Не схоже, що держава намагається шукати шляхи вирішення цієї проблеми. А відтак, доки проблему «не бачать» на високому державному рівні, Україна і далі буде залишатися такою собі «територією запою».

І знову як на мулький камінь натикаєшся на ті самі запитання: «Для чого нагніталася і продовжує нагнітатися ця істерія з приводу короновірусу?», «Кому потрібно, щоб українці замість розумних і виважених дій і спокійного аналізу ситуації знову заглядали у великі очі страху і вдавалися до деструктивної поведінки?»

Відповідного соціального звучання цьому не надається. Відтак і в переважної більшості населення формується байдуже ставлення до актів вандалізму. А ті, хто їх вчиняє, відчуває власну безкарність.

Картина була намальована, коли Європа переживала один із складних, кривавих періодів свого розвитку. Але і ми жили колись на схожому кораблі, який нікуди не плив, де також з власної волі чи з примусу захоплено співали хором комуністичних пісень, де не потрібна була сила духу, де комуністичними галюцинаціями підмінялося справжнє життя.

І знову про «Безсмертний полк». Поки що не про ті суперечності, які викликає проведення подібних акцій в Україні, а про несподівані новини у зв’язку з цим із-за «порєбріка».

Настане час, коли ми посадимо всіх, хто відповідає за насильство на Майдані проти мирних демонстрантів, а специфіка в тому, що кількасот з них зараз у судах, і це дуже тривалі суди. Тому що якщо 100 вбитих і півтори тисячі поранених, то це величезна кількість учасників. Середня ланка втекла до Москви. Вища ланка, що віддавала злочинні накази, там же. Але ми це зробимо. Ми вже закінчили всі необхідні дії для того, щоб оголосити підозри тим, хто дав злочинні накази розстрілювати мирних людей. — Заявив Генеральний прокурор України Юрій Луценко в інтерв’ю виданню “Гордон”.

Чи достойні судді, які знаходять формальні підстави, щоб не розглядати справи проти ворогів України, носити горде ім’я судді?

 Останні чотирнадцять років Павло провів в установах виконання покарань на Донеччині - і залишився в Єнакіївській виправній колонії навіть після окупації міста. Втім, історія ця не про визволення з полону терористів. Історія ця про маму.

Сьогодні, 8 серпня, по усій території Грузії відбулися траурні заходи з нагоди дев’ятої річниці «П’ятиденної війни». Грузинські лідери поклали квіти до могил на Тбіліському кладовищі, де поховано більшість військових, які загинули під час страшних подій 2008 року. Окрім цього, у країні відбувся ряд акцій пам’яті – виставка «Війна в наших об’єктивах» від фотокореспондентів Георгія Абдаладзе, Зураба Куцрікідзе, Івана Шлямова, Нодара Цхвірашвілі і Гліба Горановича, пам’ятна хода, а також акція «Сила у єдності» , учасники якої вишикувалися в живий ланцюг. Південна Осетія теж не відстає. Траурні заходи у місті Цхінвалі розпочалися ще вчора. При чому за декілька днів до проведення урочистостей осетинський кордон було закрито. Офіційна влада у свою чергу засудила подібні міри, тому що від цього постраждають, перш за все, жителі прикордонних містечок. Люди не цікавляться осетинськими ЗМІ, а отже про закриття кордону дізнаються тільки постфактум, коли під’їжджають до неї.

Напевно, так вважають у виконкомі Чугуївської міської ради. Оскільки на депутатське звернення щодо необхідності припинення руйнування намогильних споруд на старовинному Єврейському кладовищі, можновладці відповіли, що «утримання у належному естетичному та санітарному стані могил… здійснюються користувачами місця поховання (власниками) за рахунок особистих коштів».

10 років тому, 7 жовтня 2006 року була вбита відома російська журналістка та правозахисниця – Ганна Політковська. Пані Політковська уміло поєднувала журналістську і правозахисну діяльність . Багато років була спеціальним кореспондентом «Нової газети», зокрема щільно займалася проблемами Чечні. Писала гострі, незручні для діючої влади, матеріали – низку репортажів, що стосувалися конфлікту у регіоні. Пізніше репортажі змінилися на документальні книги - «Подорож до пекла. Чеченський щоденник», « Друга чеченська» та «Чечня: ганьба Росії». Жінка допомагала родичам загиблих солдатів відстоювати власні права у суді. За таку непохитність та жагу до правди у Чечні її поважають досі.

12 серпня 2016 року - шістнадцята річниця від дня трагічної гибелі підводного човна «Курськ», що затонув у Баренцевому морі. Сьогодні у багатьох російських містах та містечках – Курськ, Москва, Санкт- Петербург, Мурманськ, Владивосток та інших – відбуваються заходи пам’яті «за воїнами, що загинули у морі». Але незважаючи на таку солідну та страшну цифру – 16 років – правди навіть нині годі й шукати. За офіційною версією російської сторони на човні стався сильний вибух внаслідок витікання палива, а далі – за принципом доміно – відбулася детонація торпед, котра спровокувала ще один вибух. Внаслідок цього усі 118 членів екіпажу загинули.

Вражень від поїздки залишилося набагато більше, ніж могло б вмістити в себе два дні. Місто Золоте належить до Попаснянського району (Донецька область), однак до окупації фактично було частиною міста Первомайськ Луганської області. Війна поділила місто на дві частини – Золоте-1 залишилось на українській території, а у декількох кілометрах Золоте-5 – вже зайняте сепаратистами. «Ополченцями» - роблять уточнення деякі місцеві мешканці, переважно похилого віку. Як же інакше їх називати, якщо переважна більшість ефіру теле- та радіомовлення у місті – виключно російською, студії, скоріш за все, знаходяться або у Росії, або взагалі на окупованій території.

В редакцію Харківської правозахисної групи звернулася жінка із проханням допомогти повернути її незаконно затриманого на території Узбекістану чоловіка. 

Яка відважилася говорити про оборудки з фірмами-посередниками в системі оформлення закордонних паспортів.

Співробітники Служби безпеки України спільно з Національним антикорупційним бюро схопили на хабарі суддю Дзержинського райсуду Харкова. Проте він і надалі продовжує вести судові справи.

З якими проблемами найчастіше стикаються учасники АТО та їх рідні? Які найбільш типові питання накопичилися у воїнів після демобілізації? Які махінації з землею для АТОшніков приховує влада?

24 листопада студентський сенат університету радіоелектроніки у Харкові влаштував мітинг-перфоменс під стінами рідної Альма-матер. Активісти говорять, що адміністрація вишу порушила закон України «Про вищу освіту» та сфальсифікувала вибори самоуправління ХНУРЕ.

Очевидно, що російська пропаганда працює якісно і методично, тому нам залишається тільки одне – дотримуючись етичних норм, говорити правду. А сказати нам є що. (Враження учасниці конференції ОБСЄ щодо розгляду виконання зобов’язань у галузі людського виміру, котра проходила протягом двох минулих тижнів у Варшаві).

Торгівельна фірма заборгувала міському бюджету майже мільйон гривень за земельну ділянку, після чого мерія не тільки йде на «мирову угоду», але й вводить до свого керівництва директора ТОВ, що проштрафилася. Недивно, що після цього ніяких активних дій з боку міськради щодо стягнення боргу за вже винесеним рішенням суду не відбувається.