Щоразу представники міграційної служби, учергове читаючи документ у суді і підтверджуючи його справжність, заявляють про відсутність права колишніх комбатантів на статус біженця або додатковий захист – міграційна історія родини іноземного захисника України.

«Російське вбиває!». Але чому ми про це забуваємо? Чому даємо чужинцям можливість використати себе, неначе безмовних ляльок-маріонеток, не розуміючи, що кожна гривня, заплачена за російський товар сьогодні, завтра буде відлита в кулю для російської зброї, котра забере ще чиєсь життя в Україні? А якщо це буде життя когось з ваших рідних…

Вочевидь, сьогодні, в умовах гібридної війни, коли російська пропаганда активно працює якраз на підрив національних цінностей, ми мали б краще розумітися на тому, що становить наш національний інтерес.

І тільки від нас самих залежить, чи не будемо байдужими до різноманітних ворожих пропагандистських впливів, чи зможемо дати гідну відсіч московським намірам розтоптати Україну.

На думку автора, запровадження електронного декларування доходів для антикорупційників розширює можливості для здійснення такого тиску, адже тепер законодавчо визнано, що за неподання декларацій їм загрожують штрафи і навіть кримінальна відповідальність.

Щойно Україна розірвала програму економічного співробітництва з Росією, як на деяких вітчизняних телеканалах почали з’являтися, з дозволу сказати експерти, які оцінюють цей крок як вкрай негативний для нашої країни. У нас з Росією, бачите, давні партнерські зв’язки, які розривати не можна, бо це незадовільно позначиться на нашому економічному становищі, яке і так непросте.

Як повідомляють українські ЗМІ, Верховна Рада розширила перелік жертв комуністичного режиму.

Виявляється, медична реформа, ще навіть не вступивши у свою повну силу, вже «робить нерви», як кажуть у Одесі, багатьом українцям.

Авторка продовжує осмислювати новітні українські революції 2004 та 2013-2014 років та війну з РФ в межах гуманітарної кібернетики.

Сто років тому біля залізничної станції Крути на Чернігівщині відбувся бій між 4-тисячним російським більшовицьким військом та загоном київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», яких було близько чотирьох сотень.

Ось вже 20 років поспіль на початку листопада ми відзначаємо День української писемності і мови. Традиційно в цей час відбувається цілий ряд урочистих заходів на рівні держави, а також регіонального та місцевого рівня. Звучать гарні слова про розвиток і підтримку української мови – солов’їної та калинової…

Треба окреслити межі даної публікації – в контексті заявленої теми мова буде йти лише про процедури в структурі Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги (КЦ), підпорядкованого Мінюсту, адже безоплатну правову допомогу (БПД) надають багато які інші вітчизняні установи і громадські організації та міжнародні благодійні організації.

Чиновники наші українські, схоже, не відчувають ні свого обов’язку перед суспільством, ні свого завдання сприяти тому, щоб у суспільстві той самий розвиток особистості – вільний та гармонійний – забезпечувався.

Кілька днів тому мені довелося побувати у фільмі жахів - своїми очима побачити німого привида війни. 

Единственная ниточка связывающая сегодня Россию и Украину почти порвалась. Украинцы перестали интересоваться русскими делами, русской культурой, русской политикой, за исключением двух тем: Донбасс и Крым. Украинцы воспринимают русскую культуру и русскоязычных как агрессоров.

Про що свідчить недавня Спільна заява Уповноваженого з прав людини, Української гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи щодо законопроектів №6674 та №6675, внесених на розгляд парламенту, які містять дискримінаційні норми щодо НГО і суперечать п.9 «Фундаментальних принципів щодо статусу неурядових організацій в Європі».

Коли Україна сміється, то ніякі пропогандистські трюки не допомагають.

Чимало українців незадоволені ситуацією у вітчизняному інформаційному просторі, насамперед щодо електронних ЗМІ.

Нині, в розвинених країнах, набув загального поширення підхід, згідно якому відносини дітей і батьків розглядаються як соціальні, а не лише як суто біологічні. Як наслідок, держава починає розглядати під іншим кутом і проблему спілкування батьків та дітей після розпаду сім’ї.

Цей найлютіший ворог – невблаганний негатив, який огортає сприйняття українцями своєї країни.