Вінничанин Сергій Щетинін звертає увагу: українці неправильно розуміють основні документи своєї держави. Декларація, прийнята рівно 33 роки тому, передувала Конституції і є єдиним документом, підтриманим народом на референдумі. Однак, їй суперечить і сам текст Конституції, і, схоже, увесь наш державний устрій.

До вашої уваги тези наукової доповіді конституційного експерта Харківської правозахисної групи Всеволода Речицького, виголошеної на Круглому столі «Український конституціоналізм і війна» 29 червня 2022 року.

Довічники повинні мати шанс на звільнення, вирішили судді Конституційного суду України.

Суддя КСУ Ігор Сліденко: Україна з її специфічним карантином 2020 року мало чим відрізняється від ‘нікалаєвской Рассіі’ 1840 року, де було заборонено все, або СССР 1980 року, де звичайна подорож за кордон потребувала спеціального дозволу від держави.

Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначаючи Артема Ситника директором НАБУ, — вирішили судді КСУ. Рішення не впливатиме на діяльність бюро.

Карантинні обмеження вмотивовані міркуваннями безпеки українців та в цілому є доцільними за винятком деяких обмежень. Проте прийняття рішень органами державної влади поза межами їхніх повноважень, до яких належить вказана Постанова уряду, є неприпустимим кроком до сваволі влади та хаосу в суспільстві. Тому ми закликаємо органи державної влади суворо дотримуватися Конституції й законів України незалежно від того, якими б щирими не були їхні наміри.

Толерантність (терпимість) – це водночас сучасний правовий імператив, принцип, який має власні генетичні витоки і джерела. Уявити собі існування сучасної правової системи без цієї вимоги неможливо.

Конституційний суд України заблокував розгляд законопроекту № 1016 про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України). Автори цієї статті не погоджуються з його висновком.

Увазі читачів пропонується огляд заключної четвертої частини проектів, внесених в короткий, але дуже насичений триденний період діяльності І сесії Верховної Ради України ІХ скликання, яка охоплює проекти щодо внесення змін до Конституції України. До цих проектів не було ні висновків ГНЕУ, ні альтернативних проектів через високу швидкість їх внесення до порядку денного та розгляду. Стан проходження проектів у цьому огляді визначається на кінець робочого дня 11.12.2019.

Дослідження щодо інституту вето.

Дослідження щодо інституту вето.

Конституційний Суд надав висновок про конституційність змін до статті 93 Основного Закону, які впроваджують право законодавчої ініціативи народу.

Експерти Венеціанської комісії готують висновок щодо впровадження закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Правозахисник Сергій Щетинін досліджує вплив на сучасний цивілізаційний вибір українців правового змісту засадничих документів державного утворення, яке постало на території УРСР в 1990-1991 рр. внаслідок розпаду СРСР. І доходить невтішних висновків.

Якщо Україна дійсно має ознаки правової держави, оновлення необхідно починати з конституційної реформи, яка мала б бути ринково-капіталістичною по суті.

«Незважаючи на те, що майже всі сучасні країни мають писані конституції, більшість з яких формально відповідає ліберально демократичним засадам і говорить про верховенство права, рівень добробуту та інші суттєві обставини життя людей в цих країнах є дуже різними. А тому виникає питання про критерії дієвості сучасного конституціоналізму, його практичні наслідки, сумарний ефект...» – стаття конституційного експерта Української Гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи Всеволода Речицького.

«Права людини насправді упираються в одне фундаментальне право – право приватної власності. І на рівні цього права Україна перебуває в дитячому садку...» – читайте інтерв'ю Всеволода Речицького виданню «Дзеркало тижня».

Законодавча народну ініціатива - світовий досвід та проблемні питання законопроекту №1015 про зміни до статті 93 Конституції України, який вже спрямовано на розгляд Конституційного Суду.

Хто і скільки законопроектів вніс на розгляд Верховної Ради?

Після того, як у Верховному Суді двічі відмовили у відкритті провадження щодо визнання проведення виборів 21.07 неконституційним та скасування їх результатів, позивач продовжує наполягати на своєму та вимагає розгляду справи.