MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Події, факти, долі...

Обзор событий в мае 2018 года на ОТДЛО

Харьковская правозащитная группа продолжает сбор и обработку информации, связанной с нарушениями прав человека на временно оккупированных территориях Луганской и Донецкой областей. В мае 2018 года на территории т.н. "ЛНР" и "ДНР" нами выявлены следующие события, которые содержат признаки нарушений прав человека согласно международным стандартам.

Луганская область

3 мая

В результате обстрела п.Донецкий было повреждено домостроение по адресу ул. Чапаева д.5/2.

16 мая

Представители «ЛНР» в СЦКК зафиксировали последствия обстрела на окраине Луганска в Малой Вергунке. В ходе обследования обнаружено по улице Вишневая два неразорвавшихся 122-мм артиллерийских снаряда.

17 мая

В «ЛНР» приняли Закон «Об объявлении амнистии в связи с 4-летием образования «ЛНР».

Настоящий «законопроект» предусматривает освобождение из мест лишения свободы впервые осужденных как судами «ЛНР», так и судами Украины за преступления на срок до пяти лет, ранее не отбывавших лишение свободы, а именно: лиц, которые на момент совершения преступления были несовершеннолетними; лиц, не лишенных родительских прав, которые на день вступления в силу настоящего Закона имеют детей, которым не исполнилось 18 лет, детей-инвалидов или совершеннолетних детей, признанных инвалидами; женщин, беременных на день вступления в силу настоящего Закона; женщин старше 55 лет на день вступления в силу настоящего Закона; мужчин старше 60 лет на день вступления в силу настоящего Закона; инвалидов первой и второй группы; участников Чернухино-Дебальцевской операции; лиц, принимавших участие в боевых действиях по защите «ЛНР»; ветеранов войны (участников боевых действий, инвалидов войны и участников войны); участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС.

«Законопроект» также предусматривает прекращение находящихся в производстве органов дознания, предварительного следствия и судов уголовных дел о преступлениях, за которые предусмотрено максимальное наказание, не превышающее пяти лет лишения свободы, в отношении вышеуказанных категорий лиц.

20 мая

В больницу Кировска со множественными осколочными ранениями был доставлен житель города 1965 г.р. По месту проживания он пытался разобрать боеприпас.

21 мая

*В результате ночного обстрела п.Калиново повреждения получили около десятка домостроений и линия электропередач.

*На трассе Красный Луч – Луганск был взорван мост. Фактически Красный Луч теперь отрезан от Луганска, потому что прямой дороги между Луганском и Красным Лучом нет. Теперь объезд осуществляется через населенный пункт Софиевка.

В результате разрушения автомобильного моста произошло ДТП с автомобилем «Рено», двигавшимся по маршруту Луганск – Красный Луч.

В результате ДТП пострадали три человека.

28 мая

В результате обстрела п.Донецкий зафиксированы повреждения: ул. Пархоменко д.1/1 – прямое попадание мины в крышу жилого дома; ул. Пархоменко д.2/2; ул. Пархоменко д.3; ул. Советская д.4.

29 мая

Тело Светланы Беспаловой, которая пропала без вести несколько месяцев назад, нашли в лесополосе, в районе базы отдыха «Салют» в пос.Паньковка.

Вероятно, женщина занималась дачными делами и подорвалась на растяжке.

Донецкая область

1 мая

В результате обстрела н.п.Верхнеторецкое (оккупированная часть поселка) ранения получили двое местных жителей, проживающих адресу ул. Красная, 68А: Чернобаев В. Г., 1960г.р. и Чернобаева Л. А., 1964 г.р.

2 мая

В результате обстрела н.п.Еленовка получила контузию местная жительница, Мартынова Л.И. 1962 г.р. Кроме того, в результате обстрела повреждены две квартиры: ул. Деповская, 8, кв. 33; ул. Деповская, 8, кв. 4.

3 мая

«МГБ ДНР» по подозрению в шпионаже в пользу украинских спецслужб задержало Дзыцюк Виктор Николаевич, 1988 года рождения.
Согласно «уголовному законодательству ДНР» мужчине грозит от 12 до 20 лет лишения свободы.

4 мая

*В результате обстрела п.Зайцево повреждения получил дом по адресу ул. Красногорская, 33.

*Житель Донецка погиб при разборе боеприпаса по ул.Неделина,40.

5 мая

В результате обстрела Докучаевска повреждения получили три квартиры по следующим адресам: ул. Ватутина, 15, кв. 32; ул. Ватутина, 15, кв. 38; ул. Ленина, 98, кв. 29.

6 мая

В результате обстрела п.Гольмовский, ранен местный житель - Чёрный Виктор Федорович, 1938 г.р., ул.Загородняя, 2 кв.15. Повреждения получили дома - ул.Больничная, 17, 23, 25, 14; ул. Загородняя, 2. По ул. Больничная - поврежден газопровод.

7 мая

*Ночью под обстрел попал поселок шахты имени Гагарина (Глубокая). Огнем поврежден гараж по улице Ярошенко 6/1

*В результате обстрела пригорода п.Мичурино, по улице Коллонтай, 35 разрушен дом прямым попаданием.

*Вечером был обстрел п.Зайцево. Женщина 1944 года рождения получила ранение.

8 мая

Повреждения жилого фонда в результате обстрелов зафиксированы в поселке Зайцево: ул. Карбышева, 70; ул. Карбышева, 101; ул. Карбышева, 74; ул. Карбышева, 75; ул. Карбышева, 75а; ул. Смоленская, 9; ул. Полетаева, 70; ул. Полетаева, 72; ул. Полетаева, 79; Седова,31; Седова, 19.

11 мая

*В результате обстрела Докучаевска получила осколочное ранение Матюшина К.Н. 1966г.р., в момент обстрела находилась в районе автобусной станции.

Также под огонь попала школа-интернат по ул. Ленина, 40. Осколками боеприпаса повреждена входная дверь школы и остекление

*В результате обстрела Докучаевска получила контузию местная жительница 1953 года рождения

*В результате обстрела п.Зайцево, по адресу Артемовская, 38, ранен в шею местный житель- Швидкой Валерий, 1981 г.р.

