MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Події, факти, долі...

Повідомлення СММ ОБСЄ щодо жертв серед цивільного населення та пошкодження у житлових районах у листопаді 2018 року

31 жовтня

Повідомлення щодо ситуації з цивільними особами на контрольних пунктах в’їзду‑виїзду. На блокпості збройних формувань, розташованому на південь від мосту в Станиці Луганській, спостерігачі бачили тіло літнього чоловіка на землі поруч із контейнером міжнародної організації. Представник цієї організації розповів спостерігачам про те, що, як повідомлялося, вранці того ж дня чоловік (приблизно 70 років) помер унаслідок серцевого нападу, коли йшов дерев’яним трапом, що з’єднує зруйновані частини мосту.

4 листопада

Повідомлення щодо ситуації, в якій перебуває цивільне населення, що проживає поблизу лінії зіткнення. 3 листопада дві жінки (віком 60–69 років) у Золотому-4 (Родіні) повідомили, що безпекова ситуація в населеному пункті дуже напружена і там щодня відбуваються інтенсивні обстріли з важкого та легкого озброєння. За словами жінок, у хуторі Вільному, що в Золотому-4 (Родіні) поряд із лінією зіткнення, залишається приблизно 40 осіб. За їхніми словами, населений пункт залишається повністю без електрики.

5 листопада

Повідомлення щодо ситуації, в якій опинилося цивільне населення на контрольному пункті в’їзду-виїзду в Станиці Луганській. Спостерігачі бачили, як команда швидкої медичної допомоги несла чоловіка (45 років), який, за їхніми словами, знепритомнів, коли очікував у черзі на прохід через контрольний пункт в'їзду-виїзду (КПВВ) Збройних сил України. Медпрацівники додали, що його доправлено до лікарні в Станиці Луганській і що з огляду на симптоми в пацієнта стався інсульт. На КПВВ 5 осіб окремо розповіли спостерігачам, що прохід через блокпост збройних формувань зайняв у них одну годину, а ще три години зайняв прохід до підконтрольних урядові районів через КПВВ Збройних сил України.

8 листопада

Повідомлення про смерть цивільної особи в н. п. Золоте‑5 (Михайлівка; непідконтрольний урядові, 58 км на північний захід від Луганська). О 10:35, перебуваючи в Золотому‑5 (Михайлівці), команда СММ бачила, як четверо озброєних членів збройних формувань несли пораненого чоловіка (63 років) від будинку на вул. Чапаєва, 5, у Маріївці, що у Золотому‑5 (Михайлівці), до місця поруч з автобусною зупинкою на вулиці Поштовій. Згодом біля автобусної зупинки спостерігачі помітили, що під'їхала машина швидкої допомоги, та чули, як лікарі констатували, що чоловік вже помер від осколкових поранень. Сусідка (приблизно 65 років) загиблого розповіла, що близько 10:10, після того, як вона почула, що дружина чоловіка кликала на допомогу, вона підійшла до будинку № 5 на вул. Чапаєва і побачила чоловіка, який лежав на землі в подвір’ї та тяжко дихав.

9 листопада

Повідомлення про обстріл поблизу н. п. Новолуганське(підконтрольний урядові, 53 км на північний схід від Донецька). На автостоянці свиноферми «Бахмутського Аграрного Союзу», розташованої біля Новолуганського, приблизно за 10 м на південь від північно-західного в'їзду, зафіксовано 5 свіжих місць вогневого ураження — невеликі вирви та обпалений асфальт на площі близько 100 квадратних метрів. Приблизно за 5–10 м на південь від цих місць вогневого ураження зафіксовано орієнтовно 30–50 свіжих слідів осколкового ураження на північній стіні будівлі ферми на висоті 2–3 м над землею. На відстані близько 150 м на захід від вирв виявлено, що на великому дубі була обдерта кора та невеликі гілки, а також приблизно 20 свіжих подряпин, оцінених як сліди розльоту осколків, на висоті 5 м над землею з південного боку стовбура. Військовослужбовець Збройних сил України повідомив про те, що вони очистили місце події після обстрілу. За оцінкою СММ, пошкодження спричинено розривами мінометних мін міни калібру 82 мм, випущених із південного напрямку. Чоловік (60–70 років) розповів, що він працював на фермі та був присутній там, коли, за його словами, 6 листопада в період із 16:30 до 17:45 відбувся обстріл.

12 листопада

Повідомлення про жертву серед цивільного населення у н. п. Мар’їнка (підконтрольний урядові, 23 км на південний захід від Донецька). У лікарні в н. п. Курахове (підконтрольний урядові, 40 км на захід від Донецька) чоловік (50–59 років) з перев’язаним правим стегном, повідомив, що 10 листопада, близько 18:00, він перебував у своїй господарській споруді на вулиці Прокоф’єва в Мар’їнці, коли почув вогонь зі стрілецької зброї і відчув гострий біль у правому стегні. За словами лікаря, у чоловіка влучила 5,45-мм куля, яка пробила його праве стегно і спричинила гематому на лівому стегні.

16 листопада

Повідомлення щодо ситуації, з якою стикається цивільне населення на блокпостах. 15 листопада на блокпості, розташованому на автодорозі Н15 недалеко від комбінату «Каргілл» в н. п. Кременець (непідконтрольний урядові, 16 км на південний захід від Донецька), спостерігачі бачили, що дорога була перекрита через велику кількість цивільних транспортних засобів і черги пішоходів. Чоловік (віком від 50 до 60 років) повідомив, що пасажири приблизно 50 автомобілів заночували (з 14 на 15 листопада) у своїх транспортних засобах після того, як весь попередній день вони чекали проїзду через блокпост, однак не змогли цього зробити до кінця дня.

18 листопада

Повідомлення про пошкодження, спричинені обстрілами в житлових районах:

У н. п. Золоте-5 (Михайлівка; непідконтрольний урядові, 58 км на захід від Луганська) на вул. Дундича, 15/1 зафіксовано свіжі осколки, які застрягли у двоповерховому багатоквартирному будинку з західного боку, а також розбите вікно з того самого боку. За оцінкою СММ, пошкодження були спричинені влученням снаряда, випущеного з озброєння невстановленого типу з північного заходу. За словами одного із сусідів, обстріл стався поблизу будинку о 18:00 14 листопада.

У н. п. Крута Балка (непідконтрольний урядові, 16 км на північ від Донецька) виявлено два свіжі місця вогневого ураження (сліди горіння) на північному боці одноповерхового будинку, а також розбите вікно з того самого боку. За оцінкою СММ, ці пошкодження виникли внаслідок влучання снаряда(-ів) озброєння невстановленого типу. Команді Місії не вдалося визначити напрямок вогню. Мешканець будинку розповів, що 17 листопада близько 14:00 він, перебуваючи у себе вдома, почув вибухи і побачив зазначені вище пошкодження.

