляхом зростання їх обізнаності із фінансовими послугами, які їм надаються, запровадження нагляду Регулятора за ринковою поведінкою надавачів фінансових послуг, що також запобігатиме недобросовісній конкуренції та проявам шахрайства на ринку фінансових послуг; 9) встановити положення, що регламентують аутсорсинг на ринку фінансових послуг; 10) удосконалити порядок здійснення нагляду окремими регуляторами та порядку їх взаємодії між собою, з іншими державними органами та органами регулювання і нагляду інших країн; 11) встановити положення, які регулюватимуть діяльність фінансових компаній та ломбардів: вимоги до їх діяльності, порядок реорганізації та виходу з ринку; 12) унормувати питання укладання договорів з надання фінансових послуг. З урахування цього, планомірне запровадження нової моделі регулювання та нагляду надасть учасникам відповідних ринків фінансових послуг достатньо часу для побудови належної системи корпоративного управління та системи внутрішнього контролю, системи управління ризиками, визначити стратегію розвитку та бізнес-модель, сформувати капітал, достатній для підтримки своєї платоспроможності, забезпечити необхідний рівень ліквідності та якості активів, що сприятиме фінансовій стійкості таких осіб. Втім навіть короткий опис основних положень займає кілька сторінок у пояснювальній записці.

Загалом проект є дуже дискусійним як по суті, так і за формою. І ГНЕУ і ГЮУ звернули увагу на доволі слабку техніко-юридичну підготовку проекту і потребу його комплексного доопрацювання. На жаль, у редакції до другого читання вкрай слабко була врахована критика базового тексту і є велика небезпека, що у разі підписання Президентом України цього закону, на ринку фінансових послуг ситуація і прозорістю правового регулювання значною мірою погіршиться.

Проект 27.04.2021 прийнятий в першому читанні за основу, а 14.12.2021 ‒ у другому читанні як закон та наразі очікує подання на підписання Президенту України.

Проект 5125 від 22.02.2021 (Гетманцев Д.О., Рєпіна Є А. + 5) про кредитні спілки.

Великий, обсягом понад сто сторінок проект. У проекті визначаються, правовий статус кредитних спілок, порядок створення, діяльності та припинення кредитних спілок та їх об’єднань, основні засади захисту прав та законних інтересів членів кредитних спілок, а також порядок здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок. Проект має замінити чинний Закон України «Про кредитні спілки». Його метою визначено розвиток правового регулювання кредитних спілок, зокрема актуалізувати вимоги регулювання та нагляду за ними з урахуванням міжнародних практик, що дасть змогу створити передумови для функціонування стабільного, ефективного, конкурентного та прозорого ринку кредитних спілок та підвищить захищеність прав членів кредитних спілок. Пропонується розширити можливості для кредитних спілок надавати нові види послуг, підвищити рівень доступності фінансових послуг для широкого загалу, вдосконалити вимоги до ліцензування і корпоративного управління в кредитних спілках, підвищити рівень капіталізації та стресостійкості кредитних спілок для зміцнення надійності сектору та довіри до нього споживачів, вдосконалити порядок проведення загальних зборів членів кредитних спілок, запровадити ризик-орієнтований підхід до нагляду за кредитними спілками, впровадити систему завчасного попередження ризиків для швидкого реагування на можливі проблеми в діяльності кредитної спілки, а також вдосконалити процедуру добровільного та примусового виходу кредитних спілок з ринку.

Проект можна розглядати як доповнення попереднього і єдиний пакет реформування галузі фінансових послуг. Однак узгодженість проекту із законодавством та з попереднім проектом є дуже незначною. Якщо автори передбачали почати комплексне реформування галузі, слід було б дійсно готувати кілька проектів, зокрема і щодо діяльності банківських установ і подавати їх єдиним пакетом, як подібне кілька років тому було з корпусом із трьох процесуальних кодексів. Послідовне ж внесення змін окремими законами все одне матиме наслідком значну неузгодженість законодавства.

Проект 01.06.2021 прийнятий в першому читанні за основу, але при подальшому розгляді 18.11.2021 відправлений на повторне друге читання.

