• Архів / Свобода Висловлювань і Приватність / Рубрикатор / СВІП та нові технології, що загрожують правам людини
• Дослідження / Право на приватність / Приватність комунікацій
• Дослідження / Право на приватність / Приватність комунікацій
ENFOPOL у 1998 році
03.06.1999
Американці натискають на кнопки руками європейських поліцейських
Опубліковано в газеті "Гардіан" 29 квітня 1999 р.
Нарешті, і в Лондоні дізналися про останній варіант проекту ENFOPOL 98. Судячи з наявної інформації, хоча назву ключового документа і було змінено, чиновники з ЄС, як і раніше, мають намір проголосувати за проект до кінця травня. Вони намагаються прискорити цей процес, незважаючи на сильну протидію громадськості в Німеччині й Австрії та недавню негативну реакцію Європарламенту.
Новий документ називається ENFOPOL 19. Він був отриманий на цьому тижні Каспером Боуденом із Лондонського Фонду досліджень інформаційної політики.
Говориться, що ENFOPOL 19 зявився на світ під час зустрічі керівників поліції в Брюсселі 11 березня і був опублікований 15 березня. Британський уряд заявив у звязку з цим: "Німеччина, що головує в ЄС, сподівається, що проект одержить схвалення Ради з юридичних і внутрішніх питань у травні" Рада буде засідати 27-28 травня.
ENFOPOL 19, як і раніше, викликає занепокоєння своєю метою "перехоплення телекомунікацій з урахуванням розвитку нових технологій" Проте тепер замість докладного і повного опису вимог стеження за Інтернет та іншими комунікаціями, поліція робить вигляд, що нічого нового взагалі не відбувається.
З посиланням на перший документ ЄС про контроль за комунікаціями 1995 року, автори ENFOPOL 19 говорять, що "потреби правоохоронних органів... повинні бути враховані як в існуючих, так і в нових комунікаційних технологіях, зокрема, супутникових комунікаціях і Інтернет" Таким чином, відповідно до ENFOPOL 19 "технічні вимоги" 1995 року "повинні інтепретуватися... для застосування до Інтернет, статичної і динамічної IP-адресації, номерів кредитних карток, адресам e-mail" Справді, документ 1995 року нічого не говорив про кредитні картки і їхнє застосування для контролю за телекомунікаціями. У новому документі підкреслюється, що для "прослуховування" Інтернету не обовязково збирати дані про відправника й одержувача, тому що вони включені в кожний "пакет даних" або IP-пакет. Таким чином спеціальне регулювання для Інтернет буде непотрібним.
Але це облудний маневр. Наступні варіанти проекту ENFOPOL 98 показали, що початковий, повний протиріч план, оприлюднений часописом Telepolis, був розділений мінімум на пять частин, що тепер розглядаються окремо один від одного.
Плани контролю за проектом Iridium й іншими супутниковими системами звязку виділені в окремий блок і обговорюються на найвищому рівні в ЄС.
Частина проекту ENFOPOL 98, де йдеться про збір персональних даних громадян, буде включена в "інші резолюції Ради"
Передбачається, що ще одна резолюція вимагатиме від провайдерів Інтернету встановлення у них в офісах високошвидкісних систем звязку. Ці "системи перехоплення" будуть встановлені в зоні особливої таємності, куди матимуть доступ тільки спеціально підібрані й перевірені співробітники. Ця пропозиція не входить у ENFOPOL 19.
Якщо керуватися ENFOPOL 19, то деякі контролюючі системи будуть управлятися через "вірту-аль-ный інтерфейс" По суті це означає установку спеціального програмного забезпечення в точках доступу до Інтернету, контрольованого урядо-вими спецслужбами.
Нововведення, що стосуються криптографії, теж будуть розглядатися окремо.
Правоохоронні органи розраховують, що попередні і нові резолюції сформують разом єдиний пакет, укомплектований докладними інструкціями з перехоплення повідомлень Інтернету. Пакет буде включати "технічні описи", узяті з початкового проекту ENFOPOL 98. Якщо цей трюк удасться, то ENFOPOL 98 може минати перевірку і "пройти" частинами, поки Європарламент буде "підвішений" в звязку з червневими виборами.
Але найголовніший секрет ENFOPOL 98 дотепер не був розкритий. Цей суперечливий текст зовсім не був написаний європейськими чиновниками. І ENFOPOL 98, і документ 1995 року були розроблені групою за назвою ILETS, що складається з представників спецслужб і правоохоронних органів різних країн при домінуючій ролі США. У ILETS не входить ніхто з ділових, правозахисних або юридичних кіл, компетентних у питаннях права на недоторканість приватного життя.
Останні шість років група ILETS лобіює свої "рекомендації" у європейських урядах, перетворюючи їх у такий спосіб у закони, нові мережі і системи звязку. Їхня діяльність ніколи не висвітлюється в національних законодавчих зборах, Європарламенті і навіть у Конгресі США.