Ситуація з цивільним населенням на контрольних пунктах в’їзду-виїзду

16 листопада команда СММ бачила 2 укриття (одне у процесі будівництва), намет для обігріву і 7 санітарно-технічних споруд на КПВВ у н. п. Пищевик (підконтрольний урядові, 25 км на північний схід від Маріуполя). Одна жінка (віком 60–69 років) розповіла спостерігачам, що вона очікує на прохід вже годину, та висловила занепокоєння тим, що там бракує накриття для захисту пішоходів від несприятливих погодних умов.

17 листопада на блокпості збройних формувань на південь від мосту команда СММ бачила близько 400 осіб, які чекали на автобус до непідконтрольного урядові Луганська. Спостерігачі також бачили, що на місце приїхала машина швидкої допомоги. За словами фельдшера зі швидкої, чоловік (75 років) потребував медичної допомоги через проблеми з серцем і його було доправлено до лікарні в Луганську.

19 листопада

Повідомлення щодо цивільних осіб які зазнали поранень унаслідок обстрілу та вогню з легкого озброєння:

17 листопада медпрацівники лікарні в н. п. Первомайськ (непідконтрольний урядові, 58 км на захід від Луганська) повідомили, що 14 листопада до них доправили 29-річного чоловіка з великим порізом на лівій стороні голови біля вуха. Постраждалий телефоном розповів, що близько 14:00 14 листопада він перебував у вантажівці неподалік від н. п. Золоте-5 (Михайлівка; непідконтрольний урядові; 58 км на захід від Луганська), коли куля влучила у вікно з водійського боку, розбивши це вікно та ще одне вікно в кабіні вантажівки та залишивши поріз на лівій стороні його голови біля вуха. Два представники електроенергетичної компанії окремо повідомили, що 14 листопада постраждалий керував вантажівкою в рамках ремонтних робіт на електропідстанції неподалік від Золотого-5 (Михайлівки), а після інциденту один із цих представників компанії доправив постраждалого до лікарні в Первомайську.

15 листопада медперсонал тієї ж лікарні в Первомайську повідомив, що ввечері 12 листопада з Золотого-5 (Михайлівки) до них доправили 62-річного чоловіка з пораненнями лівої сторони грудної клітки, які відповідали осколковим пораненням, і що він лікується в цій лікарні. 15 листопада в Золотому-5 (Михайлівці) троє жителів (жінки віком 50, 65 і 71 рік) окремо розповіли, що 12 листопада стався обстріл і що внаслідок цього обстрілу постраждав чоловік. 19 листопада в цьому ж населеному пункті 39-річна дочка постраждалого повідомила спостерігачам про те, що її батько отримав поранення грудної клітки 12 листопада між 17:00 і 18:00, коли перебував на подвір'ї свого будинку на вул. Первомайській, 20.

22 листопада

Повідомлення про цивільну особу , яка зазнала поранення внаслідок вогню зі стрілецької зброї в н. п. Оленівка (непідконтрольний урядові, 23 км на південний захід від Донецька). У лікарні н. п. Докучаєвськ (непідконтрольний урядові, 30 км на південний захід від Донецька) спостерігачі бачили 62-річного чоловіка з бинтовою пов'язкою на верхній частині правої ноги. За словами чоловіка, 21 листопада він повертався з магазину на вулиці Чапаєва додому, коли відчув біль у правому стегні і знепритомнів після того, як почув вогонь зі стрілецької зброї. Медперсонал лікарні повідомив, що 21 листопада до них доправили чоловіка із пораненням правого стегна, яке, за їхньою оцінкою, було спричинене 7,62-мм кулею.

Повідомлення про пошкодження внаслідок обстрілу в житловому районі у н. п. Золоте-5 (Михайлівка; непідконтрольний урядові, 58 км на захід від Луганська) на вул. Лізи Чайкіної, 8, зафіксовано розбите вікно з північної сторони і щонайменше 4 пробоїни (діаметром приблизно 10–15 см) у трьох інших вікнах з північної сторони на другому поверсі двоповерхового багатоквартирного будинку. За оцінкою СММ, пошкодження утворилися нещодавно внаслідок обстрілу. 2 місцеві жителі (чоловік віком приблизно 30 років і жінка віком близько 50 років) розповіли, що обстріл у цьому районі стався ввечері 19 листопада і що внаслідок обстрілу був пошкоджений вищезазначений об’єкт.

Моніторинг ситуації з цивільним населенням на блокпостах уздовж лінії зіткнення

На КПВВ на північ від мосту в Станиці Луганській 6 жінок (віком 65–80 років) повідомили команді СММ, що на перехід до підконтрольних урядові районів доводиться чекати до 4 годин. На блокпості збройних формувань на південь від мосту спостерігачі бачили велику кількість осіб (приблизно 1 000), які чекали у черзі на перехід до підконтрольних урядові районів. Команда Місії, як і раніше, зауважила наявність снігу і криги на мосту і його дерев'яних конструкціях, що становить загрозу.

На блокпості, розташованому на автодорозі Н15 на схід від н. п. Кремінець (непідконтрольний урядові, 16 км на південний захід від Донецька) група з 5 жінок (віком 30–80 років) повідомила команді СММ, що їм довелося чекати майже 10 годин на перетин блокпосту до підконтрольних урядові районів. Член збройних формувань повідомив патрулю Місії, що пропускна спроможність блокпосту становить 20 транспортних засобів на годину. На блокпості спостерігачі бачили близько 150 цивільних транспортних засобів у черзі на перетин до підконтрольних урядові районів.

23 листопада

Повідомлення щодо ситуації, в якій опинилося цивільне населення на контрольному пункті в’їзду-виїзду в Станиці Луганській О 10:00 на блокпості збройних формувань на південь від мосту в Станиці Луганській спостерігачі бачили близько 550 осіб у черзі на перехід до підконтрольних урядові районів, а також приблизно 100 осіб у черзі в зворотному напрямку. Об 11:40 команда СММ бачила орієнтовно 500 осіб у черзі на перехід до підконтрольних урядові районів і приблизно 100 осіб у черзі в зворотному напрямку. Спостерігачі також бачили близько 200 осіб, які чекали на автобус до непідконтрольного урядові Луганська.

О 12:20 на контрольному пункті в'їзду-виїзду на північ від мосту в Станиці Луганській команда Місії бачила приблизно 100 осіб у черзі на вихід із підконтрольних урядові районів, а також близько 80 осіб у черзі в зворотному напрямку. Орієнтовно три години потому спостерігачі бачили 160 осіб у черзі на вихід із підконтрольних урядові районів і 180 осіб у черзі в зворотному напрямку. Команда СММ і далі фіксувала наявність снігу і криги на мосту і дерев'яних конструкціях.