Проект 5094 від 18.02.2021 (Кондратюк О. К., Сушко П. М. + 13) про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами.

Проектом пропонується внести зміни до Законів України «Про рекламу», «Про благоустрій населених пунктів», «Про автомобільні дороги», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про джерела фінансування дорожнього господарства». Метою проекту визначено створення сприятливих правових умов для покращення благоустрою населених пунктів та їх підприємницького середовища шляхом комплексного законодавчого врегулювання питань, пов’язаних з розміщенням зовнішньої реклами. Завданнями проекту проголошені: гармонізація та узгодження законодавства у сфері розміщення зовнішньої реклами; створення правових механізмів планомірного розміщення засобів зовнішньої реклами на територіях населених пунктів та їх адаптації до міського середовища; запровадження єдиного законодавчого порядку та врегулювання комплексної процедури видачі (відмови у видачі, анулювання, переоформлення, продовження строку дії) дозволів на розміщення зовнішньої реклами, справляння плати за користування місцями розміщення зовнішньої реклами, демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій; збалансований розподіл повноважень з регулювання розміщення зовнішньої реклами та здійснення дозвільно-погоджувальних функцій між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Проект містить також і доповнення до інших законодавчих актів, які мають забезпечити відсутність колізій і різночитань під час правозастосовної діяльності та реалізації запропонованих законодавчих новацій. Змін дуже багато і навіть короткий їх виклад займає кілька сторінок у пояснювальній записці. З їх числа можна назвати ініціативи доповнити Закон України «Про охорону культурної спадщини» такими положеннями: визначити повноваження центральних органів виконавчої влади та інших органів у сфері охорони культурної спадщини щодо оприлюднення і забезпечення доступу до інформації та картографічних матеріалів про визначені межі територій пам’яток національного значення і затверджені зони охорони таких пам’яток, охоронюваних археологічних територій тощо; заборонити розміщення зовнішньої реклами на об’єктах культурної спадщини національного значення, крім випадків виконання робіт з реставрації чи ремонту споруд (витворів), що є пам’ятками національного значення, у цілях залучення коштів для забезпечення збереження відповідних пам’яток та встановити чіткі вимоги розміщення засобів зовнішньої реклами у таких випадках. Чимало в проекті й суто лобістських пропозицій, як, наприклад така: В рекламі національних фільмів або серіалів та заходах, пов’язаних із їх популяризацією, дозволяється наводити інформацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, з відображенням імені або найменування та знаку для товарів і послуг спонсора національного фільму або серіалу, підготовленого за підтримки спонсора, а також спонсора реклами національних фільмів або серіалів та заходів, пов’язаних із їх популяризацією.

Проект за змістом значно ширший за заявлену мету й у пропонованій редакції потребує значного доопрацювання.

Проект 03.06.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 5118 від 19.02.2021 (Наталуха Д. А., Ніколаєнко А. І. + 45) про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України щодо встановлення знижених ставок акцизного податку на алкогольні напої (пиво) для малих виробників пива.

Метою проекту визначено гармонізацію законодавства України із законодавством ЄС, спрощення господарської діяльності з виробництва алкогольних напоїв для малих виробників пива, створення умов для розвитку малого підприємництва та покращення інвестиційної привабливості в галузі пивоваріння. Для цього пропонується змінити схему нарахування ставки акцизного податку на пиво для малих виробників пива відповідно до положень Директиви 92/83/ЄEC, встановити її в розмірі 1,39 гривні на 1 літр пива. Запропоновані зміни означають диференціацію ставок акцизу на пиво згідно з щорічним обсягом виробництва відповідних пивоварних заводів, до пива, що варять малі пивоварні заводи з обсягом виробництва до 200 000 гектолітрів на рік та зниження ставок акцизного податку для таких виробників на 50%.

Фактично проект є доповненням до наступного, де власне і дається розкриття змісту поняття «малі виробники пива».

Проект 20.05.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 5119 від 19.02.2021 (Наталуха Д. А., Ніколаєнко А. І. + 45) про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо спрощення господарської діяльності з виробництва пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових.