Также повреждения получили дома 183 и 185 по ул.Полетаева.

12 мая

В результате обстрела Горловки ранение получила пятнадцатилетняя девочка Шибко Екатерина, 2002 г.р.

Прямое попадание по ул.Полосухина 15. Ранен Ангелин В.С, 1974 г.р.

Кроме того, повреждены 6 жилых домов в поселке шахты Гагарина, ул.Черкасова, 1; ул. Стожка, 136; ул. Стожка, 138; ул. Полосухина, 3; ул. Полосухина, 4; ул.Комсомолец, 9; пер. Макеевский, 17; ул. Галилея, 58; ул. Галилея; ул. Артиллеристов, 60; ул. Весенняя, 29.

В поселке Широкая Балка повреждена ЛЭП и 3 жилых дома: ул. Плотинная, 48; ул. Плотинная, 50; ул. Плотинная, 60.

13 мая

В результате обстрела поселка Широкая Балка, по ул Плотинной, 142 ранен местный житель - Короткий Сергей Владимирович, 1965 г.р.
Также повреждения получили дома по адресам: ул. Плотинная 138а, 140,142.

В результате обстрела Горловки получил минно-взрывную травму и контузию местный житель 1967 г.р.

15 мая

*В результате обстрела Докучаевска, повреждение получило домостроение по адресу: ул. Ленина, д.108, кв. 27.

*В результате обстрела Горловки (ш-та Гагарина) получила повреждения общеобразовательная школа №10 по адресу ул. Комарова, 34.

16 мая

*В результате обстрела п.Гольмовского погибла молодая женщина 1983 г.р. Воронченко Елена Владимировна.

*В результате обстрела села Саханка повреждено здание столовой местной школы, которая находится в ста метрах от здания учебного заведения

В настоящее время в школе учатся 28 детей.

17 мая

*Житель Макеевки осужден на три года за распространение информации, содержащей призывы к радикализму, уничтожению евреев, запретам христианства и суфизма. Об этом заявили в «генеральной прокуратуре республики».

Мужчине назначено наказание в виде 3-х лет лишения свободы.

*В Ясиноватой в результате обстрела повреждено здание дневного стационара центральной районной больницы №2

*В результате обстрела п.Зайцево, получил ранение местный житель – Гречка Геннадий Алексеевич, 1957 г.р., проживающий в г.Горловка.

*В результате обстрела поселка шахты им. Гагарина в г.Горловка повреждения получили наружный газопровод и три жилых дома: ул. Ярошенко, 29; ул. Ярошенко, 31/1; ул. Ярошенко, 37/2.

18 мая

*«Аппарат уполномоченного по правам человека в ДНР» за минувшую неделю зарегистрировал одно заявление о задержании украинскими силовиками сторонника «республики».

Там уточнили, что мужчина 1986 года рождения был задержан в апреле 2017 года в Бахмуте и на данный момент он находится в городском СИЗО.

По версии «аппарата уполномоченного по правам человека ДНР» украинской стороной удерживается 290 человека, в том числе: 85 - нахождение которых на украинской территории подтверждено; 205 - информация по которым отсутствует или уточняется украинской стороной.

Также без вести пропавшими числится 452 человека.

*В результате обстрела получили ранения водители Никитовского Доломитного завода Жуков Василий Павлович ,60 лет и Жила Дмитрий Сергеевич 33года.

Также ранения получил еще один местный житель

*В результате обстрела Горловки, повреждения получили домовладения: ул.Молокова, 21; - Молокова, 23; ул.Молокова 19; Молокова, 26; Молокова, 28.

Также по адресу Молокова, 21 погибла от осколочных ранений головы Рябоконь Т.Ф., 1932 г.р.

19 мая

*В результате обстрела п.Зайцево по адресу Полетаева 127 погиб Симонов Сергей Юрьевич, 26. 08.1972. И тяжело ранена его девушка - Деменко Надежда Денисовна, 1974, которая вскоре от полученных ранений скончалась.

*В результате обстрела Горловки получили повреждения дома: ул.Шашурина д.25 кв.13; ул.Шашурина д.25 кв.46,80; ул.Шашурина д.27-квартиры-32,38,41,44,72,64,67,86,89,90.

*В Дебальцево по улице Красная на открытой территории произошел взрыв ВОП. В результате пострадал мужчина 1982 года рождения. Пострадавшему оторвало кисть руки.

20 мая

В результате обстрела п.Зайцево, попадание в дом по ул Карбышева 98. В результате ранен местный житель - Алексин Алексей Алексеевич, 76 лет.

21 мая

*В результате обстрела поселка шахты им. Гагарина в г.Горловка, в результате прямого попадания боеприпаса в жилой многоэтажный дом по адресу: ул. Шашурина, 11, ранения получили 4 местных жителя: Ткаченко В.И. 1936 г.р; Ткаченко Н.А. 1935 г.р.; Сидых З.М. 1954 г.р.; Дзингало И.В. 1980 г.р.

*В результате обстрелов в Ясиноватой повреждены 2 дома по улице Тимирязева, 23 и Днепропетровская, 25

*С 1 мая текущего года в Горловке и близлежащих поселках разрушено 107 жилых домов. В связи с резким обострением обстановки на линии столкновения, в горловских школах ввели специальный режим "дистанционного" обучения.

22 мая

В 15:50 в г.Дебальцево произошел взрыв рейсового автобуса №1, двигавшегося по ул.Курчатова. По предварительной информации, взрывчатое вещество находилось внутри автобуса, в кармане у несовершеннолетнего подростка.

Известно об одном погибшем, двух раненых пассажирах.

*В результате обстрела н.п.Яковлевка получила ранение местная жительница 1944 года рождения, проживающая по адресу ул. Восточная, 6.

*«Правоохранители ДНР» с 18 по 20 мая в рамках операции "Ночной город" задержали свыше 320 человек за нарушение комендантского часа.