28 листопада

Повідомлення щодо ситуації, в якій опинилося цивільне населення на контрольному пункті в’їзду-виїзду в Станиці Луганській на північ від мосту у Станиці Луганській спостерігачі бачили двох осіб у цивільному одязі, які на ношах несли тіло померлого чоловіка з укриття до прилеглої автостоянки в підконтрольному урядові районі. Лікар із міжнародної організації, присутній на зазначеному КПВВ, повідомив команді СММ, що вранці 28 листопада чоловікові (60–69 років), який разом із дружиною очікував на перехід до підконтрольних урядові райони, стало погано




Обзор событий в ноябре 2018 года на ОТДЛО

Харьковская правозащитная группа продолжает сбор и обработку информации, связанной с нарушениями прав человека на временно оккупированных территориях Луганской и Донецкой областей. В ноябре 2018 года на территории т.н. "ЛНР" и "ДНР" нами выявлены следующие события, которые содержат признаки нарушений прав человека согласно международным стандартам.

Луганская область

30 октября

В бывшем каменном карьере, в районе с.Верхняя Краснянка Краснодонского района, обнаружили скелетированный труп женщины. 
Личность погибшей опознали, ею оказалась Татьяна Ларина

9 октября супруг заявил в «полицию» о ее пропаже. Позже было установлено, что мужчина задушил супругу, а труп вывез на машине в карьер еще 7 октября. 

Убийца – Виктор Иванович Ларин, боец "НМ ЛНР" (4 отдельная бригада), ремонтная рота.

8 ноября

В результате обстрела территории п.Марьевка (Золотое-5) во дворе по по ул.Чапаева, 5 получил ранение несовместимые с жизнью местный житель Азаренков Валерий Васильевич.

12 ноября

В результате обстрела поселка Марьевка (Золотое-5) во дворе своего дома на ул. Первомайской, 20, мужчина (62 лет) получил осколочные ранения левой части грудной клетки.

14 ноября

В результате обстрела поселка Марьевка (Золотое-5) был ранен сотрудник Первомайского РЭС, мужчина 1989 года рождения, который находился в машине во время обстрела.

15 ноября

В результате обстрела поселка Марьевка (Золотое-5) зафиксированы повреждения объектов гражданской инфраструктуры: ул. Артёма 3/2 – повреждена крыша жилого дома 10 м2, остекление 4 окон, ЛЭП; ул. Ватутина 7 – повреждена крыша дома. 

Повреждено здание Марьевской насосной станции, вследствие чего часть домов населенного пункта осталась без водоснабжения.

20 ноября

В результате обстрела п.Донецкий повреждения получили дома по адресам: ул. Шевченко 41; ул. Шевченко 43; ул. Шевченко 45; ул. Осипенко 24.  

Донецкая область 

3 ноября

В результате обстрела Ясиноватой повреждение получил жилой дом по адресу ул. Курортная, 51. 

5 ноября

*В результате обстрела Горловки была повреждена ЛЭП в поселке шахты Глубокая.

*Жителю Горловки, 15-летнему школьнику грозит смертная казнь за совершение развратных действий в отношении трех несовершеннолетних девочек. Об этом сообщил «центр общественных связей МВД ДНР».

*На неподконтрольной территории Донецкой области закрывают еще одну шахту – «Северная», которая входит в объединение «Макеевуголь».

7 ноября

В результате обстрела п.Минеральное ранение получил местный житель.

8 ноября

*В результате обстрела поселка шахты Трудовская сгорела хозяйственная постройка по адресу г. Донецк, ул. Марка Озерного, 50.



*В результате обстрела п.Зайцево повреждены ворота и хозпостройка по адресу: улица Смоленская, 11. 

*Житель Харцызска погиб в результате неосторожного обращения с взрывоопасным предметом. Его сожительница с осколочными ранениями грудной клетки и мягких тканей лица была госпитализирована.

12 ноября

*«МГБ ДНР» заявило о задержании агента СБУ, готовившего в «республике» диверсию в день «выборов». 

По «версии обвинения» в подсобном помещении одного из «избирательных участков» был задержан агент службы безопасности Украины при передаче устройства с зажигательной смесью члену участковой комиссии. Тот в свою очередь якобы должен был заложить устройство в контейнер с бюллетенями.

*В результате обстрела п.Доломитное повреждение кровли и остекления получил нежилой дом по адресу ул. Железнодорожная, 47. 

*В результате обстрела п.Зайцево произошло возгорание нежилого дома по адресу ул. Полетаева, 173. 

15 ноября

В результате обстрела Ясиноватой повреждено здание тяговой части железной дороги. В одном из зданий повреждена кровля и остекление.

16 ноября

В результате обстрела п.Гольмовский осколочное ранение левого голеностопа получила девушка Петлевая Елена Викторовна 1999 г.р., проживающая по адресу: ул. Жидкова, 4/9. 

17 ноября

*В результате обстрела п.Гольмовский повреждено остекление жилых домов по адресам: ул. Загородная, 23; ул. Загородная, 25. 

*В результате обстрела поселка шахты «Трудовская» г.Донецка, получил пулевое ранение правого бедра местный житель 1990 г.р. 

21 ноября

В результате обстрела Горловки повреждение получил дом по адресу ул. Ярошенко, д. 47, кв. 5.

В результате обстрела пулевое ранение правого бедра получил местный житель 1956 г.р., находившийся возле магазина «Рута».

22 ноября

*В результате обстрела п.Гольмовский зафиксированы повреждения домостроения по улице Больничная, 21.

*Смертная казнь и пожизненные заключения. Такой приговор вынес «верховный суд ДНР» для членов банды, действующей как организация "Казачий союз "Область Войска Донского" в 2014 и 2015 годах.

За особо тяжкие преступления ( убийства, похищения людей, вымогательство и грабежи) одного из членов банды приговорили к смертной казни, восьмерых к пожизненному заключению, ещё одному дали 13 лет лишения свободы.

Известно, что в марте - апреле 2015 года члены банды убили своего соратника в Старобешевском районе, чтобы запугать других казаков.

Чтобы скрыть преступление, заключенные привязали к телу погибшего рейку и сбросили труп в заполненное водой помещение водонасосной станции. 

Также они похитили, пытали, а потом убили местного жителя этого же района Донецкой области. Труп погибшего сбросили в заполненное водой помещения водонасосной станции. 

