MENU

До публікації каталогу пам’ятних конвертів «Чехословацький цикл»

27.01.2022
Сергій Дедюлін, Париж

Наприкінці 2021 року видано Каталог «Чехословацького циклу» Пам'ятних ілюстрованих конвертів, четвертого за загальним рахунком. Основну частину його становлять 12 розворотів (les double-pages), кожен із яких присвячений окремому конверту з його відтворенням у великому форматі. Крім того, в цьому центральному розділі публікуються ще й 112 репродукцій різних додаткових матеріалів – коментарі ж у вигляді текстів зведені до мінімуму, тому що задуманий спочатку загальний обсяг (передбачалося кожному конверту присвятити по кілька розворотів) довелося урізати практично втричі. Однак у розділах, що обрамляють основну частину Каталогу, вдалося помістити ще 200 всіляких історичних ілюстрацій (90 у складі трьох Вступів, 71 у Післямові і 39 у Вклейці) – у сукупності все це являє собою ніби план-конспект найважливіших бажаних напрямків вивчення подій 1968-1969, 1970-1988 і 1989-1990 років, що безперечно вплинули на розвиток історії не тільки в Європі, а й у всьому світі

.

У більшості текстів, у яких йдеться про Празьку весну взагалі, основний акцент, на жаль, робиться саме на трагічному військовому вторгненні до Чехословаччини збройних сил Організації Варшавського договору в серпні 1968-го року і на нібито миттєвому краху Січневої політики ЦК КПЛ та загальнонародного Громадянського руху, що є прямим та грубим спотворенням реальної історичної картини. Адже незважаючи на серйозні перешкоди внаслідок агресії, у тій чи іншій формі позитивна робота громадських та державних установ та спонтанна творча діяльність ініціативних громадян тривали аж до квітня/травня 1969 року – у різних верствах та різних формах ішов упевнений опір окупації та обслуговуючим її колаборантам… У цьому виданні ми прагнемо приділити найбільшу увагу саме конструктивним досягненням суспільства, що звільнялося – і до серпня 1968-го року, і до травня 1969-го року, і навіть пізніше... Ключовими вузлами історичної канви, що вимагають особливо пильного розбору (недостатньо досі здійсненого – особливо російською мовою) є і сам яскравий Височанський Надзвичайний XIV з'їзд КПЧ (серпень 1968), і примітна публікація його матеріалів у перекладах майже одночасно в Англії, Франції, Німеччині (1971), здійснена Їржі Пеліканом (що майже одразу призвело до спроби замаху на нього агентів гусаківської держбезпеки), а також потік зрадницьких інтриг Густава Гусака, що остаточно скинув лукаву маску, та інших ренегатів і кар'єристів, що влаштували на Квітневому Пленумі ЦК КПЧ (1969) переворот, що поклав реальний кінець Празькій весні.

Протягом останніх 30 років (і в період обіймання знаменитим драматургом, есеїстом та публіцистом посту Президента Республіки, і під час пенсії, і вже після його смерті) у багатьох розвинених країнах майже всіма мовами – чеською, словацькою, польською, німецькою, голландською, англійською, французькою, італійською, іспанською, японською та ін. – у високопрофесійному виконанні (чого не скажеш, на жаль, про більшість вітчизняних видань) виходить величезна кількість книг із творами самого В.Гавела, а також всілякої літератури про нього: біографії, спогади, дослідження та ще велика та мала графіка – причому без обмеження у жанрах та стилістиці. З книгами аж ніяк не менш видатного діяча тієї ж епохи О.Дубчека справа тепер трохи інакша: рекордний сплеск незліченних оригінальних, а також перекладних видань та його власних мемуарів і праць про нього самого і про його історичний час припав у всьому світі швидше на кінець 1990-х – початок 2000-х рр., а тепер це ім'я підкреслено вшановують переважно лише на його «малій» батьківщині – у Словаччині (хоча, втім, його відзначають і меморіальними дошками, скажімо, у Нижньому Новгороді, та поштовими емісіями навіть в Африці, нарешті із запізненням на чверть століття 2019 року в Москві вийшов у світ і російський переклад відомих мемуарів Дубчека «Надія помирає останньою» – причому в серії «Історія Росії» – NB – це ж треба!..).

Окремої вдумливої ​​розмови потребує доля наших знань та пам'яті про ще одного лідера Празької весни – про Й.Смрковського (див. розворот на стор. 24-25 про присвячений йому окремий Конверт № 6). Це – цінний фотознімок, на якому зображений – під сторожким поглядом уважного Дубчека – один із моментів безславної спроби Брежнєва завербувати Смрковського на зрадницько-угодовську роль, яку взяв незабаром Гусак (фото зроблено під час переговорів у Чиєрні-над-Тісоу, кінець липня 1968); про цей епізод можна прочитати у знаменитому передсмертному інтерв'ю Смрковського. Також дуже важливою є конкретна історія таких органів друку як «Літерарні листи» / «Листи», «Тварж», «Студент», «Репортер».