По данным «МВД ДНР», проверено 344 увеселительных заведения, а также составлено 67 протоколов по факту распития алкогольных и слабоалкогольных напитков в запрещенных законом местах или появление в общественных местах в пьяном виде.

*В результате обстрела села Саханка по улице 60 лет Октября поврежден жилой дом.

*В селе Коминтерново по улицам Кирова и Ахматовой повреждены два дома и гараж.

23 мая

За 9 дней обострения в поселке Зайцево было ранено 10 мирных жителей, еще двое погибли.

25 мая

*В результате неосторожного обращения с взрывоопасным предметом получили легкие ранения Григорьев Е.А., 2007 г.р., и Черняк Д.С., 2008 г.р., жители г.Горловка.

Зафиксированы повреждения жилых домов по следующим адресам: в п.Зайцево: ул. Карбышева, 104; в г.Горловка: ул. Трубецкого, 14; г.Докучаевск: ул. Центральная, 97 кв. 2, л. Центральная, 97 кв.18, ул. Дружбы, 1, ул. Горная, 17.

*В «ДНР» сообщили, что с начала вооруженного погибли 4635 человек, среди которых 610 женщин и 4025 мужчин, в том числе 76 детей в возрасте до 18 лет.

27 мая

*В результате обстрела Докучаевска разрушения получили следующие домостроения: ул. Седова, 11; ул. Леси Украинки, 16; ул. Седова, д. 8.

*С начала мая в результате обстрелов четыре мирных жителя «ДНР» погибли и 18 человек были ранены.

30 мая

*В результате обстрела поселка Зайцево повреждены фасады частных домов по улице Токарева 20 и 22.

*Наблюдатели Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Донбассе зафиксировали с начала 2018 года более 100 тысяч нарушений режима прекращения огня и 107 смертей мирных жителей.

31 мая

В результате обстрела Докучаевска поврежден жилой дом по адресу ул.Ленина, 84, кв.16




Одна история одной войны. Не живу, а существую...

Мы привыкли к войне, к новостям о войне, к звукам войны.

С каждым днем писать и говорить правду об этой странной войне становится все труднее и опаснее.

Никакие телевизоры и радио больше не являются для многих людей носителями правды. Лгут все стороны конфликта...

То унижение, страх и беззаконие, которое испытывают люди, оказавшиеся заложниками ситуации, просто льется отовсюду, заполняя всё пространство вокруг.

Но сложнее всего принимать сводки. Сводки смертей. И если сводки военных, которые погибли в зоне боевых действий, мелькают хотя бы цифрами, то о том, сколько погибло мирных граждан, никак не причастных к военным действиям, и при каких обстоятельствах, молчат все.

За период ведения боевых действий на Донбассе с обеих сторон линии разграничения погибли не менее, чем две тысячи восемьсот  человек, в том числе - дети.

В ходе мониторинговых поездок в зону проведения АТО/ООС мы собрали сотни интервью с родственниками погибших мирных граждан.

Каждая такая история ужасна. И я хочу, чтобы каждый, кто откроет очередную историю с Донбасса на нашем сайте, прочитал ее до конца, пропустил через себя и сделал выводы.

История этой семьи трагична. Также трагична, как и судьбы тысяч людей, пострадавших от войны, о которых все молчат. СМИ, власть и те, кто никогда не сталкивался с этой НАШЕЙ войной.

Вероника – обычная женщина, обычного города на линии разграничения. В 2015 году жизнь ее семьи была разбита. Полностью и на мелкие куски. Дальше – монолог.

"Все самое страшное у нас в городе началось 17-18 июля, а 3 августа они уже погибли.

Папа наш был раненый раньше еще очень сильно за несколько месяцев до гибели. У него тогда весь живот был весь отбит. Но пролежал в больнице и вернулся домой.

Жизнь нашей семьи радикально изменилась 3 августа 2015 года. Сын и муж погибли практически сразу. Сыну 20 лет было. А муж после обстрела скончался в реанимации через 4 дня.

Это произошло на одной из центральных улиц города. Мои мужики на велосипедах поехали за хлебом в АТБ.

Было воскресенье, стреляли, вроде как на Первомайку. Я ж там и работала в хлебном цеху до последнего. Пока линию разграничения полностью не утвердили. Мой сын старший там тоже подрабатывал немножко.

Лето ж. Учился он в Северодонецке, проходил практику на хлебокомбинате, хлебушек пёк.

Я его туда устроила, вот и бегал на работу вместе со мной.

Работал на хлебе, а в этот день забыл домой взять. Мы в субботу покушали вечером, а в воскресенье нет хлеба.

Вот они вдвоем сели на велосипеды и поехали в АТБ за хлебом. Я ещё говорила: «Хлопцы, может не надо? Стреляют, душа болит, боюсь, страшно…»

Они в итоге даже не доехали до АТБ, когда начали ложиться снаряды по городу.

Как рассказывали мне люди-очевидцы, залегли все где-то в кустах, упали кто-где стоял, чтоб переждать и оно вроде как притихло. Мои на велосипеды сели и развернулись домой ехать.

Только тронулись, а снаряды хлобысь… Ещё там машины были, людей других тоже убило.

В один день сразу четыре человека... Один раненый, трое погибших. А потом мой муж умер четвёртый уже в больнице
А мы были тогда с сыном младшим дома остались. Он спал, не слышал, как стреляют. Я говорю: «Сынок, крепко спишь, нервы у тебя крепкие...».

Старший так и вовсе не боялся всего этого ужаса. Говорил все время: «Мам, ничего страшного! Переживем!» А я ему: «Сынок, я же не переживу, не дай бог, что с Вами случится…» А он мне все: «Мам, ну убьют так убьют». Говорю: «Ты чи сдурел, что ты мелешь!».

И всё. Не пережили… Наверное чувствовал, что от судьбы не убежать…

Это случилось с 11:00 до 12:00 дня. Там же до магазина буквально 5 минут ехать велосипедом под горочку...

