Суддя постановив, що що череп зі слідом від кулі не є доказом, що людину розстріляли. А тому й нема чого розглядати справу про його реабілітацію

Постійний представник РФ в ООН Віталій Чуркін повідомив, що російські дипломати провели серйозну роботу з колегами з інших країн, і позиція Росії була підтримана переважною більшістю країн.

В Национальном музее литературы (г. Киев) открылась экспозиция документов, фотографий и историй людей, переживших ужасы советского и гитлеровского режимов.

Члени правління «Представництво Всесвітнього конгресу азербайджанців в Україні» звернулися до Міллі Меджлісу Азербайджану з проханням офіційно визнати Голодомор «геноцидом, злочином радянської влади проти українців».

Факт скоєння геноциду щодо українців із боку більшовицької влади описує й аргументує Рафаель Лемкін (1900-1958) – автор концепції геноциду, яка лягла в основу всіх сучасних міжнародних і національних правничих актів.

Факти і контроверсії

Рафаель Лемкін вважав Голодомор «класичним прикладом радянського геноциду». Більше про це розповідає дослідник Голодомору з Канади, професор Роман Сербин, який нещодавно знайшов у архівах маловідому працю Лемкіна

Я прошу людей, я прошу людство визнати: Голодомор в Україні був народовбивством, Голодомор в Україні був геноцидом.

...Не суть важливо чи називається трагедія геноцидом чи ні, чи всі члени ООН це визнають чи ні. Це скоріше питання моральної помсти, причому помсти вічної жертви. Це інше питання. Важливо усвідомити трагедію – і не лише Голодомору, зрозуміти весь її жах і змиритися з безповоротністю минулого. Лише переживши сум, можна йти вперед, щоб майбутнє не було вічно вчорашнім. Мусимо запалити в суботу свічку. Згадати, попрощатися – щоб жити: сумувати за трагічним і гордитися за героїчне минуле, умиротворити теперішнє і реалістично творити майбутнє.

Трагічні події 1932-33 років стали нещодавно черговим джерелом конфлікту на лінії Київ-Москва, - пише польський історик у Gazeta Wyborcza.

21 листопада до Києва прибула Міжнародна естафета "Незгасима свічка" присвячена вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-33 рр.

Сказать истину – это долг перед человечеством, и культурный мир всегда будет благодарен тем, кто вопреки политическим выгодам, предает гласности факты о преступлениях против человечества

Російський президент відмовився брати участь у відзначаннях річниці Голодомору бо за його словами треба виправити небезпечний перекіс, який намітився у висвітленні цього питання Києвом.

У Харкові вийшов з друку збірник документів «Голодомор 1932 – 1933 років на Харківщині». Збірник та деякі інші матеріали можна отримати в електронному вигляді з сайту http://www.golodomor.kharkov.ua.

Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви з нагоди скорботної дати — 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні

Стараясь восстановить авторитет страны, президент Путин и другие представители власти подогревали патриотизм, прославлявший триумфы Советского времени, одновременно преуменьшая, а порой и обеляя ужасы системы. В результате, по всей России многие архивы, содержащие документы о преследовании, расстрелах и других подобных актах, содеянных коммунистической властью, становились все менее доступными.

За п’ять місяців 1933 року (з березня по липень) в Україні загинуло стільки ж людей, скільки померло за п’ять попередніх років

Уривок з доповіді на конференції, присвяченій Голодомору, 25-26 вересня 2008 року, Київ, Україна

А російські історики – проти! Вони готують звернення до Європарламенту щодо визнання Голодомору «злочином проти людяності». Голодомор на початку 30-х років не був спрямований проти українського народу. Росіяни постраждали не менше, – переконує Наталья Саванкова в «Российской газете»