Ранее сообщалось, что приговоренный к смертной казни в «ДНР» казак Анатолий Якубенко хладнокровно расстрелял двух девушек за отказ в интиме, а в «ЛНР» двойник известного казака-ополченца "Бабая" пытал и жестоко убивал людей.

24 ноября

В результате обстрела н.п.Гольмовский повреждено две линии электропередач 110 кВт. Были обесточены н.п.Никитовка, Ртутный, Калиновка, Солнечный, Гольмовский.

Кроме того, в результате обстрела в н.п.Гольмовский был поврежден газопровод по ул.Больничной, 27. 

Также повреждения зафиксированы повреждения жилого фонда в результате обстрела по адресам: ул.Больничная, 27 и Загородная, 12.

25 ноября

Под обстрел попал район Васильевской насосной станции, из-за чего персонал был вынужден длительное время находиться в укрытии. 

29 ноября

В результате обстрела поселка Зайцево повреждено два домостроения по адресам: ул. Карбышева, 70 и ул. Есенина, 36




Ситуація в зоні проведення ООС: обстріли, жертви серед цивільного населення. Листопад 2018 року

5 листопада

2 листопада у Краматорську відбувся брифінг представників Об’єднаних сил за підсумками діяльності протягом жовтня з питань запобігання незаконному переміщенню товарів та вантажів через лінію розмежування і посилення правоохоронної діяльності.

Заступник Командувача ООС полковник Олександр Доманський презентував Розпорядження Командувача Об’єднаних сил №р-3634 від 30.10.2018 (далі — Розпорядження).

Розпорядження передбачає заборону «переміщення через контрольні пункти в’їзду-виїзду товарів (вантажів), ручної поклажі та супроводжувального багажу в межах визначеної кількості (вартості) понад один раз на добу». Цей документ встановлює обмеження на переміщення через лінію зіткнення товарів у межах кількості та вартості, визначеної Постановою КМУ № 99 від 1.03.2017 «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» (далі — Постанова № 99) та Наказу МТОТ № 39 «Про затвердження Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення» (далі — Наказ № 39), прийнятого на виконання Постанови № 99.

Тобто з 1 листопада перетнути лінію зіткнення з товаром можна лише раз на добу. Водночас, як запевнив Олександр Доманський, обмеження не стосуються осіб, що переміщуються через лінію зіткнення з особистими речами.

Втім, 5 листопада монітори БФ «Право на захист» зафіксували випадок, коли особі, що намагалася перетнути КПВВ «Майорське» вдруге впродовж дня й жодного разу не мала при собі товару чи навіть багажу, співробітники Держприкордонслужби (ДПСУ) відмовили в повторному пропуску, посилаючись на Розпорядження.

У правозахисників викликає занепокоєння відсутність будь-яких офіційних роз’яснень щодо практичної реалізації Розпорядження й порядку контролю за переміщенням.

За словами Володимира Бондаря, начальника Донецько-Луганського регіонального управління ДПСУ, для виконання Розпорядження, співробітники Державної фіскальної служби під час перевірки багажу ставитимуть спеціальну позначку в контрольному талоні особи, яка переміщується з товарами. Якщо за даними бази даних ДПСУ така особа перетинатиме лінію зіткнення вдруге, у неї запитають контрольний талон для встановлення того, чи перевозила вона товари під час першого переміщення.

Водночас незрозуміло, чи враховуватиметься кількість та вартість товарів, що переміщуються. Наприклад, чи буде надано дозвіл на переміщення особі, яка бажає провезти двічі за день по 30 кг товару, вартість якого не перевищує встановлені Постановою 10 тис. грн.
Єдиним документом, який регулює переміщення товарів через лінію зіткнення, є Постанова КМУ № 99. Ані вона, ані Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей № 222 — ог, не передбачають обмеження кількості перетинів лінії зіткнення фізичними особами. Отже, Розпорядження Командувача ОС фактично вносить зміни до Постанови КМУ, які обмежують права громадян та звужують дію нормативного акту.

За словами полковника Доманського, Розпорядження прийняли для реалізації заходів, спрямованих на боротьбу з контрабандою та незаконним переміщенням товарів через лінію зіткнення. Відповідно до тексту Розпорядження, воно прийняте на виконання ст. 9 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268–VIII від 18.01.2018, яка зазначає: «Повноваження Командувача об’єднаних сил визначаються Положенням про Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, яке розробляється Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджується Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Міністра оборони України».

На відповідне Положення, доступне для службового користування, посилається в преамбулі Розпорядження й Командувач ОС. Втім, зважаючи на те, що документу немає у відкритому доступі, перевірити, чи надає він командуванню ОС повноваження на внесення змін до Постанов КМУ, на жаль, неможливо. Втім, можна припустити, що секретні документи не можуть надавати силовим структурам повноважень на внесення змін до законів та підзаконних нормативних актів, виданих іншими органами державної влади.

7 листопада

Під обстріл потрапило сільськогосподарське підприємство «Бахмутський аграрний союз» у Новолуганському. Свинофермі вкотре завдано значних матеріальних збитків.

На території «БАС» пошкоджено металеву огорожу, повітряний конденсатор та фреонопровід холодильної установки, металеві двері, скляні вікна та електричні проводи цеху санітарного забою, стіни паркану та стіни поста охорони, пластикове вікно та стіну кабінету начальника транспортного цеху, вхідні двері на другий поверх будівлі, стіни коридору другого поверху будівлі транспортного цеху, пристрій для збирання соняшника, автомобіль ГАЗ (молоковоз), автомобілі «Газель» і КамАЗ, а також трактор «Бєларусь».

10 листопада

Вночі під обстріл потрапив КПВВ «Мар’їнка». В результаті обстрілу ніхто не постраждав.

11 листопада

50-річний житель Мар’їнки отримав вогнепальне поранення, на території власного домоволодіння по вулиці Прокоф’єва. У чоловіка потрапила куля, яка пробила праве стегно і викликала гематому на лівому стегні.

13 листопада

За матеріалами Служби безпеки України заочно оголошено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України, дванадцятьом очільникам так званого управління виконання покарань терористичної організації «ЛНР».

Загалом по даним СБУ було встановлено майже півтори тисячі осіб, причетних до функціонування пенітенціарної системи незаконних збройних формувань «ЛНР».

За інформацією спецслужби, на тимчасово окупованій території Луганської області декілька тисяч людей утримуються у захоплених бойовиками виправних закладах у нелюдських умовах. Вони позбавлені медичної та правової допомоги, піддаються фізичним та моральним знущанням.

До СБ України, зокрема, звернувся колишній в’язень, який прибув на підконтрольну українській владі територію після відбування покарання у виправних колоніях на тимчасово окупованій території Слов’яносербського району.

За його свідченнями, засуджені одразу після початку окупації території відчули «стиль роботи» представників «руського міра» у вигляді принижень, фізичних та моральних знущань, безправ’я.