Сразу я узнала от друга И* (старший сын). Когда легли снаряды, очень хорошо было слышно, и я думаю: «Господи, хлопцы только поехали… Хоть бы все хорошо…»

Приезжает где-то около часу дня товарищ сына, говорит: «А И* дома?»

Я говорю: «Нет, в АТБ поехали, скупиться». И он убежал.

Звонила своим мужикам, нет связи. Когда обстрелы начинались, всегда связь вырубали. Хожу по дому и ругаюсь про себя: чего же не идут домой, столько времени прошло.

Часа три дня, наверное, было как прилетает этот же мальчик, друг сына обратно на велосипеде, залетает в квартиру и кричит: «Тёть, И* убило!» И его всего так трусит, колотит... Я не поняла, как это его убило!? Говорю: «А Р* (супруг) где?!».

Парнишка сказал, что Р*, вроде как раненый и его забрали в реанимацию. Ну и всё… Понеслось... В милицию побежали, а нас там ищут уже…

Разница между похоронами у нас 4 дня получилась… И* на следующий день похоронили, а Р* через 5 дней…

Нам люди помогли с похоронами. Все, кто знал: кумовья, друзья, одноклассники, все кто были в городе на данный момент, у кого есть возможность, все помогли, чем смогли. После похорон уже кто-то из горсовета приехал и дал конверт. Там 600 гривен было. Сказал: «Простите, что так получилось. Вот, возьмите! Сколько смогли, собрали… Официально компенсация не предусмотрена законодательством…».

Очень тяжело было. Особенно как после похорон, так совсем. Мало того, что их теперь нет…, так еще и в долги влезли. По квартплате долги пошли расти. Компенсации на похороны нам только 1037 гривен дали. И чехи 6 тысяч позже дали. К свекрови с младшим сыном переехали. Вместе легче ж все-таки…

Мы ж их похоронили и не поминали даже…

Хоть так… Мир все ж не без добрых людей…

С прошествием времени как вспоминаю, что случилось, так сердце рвется. Только через несколько месяцев понимание пришло. Так теперь ни одной минуты не прошло, чтоб не думала и не вспоминала тот день. Каждую секунду того дня в памяти воссоздала. Как и о чем утром разговаривали. Как они уезжали, что говорили…

Я даже вышла на работу сразу же после похорон. Чтоб меньше думать. Все смотрели на меня и думали, как бы не свихнулась случайно часом… Не трогали меня, не спрашивали, соболезновали только коротко и все.

Я с того времени, чтоб Вы понимали, не живу… а существую… Спасибо Богу, что младший сын со мной и поддерживает… А так бы хоть с ними ложись…"




Ситуація в зоні проведення АТО: обстріли, жертви серед цивільного населення. Травень 2018 року

30 квітня

Під обстріл потрапив житловий сектор Мар’їнки. Внаслідок влучення снарядів постраждали 6 домоволодінь, розташовані по вулиці Жовтневій. Осколками пошкоджені вікна, двері, паркани та транспортні засоби місцевих мешканців.

1 травня

В районі населеного пункту Майорськ, підірвався на невідомому вибуховому пристрої чоловік 1993 року народження.

2 травня
В ніч з 1 на 2 травня в результаті обстрілу житлових масивів села Троїцьке пошкодження отримали 4 житлових будинки по вул.Кузнечна, господарські будівлі, була пошкоджена лінія електропередач і убита домашня худоба.

Один з будинків по вул. Кузнечної в результаті потрапляння 4-х артилерійських снарядів отримав масивне пошкодження покрівлі, скління і несучих конструкцій. Двоє місцевих жителів отримали контузію.

Осколками і вибуховою хвилею було знищено домашніх тварин. Пошкодження отримала свердловина з питною водою, в будинку була знищена побутова техніка.

3 травня

Під обстріл потрапило селище Зайцево.Пошкоджено 5 домоволодінь по вулиці Вернадського та Мануільського. Також в ході обстрілу в селищі було пошкоджено 2 опори та лінії електропередач.

3 травня

Під час обстрілу пошкодження отримали 2 будинки в селищі Миколаївка Кодемського сільської ради. Один будинок знищений вогнем, другий будинок отримав осколкові ушкодження

4 травня

Внаслідок обстрілу Майорска пошкоджені дахи та вікна багатоповерхівок. Зокрема, зафіксовано влучення мін у житлові будинки цивільних мешканців, по вулиці Майорській 15, 15ф, 29/1, 29/2,29/3,31.

5 травня

Зранку під обстріл двічі потрапив контрольно-пропускний пункт в’їзду-виїзду «Пищевик». Постраждалих немає, від вибуху пошкоджено два автомобіля.

6 травня

В результаті обстрілу селища Зайцеве Бахмутського району, одна людина зазнала поранень, загорівся житловий будинок.

7 травня

З червня 2017 року у селищах Тошківка, Тошківка-1, Нижнє та Світличне Попаснянського району у зв’язку із пошкодженням газопроводу було відсутнє газопостачання.

Після виконання всіх робіт, 7 травня відбулося відкриття нової газової гілки, що йде з села Підлісне Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району до населених пунктів Тошківської та Нижнєнської селищних рад.

8 травня

*Внаслідок обстрілу села Лоскутівка пошкоджено повітряну лінію електропередач. Без електропостачання залишилися 584 абоненти.

Крім того, в цьому населеному пункті в результаті бойових дій пошкоджено газопровід, зафіксовано потрапляння снаряда на подвір'я домогосподарства. Відключено 109 абонентів.

Внаслідок обстрілу по вулицям Первомайська та Харьківська повністю зруйновані 2 будинки та ще 6 - зазнали значних пошкоджень. Ще близько 30 будинків на обох вулицях залишились без скла у вікнах.

* З 7 на 8 травня і вранці 8 травня, в ході артилерійських і мінометних обстрілів, руйнування різного ступеня в цілому отримали 8 домоволодінь і частково присадибні споруди в селищі Жованка (Зайцеве) вулицями Журавського, Арсеньєва, Бадаєва.

