До публікації каталогу пам’ятних конвертів «Чехословацький цикл»
Наприкінці 2021 року видано Каталог «Чехословацького циклу» Пам'ятних ілюстрованих конвертів, четвертого за загальним рахунком. Основну частину його становлять 12 розворотів (les double-pages), кожен із яких присвячений окремому конверту з його відтворенням у великому форматі. Крім того, в цьому центральному розділі публікуються ще й 112 репродукцій різних додаткових матеріалів – коментарі ж у вигляді текстів зведені до мінімуму, тому що задуманий спочатку загальний обсяг (передбачалося кожному конверту присвятити по кілька розворотів) довелося урізати практично втричі. Однак у розділах, що обрамляють основну частину Каталогу, вдалося помістити ще 200 всіляких історичних ілюстрацій (90 у складі трьох Вступів, 71 у Післямові і 39 у Вклейці) – у сукупності все це являє собою ніби план-конспект найважливіших бажаних напрямків вивчення подій 1968-1969, 1970-1988 і 1989-1990 років, що безперечно вплинули на розвиток історії не тільки в Європі, а й у всьому світі
.
У більшості текстів, у яких йдеться про Празьку весну взагалі, основний акцент, на жаль, робиться саме на трагічному військовому вторгненні до Чехословаччини збройних сил Організації Варшавського договору в серпні 1968-го року і на нібито миттєвому краху Січневої політики ЦК КПЛ та загальнонародного Громадянського руху, що є прямим та грубим спотворенням реальної історичної картини. Адже незважаючи на серйозні перешкоди внаслідок агресії, у тій чи іншій формі позитивна робота громадських та державних установ та спонтанна творча діяльність ініціативних громадян тривали аж до квітня/травня 1969 року – у різних верствах та різних формах ішов упевнений опір окупації та обслуговуючим її колаборантам… У цьому виданні ми прагнемо приділити найбільшу увагу саме конструктивним досягненням суспільства, що звільнялося – і до серпня 1968-го року, і до травня 1969-го року, і навіть пізніше... Ключовими вузлами історичної канви, що вимагають особливо пильного розбору (недостатньо досі здійсненого – особливо російською мовою) є і сам яскравий Височанський Надзвичайний XIV з'їзд КПЧ (серпень 1968), і примітна публікація його матеріалів у перекладах майже одночасно в Англії, Франції, Німеччині (1971), здійснена Їржі Пеліканом (що майже одразу призвело до спроби замаху на нього агентів гусаківської держбезпеки), а також потік зрадницьких інтриг Густава Гусака, що остаточно скинув лукаву маску, та інших ренегатів і кар'єристів, що влаштували на Квітневому Пленумі ЦК КПЧ (1969) переворот, що поклав реальний кінець Празькій весні.
Протягом останніх 30 років (і в період обіймання знаменитим драматургом, есеїстом та публіцистом посту Президента Республіки, і під час пенсії, і вже після його смерті) у багатьох розвинених країнах майже всіма мовами – чеською, словацькою, польською, німецькою, голландською, англійською, французькою, італійською, іспанською, японською та ін. – у високопрофесійному виконанні (чого не скажеш, на жаль, про більшість вітчизняних видань) виходить величезна кількість книг із творами самого В.Гавела, а також всілякої літератури про нього: біографії, спогади, дослідження та ще велика та мала графіка – причому без обмеження у жанрах та стилістиці. З книгами аж ніяк не менш видатного діяча тієї ж епохи О.Дубчека справа тепер трохи інакша: рекордний сплеск незліченних оригінальних, а також перекладних видань та його власних мемуарів і праць про нього самого і про його історичний час припав у всьому світі швидше на кінець 1990-х – початок 2000-х рр., а тепер це ім'я підкреслено вшановують переважно лише на його «малій» батьківщині – у Словаччині (хоча, втім, його відзначають і меморіальними дошками, скажімо, у Нижньому Новгороді, та поштовими емісіями навіть в Африці, нарешті із запізненням на чверть століття 2019 року в Москві вийшов у світ і російський переклад відомих мемуарів Дубчека «Надія помирає останньою» – причому в серії «Історія Росії» – NB – це ж треба!..).
Окремої вдумливої розмови потребує доля наших знань та пам'яті про ще одного лідера Празької весни – про Й.Смрковського (див. розворот на стор. 24-25 про присвячений йому окремий Конверт № 6). Це – цінний фотознімок, на якому зображений – під сторожким поглядом уважного Дубчека – один із моментів безславної спроби Брежнєва завербувати Смрковського на зрадницько-угодовську роль, яку взяв незабаром Гусак (фото зроблено під час переговорів у Чиєрні-над-Тісоу, кінець липня 1968); про цей епізод можна прочитати у знаменитому передсмертному інтерв'ю Смрковського. Також дуже важливою є конкретна історія таких органів друку як «Літерарні листи» / «Листи», «Тварж», «Студент», «Репортер».
