• Архів / Свобода Висловлювань і Приватність / Рубрикатор / СВІП та нові технології, що загрожують правам людини
• Дослідження / Право на приватність / Приватність комунікацій
• Дослідження / Право на приватність / Приватність комунікацій
Європейський Союз спецслужб або що нам відомо про ENFOPOL.
03.06.1999
Після серії статей наших кореспондентів Еріха Мохеля і Крістіани Шульцкі-Хаддуті про далекосяжні плани Європейського Союзу встановлення контролю за телекомунікаціями, Telepolis розмістив на своєму сервері перший варіант проекту ENFOPOL. Далі викладені основні моменти статей і звітів, написаних Еріхом і Крістіаной.
Опубліковано 29 листопада 1998 р.
у німецькому електронному часописі Telepolis
http:// telepolis. de
Після серії статей наших кореспондентів Еріха Мохеля і Крістіани Шульцкі-Хаддуті про далекосяжні плани Європейського Союзу встановлення контролю за телекомунікаціями, Telepolis розмістив на своєму сервері перший варіант проекту ENFOPOL. Далі викладені основні моменти статей і звітів, написаних Еріхом і Крістіаной.
Проект ENFOPOL спрямований на усі різновиди телекомунікацій, включаючи компютерні дані (звичайні або шифровані) і мобільну телефонію (у тому числі нову систему "Iridium" й інші супутникові системи). Реалізація цього плану означає встановлення стеження за будь-яким видом звязку без винятку. Оскільки сьогодні дані між країнами передаються дуже швидко, ENFOPOL намагається уникнути проблем із невідповідністю національним законодавствам і передбачає контроль за центральною базою проекту Iridium в Італії. Проте серед можливих джерел інформації для європейських поліцейських структур називають і компанії, що надають міжнародні канали звязку.
Представники Iridium поки що не сказали нічого суттєвого про новий проект, якщо не зважати на запевняння, що Iridium буде підпорядкований законам усіх країн, де діють його оператори. Співробітник великої міжнародної компанії досить жорстко заявив, що його фірма буде ігнорувати такі пропозиції. Втім, нашому часопису поки що невідомі випадки звернення такого роду з боку спецслужб.
Треба зазначити, що ENFOPOL (на відміну від проекту ECHELON) - не сталий порядок, а проект системи співробітництва між поліцейськими силами різних країн. Проте ENFOPOL зовсім не є чимось відірваним від реальності. Багато які з його параграфів і навіть стиль цього документа нагадують останні законопроекти, що оприлюдненні (або вже чинні) у Німеччині й Австрії. Там законопроекти вимагали від провайдерів Інтернету надати правоохоронним органам можливість одержувати доступ до персональної інформації користувачів. Уряди були змушені помякшити формулювання після того, як проекти зазнали жорсткої критики з боку громадськості і лобістських груп (головним чином ці групи репрезентували інтереси провайдерів Інтернету і телефонних компаній). Подібність проекту ENFOPOL до законодавчих ініціатив Німеччини й Австрії означає, що керівники поліції європейських країн намагаються створити гармонійну систему законів, що обумовлюють контроль за Інтернетом у європейському масштабі.
Підтвердженням цієї точки зору є також стаття у лондонській "Санді Таймс" Автор підтверджує, що ідея створення загальноєвропейської поліцейської служби підтримується деякими європейськими політиками. Зокрема, один німецький чиновник оголосив, що Німеччина прагне більш тісного політичного співробітництва, і що спільна робота поліції, безумовно, є досягненням на цьому шляху. Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер сказав, що, на його думку, майбутній Європі потрібна загальна зовнішня політика.
Але Євросоюз не самотній у своїх стараннях. На слуханнях у Європарламенті у вересні 1998 р. вия-ви-лися факти співробітництва ЄС і ФБР, мета яких - побудова глобальної системи контролю за телекомунікаціями. Проект ENFOPOL потрібно розглядати саме в цьому контексті. Якщо він отримає зелене світло, це означатиме не тільки всемогутність спецслужб, але й законодавче визнання існуючих систем стеження, таких як ECHELON.
Поліція часто посилається на те, що вона "не встигає" за організованою злочинністю і тероризмом в умовах розвитку високих технологій і при відкритих кордонах. Однак самі поліцейські анітрохи не кращі: якщо сприйняти їхню логіку, то громадяни позбавляються права на недоторканість приватного життя. Більш того, методи стеження підштовхують до думки про поступове повернення до образу мислення "Великого Брата" Політики й громадські діячі ухвалюють рішення на високому рівні, у відриві від суспільства. Тим часом у самому суспільстві цілком відкрито продовжується обговорення проблеми. Збоку здається, що ці процеси не стосуються реального життя. Офіційні особи намагаються приділяти ENFOPOL якнайменше уваги. Технічні описи мало що кажуть більшості простих людей. Написані мовою великих телефонних і супутникових компаній, провайдерів Інтернету, - тих, хто головним чином надає послуги іншим фірмам, - вони майже завжди незрозумілі звичайному користувачеві Мережі.
Вимоги ENFOPOL, що регламентують контроль за комунікаціями, не можуть бути реалізовані без серйозного втручання в роботу існуючих комерційних систем. Не варто передчасно обвинувачувати комерсантів у порушенні права своїх клієнтів на недоторканість приватного життя. Але якщо це порушення стане частиною загальноєвропейської законодавчої системи, здається, компанії навряд чи будуть виступати як захисники громадянських прав. Немає нічого, що свідчило б про їхній рішучий дух у цій галузі, - принаймні, поки не йдеться про бізнес. (Так, німецькі провайдери заперечували введення нового закону, тому що на них лягали всі витрати на його реалізацію).