Один зі снарядів влучив у опору газової труби, в результаті чого вона впала, разом з фрагментом труби.

Місцева мешканка 1943 р.н. отримала поранення битим склом і перелом ключиці.

*Пізно ввечері під обстріл потрапило селище Миронівське, пошкоджено 3 будинка по вулиці Енергетиків, у приміщеннях побиті вікна та дах.

10 травня

В с.Південне внаслідок обстрілу пошкоджено приватний будинок розташований по вулиці 8 Березня.

14 травня

Гуманітарна місія "Проліска" в Щасті і співробітники Трьохізбенський ВЦА відвідали прифронтове село Лопаскине. Безпосередньо під час візиту делегації, в ході бойових дій сталося загоряння сухої трави, а потім дерев і городів.

На даний момент в селі залишаються 53 мирних жителя, включаючи 5 дітей дошкільного віку.

Земельні ділянки і зелені насадження в населеному пункті забруднені вибухонебезпечними предметами. Доступ до населеного пункту здійснюється тільки по місцевій реєстрації місця проживання (населений пункт з обмеженим доступом).

У селі відсутнє газове постачання, торгові точки, виїзна торгівля, регулярний транспорт. Вартість виїзду в райцентр на приватному автомобілі коливається в діапазоні від 1 до 2 тисяч гривень за поїздку (за машину). Одному з дітей не встановлена інвалідність, жінка 90 років не може пройти ідентифікацію в Ощадбанку, тому не отримує пенсію.

Дані випадки взяли в роботу фахівці ГМ «Проліска».

15 травня

*В селищі Новгородське внаслідок обстрілу пошкоджено 3 будинка по вулиці Слов’янській.

*Внаслідок обстрілу с.Нелепівка пошкоджено приватний будинок, розташований по вулиці 8 Березня.

16 травня

З мінометів обстріляно прифронтове селище Миколаївка Волноваського району. Пошкоджено два приватні будинки. Зафіксовано пошкодження 2 будинків по вулиці Шияна, а в палісаднику виявлені залишки снаряду. В оселях вибиті всі вікна.

17 травня

*Приблизно о 16 годині на контрольному пункті в'їзду-виїзду (КПВВ) «Станиця Луганська» померла 77-річна жінка.

Біля вікна для видачі талонів, який знаходиться на контрольованої урядом України території, жінці стало погано. Працівники «швидкої допомоги» намагалися реанімувати жінку, але врятувати їй життя, медикам так і не вдалося.

*Під обстріл потрапила школа Світлодарська. На цей момент у навчальному закладі тривав учбовий процес. На щастя, ніхто з дітей та персоналу не постраждав. Поранено перехожого та пошкоджено його автівку.

*В результаті артилерійського обстрілу, вогнем було повністю знищено 4 житлових будинки в селищі Миколаївка-2 Кодемського сільської ради. Сім'ї, які проживали в селищі залишилися повністю без житла.

В результаті нічного обстрілу, пошкодження скління і покрівлі отримали також 2 будинки в с.Воздвиженка (колишній - Червоний Орач) на "Світлодарськ дузі".

*В результаті обстрілу постраждали околиці Авдіївки - вулиця Дачна, вулиця Колосова.

*Внаслідок обстрілу селища Курдюмівка пошкоджено житлові будинки.

Під вогонь потрапили одразу 2 вулиці Трудова та Макарова. Уламками посічено 7 будинків та 30 могил на місцевому цвинтарі.

18 травня

*Вночі від обстрілу постраждало село Троїцьке Попаснянського району. Внаслідок обстрілу відбулося пряме попадання у житловий будинок № 15 по вулиці Кузнєчна, в якому мешкає родина.  Загинули 13-річний хлопчик та його 39-річний батько.

36-річна матір та 18-річний син госпіталізовані до лікарні з мінно-вибуховими травмами та тяжкими осколковими пораненнями. Наступного дня в лікарні померла і жінка.

*Внаслідок обстрілу у Торецьку напівзруйновано житловий будинок

Один із снарядів влучив у двір приватного будинку, де знаходилося 4 людини. Вибуховою хвилею вибито майже всі вікна, зруйновано фасадну стіну, всередині помешкання зафіксовано також значні пошкодження.

19 травня

Під обстріл потрапив житловий сектор населеного пункту Зайцеве - пряме влучення міни у приватний будинок та присадибну ділянку по вулиці вул. Мануільського 100.

Внаслідок розриву міни, зруйновано покрівлю будинку, пошкоджено вікна та стіни.

20 травня

Внаслідок обстрілу населеного пункту Зайцеве постраждалі приватні будинки та господарські будівлі по вулиці вул. Вернадського 8, 57.
Унаслідок розриву міни, зруйновано повністю один будинок, в іншому пошкоджено вікна та стіни.

21 травня

*Внаслідок обстрілу в Торецьку бойовиками було пошкоджено будівлю Центру соціально-психологічної реабілітації, де перебували 28 дітей.

Керівництво закладу звернулось до поліцейських з проханням по допомогу в евакуації дітей - це 28 хлопців та дівчат віком від 3 до 17 років.

Внаслідок артилерійського обстрілу з боку бойовиків в Торецьку зранку 21 травня пошкоджено 7 будинків.

*Внаслідок обстрілу селища Південне, пошкоджено 7 будинків. Під обстріл потрапили вулиці: Українська, Квіткова та Залізнична.  В будинках пошкоджено дах, вікна, в одному з домоволодінь перебито газову трубу.

*Стара частина міста Авдіївка потрапила під обстріл пошкоджено приватний будинок по вулиці Островського

*На околиці прифронтового міста Мар'їнка загинув місцевий житель Михаїл Семенченко, 1982 року народження.  Екстрені служби також потрапили під снайперський вогонь, тому тіло вбитого за допомоги рідних вдалося витягнути лише через деякий час

*У Мар’їнці в результі влучення снаряду згорів будинок по вулиці Шевченко. В результаті чого помешкання вигоріло вщент. Постраждалих немає, господарка знаходилася за іншою адресою.

