Державна установа Софіївська виправна колонія №45 — заклад середнього рівня безпеки для утримання чоловіків засуджених до позбавлення волі на певний строк, які визнані інвалідами I або II групи. Двоє засуджених скаржилися, що їх примушують до безоплатної праці. Один з них намагався порізати собі вени через те, що адміністрація колонії не дозволяла йому поспілкуватися з моніторинговою групою.

На початку XX cтоліття арештантів “Чернігівської Губернської тюрми №1” використовували для проведення дезінфекції під час епідемій. Сьогодні — це установа закритого типу, яка здійснює правозастосовні та правоохоронні функції. Ставлення до в’язнів людяне, але у закладі відсутній стаціонар медичної частини, окремий кабинет для медичного огляду жінок, не дотримано вимоги для ізоляції хворих на туберкульоз.

Будівництво установи було розпочате за радянських часів особами хворими на алкоголізм, які “лікувалися” в спеціалізованому закладі. Наразі це установа виконання покарань для засуджених до позбавлення волі, що раніше працювали в правоохоронних органах. Засуджені скаржилися, що через блокування сайтів відсутня можливість відправити електронну скаргу на адресу державних органів.

Новгород-Сіверська установа виконання покарань №31 — це дільниця максимального рівня безпеки для утримання засуджених довічно та слідчий ізолятор. У рамках кампанії реалізації права на справедливий суд і звільнення від довічного покарання монітори записали інтервʼю з двома засудженими довічно, які вважають свої вироки несправедливими.

Сумська виправна колонія №116 — заклад з жорстокими умовами утримання. Засуджені залякані та відмовляються від спілкування. Виробничі цехи у жахливому антисанітарному стані. Температура у приміщеннях лікарні сягає лише 11-13°C. Так зване “укриття”, в яке засуджених примусово заганяють під час повітряної тривоги, взагалі не пристосовано для перебування людей.

Конотопський виправний центр № 130 — установа для утримання чоловіків, засуджених до обмеження волі за нетяжкі злочини. Житлові умови для ув'язнених є досить комфортними. Приміщення відремонтовано, ліжка з особистим простором. Ув’язнені працюють у швейному та деревообробному цехах і можуть на свій розсуд розпоряджатися вільним від роботи часом.

Під час візиту адміністрація СІЗО вимагала довіреність від народного депутата на право здійснення візитів без попереджень, що є порушенням статті 24 КВК України. Ставлення адміністрації до ув’язнених людяне, але є порушення норм житлової площі у камерах. Деякі приміщення потребують ремонту, електричні мережі у небезпечному стані.

Роменська виправна колонія №56 — заклад максимального рівня безпеки для утримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі. На території колонії розташований цех, санітарні приміщення якого перебувають у жахливому стані. Засуджені виготовляють одноразові капці та отримуюсь мізерну зарплату — дев’ять копійок за одну устілку.

Без належного лікування засуджений за крадіжку телевізора помре у молодому віці. Відкрите звернення до представників державної влади.

Чи змінить законопроєкт загальну практику безправ’я? Розбираємося разом із координатором програм ХПГ Андрієм Діденком.

У нашому попередньому сюжеті ми вже розповідали про сумнозвісну лікарню “Морг” та історію Троцька Сергія, який повільно вмирає через ненадання необхідної медичної допомоги. Крім цього, наші монітори виявили ще низку порушень і наполягають на закритті лікарні.

Під час моніторингового візиту до сумнозвісної Софіївської лікарні №45, де мають надавати медичну допомогу ув’язненим з усієї країни, правозахисники знайшли чоловіка з вм’ятиною у скроні. Місцеві “спеціалісти” лікують його бронхи. Людина вже не може говорити і просто вмирає.

У закладі відбувають покарання засуджені всіх режимів, у тому числі довічно ув’язнені, що стали на шлях виправлення. На відміну від інших установ, вони мають більш м’які умови. У палаті для стаціонарних хворих монітори зафіксували встановлену камеру відеоспостереження, хоча використання відеокамер у таких приміщеннях — заборонено.

Детальніше про Законопроєкт №9185 — у статті Харківської правозахисної групи.

Харківська правозахисна група вже здійснювала моніторинговий візит до установи у 11 лютому 2023 року. Тоді монітори отримали скаргу на ненадання медичної допомоги та відсутність належного лікування. Які порушення було виявлено цього разу — читайте у нашому матеріалі.

Рівненська тюрма була свого часу центральною в’язницею Західної Волині та служила “прикрасою” міста. Звідси в’язні вирушали пішки до Сибіру. Зараз це слідчий ізолятор, в якому утримують чоловіків, жінок і неповнолітніх. В одній з камер монітори поспілкувалися зі слідчо-заарештованим П., який 11 років утримується без рішення суду, та порадили ув’язненому звернутися з цим питанням до громадської приймальні ХПГ.

Установа веде свою історію від в'язниці, де утримувалися священнослужителі та посібники німецького окупаційного режиму, до колонії максимального рівня безпеки для чоловіків, які засуджені за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Деякі з них довічно ув’язнені. А 33 засуджені відторгнуті загалом.

За результатом візиту до закладу було виявлено низку порушень: нестачу лікарів, відділення без ремонту, відсутність електронних адрес в ув’язнених тощо. На території установи є ПТУ та кілька виробничих ділянок. Попри травмонебезпеку деяких виробничих процесів, засуджені працюють без засобів захисту.

Володимир Рубченко, Віталій Матухно, Іван Ястребов… Це вже було і повторюється знову. Хворого на четверту стадію раку засудженого ані лікують, ані звільняють за станом здоров’я. Тепер правозахисники закликають врятувати Микиту Мезенцева.

Установа здійснює функції слідчого ізолятора. Під час візиту до психіатричного відділення Львівської багатопрофільної лікарні, яке розташоване на території установи, монітори з’ясували, що у закладі відсутня паліативна допомога, а також ізолятор для засуджених із розладами психіки, які становлять небезпеку для оточення.