До колонії регулярно приїжджав так званий спецназ «ЛНР» для відпрацювання на засуджених насильницьких методів придушення непокори. В’язнів били, стріляли з автоматів над головами. На знак протесту засуджені кілька разів зривали прапор так званої «ЛНР» і піднімали над колонією національний прапор України.

За свідченнями ще одного колишнього в’язня, до виправного закладу приїжджали бойовики різних угруповань. На територію «зони», зокрема, заходили «козаки», які закликали разом з ними йти воювати «за отамана Козицина» проти сил антитерористичної операції.

15 листопада

Вночі під інтенсивний вогонь потрапили житлові будинки Південного. Вщент знищені два будинки місцевих жителів.

11-16 листопада

У період з 11 по 15 листопада, в ході обстрілів району "Хутір Вольний" Золотого-4 ушкодження отримали 6 приватних домоволодінь, в яких проживали місцеві жителі.

Один будинок по вул.2-а Вільна, в ході попадання мін був зруйнований, ще 5 домоволодінь отримали пошкодження покрівлі та скління. 

16 листопада, в ході обстрілу, пошкодження отримав ще один будинок місцевих жителів, розташований по ул.Студентська в Золотому-4. Два снаряди потрапили в дах будинку, один не розірвався.

21 листопада

За матеріалами Служби безпеки України до семи років позбавлення волі заочно засуджено організатора антиконституційного «референдуму про державну самостійність ЛНР».

Оперативники спецслужби встановили, що у травні 2014 року мешканка міста Щастя була призначена сепаратистами на посаду «заступника голови тервиборчкому» та очолила «територіальну виборчу комісію» у Троїцькому районі області.

Жінка брала активну участь в організації та проведенні фейкового волевиявлення. Потім підозрювана стала «депутатом» сепаратистського «парламенту». Наразі вона переховується від українського правосуддя на тимчасово окупованій території Луганщини, де займається антиукраїнською пропагандою.

Новоайдарський районний суд визнав правопорушницю винною в умисному вчиненні дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Початок терміну відбування покарання обчислюватиметься з дня затримання злочинниці та приведення вироку до виконання.
За останні три роки за матеріалами СБУ в Луганській і Донецькій областях до різних термінів позбавлення волі засуджено понад сто організаторів фейкових виборів та членів виборчих комісій, а також осіб, які займалися агітацією та розповсюдженням матеріалів із закликами до зміни меж території України.

Ще п’ятдесят шість кримінальних проваджень знаходяться на розгляді у судових інстанціях. Зловмисникам оголошено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України. Всім їм загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі.

25 листопада

Внаслідок обстрілу селища Троїцьке, пошкеджено вікна будинку місцевої мешканки

27 листопада

Увечері під обстріл потрапив контрольно-перепускний пункт в’їзду/виїзду «Майорськ». Пошкодженно модуль паспортного контролю

28 листопада

В черзі перед КПВВ «Станиця Луганська» помер чоловік 1952 року народження.

28 листопада

На Донеччині і Луганщині, згідно з Указом Президента, вводиться правовий режим воєнного стану.

Командувач об’єднаних сил генерал-лейтенанта Сергія Наєва, зауважив, що він фактично не вплине на життя цивільного населення, адже Донецька і Луганська області майже в такому режимі живуть останні кілька років.

Більшість заходів, які будуть реалізовані в рамках воєнного стану, стосуються військових частин Збройних сил України та інших складових сектору безпеки і оборони, які включені до складу Об’єднаних сил. 
У штатному режимі працюють і працюватимуть підприємства та установи, школи, дитсадки, лікарні, об’єкти соціальної сфери, КПВВ тощо.

Також залишається без змін порядок перетину блокпостів.




"Суд ЛНР" вынес приговор Роману Сагайдаку

Сегодня, 26 ноября, «суд ЛНР» вынес приговор в отношении Романа Сагайдака, который был похищен в Луганске 30 июня 2017 года.
Романа Сагайдака приговорили к 13 годам лишения свободы с полной конфискацией имущества. Последняя версия обвинение – разбой, который нанес непоправимый вред «республике». До этого Романа обвиняли в шпионаже в пользу украинских спецслужб, подготовке и организации теракта на территории «республики» 7 июля 2017 года (ну и неважно, что к моменту совершения самого теракта Роман уже находился в подвале, и о его судьбе ничего не было известно), мошенничестве и т.д.

Было огромное множество различных версий у «обвинения», но ни одна из них так и не была доказана «следствием». Все новые и новые обвинения выдвигались непосредственно в зале «судебного заседания» каждый раз, когда Роману продлевали «меру пресечения».

Стоит отметить, что в застенках «МГБ» 30-летний Роман провел почти полтора года. В течение этого времени молодого человека систематически подвергали пыткам и избиениям: ломали пальцы, выбивали зубы, жестоко избивали.

Здоровье Романа на настоящий момент значительно ухудшилось после перенесенных побоев. Несмотря на все просьбы родных о предоставлении Роману медицинской помощи, в «МГБ» и других структурах самопровозглашенной республики эти просьбы игнорировали.
Кроме того, все то время, когда Роман содержался под стражей, его родители и родственники жили в страхе и постоянном прессинге со стороны «МГБ ЛНР». Семью постоянно шантажировали и вымогали громадные суммы денег, якобы это могло стать залогом освобождения Романа. У семьи «изъяли» все движимое имущество, деньги, оборудование для работы, ценные вещи. С «обысками» в дом семьи приходили регулярно и систематически. Когда изымать уже стало нечего, а Роман по-прежнему, не брал вину за придуманные «МГБ» обвинения на себя, 15 октября около собственного дома был похищен отец Романа Александр.

Позже нам стало известно, что мужчину также подвергали пыткам и сильно избили после задержания. Однако о том, что мужчина находится в застенках «МГБ ЛНР» стало известно только спустя месяц с момента его похищения. 16 ноября супруге похищенного Александра сообщили, что мужчина содержится под стражей.

В единственном «документе», который показали родственникам сказано, что нарушений «законодательства луганской народной республики» при задержании Александра Сагайдака не было и 60 дней его «имеют право содержать под стражей» без дополнительных разъяснений, так как нахождение Сагайдака старшего на свободе может повлечь за собой посягательство на безопасность «республики».




Нам война сломала жизнь

Война есть война. Жестокая и бессмысленная. Коварная и глупая. Война приглушила все людские чувства вплоть до драматичных переживаний потери собственности, чувства собственной безопасности и даже жизни.