*Жительку селища Зайцевого було поранено під час обстрілу. Жінка знаходилася на власному подвір’ї по вулиці Журавского 32/1. Внаслідок обстрілу, будинок повністю зруйновано, в іншому будинку під №24 пошкоджені вікна та стіни, господарські будівлі та присадибна ділянка.

22 травня

*До Лисичанського відділу поліції надійшло анонімне повідомлення мешканки м.Алчевськ про те, що 19 травня її знайомий, виїхав на автомобілі з м.Алчевська до м. Дніпро через державний кордон РФ.

Останній раз виходив на зв'язок ввечері 19 травня та повідомив, що знаходиться на території України, після чого, до теперішнього часу на зв'язок не виходить.

*Під обстріл потрапили околиці прифронтового селища Талаківка. Пошкоджено будівлю місцевого підприємства, яке тимчасово не працює, та близько 10 автомобілів, які йому належать. Внаслідок вибухів зайнялося поле.

*Внаслідок обстрілу Авдіївки пошкоджено  житловий будинок на вул. Соборна.

23 травня

У 2018 році на Луганщині СБУ скерувала до суду обвинувальні матеріали відносно 28 представників окупаційної адміністрації ОРЛО

У Луганській області слідчий підрозділ Служби безпеки України завершив досудове розслідування у кримінальному провадженні за статтями 109, 110, 258-3 Кримінального кодексу України стосовно лідера фракції так званого «народного совєта ЛНР».

Усього ж протягом 2018 року слідчими СБУ завершено досудове розслідування стосовно 28 функціонерів окупаційної адміністрації ОРЛО, у тому числі, 4 «в.о. міністрів», 8 посадовців «МВС», 5 працівників «прокуратури», 5 «депутатів народного совєта» та 1 співробітника «МГБ ЛНР».

Правопорушникам заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, їх оголошено в розшук. До них буде застосовано процедуру заочного засудження.

24 травня

Під обстріл потрапив населений пункт Торецьк. Пошкоджено будівлі протитуберкульозного та психоневрологічного диспансерів.  Під обстріл потрапила вулиця Гайдара.  13 пацієнтів та три працівники, які на момент обстрілу перебували в лікувальному закладі, не постраждали.

26 травня

Внаслідок обстрілу Торецька пряме влучення боєприпасів у трьоповерховий будинок за адресою вулиця Римського Корсакова 14.

27 травня

Житель, 1948 р.н., прифронтового с.Південного поблизу свого дому наступив на вибуховий пристрій. Постраждалий госпіталізований з численними осколковими пораненнями кінцівок, грудної клітини та голови.

28 травня

Під Торецьком у м.Залізне уламками снаряду вбито дитину. 15-річна дівчинка знаходилася у власному дворі. Снаряд розірвався в 3-метрах від неї.

30 травня

Близько 15:00 на КПВВ «Станиця Луганська» помер 71-річний чоловік,мешканець смт. Донецький




Управління Верховного комісара ООН з прав людини презентувало чергову, 21-у доповідь про ситуацію з правами людини в Україні.

Управління верховного комісара ООН з прав людини презентувало чергову, 21-й доповідь про ситуацію з правами людини в Україні.

Він охоплює період з 16 листопада 2017 по 15 лютого 2018 року, а його зміст засноване на реальних інтерв’ю з людьми по обидва боки конфлікту. Представляла доповідь керівник місії ООН щодо дотримання прав людини в Україні Фіона Фрейзер, яка заявила, що «ситуація з дотриманням прав людини в Україні досі викликає стурбованість, а політичне керівництво країни і органи правопорядку не бажають ефективно розслідувати випадки порушення прав людини в Україні» .

У звіті говориться, що за вказаний період зафіксовано 73 жертви серед цивільного населення: 12 загиблих і 61 поранений. При цьому верховному комісару ООН довелося визнати, що «з 47 жертв серед цивільного населення 35 жертв були на території, контрольованій збройними групами, і, ймовірно, можуть бути віднесені до сфери відповідальності уряду України, а 12 жертв були зафіксовані на території, контрольованій урядом, і, ймовірно, можуть бути віднесені до сфери відповідальності збройних груп».

Крім того, УВКПЛ задокументовано випадки, коли ВСУ тривалий час використовували житло цивільних осіб (іноді без згоди власників) і залишали його в пошкодженому стані. Ні про яку компенсацію збитків мови не було.

Крім того, пошкодження ключових об’єктів інфраструктури водо-, електропостачання порушували поставки води і електроенергії. Зокрема, Донецька фільтрувальна станція була обстріляна 8 разів з потенційно руйнівними наслідками для населення і навколишнього середовища, враховуючи, що на цьому об’єкті зберігається токсичний газоподібний хлор.

У доповіді також зазначено відсутність прогресу в тому, щоб покарати винних за вбивства на майдані і спалення осіб 2 травня 2014 року в Одесі. При цьому в ООН відзначили явне небажання «як в правоохоронних органах, так і на політичному рівні ефективно розслідувати порушення прав людини, які, згідно з твердженнями, вчинені державними суб’єктами».

Що стосується свободи пересувань жителів прикордонних сіл, то вона все так само порушується. У пунктах пропуску (КПВВ), через які щодня проходять приблизно 35 тисяч людей, як і раніше довгі черги без доступу до санітарних та медичних послуг. При цьому «КПВВ не мають юридичного статусу і не підпорядковуються єдиному державному органу, який ніс би відповідальність за забезпечення належного рівня інфраструктури і послуг».

З повним текстом доповіді можна ознайомитися за посиланням.

 




Аналітика

Втрати цивільного населення внаслідок воєнного конфлікту на Сході України (2014–2018 рр.)

Доповідь в рамках проекту «Моніторинг, документування порушень та захист прав цивільного населення, постраждалого від війни на Сході України»


Повний текст доповіді у PDF-форматі можна скачати тут.


За сприяння Міжнародного фонду «Відродження» та Державного департаменту США в межах діяльності Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».