До того моменту, як Telepolis оприлюднив ENFOPOL 98, діяльність ILETS залишалася в тіні.
Опубліковано в газеті "Гардіан" 29 квітня 1999 р.
Нарешті, і в Лондоні дізналися про останній варіант проекту ENFOPOL 98. Судячи з наявної інформації, хоча назву ключового документа і було змінено, чиновники з ЄС, як і раніше, мають намір проголосувати за проект до кінця травня. Вони намагаються прискорити цей процес, незважаючи на сильну протидію громадськості в Німеччині й Австрії та недавню негативну реакцію Європарламенту.
Новий документ називається ENFOPOL 19. Він був отриманий на цьому тижні Каспером Боуденом із Лондонського Фонду досліджень інформаційної політики.
Говориться, що ENFOPOL 19 зявився на світ під час зустрічі керівників поліції в Брюсселі 11 березня і був опублікований 15 березня. Британський уряд заявив у звязку з цим: "Німеччина, що головує в ЄС, сподівається, що проект одержить схвалення Ради з юридичних і внутрішніх питань у травні" Рада буде засідати 27-28 травня.
ENFOPOL 19, як і раніше, викликає занепокоєння своєю метою "перехоплення телекомунікацій з урахуванням розвитку нових технологій" Проте тепер замість докладного і повного опису вимог стеження за Інтернет та іншими комунікаціями, поліція робить вигляд, що нічого нового взагалі не відбувається.
З посиланням на перший документ ЄС про контроль за комунікаціями 1995 року, автори ENFOPOL 19 говорять, що "потреби правоохоронних органів... повинні бути враховані як в існуючих, так і в нових комунікаційних технологіях, зокрема, супутникових комунікаціях і Інтернет" Таким чином, відповідно до ENFOPOL 19 "технічні вимоги" 1995 року "повинні інтепретуватися... для застосування до Інтернет, статичної і динамічної IP-адресації, номерів кредитних карток, адресам e-mail" Справді, документ 1995 року нічого не говорив про кредитні картки і їхнє застосування для контролю за телекомунікаціями. У новому документі підкреслюється, що для "прослуховування" Інтернету не обовязково збирати дані про відправника й одержувача, тому що вони включені в кожний "пакет даних" або IP-пакет. Таким чином спеціальне регулювання для Інтернет буде непотрібним.
Але це облудний маневр. Наступні варіанти проекту ENFOPOL 98 показали, що початковий, повний протиріч план, оприлюднений часописом Telepolis, був розділений мінімум на пять частин, що тепер розглядаються окремо один від одного.
Плани контролю за проектом Iridium й іншими супутниковими системами звязку виділені в окремий блок і обговорюються на найвищому рівні в ЄС.
Частина проекту ENFOPOL 98, де йдеться про збір персональних даних громадян, буде включена в "інші резолюції Ради"
Передбачається, що ще одна резолюція вимагатиме від провайдерів Інтернету встановлення у них в офісах високошвидкісних систем звязку. Ці "системи перехоплення" будуть встановлені в зоні особливої таємності, куди матимуть доступ тільки спеціально підібрані й перевірені співробітники. Ця пропозиція не входить у ENFOPOL 19.
Якщо керуватися ENFOPOL 19, то деякі контролюючі системи будуть управлятися через "вірту-аль-ный інтерфейс" По суті це означає установку спеціального програмного забезпечення в точках доступу до Інтернету, контрольованого урядо-вими спецслужбами.
Нововведення, що стосуються криптографії, теж будуть розглядатися окремо.
Правоохоронні органи розраховують, що попередні і нові резолюції сформують разом єдиний пакет, укомплектований докладними інструкціями з перехоплення повідомлень Інтернету. Пакет буде включати "технічні описи", узяті з початкового проекту ENFOPOL 98. Якщо цей трюк удасться, то ENFOPOL 98 може минати перевірку і "пройти" частинами, поки Європарламент буде "підвішений" в звязку з червневими виборами.
Але найголовніший секрет ENFOPOL 98 дотепер не був розкритий. Цей суперечливий текст зовсім не був написаний європейськими чиновниками. І ENFOPOL 98, і документ 1995 року були розроблені групою за назвою ILETS, що складається з представників спецслужб і правоохоронних органів різних країн при домінуючій ролі США. У ILETS не входить ніхто з ділових, правозахисних або юридичних кіл, компетентних у питаннях права на недоторканість приватного життя.
Останні шість років група ILETS лобіює свої "рекомендації" у європейських урядах, перетворюючи їх у такий спосіб у закони, нові мережі і системи звязку. Їхня діяльність ніколи не висвітлюється в національних законодавчих зборах, Європарламенті і навіть у Конгресі США.
До того моменту, як Telepolis оприлюднив ENFOPOL 98, діяльність ILETS залишалася в тіні.