MENU

Подібні статті

Крим: сторона обвинувачення вимагає 11 років ув’язнення для Єсипенка Крим: Судові дебати у «справі Єсипенка» відкладеніКрим: Співробітник ФСБ не пам’ятає, чи був відеореєстратор у машині журналістаКрим: На суді у справі Єсипенка допитали експерта-вибухотехнікаКрим: Поновився суд у справі Владислава Єсипенка Крим: на суді у справі Єсипенка допитали свідків обвинуваченняКрим: На суді у справі Єсипенка оголошено обвинувальний висновокКрим: Розпочався суд над Владиславом ЄсипенкомКрим: На нібито вилученій в Єсипенка гранаті немає його відбитківКрим: Суд зняв з розгляду скаргу на арешт Владислава ЄсипенкаКрим: ФСБ незаконно відібрала в Єсипенка біозразки для експертизиКрим: Співробітники ФСБ погрожували Владиславу Єсипенку розправоюКрим: Владислав Єсипенко у суді заявив про тортуриПенсіонерка, свідок Єгови, журналіст – репресії у Криму триваютьВладислава Єсипенка у ФСБ катували струмомКрим: Журналіста обвинувачують у зборі інформації для українських спецслужб«Кримський диверсант» Гліб Шаблій повернувся в УкраїнуДеякі кримські новиниКрим: ФСБ повідомило про «затримання бойовика незаконного збройного формування України»Крим: знову хатній трус і затримання (ОНОВЛЕНО)

Крим: Єсипенку винесли вирок – 6 років колонії

16.02.2022
ХПГ-інформ

У підконтрольному Росії Сімферопольському районному суді оголосили вирок журналісту-фрілансеру Радіо Свобода Владиславу Єсипенку. Йому засудили до позбавлення волі на 6 років у колонії загального режиму та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів, повідомляють «Крим.Реалії». Під час оголошення вироку, текст якого буде опубліковано у п’ятницю, до суду нікого не пустили. 

Єсипенка затримали в окупованому Криму у березні минулого року. Згідно з повідомленням ФСБ РФ, журналіст збирав інформацію «в інтересах спецслужб України», «здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму», у його автомобілі нібито був «виявлений та вилучений предмет із зовнішніми ознаками саморобного вибухового пристрою». Єсипенко заявляв про тортури після затримання.

Сторона обвинувачення вимагала для українця 11 років позбавлення волі. Захист вказував на численні процесуальні порушення і неправильну редакцію статей, яку використовує прокуратура, вимагаючи для журналіста 11 років позбавлення волі. 

Єсипенко наполягає на своїй невинуватості. 

Напередодні оголошення вироку український журналіст виступив з останнім словом

«Я вважаю цю справу політичною. Чому? Тому що я журналіст українського видання і, швидше за все, співробітники ФСБ хотіли показати, наскільки неприйнятна свобода слова. Я вважаю, що загрози і тортури у XXI столітті неприйнятні, – заявив Владислав Єсипенко. – У 1937 році катували та розстріляли мого діда. Склалося враження, що у тих чекістів, які були тоді, у них є онуки, правнуки, які чинять так само, як у 1937 році». 

Про справу Єсипенка

Журналіста-фрілансера Радіо Свобода (проєкт «Крим.Реалії») Владислава Єсипенка затримали 10 березня 2021 року. Як повідомили у ФСБ РФ, Єсипенко збирав інформацію «в інтересах спецслужб України», «здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму», у його автомобілі нібито був «виявлений та вилучений предмет із зовнішніми ознаками саморобного вибухового пристрою».

12 березня стало відомо, що Єсипенка утримують в ІТТ м. Сімферополя. Йому інкримінують ч. 1 ст. 223 КК РФ (незаконне виготовлення, перероблення або ремонт вогнепальної зброї, його головних частин {виключаючи вогнепальну зброю обмеженого ураження}, а також незаконне виготовлення боєприпасів). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. Єсипенку обрали запобіжний захід у вигляді арешту.

З моменту затримання до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Як зазначив тоді адвокат Олексій Ладін, у СІЗО посилаються на те, що Єсипенко ніби добровільно відмовляється від інших захисників, окрім адвоката за призначенням – захист здійснювала призначена без згоди затриманого адвокатка Віолетта Синєглазова, відома тим, що «вже неодноразово фігурувала у політично мотивованих справах проти громадян України, по факту захищаючи не підзахисного, а інтереси слідства».

6 квітня 2021 року на засіданні підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, на якому розглядалася скарга незалежних адвокатів на арешт Єсипенка, журналіст заявив, що після затримання російськими спецслужбами його два дні катували. Також під час засідання Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолети Синєглазової. Адвокат Ладін також повідомив, що після заяви в суді про тортури співробітники ФСБ погрожували Єсипенку фізичною розправою.

Як повідомив Ладін, у перші дні після затримання Єсипенка співробітники ФСБ незаконно відібрали в нього слину для проведення біологічної експертизи. Адвокат нагадав про подібні випадки непроцесуального відбору біологічних зразків в інших кримських кримінальних справах. Так, коли в Едема Бекирова відібрали біозразки, вони потім з’явилися на боєприпасах, які той нібито перевозив через кордон. Також аналогічна історія відбулася з Олегом Приходьком.

Як розповідав Дінзе, експерт-вибухотехнік, який досліджував гранату, буцімто знайдену в авті журналіста, у ході допиту в судовому засіданні не зміг назвати обладнання та методики, за допомогою яких він встановив, що в пристрій були внесені конструктивні зміни. На думку захисту, висновок «експеризи базується на суб’єктивній оцінці експерта, а сама експертиза виконана з порушенням норм чинного законодавства». Пізніше стало відомо, що запал згаданої гранати, яку експерт визнав саморобним вибуховим пристроєм, знищили під час проведення експертизи.

14 січня 2022 року підконтрольний московській вліді суд у Криму залишив Владислава Єсипенка у СІЗО до 18 березня.


У січні міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у своїй доповіді про права людини у Криму відзначила що окупаційна влада переслідує кримських татар через їхні релігійні та політичні переконання.

ООН вимагає від Росії припинити безпідставні затримання та арешти кримчан, а також звільнити незаконно утримуваних за гратами громадян України, зокрема Еміра-Усеїна Куку, Галину Довгополу, Сервера Мустафаєва, Владислава Єсипенка, Нарімана Джеляла та інших.

 Поділитися