Мета проекту аналогічна попередньому. Основними положеннями проекту є такі: визначення терміну «малі виробники пива» – суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом виробництво пива в об’ємі, що не перевищує 200 000 гектолітрів на рік, використовують приміщення, які фізично знаходяться відокремлено від території будь-якої іншої пивоварні та не виробляють пиво на підставі договору (ліцензії) про право використання торгової марки або виробничого процесу іншого виробника. Малі виробники пива не повинні бути пов’язаними особами у значенні підпункту 159 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України з іншими виробниками пива. Якщо два або більше пивоварних заводи співпрацюють, об’єднаний річний обсяг продукції не перевищує 200 000 гектолітрів на рік, такі пивоварні заводи розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод. На малих виробників поширюється встановлення необмеженого строку дії ліцензії на виробництво пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових; скасування обов’язкової атестації виробництва для виробників пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових кожні п’ять років; скасування необхідності отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю для суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (пива) та виробляє до 200 000 гектолітрів пива на рік; виключення норми щодо застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів до суб’єктів господарювання у разі оптової торгівлі пивом понад 3000 гектолітрів пива на рік, за наявності ліцензії, річна плата за яку встановлена в розмірі 30000 гривень; диференціація штрафних санкцій для малих виробників пива та виноробної продукції за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу алкогольних напоїв до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії.

Проект 20.05.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 5148 від 25.02.2021 (Соломчук Д. В., Нікітіна М. В. + 53) про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми.

Метою проекту визначено удосконалення законодавства у сфері дитячого харчування з метою підвищення якості продуктів, що споживаються дітьми. Змінами до статті 6 Закону України «Про молоко та молочні продукти» пропонується уточнити, що пальмова олія поряд з іншими жирами та білками  немолочного походження заборонена для використовуватися у виробництві традиційних молочних продуктів. Так само змінами до Закону України «Про дитяче харчування» пропонується встановити заборону використання гідрогенізованої пальмової олії та гідрогенізованих рослинних жирів, олії (масло) насіння кунжуту та/або олію (масло) насіння льону, глютен, а також інгредієнтів, вироблених із застосуванням пестицидів у виробництві дитячого харчування. Подібні зміни передбачені і до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» де пропонується заборонити використання гідрогенізованої пальмової олії, сухих молочних продуктів з додаванням гідрогенізованих рослинних жирів у виробництві продуктів дитячого харчування та традиційних харчових продуктів, кондитерських виробів, у тому числі з какао, шоколаду та продуктів з вмістом шоколаду, морозива. Змінами до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» пропонується обмеження щодо вживання трансжирних кислот. Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» пропонується запровадити відповідальність за пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що містять речовини та/або інгредієнти, заборонені законодавством. За таке порушення пропонується передбачити накладення штрафу на юридичних осіб.

Проект видається доволі виваженим, але потребує техніко-юридичного опрацювання та редагування, оскільки пропоновані приписи не завжди належно викладені.