Все просто привыкли к тому, что активные боевые действия постоянно мешаются с перемириями. Буферные территории научились жить своей собственной жизнью. У одних эта жизнь напоминает жизнь перевалочной базы для контрабанды, у других - попытку наладить какой-то быт и сохранить частичку мира посреди то разгорающейся, то затихающей войны, у кого-то просто тянутся дни в попытках принять эту деструктивную реальность вокруг.

Волонтеры, активисты, журналисты, правозащитники приезжают в этот кошмар и уезжают, а местные так и остаются жить и пытаться абстрагироваться в нем.

Они ни о чем больше не говорят. Ни о чем, кроме войны. И они не будут ни о чем говорить, кроме войны. До самой смерти не будут.
Стала ловить себя последнее время на мысли о том, что мне тоже не о чем больше разговаривать даже вне войны, кроме как о войне.

Все эти истории, трагедии, судьбы – они всплывают в памяти постоянно, даже если у тебя закончились силы их вспоминать и осознавать, а любые попытки стереть это из сознания – терпят крушение.

В голове собрался большой и толстый фотоальбом портретов людей, судеб. Эти истории уже никогда никуда не денутся и нужно просто научиться с ними жить без лишних эмоций.

Злобные комментаторы, как обычно будут задавать вопросы на форуме: а к чему вы это пишите? Зачем? Ну, трагедия, ну грустная история. Много таких. И страшнее бывает.

Пишу, чтобы не забывали, что в трех часах езды на авто от мирного Харькова, каждый день идет война. Каждый день люди получают травмы, гибнут военные, мирные люди и страшнее – дети. А конца и края всему этому не видать.

***

Это Валерий Иванович. Он большую часть своей жизни прожил в  Горловке. В феврале 2014 года их с супругой вывезли в Бахмут.

В 2015 году мы познакомились. Тогда я, наверное, первый раз приняла тот факт, что в моей Украине война. Что война – это страшно. Что я сделаю максимум возможного, чтоб мир стал ближе.

Мы тогда ездили по прифронтовым населенным пунктам, оказывали юридическую помощь людям и раздавали гуманитарку самым нуждающимся среди населения.

Валерий Иванович с супругой тоже пришли. По какому вопросу – не помню. Помню, что после общения юрист попросила его расписаться в бланке и оставить свои контакты. Валерий Иванович сказал, что не может этого сделать, потому что ему правую руку оторвало осколком снаряда в прошлом году. После момента неловкого молчания Валерий Иванович рассказал свою историю, а мы с юристом Наташей вышли на улицу покурить и поплакать.

- Так случилось, что нас с супругой вывезли в феврале 2014 года – говорил тогда Валерий Иванович. – Мы не собирались уезжать. Думали оставаться в родной хате до последнего. Но 6 февраля около шести часов вечера к нам в дом прилетело… Жена в это время ужин на кухне готовила. Я телевизор смотрел. Неожиданно так все случилось… В общем, слава Богу, что Лида не пострадала. 

Мне руку осколком отсекло и часть ноги, и так, по телу прошлось. Я в сознании некоторое время был. Кричал, чтоб Лида жгут принесла. Кровь сильно хлыстала. Руку придерживал, но видел что бессмысленно. Стали «скорую» вызывать. Врачи на выезд ехать отказались, потому что была вероятность, что не доедут. Бомбили нас сильно в тот день.

Лида на улицу побежала, соседей звать, чтоб какую – то помощь оказать помогли. Кто – то привел двоих ребят из «ополчения». Они меня погрузили в какую – то «легковушку» и вывезли к мосту нашему большому (его теперь подорвали уже). Там только «скорая» и забрала меня в травматологию Бахмута.

Лида тоже поехала, потому что оставаться больше негде было. Дом наш под фундамент смело. В больницу меня вовремя привезли. Врачи говорят, что еще 10 минут и не спасли бы. Кровопотеря большая была. Еще и сотрясение мозга сильное. Легкие уже «скукожились», дышать стало тяжело, тогда только сознание и потерял.

Так мы с Лидой 4 месяца в больнице и прожили. Меня выхаживали, ее не прогоняли, потому что понимали… Кормились тем, что люди приносили. А потом спустя 4 месяца товарищ мой школьный совершенно случайно появился. Предложил помощь и жилье какое – то в Часов Яре. Кормил нас еще месяц.

Не могли даже пенсию оформить долго, потому что справки ВПО не было. А не было, потому что документов никаких не осталось. Все в доме пропало. А дом смели совсем. Сейчас уже все более- менее нормально. Жилье, хоть какое, но есть. Пенсию переоформили, мне инвалидность дали, но только третью группу. Хотя какая третья, если руки – то правой нету. Ничего сам сделать не могу. До сих пор привыкнуть тяжело…

***

А это Светлана Петровна. Она живет в Марьинке.  С началом войны и по сегодняшний день женщина ни разу не покидала место своего жительства.  Мы познакомились в феврале 2017 года. 

В тот день женщина была занята тем, что вместе с волонтерами из протестантской церкви, убирала свой двор. Накануне часть ее дома была разрушена прямым попаданием снаряда. Все окна выбиты, коридор и прилегающая комната разрушены полностью, крыша сильно повреждена осколками. Светлана Петровна одинока. Дочь погибла много лет назад, муж умер. Таких людей, как Светлана Петровна в «серой зоне» проживают много тысяч человек, которые остались сам на сам со своими проблемами в полуразрушенных войной домах.

 

***

Еще помню Марину и ее двоих очаровашек –дочек. Младшую Даринку Марина рожала в самый разгар кошмарного лета 2014 года в Луганске. В подвале перинатального центра. Без освещения и необходимых медпрепаратов, а также в непонятных санитарных условиях и под звуки снарядов, которые ложились по Новосветловке и Хрящеватому.

Сразу же после родов, буквально через несколько часов, Марину, старшую дочь Лилю, и новорожденную Даринку муж вывез на территорию РФ. В сторону Украины возможности ехать не было. Вокруг шли жестокие бои и рисковать жизнью двоих крошечных детей молодые родители не были готовы.

Потом Марина с этими крохами пережила лагерь для беженцев в РФ, где новорожденную малышку предлагали кормить вареными макаронами с помидорами или овсянкой. Молока у самой Марины не было, вероятно нервы все же не выдержали и организм дал сбой. Денег на проживание и самостоятельное пропитание себя и детей тоже не было. Потом Марина вернулась домой, пережила смерть мужа, осталась с двумя детками без работы и средств к существованию. Марина все равно смогла выстоять и двигаться дальше. Но только потому, что Марина – боец, сильная, решительная, целеустремленная. Не все так могут.

***

А это Катя. Она веселая, жизнерадостная оптимистка из Авдеевки. Мы познакомились в октябре 2016 года. Катя рассказывала о том, как сложно выживать на улице, которая является крайней к «промке».