Погляд монітора

"Ми не жителі, а виживанці". Водяне

Трагічні події на сході України, які почалися чотири роки тому, багатьма спочатку осмислювалися як страшний сон. Просто нічний кошмар, дії в якому відбуваються настільки швидко, що не встигаєш їх усвідомлювати. Тоді навряд чи хто розумів, що таке війна насправді і що нас чекає далі.

Сьогодні, проїхавши всю лінію протистояння в Донецькій та Луганській областях, спостерігачі ХПГ ніяковіють від того, що зробила війна з Донбасом.

Села і селища, які ще чотири роки тому входили до переліку так би мовити "елітних", сьогодні вигоріли дотла, а замість багатих і доглянутих домоволодінь, стоять розтрощені руїни.

Деякі села на кшталт Широкиного, Водяного, Пісок, Опитного Донецької області то й зовсім перетворилися на привидів.

Зустріти людей на вулицях цих населених пунктів – воістину удача.

Сьогодні мова піде про село Водяне. Це крайня точка української території. Попереду - Донецький аеропорт.

Нашій моніторинговій групі в цей раз вдалося вперше поспілкуватися з рештою місцевих жителів, побачити і проаналізувати ситуацію в населеному пункті, що склалася за 4 роки бойових дій. Адже доступ громадськості, журналістів, тим більше правозахисників, в цей і ще ряд населених пунктів на лінії розмежування вкрай обмежений.

Те, що нам вдалося зафіксувати на фото та відео, а також дізнатися з розповідей місцевих жителів, валить у ступор і повне нерозуміння того, що відбувається на території, де-юре і де-факто контрольованій українською владою.

Гуманітарна ситуація

«– Паша, коли ти до нас? Ми ж чекаємо. Хліб закінчується. Нам в цей раз один цибульний, один фірмовий і п’ять батонів. І ще, якщо не важко, захопи з собою чотири булочки з сиром для моєї і сусідської бабусі», – Іван Степанович* закінчує телефонну розмову з волонтером, який привозить продукти для місцевих жителів за попереднім замовленням і за потребою.

У населеному пункті немає школи, дитячого садка, сільської ради, медичного закладу, пошти, аптеки, робочих місць, повноцінної комунікації із зовнішнім світом.

Населений пункт не газифікований. Тут немає водопроводу. Питна вода тільки з колодязя. У селі немає жодного продуктового магазину, не кажучи вже про господарські.

Для того, щоб опалити свої будинки в зимовий період, люди змушені ходити в найближчі лісопосадки за дровами. А це додатковий ризик для життя через заміновані території.

Тих дров і вугілля, які привозять гуманітарні організації в село, не вистачає. Від держави люди допомоги не отримують.

З інтерв’ю з місцевим жителем: «Взагалі ми самі вугілля докуповуємо. Але проблема в тому, що, коли постачальник уточнює, куди треба везти, то їхати відмовляються майже всі. Бояться. Досі ж пострілюють ... »

До початку бойових дій на Донбасі село вважалося елітним і досить багатим. Близькість до обласного міста Донецька говорить сама за себе, так само, як і колись сучасні в кілька поверхів домоволодіння, а нині порожні, переважно пошкоджені або повністю зруйновані.

До війни в Водяному постійно проживали близько п’ятисот людей. Плюс на літній період приїжджали «дачники» з дітьми та онуками. Сьогодні в селі залишилися 40 осіб. Всі пенсіонери, або люди передпенсійного віку. Дітей в населеному пункті немає.

Єдиний зв’язок із зовнішнім світом – пара-трійка волонтерів, які завозять продукти, зрідка заїжджають міжнародні організації, представники протестантських церков і військові, які раз на місяць привозять газети і деяку допомогу.

Один раз на місяць приїжджає машина «Укрпошти» для того, щоб виплатити пенсії деяким жителям. Ключове слово – ДЕЯКИМ. Бо не всі жителі Водяного, які є пенсіонерами, отримують свої виплати. Пов’язано це з тим, що жителів прифронтових територій зобов’язали проходити т.зв.верифікацію в відділеннях «Ощадбанку». А частина селян-пенсіонерів прикуті до ліжка і не мають фізичної можливості це зробити. Нам стало відомо про двох жінок, які не отримують свою пенсію вже декілька  років саме через неможливість пройти верифікацію.

Керівник Гуманітарної місії "Проліска" Євген Каплін у травні 2017 року направив офіційні листи президенту України, губернатору Донецької області Павлу Жебрівському, керівнику антитерористичного центру, Уповноваженій з прав людини Валерії Лутковської, а також главам Мар’їнської і Ясинуватської районних військово-цивільних адміністрацій. У листах містилося прохання про створення військово-цивільної адміністрації в підконтрольних уряду України прифронтових селищах, розташованих поруч з Донецьким аеропортом: Піски, Опитне, Водяне, Північне.

«На сьогоднішній день там проживають 240 осіб. Причому, правильніше буде сказати – виживають. Третій рік в нелюдських умовах: без доступу до базових прав людини, регулярного транспорту, газо та водопостачання, частково без електроенергії, без функціонуючих фельдшерських пунктів, органів місцевої влади, в зруйнованому житлі, під регулярним артилерійським вогнем», –перераховував тоді біди громадян Євген Каплін.

Реакція на звернення благодійника від влади з’явилася тільки в лютому 2018 року. А це означає, що тривалий час, а саме з початку збройного конфлікту на Донбасі і до лютого 2018 року село Водяне, також як і 40 інших населених пунктів на лінії розмежування, що не були враховані в розпорядженні Кабінету міністрів України №1085, яким внесено зміни до переліку населених пунктів, що знаходяться на лінії зіткнення було між небом та землею. Адже від наявності населеного пункту в даному переліку залежать "переселенські" виплати, які отримують люди, вимушені покинути свої домівки.

Перелік населених пунктів, розташованих уздовж лінії зіткнення лише 8 лютого 2018 року поповнився на 23 населених пункти в Донецькій області.

Отримали відповідний статус селище Зайцеве, села Новолуганське, Карлівка, Нетайлове, Водяне та інші.