Проект 23.09.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 3097-2 від 26.02.2021 (Королевська Н. Ю., Кальцев В. Ф. + 3) про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій правильного нарахування споживачам житлово-комунальних послуг вартості постачання природного газу, води, електричної, теплової енергії, комунальних послуг та скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Цілі і завдання проекту визначені як встановлення гарантій (у вигляді відшкодування споживачам) правильного нарахування споживачам житлово-комунальних послуг вартості постачання природного газу, води, електричної,  теплової енергії, комунальних послуг та скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, недопущення подальшого збільшення боргів за житлово-комунальні послуги у зв’язку з неможливістю їх оплати більшою частиною населення України, створення законодавчих основ для заборони примусового виселення і стягнення житла за борги за житлово-комунальні послуги. Для цього пропонується Закон України «Про захист прав споживачів» доповнити статтею 10-1 в якій зазначити таке: Постачальник природного газу, води, електричної, теплової енергії, виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов’язані побутовому споживачу, кінцевому споживачу комунальної послуги нараховувати вартість спожитих ним послуг, яка розраховується відповідно до затверджених стандартів та визначених у договорі ціни та тарифу, зокрема і тарифу за постачання (транспортування), якості та кількості. Якщо в судовому чи позасудовому порядку встановлено, що за відповідний період вартість поставленого побутовому споживачу, кінцевому споживачу комунальної послуги газу, води, теплової чи електричної енергії, наданих комунальних послуг розрахована не правильно та вища за визначену договором ціну, не відповідає встановленим тарифам та (або) встановлена з порушенням порядку нарахувань, постачальник природного газу, води, електричної, теплової енергії, виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов’язані виплатити побутовому споживачу, кінцевому споживачу комунальної послуги компенсацію в десятикратному розмірі від повної вартості, нарахованої з порушенням умов договору для оплати побутовим споживачем, кінцевим споживачем комунальної послуги за відповідний період постачальником, виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги. Одночасно змінами до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» пропонується запровадити до 1 січня 2030 року мораторій на: примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі; примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення. Мораторій на примусове виселення із житла, примусове стягнення житла, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг не поширюється на боржників, середньомісячний сукупний дохід сім’ї яких у розрахунку на місяць за попередній рік становить не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для сім’ї. Порядок обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади і виконавцями житлово-комунальних послуг щодо отримання відомостей про доходи боржників та членів їх сімей встановлюється Кабінетом Міністрів України. Процедури примусового виселення із житла та примусового стягнення житла, що були розпочаті до набрання чинності цим Законом, підлягають припиненню.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Регулювання культурної та освітньої діяльності

Проект 5002 від 02.02.2021 (Кравчук Є М., Констанкевич І. М. + 3) про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

Фактично проект є новою редакцією названого закону і повністю заміняє його. Метою проекту визначено забезпечення законодавчого підґрунтя для реформування бібліотечної справи із врахуванням кращого світового досвіду, підвищенню якості послуг, що надаються бібліотеками, формуванню мережі бібліотек як місць, що формують простір для культурного, освітнього та наукового розвитку людини та є важливою складовою популяризації читання. Вказується, що необхідність прийняття проекту зумовлюється потребою в нормативному забезпеченні реформування бібліотечної справи, яка сьогодні потребує ряду системних організаційних, структурних і технологічних змін згідно із сучасними загальносвітовими тенденціями. Підкреслюється, що на тлі суспільно-політичних змін, що відбуваються сьогодні в Україні та в контексті реформи системи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, постає питання про оновлення законодавчих норм, в тому числі й у бібліотечній сфері, які б не ставали бар’єрами  на шляху розвитку, а сприяли забезпеченню доступності та належної якості бібліотечних послуг, зокрема,  на рівні громад. Як зазначається у пояснювальній записці, у пропонованій редакції закону розширено та оновлено поняттєвий та термінологічний апарат, зокрема, додано ряд нових термінів та уточнено існуючі (наприклад, додані такі терміни, як «бібліотечний пункт», «електронна база даних», «електронний документ», «книжкова пам’ятка», «національна бібліографія» тощо). Уточнено завдання державного управління у бібліотечній сфері та відповідні функції центрального органу виконавчої влади у сфері культури. Зокрема, пропонується вилучити ряд функцій, зміст яких викликає різночитання, не відповідає визначеній термінології, а тому не можуть бути реалізованими. Запропоновано сучасну класифікацію бібліотек за формами власності та значенням;  за суспільним призначенням. Визначено та закріплено функції бібліотек: уточнено відповідно до міжнародних стандартів завдання та функції національних та державних бібліотек; уперше пропонується закріпити функції публічних бібліотек (відповідно до Маніфесту ІФЛА/ЮНЕСКО про публічні бібліотеки); уперше  пропонується закріпити функції обласних універсальних наукових бібліотек як головних регіональних бібліотек. Конкретизовано норми про спеціальні бібліотеки. Норми щодо створення, реорганізації та ліквідації бібліотек приведено у відповідність до законодавства про юридичні особи. Також запропоновано інший механізм реорганізації чи ліквідації публічних бібліотек, що має убезпечити їх від хаотичного закриття та спрямований на недопущення обмеження прав громадян на бібліотечне обслуговування. Передбачено, що процес реорганізації чи ліквідації публічних бібліотек має розглядатися в публічній площині. Законом вводиться поняття піклувальної ради бібліотеки як дорадчого колегіального органу, основним завданням якого є сприяння розвитку бібліотеки. Унормовано функціонування обмінних бібліотечних фондів. Приділено увагу питанню збереженню бібліотечних фондів, особливо книжкових пам’яток, у тому числі шляхом оцифрування та відкриття широкого доступу до них  за допомогою електронних бібліотек. Також унормовано створення та функціонування Національної електронної бібліотеки. Введено норми щодо посилення соціальних гарантій працівників бібліотек.

