Приміщення медчастини потребують капітального ремонту. У загальній лазні не обладнано приміщення для медичного працівника, необхідне для проведення огляду засуджених, тобто медичний огляд проводиться в присутності інших засуджених.

Працівники колонії для колишніх правоохоронців залишаються на робочих місцях.

В"язні Менської колонії №91, де утримують експравоохоронців, говорять, що адміністрація знущається з них і не дозволяє йти воювати, незважаючи на бойовий досвід.

16 березня надійшло повідомлення, що у Кропивницькій колонії №6 засуджених, евакуйованих з Оріхівської ВК, жорстоко били і катували під час прийому. Крики безправних людей були чутні навіть за межами установи. Після побиття відібрали речі. Багатьох без причини помістили до дисциплінарного ізолятора.

Проблема відсутності медичної допомоги та тривала неефективна процедура звільнення від відбування покарання за станом здоров"я стала ще гострішою. ЦОЗ ДКВС та Міністерство юстиції, незважаючи на декларації, не хочуть передавати Міністерству охорони здоров"я медичні частини пенітенціарних установ та 16 спеціалізованих тюремних лікарень. У той же час повною мірою виявився значно гірший катастрофічний стан тюремної медицини.

10 лютого Харківська правозахисна група (ХПГ) спільно з представниками Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій презентувала в Українському кризовому медіа центрі результати досліджень різних проблем пожиттєвого ув’язнення в Україні.

Неякісну м’ясну та рибну продукцію постачали до Київського, Маріупольського та Харківського слідчих ізоляторів, а також Мелітопольської установи виконання покарань, Вільнянської, Кам’янської та Біленківської виправних колоній.

Ми вже публікували погляд правозахисників на подальший розвиток пенітенціарної медицини в Україні. Сьогодні до вашої уваги – оновлене і доповнене бачення того, як можна було б реформувати цю галузь.

Увазі читача пропонуються аналітичні матеріали про стан медичної допомоги в пенітенціарних установах, підготовлені Харківською правозахисною групою, та бачення правозахисників щодо реформування пенітенціарної медицини

За майже 2 роки від резонансного побиття засуджених в Олексіївській колонії слідчі та прокурори так і не встановили винних, і, здається, зробили все можливе, щоб просто закрити провадження через сплив максимальних строків досудового розслідування.

Через майже повну заповненість установи в житлових відділеннях використовуються двоповерхові ліжка, що створює додаткові незручності для засуджених та суперечить Європейським пенітенціарним правилам.

Установа складається з сектора максимального рівня безпеки для довічно позбавлених волі засуджених та ділянки слідчого ізолятора, який обслуговує три навколишні райони.

Моніторингова група Офісу Омбудсмана відвідала заклад після численних повідомлень про спалах захворювання у вінницькій колонії та СІЗО.

За словами заступника начальника установи, у СІЗО немає сектора максимального рівня безпеки – замість нього є транзитні камери, де перебувають довічно позбавлені волі, які доставлені для участі в судових засіданнях. Деякі з таких засуджених перебувають в установі для «участі в судових засіданнях» понад п’ять років.

З Вінницької установи виконання покарань і СІЗО № 1 надходить інформація про катастрофічний стан речей.

Тюремну медицину реформують кілька років. Пацієнти, їхні родичі та адвокати позитивних змін поки що не бачать.

Експерти Харківської правозахисної групи провели дослідження щодо різних аспектів довічного ув"язнення в Україні: умови утримання; відсутність правових можливостей перегляду справи, навіть якщо докази провини дуже сумнівні — у книзі наводиться кілька таких прикладів; можливість умовно-дострокового звільнення та помилування; заміна довічного ув"язнення м’якішою мірою покарання.

У невідремонтованих відділеннях на стінах та стелі монітори помітили сліди минулих затоплень. В санітарних кімнатах стіни також були вкриті пліснявою. У туалетних кімнатах через надмірну вологість були мокрі стіни.

Після перевірки документів монітори почули, як через гучномовець на території колонії пролунало повідомлення, яким попередили засуджених та співробітників про перевірку.

Виникає питання, навіщо така лікарня та такі лікарі, якщо немає ні ліків, ні лікування, ні обстежень, ні лікарських консультацій, ні кваліфікованих спеціалістів, а страждання засуджених може зупинити лише смерть?