До цього часу виїжджаючи з Водяного, люди не мали ані якої допомоги від держави. Не могли претендувати навіть на жебрацьку суму в 440 гривень, як ВПО.

Доступ до медицини

Ні ФАПу, ні амбулаторії, ні навіть медичної сестри в селі немає. Один раз в два місяці в село приїжджають представники організації «Лікарі без кордонів». Але не слід роз’яснювати проблему відсутності повноцінного медичного обслуговування території докладніше, враховуючи, що переважна кількість людей, які проживають тут, мають потребу в систематичному і якісному спостереженні фахівців.

Крім того, якщо виникає екстрена ситуація (а з огляду на те, що практично всі жителі – люди похилого віку, то це трапляється часто), «швидка допомога» виїжджає або з Очеретиного, або з Селідового. В середньому, щоб дістатися до села бригаді медиків необхідно близько години. І це тільки в денний час доби. Якщо є ймовірність обстрілів, медики їхати відмовляються. Так само, як і відмовляються їхати вночі.

Влада

На території села немає сільської ради. До війни Водяне відносилося до Пісківської ради Ясинуватського району Донецької області. З того моменту, як встановилася лінія розмежування, а Пісківська рада перестала функціонувати через відсутність депутатського корпусу, село Водяне відійшло в підпорядкування Ясинуватської ВЦА, що знаходиться аж у Очеретино. Територіальна віддаленість від райцентру складає більше 50 кілометрів. Можливість комунікації з органами влади в Водяному практично відсутня. На даний момент жителі села стверджують, що з початком військових дій і початком повної ізоляції від зовнішнього світу, населений пункт жодного разу не відвідував жоден представник влади. Тобто про те, як люди виживають в таких умовах, влада вважає за краще не задумуватися.

Транспортне сполучення в населеному пункті відсутнє повністю. Тут немає ніякого громадського транспорту. Якщо виникає необхідність виїхати в «цивілізацію», місцеві жителі користуються послугами односельчан, у яких є власний транспорт. Така поїздка в середньому кожному мешканцю Водяного обходиться від декілька сотен гривень. Для будь-якого жителя Водяного ця сума непідйомна.
Робочі місця в населеному пункті також відсутні. До війни люди були працевлаштовані на підприємствах обласного Донецька. Зі встановленням лінії розмежування ця можливість обірвалася. Звідси випливає наступна проблема – частина жителів села не встигли доробити до виходу на пенсію. Відповідно втратили будь-який дохід. Єдиний спосіб вижити в Водяному – пенсія, або родич, який отримує пенсію.

Руйнування і жертви серед цивільного населенія.

Значна частина домоволодінь і вся інфраструктура в селі зруйновані. Незначна кількість пошкоджених домоволодінь було відновлено за допомогою виключно міжнародних благодійних організацій.

У Водяному за час конфлікту зафіксовано три випадки загибелі цивільних. У тому числі дві жінки і один чоловік.

На сьогоднішній день прильотів по населеному пункту не фіксується. Найжорсткіший період військових дій – 2014-2015 роки. Однак звуки працюючих неподалік знарядь чутні тут постійно, як вдень, так і вночі.

ЗМІ і мобільний зв’язок

Мобільний зв’язок в Водяному працює з дуже великими перебоями. Для того, щоб додзвонитися куди-небудь, потрібно знайти певне місце на височини.

У маси в цьому селі віщають тільки телеканали і радіочастоти противника: радіо «Республіка», «Перемога», «Століца» – основні джерела інформації. З ранку і до вечора жителі Водяного слухають про «героїчні перемоги армії ополченців» над «українськими карателями», а також про «стабільний і постійно ростучий рівень розвитку молодої «республіки», і при цьому ані слова про те, що відбувається в Україні. Тому що, українських ТВ каналів тут немає, як і радіо.

Єдина інформація про те, як живеться в Україні, до жителів Водяного потрапляє від військових один раз на місяць, коли ті привозять газети. Інформаційного вибору у жителів Водяного природно немає.

Нашій групі місцеві скаржилися на цю проблему і просили зробити щось для вирушення ситуації із медіа.

***

Замість висновків.

"Сіра зона". Танки, солдати, БТРи не виглядають тут абсурдними - ти чекаєш їх тут побачити. Але картини зі звичайного життя, побачені тут, не вкладаються в голові, хоча я не перший, не другий і навіть не десятий раз відвідую цю кляту "сіру зону". І чим ближче до війни, тим більше недоречними деякі картинки здаються.

Ти відчуваєш дисонанс. Ніби хтось майнув папірцем, на якому написано «червоний» чорним чорнилом. Якщо швидко прочитати написане, напевно, скажеш «чорний». Так само і в цій "сірій зоні" – свідоме і підсвідоме в дисонансі між собою.

Не до кінця, але я більш-менш можу зрозуміти, коли кричать у всю горлянку, що не треба звертати уваги на всіх тих, хто залишився поза лінією розмежування. Типу це їх вибір. Ну, припустимо... Хоча я готова багато сперечатися і доводити іншу думку.

Але, коли мешканці з українського боку лінії ледве виживають у своїх побитих війною домівках, і ніхто, крім волонтерів та міжнародних організацій не звертає на них ані якої уваги, це поза моїм розумінням. А де влада? Де українська позиція щодо цих бабульок та дідусів цієї "сірої зони", які замість колисання своїх онуків та потягування чаю біля будинку молються Богу про те, щоб швидше померти аби не мучатися? 

Сміх. Мене колись спитали, чого я сміюся, коли розповідаю жахливі історії з поїздок. Що, дурочка чи шо? Та хай буде, як вважають... Але його тут важко пояснити. Особливо тому, хто ніколи не був на війні. Коли грань між життям і смертю настільки тонка, сміх здається найбільш щирою і автоматичною реакцією захисту. Тремтячі руки і погляди в далечінь будуть пізніше, після того, як небезпека мине і реальність повернеться. 




Права людини на південному сході України, 2018, #05