Втім, поняттєво-термінологічний апарат проекту має суттєві недоліки, не сприяє належній юридичній визначеності його положень. Багато запропонованих дефініцій відрізняються від тих, що вже є у законодавстві. Зокрема, викликають сумніви ті визначення, які у проекті надаються поняттям «бібліографія», «бібліотека-депозитарій», «документ», «електронний документ». Окремо слід зупинитися на запропонованих у проекті визначенні та правовому режимі (статусі) національної бібліотеки. Багато статей проекту містять внутрішні суперечності. Проект також викликає чимало запитань у частині реалістичності багатьох ініціатив. Фінансування більшості бібліотек в Україні не дасть змогу належним чином реалізувати вимоги щодо оцифрування, доступу до Інтернету тощо.

Проект 08.09.2021 прийнятий за основу.

Проект 4629-1 від 09.02.2021 (Колебошин С. В., Бабак С. В. + 47) про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти.

Метою проекту визначено вдосконалення окремих положень законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» стосовно трансформації мережі закладів загальної середньої освіти, спрямованої на реалізації реформи «Нова українська школа», зокрема, шляхом започаткування надання трирічної якісної профільної середньої освіти протягом 10-12 років навчання надання. Короткий огляд основних ініціатив охоплює понад дві сторінки у пояснювальній записці, до якої і відсилаємо.

Порушена проблема видається доволі актуальною. Водночас ініціатори проекту не пояснюють причини саме пропонованих змін, а не потреби змін загалом.

Проект 13.04.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 15.07.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 4667-1 від 15.02.2021 (Бабак С. В., Коваль О. В. + 12) про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів.

Альтернативний проекту 4667 від 28.01.2021 (Шпак Л. О., Білозір Л. М. + 6) про внесення зміни до підпункту 7 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» щодо продовження строку завершення підготовки кандидатів та докторів наук, який був відхилений на користь цього проекту, а тому не розглядався у наших попередніх оглядах.

Метою розробленого законопроекту проголошено упорядкування рівнів освіти. Основними завданнями є правове регламентування атестації здобувачів вищої освіти; процедури присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Втім, головною і вартою підтримки пропозицією проекту видається така: «підготовка кандидатів та докторів наук, започаткована до 1 вересня 2016 року, здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами відповідно до законодавства, чинного на момент набрання чинності цим Законом. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата, доктора наук у спеціалізованих вчених радах, утворених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук відповідно до законодавства, чинного до набрання чинності цим Законом, та видається диплом кандидата або доктора наук центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки».

Інша ж реалізована у проекті пропозиція виключити з рівнів та ступенів вищої освіти положення щодо доктора наук як другого наукового ступеня, на нашу думку, є щонайменше дискусійною.

Загалом проект насичений різними перехідними або тимчасовими положеннями, аналіз яких на тлі незавершеної (точніше, проваленої) реформи системи підготовки та атестації наукових кадрів вищої кваліфікації в рамках цього огляду видається недоречним.

Проект 17.02.2021 прийнятий за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання, а 30.03.2021 ‒ у другому читанні та невдовзі підписаний Президентом України.

Проект 5126 від 22.02.2021 (Копиленко О. Л., Колюх В. В.) про внесення змін до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо спрощення вимог до оформлення документів, що подаються на державну реєстрацію Національною академією наук України.

