Посилаючись на положення пункту 1 статті 6 Конвенції, заявник вважає, що розгляд його справи не був справедливим і не відбувався незалежним та неупередженим судом. Посилаючись на статтю 1 Першого протоколу, заявник скаржиться на те, що через нехтування компетентними органами положень чинного законодавства та відсутність встановленого законом громадського контролю за діяльністю підприємства «Совтрансавто-Луганськ» останнє змогло прийняти незаконні рішення, що призвели згодом до знецінення його пакету акцій, втрати контролю за діяльністю та майном товариства «Совт-рансавто-Луганськ». Він вважає, що порушено його право на повагу до майна. Посилаючись на статтю 14 Конвенції, заявник вважає себе потерпілим від дискримінації з боку українських органів влади, які намагалися «відстоювати інтереси громадян України» шляхом захисту прав українського підприємства на шкоду правам російської сторони. Суд 27 вересня 2001 pоку одноголосно: визнав заяву прийнятною, не роблячи жодних висновків щодо суті.

У зв’язку із втратою вкладів в Ощадбанку заявники скаржаться на порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Заявники скаржаться також на те, що ставлячи здійснення їхнього права на розпорядження своїм майном у залежність від вікового цензу, українська держава створила підстави для дискримінації, яка забороняється статтею 14 Конвенції. Крім того, заявники скаржаться на поруше статті 13. Суд в засіданні 2 липня 2002 р. ухвалив об’єднати заяви; оголосив заяви неприйнятними.

Заявник (заява № 29734/02 від 11 липня 2002 року) скаржився на свавільне та безпідставне відхилення скарги, на порушення його права на доступ до суду відповідно до статті 6.1 Конвенції, на помилкове застосування внутрішнього законодавства національними судами відносно цього питання у вирішенні його майнової суперечки, порушення статті 1 Протоколу № 1 відносно результату майнової суперечки. Суд 18 травня 2004 року вирішив вилучити заяву з реєстру справ суду з-за відсутності у заявника бажання підтримувати заяву.

Заявник (заява № 29734/02 від 11 липня 2002 року) скаржився на свавільне та безпідставне відхилення скарги, на порушення його права на доступ до суду відповідно до статті 6.1 Конвенції, на помилкове застосування внутрішнього законодавства національними судами відносно цього питання у вирішенні його майнової суперечки, порушення статті 1 Протоколу № 1 відносно результату майнової суперечки. Суд 18 травня 2004 року вирішив вилучити заяву з реєстру справ суду з-за відсутності у заявника бажання підтримувати заяву.

Не посилаючись на жодну зі статей Конвенції, позивач скаржиться (заява № 67761/01 від 10 серпня 2000 року) на відсутність вільного доступу до суду та згідно зі Статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції заявник скаржиться на порушення його права щодо мирного володіння своєю власністю. 9 вересня 2003 року суд вирішує виключити скаргу з переліку справ з-за відсутності у заявника бажання підтримувати заяву.

Не посилаючись на жодну зі статей Конвенції, позивач скаржиться (заява № 67761/01 від 10 серпня 2000 року) на відсутність вільного доступу до суду та згідно зі Статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції заявник скаржиться на порушення його права щодо мирного володіння своєю власністю. 9 вересня 2003 року суд вирішує виключити скаргу з переліку справ з-за відсутності у заявника бажання підтримувати заяву.