І знову із «сопредельного государства» вигулькнула новина, неначе джокер із колоди карт. У Росії заговорили про можливість судового процесу з приводу «незаконного розпаду СРСР».

У нас есть два факта – Украина скинула Януковича и Россия отжала у Украины Крым.

Три дні тому у своїй статті я передбачив захоплення ОДА в східних областях України. Якщо диверсанти втримаються там 48 годин, російська армія вторгнеться.

Чого, на жаль, ми не вивчаємо детально, то це тих «російських уроків», які залишили у нашій історії не те що «білі плями», а «чорні діри». З огляду на події останнього часу вони нам би дуже не завадили і як щодо минувшини всієї України загалом, так і окупованого нині півострова Крим зокрема.

Никогда империя не будет думать о своих подданных. Империя и свобода, империя и демократия – вещи несовместимые.

Сограждане радуются, что «Крым наш»... ОК, не все, но – большинство. Наш, а не – чей? Не братьев-украинцев.

Когда смотрю фото и видеорепортажи из Крыма, не могу отделаться от ощущения, что я это уже где-то видел. Мне кажется, что я снова переживаю распад Югославии и начало войны в Боснии и Герцеговине.

Когда смотрю фото и видеорепортажи из Крыма, не могу отделаться от ощущения, что я это уже где-то видел. Мне кажется, что я снова переживаю распад Югославии и начало войны в Боснии и Герцеговине.

Для Украины общая угроза со стороны внешнего агрессора оказалась мощнейшим инструментом консолидации общества. Остатки «совка» стремительно вылетают из сознания бывших советских подданных, ныне превращающихся в граждан демократической европейской страны.

Потребители информационной пропаганды Кремля продолжают повторять ритуальные завывания об «антисемитизме захвативших власть бандеровцов». Пожалуйста, ткните их носом в этот текст.

В 70-е годы я был московским диссидентом и боролся за свободу Украины, выступая против советского коммунизма, поработившего ее. Я приветствовал и поддержал Оранжевую Революция и приехал в Украину вскоре после ее победы. К моему огорчению, я обнаружил, что за короткий срок новые власти совершили много ошибок, которые вскоре привели к сдаче позиций завоеванных революцией. Нижеизложенные соображения и советы направлены на то, чтобы помочь избежать сейчас повторения подобных ошибок.

В наш дом, имя которому Украина, сегодня пришло «плохое», пришло несчастье. Но как раз в это нелегкое время, мы, кажется, начали избавляться от комплекса неполноценности перед любыми «старшими братьями и сестрами», привитого советской коммунистической системой. Мы поняли, что хотим жить не в тоталитарном, а демократическом мире.

В Україні відбуваються подіїҐ безпрецедентні для нової історії. у нас спричинилася справжня антифеода-льна революція

У наш дім, що зветься Україною, сьогодні прийшло нещастя. Але якраз у цей нелегкий час ми, здається, нарешті почали позбуватися комплексу меншовартості перед будь-якими «старшими братами і сестрами», прищепленого радянською комуністичною системою. Ми зрозуміли, що хочемо жити не в тоталітарному, а демократичному світі.

Украина переживает сейчас самые страшные дни в истории ее независимости. И русское население чув-ствует себя виноватым в том, что Путин взялся их яко-бы «защищать»... Хотя, естественно, все это абсолют-ная ложь.

Зараз гостро необхідні кардинальні перетворення в суспільно-політичному житті держави і в соціально-економічній сфері.

Паралелі з нацистськими феноменами очевидні – їх не в стані побачити лише сліпа «політкоректність». Проте для світу це вкрай небезпечно: західні політики фатально відстають в осягненні природи української кризи. Через кілька днів може бути пізно. Йдеться уже не про потребу «плана Маршалла для України» – з цим Європа давно спізнилася. Йдеться про широку світову коаліцію задля того, щоб спинити переможну ходу новітніх реваншистів, які насолоджуються своїм вмінням «развести как котят» усю світову дипломатію.

коли ми плекаємо свободу, ми повинні пам’ятати кілька дуже важливих речей: що найбільшу свободу має той, хто опанував себе. Що не можна бути вільним, якщо ти не звільняєш інших. Якщо ти не даруєш іншим свободу. Що не можна бути рабом сваволі. Бо сваволя не є свободою. Людина, яка піддається сваволі, вона піддається своїм емоціям, своїй агресії, своїм інстинктам і спокусам. Ці речі володіють людиною, яка вдається до сваволі. Коли ми підкоряємося Богові, який є любов, тоді ми здобуваємо справжню версію свободи. Свобода віруючої людини – це свобода, яка обмежена любов’ю.

Я верю, что все вопросы межнациональных отношений мы выясним после победы, устраним недомолвки и взаимные обиды. Хотя, наверное, и тогда останутся антисемиты, но как же без них… но сегодня вопрос украинско-еврейских отношений на Майдане не стоит, и кто его на ровном месте пытается поднять, тот либо дурак, либо провокатор.

Это была самая массовая демонстрация харьковского Евромайдана за все три месяца.