Рішення ВАКС про необґрунтованість підозри
24.01.2022 слідчий суддя ВАКС Ярослав Шкодін відмовив у задоволенні клопотання прокурора САП про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно Марії Шовкопляс у сумнозвісній справі «Золотого Мандарина ойл». Захист здійснювали Валерія Лутковська, Євгеній Солодко та Георгій Логвинський.
Ми вже неодноразово писали про необґрунтованість підозри і політичний мотив цієї справи, про рішення Пленуму ЄСПЛ, яким було відмовлено у знятті імунітету з Георгія Логвинського, про незаконні дії антикорупційних органів і про загальну шкоду, яку завдає ця справа і репутації України, і державному бюджету. До речі, заяви до ЄСПЛ жертв порушень прав людини антикорупційними органами вже комуніковані Судом. Але до вчорашнього дня події на національному рівні розвивалися за радянським репресивним сценарієм, під тявкання антикорупційного агітпропу за прикладом сучасних пропагандистів «руського миру» в сталінських традиціях полювання на «шкідників» та «шпигунів».
Найголовніше значення цього рішення не тільки для даної справи, а і для правозастосувальної практики загалом полягає в тому, що слідчий суддя взяв на себе сміливість дати чесну, а не формальну оцінку обґрунтованості підозри на стадії досудового розслідування відповідно до стандарту ЄСПЛ – «на думку незалежного спостерігача». Адже досі в судах тинялася думка про те, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є настільки низьким, що, фактично, будь-які фантазії детектива і прокурора можуть зійти за обґрунтовану підозру, тому що перевірка їх доводів на цій стадії носить дуже поверхневий характер. Насправді це означало безконтрольне і свавільне обмеження прав підозрюваних без будь-яких розумних підстав. І найжахливіше, що в якості обґрунтування цієї тези слідчі судді часто посилалися на практику ЄСПЛ, повністю її спотворюючи.
У цій справі суддя ВАКС наважився розібратися, що саме сторона обвинувачення подала до суду для того, щоб довести наявність обґрунтованої підозри щодо адвоката. Тобто він досліджував кожен доказ з погляду його значення щодо конкретної особи. І виявилося, що всі ці докази мають відношення до будь-чого чи кого, але тільки не до самої особи. А самі дії, які інкримінували Марії Шовкопляс, ніяк не можуть представляти об'єктивну сторону складу злочину. І тут вже стало очевидним, що протягом двох років людина була вражена у правах на підставі фантазій слідства. Більше того, підозрювали її в діях, які є законною і стандартною роботою адвоката.
І, незважаючи на нашу незгоду з окремими висновками в мотиваційній частині рішення, ми не можемо не аплодувати мужності слідчого судді Шкодіна, який вирішив поставити крапку у безпідставному переслідуванні адвоката за юридичну діяльність. Здавалося б: у чому мужність? Суддя просто виконав покладену на нього законом та присягою функцію судового контролю. Але гнівні публікації «антикорупційних тітушок», якими вчора вибухнули деякі телеграм-канали та інші соцмережі, свідчать про те, що суддям часом дійсно потрібна мужність для того, щоб просто чесно і професійно виконувати свої обов'язки. Абсолютно очевидно, що цькування суддів за рішення, а адвокатів за захист клієнтів, зливання негласних слідчих розшукових даних, пропаганда репресій і постійне порушення презумпції невинуватості не є необхідним в демократичному суспільстві, воно не є ані громадською діяльністю, ані незалежною журналістикою. Це є одним з інструментів переслідування, що здійснюють державні органи через своїх агентів – псевдогромадських активістів і псевдожурналістів. Сподіваємося, ЄСПЛ також надасть оцінку таким діям.