Ее собственный дом в другой части города был разрушен гораздо ранее снарядами. Еще в самом начале войны. А сейчас она живет в доме знакомых, которые пустили ее. Сами хозяева выехали, потому что страшно, а Катя не хотела уезжать из родного города и осталась.

Катя угощала нас чаем. Рассказывала, что любит варить вкусный кофе. Что воспитала четверых детей, что ждет мира. Что от судьбы не уйдешь, и нет смысла столько лет прятаться от снарядов. 

Наша группа тогда не понимала оптимизма Кати. После интервью мы сели в машину все молча. Думали каждый о своем. И о Кате. Как можно улыбаться, когда у тебя под ногами постоянно от взрывов дрожит земля? Чувство и понимание собственной безопасности у людей, которые каждый день выживают под обстрелами притуплено до нуля.

1 февраля  2017 года Катя погибла. От осколков, которые иссекли ее с ног до головы. Снаряд разорвался совсем рядом по улице, по которой она не успела добежать к дочке, чтоб спрятаться в подвал от обстрелов.

***

Имени этого мужчины я не помню. Помню только, что в осенне-зимний период 2016-2017 годов он ходил в лесополосу около Авдеевки за дровами. Встретились как раз, когда он возвращался из этой самой посадки.

Да, он понимает, что вероятность пройти туда-обратно целым и невредимым – занятие напоминающее «русскую рулетку». Территория заминирована. Но других вариантов выжить зимой нет.

Периодически, волонтеры привозят помощь в виде угля и дров, но ее не всегда и не на всю зиму хватает. А если обстрелы интенсивные, то и вовсе не факт, что помощь привезут. Купить дрова и уголь самостоятельно можно, но денег не всегда хватает даже на оплату «коммуналки»  и на медицинские препараты, которые в условиях постоянного стресса жизненнонеобходимы.

К слову, случаи подрыва гражданского населения в населенных пунктах близ линии соприкосновения фиксируются ежемесячно. Часто – с летальными исходами.

***

Галина Федоровна живет в Лобачево всю свою жизнь. Она помнит Вторую мировую. Говорит тогда было страшно, но сейчас страшнее. Мы общались в 2017 летом.

Галина Федоровна плакала и говорила, что не понимает, что происходит в ее родном селе. И, что, чем так жить и постоянно вздрагивать от взрывов, то лучше умереть. Что стреляют постоянно, тоже говорила. Что без электричества все село выживало два года, 2015 и 2016 годы. Говорила, что магазины не работают, аптеки. Что продукты не всегда привозили. А когда привозили, то много не возьмешь, потому что без электричества и холодильника все равно продукты испортятся. Что детей и внуков не видит все годы войны, потому что доступ в село ограничен. Говорила и плакала.

***

Татьяна Ивановна, учитель украинского языка и литературы в поселке Гранитное. Каждое утро последние почти пять лет эта женщина приводит в любую погоду семерых учеников в украинскую школу из села Старомарьевка, которое временно неподконтрольно правительству.

Дорога с дому до школы хоть и не слишком длинная, но насыщенная эмоциями. Не самыми положительными правда. Уже привычно, что близ лежащие территории около линии соприкосновения заминированы более, чем плотно. Окрестности Гранитного и Старомарьевки - не исключение. 

Татьяна Ивановна шутит, что тропинка, по которой приходится водить детей, словно «полоса препятствий». Особенно сложно в дождливую погоду. Можно поскользнуться и зацепить случайно что-то взрывоопасное.

***

Таких историй привезено с Донбасса сотни. Они все ужасны и не всегда поддаются пониманию и принятию.

Война оставила большой отпечаток на судьбах всех людей, которые хоть как-то столкнулись с ней и навсегда изменила их жизнь. Разрушенное жилье, низкий уровень жизни, безработица и экономическая нестабильность – это далеко неполный список всех проблем, которые влияют на жизнь местного населения. Жители неподконтрольного Донбасса лишились украинских пенсий, социальных выплат, зарплат, оказались неспособными обеспечить себя и свои семьи.

Люди потеряли уверенность в завтрашнем дне, стали бесправными и во многих случаях неспособными влиять на ситуацию. Очереди из пенсионеров потянулись в сторону украинской границы, а большинство работоспособной молодежи отправились на заработки в соседнюю РФ или другие города Украины.  Целые семьи бросили свои дома в поисках лучшей жизни. Но не все смогли устроиться на новом месте, победить бедность и найти крышу над головой, поэтому многие были вынуждены вернуться в зону конфликта. Истории у людей совершенно разные, но все их объединяет надежда на скорейшее завершение войны на Донбассе. Каждый надеется, что оружие в скором  будущем замолчит и мир восстановится…




Засуджені з тюрм ОРДЛО просяться в українські в’язниці. ВІДЕО

Тортури, голод, відсутність медичного забезпечення, тяжка дармова праця і відчуття повного безправ’я - це реалії для ув’язнених, що відбувають покарання на окупованій частині Донбасу. І це близько 16 тисяч людей, котрі прагнуть повернутись в Україну, - такі цифри озвучили правозахисники, які досліджували становище ув’язнених в ОРДЛО.




Законодавство

Як поновити виплати пенсій ВПО – поради юриста

Останнім часом до Харківської правозахисної групи надходить чимало звернень вимушених переселенців стосовно невиплати пенсії. Припинення виплати пенсійного забезпечення має місце навіть у тих випадках, коли пенсіонери фізично нікуди не виїжджали та весь час перебували за місцем своєї реєстрації як внутрішньо переміщена особа. В цій статті автор намагається дати покрокову інструкцію, як діяти в такій ситуації та куди звертатися у першу чергу.

Так, Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти ухвалюються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8; частина друга статті 19 Конституції України).

Кожному громадянину України на рівні Конституції і законів гарантовано право на отримання пенсії.

Та незважаючи на це, повсякденною практикою стало припинення виплат пенсії як пенсіонерам, що проживають на непідконтрольній Уряду України території, так і переселенцям. Підставою для цього слугує постанова Кабінету Міністрів України № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 8 червня 2016 року, відбуваються масові порушення права на пенсійне забезпечення.

Нажаль, на сьогодні відновлення виплати пенсії можливе лише у судовому порядку.

І надалі, якщо Ви – переселенець і Вам, посилаючись на Постанову КМУ № 365, припинили виплату пенсії, для захисту порушених прав автор рекомендує керуватися наступним алгоритмом дій.

У разі неотримання пенсії або виплати заборгованості з недоотриманої пенсії, в першу чергу слід звернутися з письмовою заявою до Управління пенсійного фонду того району, де пенсіонер отримував пенсію. Зразок заяви до ПФУ можна скачати за цим посиланням.