Мабуть, краща можливість підняти завісу таємності - почати громадське обговорення проблеми. Тому ми вирішили обнародувати на нашому сервері початковий варіант проекту ENFOPOL від 3 вересня 1998 р. Ми будемо обновляти інформацію в міру надходження нових документів по ENFOPOL.
у німецькому електронному часописі Telepolis
http:// telepolis. de
Після серії статей наших кореспондентів Еріха Мохеля і Крістіани Шульцкі-Хаддуті про далекосяжні плани Європейського Союзу встановлення контролю за телекомунікаціями, Telepolis розмістив на своєму сервері перший варіант проекту ENFOPOL. Далі викладені основні моменти статей і звітів, написаних Еріхом і Крістіаной.
Проект ENFOPOL спрямований на усі різновиди телекомунікацій, включаючи компютерні дані (звичайні або шифровані) і мобільну телефонію (у тому числі нову систему "Iridium" й інші супутникові системи). Реалізація цього плану означає встановлення стеження за будь-яким видом звязку без винятку. Оскільки сьогодні дані між країнами передаються дуже швидко, ENFOPOL намагається уникнути проблем із невідповідністю національним законодавствам і передбачає контроль за центральною базою проекту Iridium в Італії. Проте серед можливих джерел інформації для європейських поліцейських структур називають і компанії, що надають міжнародні канали звязку.
Представники Iridium поки що не сказали нічого суттєвого про новий проект, якщо не зважати на запевняння, що Iridium буде підпорядкований законам усіх країн, де діють його оператори. Співробітник великої міжнародної компанії досить жорстко заявив, що його фірма буде ігнорувати такі пропозиції. Втім, нашому часопису поки що невідомі випадки звернення такого роду з боку спецслужб.
Треба зазначити, що ENFOPOL (на відміну від проекту ECHELON) - не сталий порядок, а проект системи співробітництва між поліцейськими силами різних країн. Проте ENFOPOL зовсім не є чимось відірваним від реальності. Багато які з його параграфів і навіть стиль цього документа нагадують останні законопроекти, що оприлюдненні (або вже чинні) у Німеччині й Австрії. Там законопроекти вимагали від провайдерів Інтернету надати правоохоронним органам можливість одержувати доступ до персональної інформації користувачів. Уряди були змушені помякшити формулювання після того, як проекти зазнали жорсткої критики з боку громадськості і лобістських груп (головним чином ці групи репрезентували інтереси провайдерів Інтернету і телефонних компаній). Подібність проекту ENFOPOL до законодавчих ініціатив Німеччини й Австрії означає, що керівники поліції європейських країн намагаються створити гармонійну систему законів, що обумовлюють контроль за Інтернетом у європейському масштабі.
Підтвердженням цієї точки зору є також стаття у лондонській "Санді Таймс" Автор підтверджує, що ідея створення загальноєвропейської поліцейської служби підтримується деякими європейськими політиками. Зокрема, один німецький чиновник оголосив, що Німеччина прагне більш тісного політичного співробітництва, і що спільна робота поліції, безумовно, є досягненням на цьому шляху. Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер сказав, що, на його думку, майбутній Європі потрібна загальна зовнішня політика.
Але Євросоюз не самотній у своїх стараннях. На слуханнях у Європарламенті у вересні 1998 р. вия-ви-лися факти співробітництва ЄС і ФБР, мета яких - побудова глобальної системи контролю за телекомунікаціями. Проект ENFOPOL потрібно розглядати саме в цьому контексті. Якщо він отримає зелене світло, це означатиме не тільки всемогутність спецслужб, але й законодавче визнання існуючих систем стеження, таких як ECHELON.
Поліція часто посилається на те, що вона "не встигає" за організованою злочинністю і тероризмом в умовах розвитку високих технологій і при відкритих кордонах. Однак самі поліцейські анітрохи не кращі: якщо сприйняти їхню логіку, то громадяни позбавляються права на недоторканість приватного життя. Більш того, методи стеження підштовхують до думки про поступове повернення до образу мислення "Великого Брата" Політики й громадські діячі ухвалюють рішення на високому рівні, у відриві від суспільства. Тим часом у самому суспільстві цілком відкрито продовжується обговорення проблеми. Збоку здається, що ці процеси не стосуються реального життя. Офіційні особи намагаються приділяти ENFOPOL якнайменше уваги. Технічні описи мало що кажуть більшості простих людей. Написані мовою великих телефонних і супутникових компаній, провайдерів Інтернету, - тих, хто головним чином надає послуги іншим фірмам, - вони майже завжди незрозумілі звичайному користувачеві Мережі.
Вимоги ENFOPOL, що регламентують контроль за комунікаціями, не можуть бути реалізовані без серйозного втручання в роботу існуючих комерційних систем. Не варто передчасно обвинувачувати комерсантів у порушенні права своїх клієнтів на недоторканість приватного життя. Але якщо це порушення стане частиною загальноєвропейської законодавчої системи, здається, компанії навряд чи будуть виступати як захисники громадянських прав. Немає нічого, що свідчило б про їхній рішучий дух у цій галузі, - принаймні, поки не йдеться про бізнес. (Так, німецькі провайдери заперечували введення нового закону, тому що на них лягали всі витрати на його реалізацію).
Мабуть, краща можливість підняти завісу таємності - почати громадське обговорення проблеми. Тому ми вирішили обнародувати на нашому сервері початковий варіант проекту ENFOPOL від 3 вересня 1998 р. Ми будемо обновляти інформацію в міру надходження нових документів по ENFOPOL.