Грудень 2021
На излёте 2021 года издан Каталог «Чехословацкого цикла» Памятных иллюстрированных конвертов, четвёртого по общему счёту. Основную часть его составляют 12 разворотов (les double-pages), каждый из которых посвящён отдельному конверту с его воспроизведением в крупном формате. Кроме того, в этом центральном разделе публикуются и ещё 112 репродукций различных дополнительных материалов – комментарии же в виде текстов сведены к минимуму, так как задуманный первоначально аутентичный замыслу общий объём (предполагалось каждому конверту посвятить по несколько разворотов) пришлось урезать практически втрое. Однако в обрамляющих основную часть Каталога разделах удалось поместить и ещё ровно 200 всевозможных исторических иллюстраций (90 в составе трёх Введений, 71 в Послесловии и 39 во Вклейке) – в совокупности всё это представляет собой как бы план-конспект самых важных желательных направлений изучения проблематики тех событий 1968-1969, 1970-1988 и 1989-1990 годов, оказавших неоспоримое воздействие на развитие истории не только в Европе, но и во всем мире.
В большинстве текстов, в которых речь идёт о Пражской весне вообще, основной акцент увы делается именно на трагическом военном вторжении в Чехословакию вооружённых сил Организации Варшавского договора в августе 1968 и на якобы тотчас моментальном крахе Январской политики ЦК КПЧ и общенародного Гражданского движения во всей стране – что есть прямое и грубое искажение реальной исторической картины. Ведь несмотря на серьёзные помехи в результате агрессии, в той или иной форме позитивная работа общественных и государственных учреждений, спонтанная созидательная деятельность инициативных граждан продолжалась вплоть до апреля/мая 1969 – в разных слоях и разных формах шло уверенное сопротивление оккупации и обслуживающим её коллаборантам… В настоящем издании мы стремимся уделить наибольшее внимание именно конструктивным достижениям освобождавшегося общества – и до августа 1968, и до мая 1969, и даже позднее… Ключевыми узлами исторической канвы, требующими особо пристального разбора (ещё далеко не достаточно произведённого – особенно на русском языке), являются и сам ярчайший Высочанский Чрезвычайный XIV съезд КПЧ (август 1968), и примечательная публикация его материалов в переводах почти одновременно в Англии, Франции, Германии (1971), осуществлённая Йиржи Пеликаном (что почти тотчас вызвало попытку покушения на него агентов гусаковской госбезопасности), ну а также сгусток предательских интриг окончательно сбросившего лукавую маску Густава Гусака и прочих ренегатов и карьеристов, устроивших на Апрельском Пленуме ЦК КПЧ (1969) переворот, положивший реальный конец Пражской весне…
На протяжении всех последних 30 лет (и в период нахождения знаменитого драматурга, эссеиста и публициста на посту Президента Республики, и пребывания на пенсии, и уже после его кончины) во многих развитых странах почти на всех языках – чешском, словацком, польском, немецком, голландском, английском, французском, итальянском, испанском, японском и др. – в высокопрофессиональном исполнении (чего не сказать увы о большинстве отечественных изданий) выходит неохватное количество книг с сочинениями самого В.Гавела, а также всевозможной литературы о нем: биографии, воспоминания, исследования да ещё большая и малая графика – причём без ограничения в жанрах и в стилистике. С книгами же никак не менее выдающегося деятеля той же эпохи А.Дубчека дело теперь обстоит несколько иначе: рекордный всплеск бесчисленных оригинальных, а также переводных изданий и его собственных мемуаров, и трудов о нем самом и о его историческом времени пришёлся во всем мире скорее на конец 1990-х – начало 2000-х гг., а теперь это имя подчёркнуто чествуют в основном лишь на его «малой» родине – в Словакии (хотя, впрочем, его отмечают и мемориальными досками, скажем, в Нижнем Новгороде, и почтовыми эмиссиями даже в Африке; наконец с опозданием на четверть века в 2019 в Москве вышел в свет и русский перевод известных мемуаров Дубчека «Надежда умирает последней» – причём в серии «История России» – NB – каково!..).
Отдельного вдумчивого разговора требует судьба наших знаний и памяти о ещё одном лидере Пражской весны – о Й.Смрковском (для начала см. разворот на стр. 24-25 о посвящённом ему отдельном Конверте № 6). А тут, вверху этой страницы, – ценный фотоснимок, на котором запечатлён – под настороженным взглядом внимательного Дубчека – один из моментов бесславной попытки Брежнева завербовать Смрковского на предательски соглашательскую роль, занятую в скором времени Гусаком (фото сделано во время переговоров в Чиерне-над-Тисой, конец июля 1968); об этом эпизоде можно прочесть в знаменитом предсмертном интервью Смрковского. Также очень важна конкретная история таких органов печати как «Литерарни листы» / «Листы», «Тварж», «Студент», «Репортёр»...
Декабрь 2021