Якщо виплату пенсії було припинено з причини анулювання довідки ВПО, то до моменту звернення до суду бажано отримати нову довідку ВПО і додати її копію до позовної заяви.

Отримавши відповідь з пенсійного фонду, пенсіонер, виплати якому були призупинені, дістає право на звернення до суду. Нагадаю, що 3 травня 2018 року Верховний Суд завершив розгляд зразкової справи щодо оскарження припинення виплати пенсії і її поновлення внутрішньо переміщеній особі. Суд ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі й зобов’язав поновити виплату пенсії пенсіонерці з квітня 2017 року. 4 вересня Велика Палата Верховного Суду відхилила подану апеляційну скаргу й залишила рішення Верховного Суду від 3 травня 2018 року без змін, отже рішення набуло законної сили.

Зразок адміністративного позову до суду можна скачати за цим посиланням.

У наданому позові міститься прохання до суду про звільнення від сплати судового збору, що є правом суду, а не його обов’язком. Зазвичай, з практики автора, прохання про звільнення від сплати судового збору судами у більшості випадків задовольняється. В разі відмови суд виносить ухвалу і надає строк для усунення недоліків адміністративного позову для сплати судового збору.

Щоб не заплутатися в процесуальних нормах, бажано звернутися за юридичною допомогою до правозахисників.

Громадська приймальня ГО «Харківська правозахисна група» не тільки проводить юридичні консультації, але й забезпечує супроводження судових справ.

Статтю створено в рамках спільного проекту УГСПЛ і Норвезької ради у справах біженців.

#NorwegianRefugeeCouncil #NRC #ПрямуємоРазом




Аналітика

Особливості відновлення втраченого виконавчого провадження

На сьогоднішній день більшість документів, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території Луганської та Донецької області, у зв’язку з бойовими діями, втрачено. На жаль це так, але виникає необхідність їх відновлення, наприклад у зв’язку з виїздом за кордон з неповнолітньою дитиною, за відсутності нотаріальної згоди другого з батьків, який проживає на тимчасово окупованій території, та відмовляється виїхати на підконтрольну територію. Право тимчасового виїзду дитини за межі України без дозволу другого з батьків надано новою редакцією ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України, якою передбачено право того з батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом. Тут-то й виникає питання відновлення матеріалів втраченого виконавчого провадження. Законодавством України встановлено відповідний порядок для поновлення втрачених документів. Судові рішення про майнові та немайнові стягнення не є винятком. Для стягнення боргу з відповідача необхідно відновити судове та виконавче провадження.

Для цього необхідно здійснити наступні дії:

По-перше, звернутися до відділу державної виконавчої служби, в якому знаходилось виконавче провадження, з листом щодо стану провадження.

При цьому слід пам’ятати, що відділи державної виконавчої служби перереєстровані на території, підконтрольній українській владі, та знаходяться за новими адресами. Отримати інформацію, де знаходиться потрібний відділ виконавчої служби Донецької чи Луганської області можна на сайті Міністерства юстиції України. Виконавча служба у віідповідь на Ваш лист повідомить, що виконавче провадження, у зв’язку з військовими діями втрачено. Ця відповідь і буде підставою для звернення до суду з заявою про відновлення судового провадження.

По-друге, отримавши відповідного листа з державної виконавчої служби, необхідно звернутися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження відповідно до підсудності, встановленої розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №2710/38-14. Адресу суду можна знайти на офіційному веб-порталі «Судова влада».

У заяві про відновлення втраченого виконавчого провадження обов’язково слід зазначити:
- яке провадження необхідно відновити (номер провадження);

- чи було у справі ухвалено рішення по суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження;

- ваш процесуальний статус в справі (позивач, відповідач);

- всіх учасників провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження;

- що відомо про обставини втрати провадження, про місцезнаходження копій документів провадження;

- які саме документи по справі необхідно поновити;

- для якої мети необхідне їх поновлення.

Також, до заяви про відновлення втраченого провадження необхідно додати документи або їх копії, що збереглись і стосуються справи.
Знайте, відповідно до ст. 495 ЦПК України у справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат.
За результатами розгляду зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

По-третє, отримавши судове рішення, необхідно звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Отриманий дублікат виконавчого листа можна направити поштою на адресу чи надати особисто до відділу державної виконавчої служби.

До дублікату обов’язково додати заяву про відновлення виконавчого провадження в якій зазначити:
- номер провадження, яке потрібно відновити;
- реквізити виконавчого документа (номер, дата, найменування суду);
- сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності інформації);
- обставини втрати матеріалів виконавчого провадження.

За заявою та наданим дублікатом виконавчого провадження державний виконавець, в свою чергу, виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачу та боржнику.

Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Проаналізувавши Єдиний державний реєстр судових рішень, було виявлено чималу кількість відмов у відкритті провадження за даними категоріями справ, саме через недотримання обов’язкових умов зазначених у цій статті. Тому будьте пильними, що не отримати відмову у разі звернення до суду.


Ця стаття створена за підтримки Європейського Союзу.




Погляд монітора

Війна руйнує довкілля

Сьогодні Донбас стоїть на порозі екологічної катастрофи. За оцінками експертів Програми ООН з довкілля (ЮНЕП), внаслідок збройного конфлікту зруйновані екосистеми на території щонайменше 530 тис. гектарів, у тому числі у 18 природних заповідниках загальною площею 80 тис. гектарів, – повідомляє сайт «Новости ООН».

Також постраждало 150 тис. гектарів лісу – досі на території, що межує із зоною бойових дій, палають лісові пожежі. Забруднення річок загрожує людському здоров’ю. Зона бойових дій, зокрема сільськогосподарські землі, начиненні нерозірваними боєприпасами, на ліквідування яких підуть роки чи навіть десятиріччя.

У регіоні зосереджені 5,5 тисяч промислових підприємств і об’єктів інфраструктури, які у разі ушкодження стануть джерелом значної шкоди для довкілля.

«Донбас перебуває на порозі екологічної катастрофи, причина якої – забруднення повітря, ґрунту й води унаслідок розривів великої кількості боєприпасів і затоплення промислових підприємств. Необхідно терміново провести оцінку екологічної шкоди, викликаної збройним конфліктом, і зменшити її до мінімуму», – попереджає експерт ЮНЕП Лейла Урекенова.

В ООН наполягають на тому, що захист довкілля має стати частиною зусиль у запобіганні конфліктам, частиною стратегій із підтримання миру, адже не може бути міцного та стійкого миру там, де природні ресурси, необхідні для добробуту людей, пошкоджені чи зруйновані.




Права людини на південному сході України, 2018, #11