MENU

Масове побиття у 25-й колонії: поховане слідство?

Українською | In English
14.02.2022
Ірина Скачко

ДБР тихенько закрило розслідування гучної справи ще у жовтні. Як виявилося, 21 січня, аж через три місяці, прокуратура скасувала це рішення. Втім, як вважають правозахисники, радіти рано: справу, схоже, все одно закриють, адже сплив максимальний строк розслідування, коли нікому не повідомлено про підозру.


Два роки тому, у січні 2020-го, історія про Олексіївську колонію № 25 сколихнула Україну. Сталося небачене: вічно залякані в’язні найбільш страшної установи виконання покарань нарешті почали розповідати про те, що справді коїться за її ґратами, і звернулися за допомогою до правозахисників. 

3 січня адвокати зібрали перші скарги, від яких волосся ставало дибки: засуджені розповідали про згвалтування, середньовічні катування, вимагання грошей. Бажаючих розмовляти було так багато, що юристи мали повернутися після Різдва. Адміністрація відреагувала швидко: у ніч із 7 на 8 січня до колонії під приводом можливої дестабілізації обстановки, ввели підрозділи спецпризначенців. Далі було багато цікавого: і непрацююче відеоспостереження, і недопуск адвокатів до підзахисних, а лікарів до постраждалих, і перешкоджання діяльності представникам парламентського Уповноваженого з прав людини. Подробиці тих днів можна почитати у доповіді ХПГ Європейському комітету із запобігання катуванням та поганому поводженню.

Але цю історію вже не можна було приховати, вона набула всеукраїнського розголосу. Щодо подій в ОВК-25 було розпочато досудове розслідування, яке було доручено слідчим ДБР. Утім, від початку до цього розслідування у правозахисників було багато питань. На потерпілих чинився тиск. Десятки засуджених вказували на одного і того ж співробітника колонії як на особу, що їх катувала, але його так і не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Жодна із слідчих дій, запропонованих адвокатами потерпілих, за винятком допиту одного з потерпілих із використанням поліграфу, не була проведена.


Загалом адвокати ХПГ отримали заяви про різноманітні злочини з боку адміністрації ОВК-25 від 37 засуджених, 17 заявників катували до подій 8 січня, 23 заявників били під час введення спецназу 8 січня, і 2 – пізніше: 18 та 29 січня.


У жовтні 2021-го року ДБР закрило справу щодо подій у колонії №25: винних у побиттях та катуванні ув’язнених слідчі так і не найшли. Цікаво, що про закриття справи правозахисники довідалися випадково аж у грудні: органи розслідування не повідомили ні потерпілих, ані їхніх адвокатів. Більше того, виявилося, що навіть в Офісі генпрокурора копії постанови про закриття справи не бачили. 

«Справа, з приводу якої проводились слухання в комітеті Верховної Ради України, було звернення до міжнародних органів з прав людини, відбувся візит в Україну делегації Європейського комітету з запобігання катуванням, була закрита навіть без виконання процесуальних вимог направлення копії постанови про закриття провадження прокурору, не кажучи вже про потерпілих чи їх адвокатів. Не важко уявити, яким чином прокурори ОГП здійснювали “процесуальне керівництво досудовим розслідування” або “перевірку законності прийнятого рішення” прокурором, якщо у листі від 6 грудня 2021 року повідомляється, що ця постанова до прокурора ”до теперішнього часу не надходила”,»  – зазначали правозахисники у доповіді ХПГ щодо подій в ОВК-25 та розслідування скоєних під час цих подій злочинів.

Адвокати потерпілих вважають, що бездіяльність слідчих ДБР та прокурорів ОГП має ознаки кримінального правопорушення. Адже винні залишаються безкарними, а потерпілі не отримали жодної компенсації за перенесені фізичні та моральні страждання. Тому правозахисники подали заяву про кримінальне правопорушення з боку слідчих ДБР та прокурорів ОГП. 

– 21 січня цього року я надав до Офісу Генпрокурора повідомлення про злочин прокурорів та слідчих, що бездіяли під час проведення розслідування. Мотивував це повідомлення тим, що адвокати подавали десятки клопотань про проведення конкретних слідчих дій, але з них провели лише одиниці і то лише ті, що відбулися б і без клопотань: допити потерпілих і судово-медичні експертизи. Злочинна недбалість прокурорів полягала в тому, що у відповідь на мої скарги щодо бездіяльності слідчих вони відповідали, що відбуваються всі необхідні слідчі дії, –  розповідає керівник Центру стратегічного захисту ХПГ Геннадій Токарев. – 4 лютого, не дочекавшись відповіді від Офісу генерального прокурора, я направив до Печерського суду скаргу про невнесення відомостей за моїм повідомленням про злочин до ЄРДР.

7 лютого Геннадій Токарев отримав відповідь від Романа Романчука, в.о. начальника Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах: розслідування подій у колонії №25 поновлено. Лист датовано 31 січня.

Втім, у прокуратурі відмовилися розслідувати бездіяльність з боку слідчих ДБР та прокурорів ОГП. Тобто відмовилися розслідувати… власну бездіяльність протягом останніх двох років.

– Упевнений, що питання про наявність ознак кримінального правопорушення щодо дій або бездіяльності прокурорів певного Департаменту не має розглядати керівник цього ж департаменту, – зауважує Геннадій Токарев. – Прокурори Департаменту протидії порушенням прав людини так старанно наглядають за розслідуванням та керують ним, що навіть не вимагають дослати їм копію постанови про припинення розслідування, а обмежуються неофіційним повідомленням. 

Незважаючи на те, що кримінальне провадження знову відкрито, правозахисники налаштовані не надто оптимістично. Кажуть: максимальний строк досудового розслідування у провадженні, в якому жодній особі не було повідомлено про підозру, все одно сплив. І в цьому винна бездіяльність органа розслідування на чолі з прокурорами ОГП.

 Поділитися