Грудень 2021


На излёте 2021 года издан Каталог «Чехословацкого цикла» Памятных иллюстрированных конвертов, четвёртого по общему счёту. Основную часть его составляют 12 разворотов (les double-pages), каждый из которых посвящён отдельному конверту с его воспроизведением в крупном формате. Кроме того, в этом центральном разделе публикуются и ещё 112 репродукций различных дополнительных материалов – комментарии же в виде текстов сведены к минимуму, так как задуманный первоначально аутентичный замыслу общий объём (предполагалось каждому конверту посвятить по несколько разворотов) пришлось урезать практически втрое. Однако в обрамляющих основную часть Каталога разделах удалось поместить и ещё ровно 200 всевозможных исторических иллюстраций (90 в составе трёх Введений, 71 в Послесловии и 39 во Вклейке) – в совокупности всё это представляет собой как бы план-конспект самых важных желательных направлений изучения проблематики тех событий 1968-1969, 1970-1988 и 1989-1990 годов, оказавших неоспоримое воздействие на развитие истории не только в Европе, но и во всем мире.

В большинстве текстов, в которых речь идёт о Пражской весне вообще, основной акцент увы делается именно на трагическом военном вторжении в Чехословакию  вооружённых сил Организации Варшавского договора в августе 1968 и на якобы тотчас моментальном крахе Январской политики ЦК КПЧ и общенародного Гражданского движения во всей стране – что есть прямое и грубое искажение реальной исторической картины. Ведь несмотря на серьёзные помехи в результате агрессии, в той или иной форме позитивная работа общественных и государственных учреждений, спонтанная созидательная деятельность инициативных граждан продолжалась вплоть до апреля/мая 1969 – в разных слоях и разных формах шло уверенное сопротивление оккупации и обслуживающим  её коллаборантам… В настоящем издании мы стремимся уделить наибольшее внимание именно конструктивным достижениям освобождавшегося общества –  и до августа 1968, и до мая 1969, и даже позднее… Ключевыми узлами исторической канвы, требующими особо пристального разбора (ещё далеко не достаточно произведённого – особенно на русском языке), являются и сам ярчайший Высочанский Чрезвычайный XIV съезд КПЧ (август 1968), и примечательная публикация его материалов в переводах почти одновременно в Англии, Франции, Германии (1971), осуществлённая Йиржи Пеликаном (что почти тотчас вызвало попытку покушения на него агентов гусаковской госбезопасности), ну а также сгусток предательских интриг окончательно сбросившего лукавую маску Густава Гусака и прочих ренегатов и карьеристов, устроивших на Апрельском Пленуме ЦК КПЧ (1969) переворот, положивший реальный конец Пражской весне…

На протяжении всех последних 30 лет (и в период нахождения знаменитого драматурга, эссеиста и публициста на посту Президента Республики, и пребывания на пенсии, и уже после его кончины) во многих развитых странах почти на всех языках – чешском, словацком, польском, немецком, голландском, английском, французском, итальянском, испанском, японском и др. – в высокопрофессиональном исполнении (чего не сказать увы о большинстве отечественных изданий) выходит неохватное количество книг с сочинениями самого В.Гавела, а также всевозможной литературы о нем: биографии, воспоминания, исследования да ещё большая и малая графика – причём без ограничения в жанрах и в стилистике. С книгами же никак не менее выдающегося деятеля той же эпохи А.Дубчека дело теперь обстоит несколько иначе: рекордный всплеск бесчисленных оригинальных, а также переводных изданий и его собственных мемуаров, и трудов о нем самом и о его историческом времени пришёлся во всем мире скорее на конец 1990-х – начало 2000-х гг., а теперь это имя подчёркнуто чествуют в основном лишь на его «малой» родине – в Словакии (хотя, впрочем, его отмечают и мемориальными досками, скажем, в Нижнем  Новгороде, и почтовыми эмиссиями даже в Африке; наконец с опозданием на четверть века в 2019 в Москве вышел в свет и русский перевод известных мемуаров Дубчека «Надежда умирает последней» – причём в серии «История России» – NB – каково!..).

Отдельного вдумчивого разговора требует судьба наших знаний и памяти о ещё одном лидере Пражской весны – о Й.Смрковском (для начала см. разворот на стр. 24-25 о посвящённом ему отдельном Конверте № 6). А тут,  вверху этой страницы, – ценный фотоснимок, на котором запечатлён – под настороженным взглядом внимательного Дубчека – один из  моментов бесславной попытки Брежнева завербовать Смрковского на предательски соглашательскую роль, занятую в скором времени Гусаком (фото сделано во время переговоров в Чиерне-над-Тисой, конец июля 1968); об этом эпизоде можно прочесть в знаменитом предсмертном интервью Смрковского. Также очень важна конкретная история таких органов печати как «Литерарни листы» / «Листы», «Тварж», «Студент», «Репортёр»...

Декабрь 2021

Деякі розвороти каталогу pdf

 Поділитися