Комісія ООН з прав людини ухвалила резолюцію стосовно повної відміни смертної кари в усьому світі
28.12.1999
(Прес-реліз РГ УАМА по роботі у власній країні. Підготувала О. Пастушенко)
На думку «Міжнародної Амністії», з прийняттям цієї резолюції світ ще на один крок наблизився до заборони смертної кари.
Резолюцію було прийнято значною більшістю голосів: 30 голосів подано «за» резолюцію, що на 4 голоси більше ніж минулого року; «проти» прийняття резолюції проголосувало 11 країн, утрималося — 12 країн. Україна не брала участі у голосуванні, оскільки не є членом Комісії ООН з прав людини.
«Міжнародна Амністія» послідовно виступає проти смертної кари, яку вона вважає різновидом катування, жорстоким, нелюдським і таким, що принижує людську гідність поводженням і покаранням. Наша організація неодноразово закликала українську владу виконати свої міжнародні зобов’язання і скасувати смертну кару за всі злочини, не зважаючи на те, чи були вони вчинені в мирний час, чи під час військового стану або бойових дій. Попри те, що смертні вироки в Україні не виконуються з березня 1997 року, державна машина по винесенню нових смертних вироків не скидає обертів. У минулому році в Україні було винесено не менше 146 смертних вироків. Протягом цього року судами України вже винесено понад десятки нових смертних вироків.
Прийняту в Женеві резолюцію на розгляд було представлено Німеччиною від імені Європейського Союзу. В документі знову підтверджується міжнародне зобов’язання усіх країн не виносити смертні вироки особам, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, а також вказується на неприйнятність застосування смертної кари до осіб, що страждають на будь-які види психічних розладів.
Міжнародна Амністія вважає, що останнє обмеження неодноразово порушувалося в Україні. Зокрема, правозахисна організація закликала до проведення незалежної позавідомчої психіатричної експертизи Анатолія Онопрієнка, якого було засуджено до вищої міри покарання Житомирським обласним судом. «Міжна-родна Амністія» підкреслює, що володіє інформацією, яка піддає сумніву стан психічного здоров’я Онопрієнка.
«Міжнародна Амністія» вважає, що державна влада несе відповідальність щодо забезпечення дотримання прав людини по відношенню до усіх громадян, тому організація називає тривожною і безвідповідальною заяву Голови Верховної Ради України п. Олександра Ткаченка про те, що Анатолій Онопрієнко «втрачає право називатися людиною і тим самим підпадати під дію оголошеного Україною мораторію на виконання смертної кари».
Женевська резолюція наголошує на неприпустимості видавати людей до країн, де по відношенню до них може бути застосовано смертну кару. «Міжнародна Амністія» заявляє, що видача в березні цього року Україною до Республіки Узбекистан чотирьох осіб, підозрюваних у причетності до організації терористичного акту, була порушенням міжнародних зобов’язань держави, зокрема статті 3 Конвенції проти катувань, і зобов’язань, яких було дано Україною при вступі до Ради Європи.
Світовий поступ в галузі прав людини, зокрема в справі скасування смертної кари, повинен стосуватися і України, переконана «Міжнародна Амністія».
На думку «Міжнародної Амністії», з прийняттям цієї резолюції світ ще на один крок наблизився до заборони смертної кари.
Резолюцію було прийнято значною більшістю голосів: 30 голосів подано «за» резолюцію, що на 4 голоси більше ніж минулого року; «проти» прийняття резолюції проголосувало 11 країн, утрималося — 12 країн. Україна не брала участі у голосуванні, оскільки не є членом Комісії ООН з прав людини.
«Міжнародна Амністія» послідовно виступає проти смертної кари, яку вона вважає різновидом катування, жорстоким, нелюдським і таким, що принижує людську гідність поводженням і покаранням. Наша організація неодноразово закликала українську владу виконати свої міжнародні зобов’язання і скасувати смертну кару за всі злочини, не зважаючи на те, чи були вони вчинені в мирний час, чи під час військового стану або бойових дій. Попри те, що смертні вироки в Україні не виконуються з березня 1997 року, державна машина по винесенню нових смертних вироків не скидає обертів. У минулому році в Україні було винесено не менше 146 смертних вироків. Протягом цього року судами України вже винесено понад десятки нових смертних вироків.
Прийняту в Женеві резолюцію на розгляд було представлено Німеччиною від імені Європейського Союзу. В документі знову підтверджується міжнародне зобов’язання усіх країн не виносити смертні вироки особам, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, а також вказується на неприйнятність застосування смертної кари до осіб, що страждають на будь-які види психічних розладів.
Міжнародна Амністія вважає, що останнє обмеження неодноразово порушувалося в Україні. Зокрема, правозахисна організація закликала до проведення незалежної позавідомчої психіатричної експертизи Анатолія Онопрієнка, якого було засуджено до вищої міри покарання Житомирським обласним судом. «Міжна-родна Амністія» підкреслює, що володіє інформацією, яка піддає сумніву стан психічного здоров’я Онопрієнка.
«Міжнародна Амністія» вважає, що державна влада несе відповідальність щодо забезпечення дотримання прав людини по відношенню до усіх громадян, тому організація називає тривожною і безвідповідальною заяву Голови Верховної Ради України п. Олександра Ткаченка про те, що Анатолій Онопрієнко «втрачає право називатися людиною і тим самим підпадати під дію оголошеного Україною мораторію на виконання смертної кари».
Женевська резолюція наголошує на неприпустимості видавати людей до країн, де по відношенню до них може бути застосовано смертну кару. «Міжнародна Амністія» заявляє, що видача в березні цього року Україною до Республіки Узбекистан чотирьох осіб, підозрюваних у причетності до організації терористичного акту, була порушенням міжнародних зобов’язань держави, зокрема статті 3 Конвенції проти катувань, і зобов’язань, яких було дано Україною при вступі до Ради Європи.
Світовий поступ в галузі прав людини, зокрема в справі скасування смертної кари, повинен стосуватися і України, переконана «Міжнародна Амністія».