Проектом пропонується внесення змін до  вимог щодо оформлення документів, які подаються для державної реєстрації, де визначити, що на  Національну академію наук України не поширюється вимога в частині обов’язкового використання спеціальних бланків нотаріальних документів та нотаріального засвідчення справжності підпису на державну реєстрацію змін до відомостей про Національну академію наук України, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта Національної академії наук України; справжність підписів на установчому документі юридичної особи, викладеному у письмовій формі, на підставі розпорядчого акта Національної академії наук України; на державну реєстрацію Національної академії наук України,  а також юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта Національної академії наук України.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Інші проекти

Проект 5061 від 12.02.2021 (Іванісов Р. В., Ткаченко О. М. + 20) про внесення доповнення до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо особливостей передачі Товариству Червоного Хреста України майна в оренду.

Пропонується установити, що Товариство Червоного Хреста України та його місцеві організації мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону.

Проект 07.09.2021 включений до порядку денного.

Проект 5091 від 17.02.2021 (Шуляк О. О., Фріс І. П. + 11) про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому.

Великий за обсягом, 120-сторінковий проект, на яких, окрім основного тексту, містяться також і зміни до 26 законодавчих актів. У преамбулі проекту зазначається, що він визначає особливості, пов’язані з цивільним оборотом об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано з дати набрання чинності цим Законом (якщо законом не визначено інше), та спрямований на гарантування державою речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості. Для цього, як зазначається у пояснювальній записці, пропонується встановити умови, за яких об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості можуть бути об’єктами цивільних прав; визначити особливості інвестування та фінансування об’єктів, що споруджується з використанням недержавних  коштів; визначити особливості договору щодо організації та фінансування будівництва об’єкта; визначити основні вимоги до розкриття замовником будівництва (девелопером будівництва, управителем фонду фінансування будівництва) інформації про подільний об’єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний будинок); запровадити механізм державної реєстрації права власності на об’єкти незавершеного будівництва  та майбутні об’єкти нерухомості; створити можливість отримувати право на виконання будівельних робіт та здійснювати державну реєстрацію права власності на об’єкт будівництва та його складові частини (квартири, гаражні бокси, інші житлові та нежитлові приміщенням, машиномісця тощо, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна) за принципом «єдиного вікна»; забезпечити прийняття в експлуатацію закінченого  будівництвом об’єкта щодо якого до Державного  реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, та державну реєстрацію права власності на такі об’єкти за принципом «єдиного вікна»; запровадити гарантійну частку будівництва об’єкта нерухомого майна – сукупність майбутніх об’єктів нерухомості в одному подільному об’єкті незавершеного будівництва (у кожній черзі будівництва/кожному пусковому комплексі), речові права на які обтяжуються з метою гарантування добудови відповідного об’єкта незавершеного будівництва у випадку фінансової неспроможності замовника будівництва/девелопера будівництва; встановити перелік осіб, які мають право першого відчуження, передачі у довірчу власність як способу забезпечення виконання зобов’язань об’єкта незавершеного будівництва та майбутнього об’єкта нерухомості та момент з якого виникає таке право; визначити особливості вчинення правочинів з об’єктами незавершеного будівництва, майбутніми об’єктами нерухомості, зокрема укладення, виконання та розірвання договорів купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва  та майбутнього об’єктам нерухомості; визначити особливості посвідчення нотаріусами правочинів щодо об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості; визначити особливості іпотеки об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості; врегулювати особливості, пов’язані з охороною об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, спеціальне майнове право на які зареєстровано за спадкодавцем в Державному реєстрі прав на нерухоме майно; удосконалити процедуру продажу майбутніх об’єктів нерухомості через фонди фінансування будівництва; визначити особливості звернення стягнення у рамках виконавчого провадження на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості; удосконалити деякі питання, пов’язаних з забезпеченням енергетичної ефективності будівель; встановити розмір державного мита, яке стягується державними нотаріусами за посвідчення договорів відчуження неподільних об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості.

Проект 08.09.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проекти, які подаються без коментарів

Проект 5090 від 17.02.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів.

Проект 20.05.2021 прийнятий у першому читанні за основу.

Проект 5104 від 18.02.2021 (Кабінет Міністрів України) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Проект 27.04.2021 прийнятий у першому читанні за основу, а 01.07.2021 ‒ у другому читанні як закон та невдовзі підписаний Президентом України.

 Поділитися