MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

ЗВЕРНЕННЯ УЧАСНИКІВ МІЖНАРОДНОГО СЕМІНАРУ

29.12.1999   
28-29 травня 1999 року Організацією солдатських матерів України, за сприянням Міністерства оборони України, був проведений міжнародний семінар на тему: «Проблеми надання правової допомоги призовникам, солдатам, а також особам, які страждають через віддалені наслідки армійської служби». Учасники семінару звернулися до Президента України Кучми Л.Д., міністра оборони України Кузьмука О.І. та Генерального військового інспектора при президенті України Собкова В.Т.

Учасники семінару у своїх виступах звернули увагу на ту обставину, що військовослужбовці строко­вої служ­би, у яких виникає потреба в отриманні квалі­фіко­ваної юридичної допомоги, не в змозі її отри­мати по незалеж­них від них причинах, основними з яких є:

 — на юридичну службу Збройних Сил України не покладена задача по наданню правової допомоги цій категорії військовослужбовців,

 — відсутність у юристів, цивільних юридичних кон­сультацій (адвокатур), відповідних специфічних знань військового законодавства, нормативних актів Мініс­терс­тва оборони, які нерідко видаються тільки для служ­бового користування, що є перешкодою для дос­тупу до них ззовні, існування законних заборон в дос­тупі на зак­риті (режимні) об’єкти (військові частини) пред­ставників цивільного населення, в т.ч. і адвокатів,

— відсутність в деяких гарнізонах цивільних юри-дич­них консультацій (адвокатур) взагалі,

— обмеженість військовослужбовців строкової служ­би у пересуванні, із-за казарменого принципу про­ход­ження військової служби, відсутність коштів на оп­лату правової допомоги, яку надає адвокатура та інші висо­кокваліфіковані юристи.

Враховуючи це, а також те, що:

військовослужбовці строкової служби перебува­ють на повному державному забезпеченні,

існування військових прокуратур та військових су­дів, їхня не завжди справедлива діяльність, в резуль­таті якої касаційними та наглядовими інстанціями скасо­вано і змінено близько 2000 прийнятих ними рішень, відправ­лено на додаткове розслідування більше 2300 кримі­нальних справ, ставить нагальне питання про не­об­хід­ність створення структури, яка б стримувала упе­редже­ність цих відомств, виключала необ’єктивність при розг­ляді справ та запобігала прийняттю незакон­них рішень,

міжнародні документи вимагають такого підходу до порядку надання правової допомоги, який би урів­нова­жував кваліфікацію юристів як зі сторони обви­ну­вачення, так і зі сторони захисту. Зокрема в «Основних принци­пах, які стосуються ролі юристів» прийнятих 8 конгресом 00Н по попередженню злочин­ності та пово­дження з правопорушниками, який відбувся в 1990 році, визна­чено, шо кожна людина, яка не може опла­тити послуг юриста, має право на безоплатну до­помогу юриста, досвід і компетентність якого відповідає харак­теру пра­вопорушення,

 — покладення обов’язків по наданню правової до­помоги на юридичну службу Міністерства оборони не принесе позитивного результату, так як у більшості ви­падків саме її представники стоять на стороні команду­вання, яке і приймає не завжди законні рішення щодо військовослужбовців, що і заставляє останніх їх оскар­жувати,

учасники семінару одностайно прийшли до вис­новку про необхідність запровадження у Збройних Си­лах України інституту правового (юридичного) захисту військовослужбовців (військової адвокатури), на зразок тих, які уже ефективно діють в арміях США, Іспанії.

Сподіваємося, що результати семінару викличуть пев­ний інтерес і у Вас. На превеликий жаль, процеси та зміни, які зараз відбуваються в ході реформування вій­ська України, не завжди відображають турботу дер­жави щодо конкретного військовослужбовця та членів його сім’ї, а тільки свідчать про увагу до здійснення структур­них змін у війську, в цілому. В своїй більшості ці зміни зводяться до оптимізації організаційно-штатної струк­тури, зменшення чисельності особового складу і впли­вають на стан загальної безпеки держави, а не безпо­середньо на стан соціально-правового захисту військо­вослужбовців та членів їх сімей. Це викликає нарікання зі сторони військовослужбовців, які чекають від держави справедливої оцінки їхньої служби та до­по­моги у вирі­шенні проблем, пов’язаних з нею.

На наш погляд, держава повинна дати їм зрозу­міти, що вона опікується і конкретним солдатом, його рід­ними. Думається, що це можна зробити, запрова­дивши Службу правового (юридичного захисту) війсь­ковослуж­бовців (військову адвокатуру), яку було б до­цільним створити в структурі Генерального військового інспек­тора при Президентові України або при Кабінеті Мініст­рів України.

Основними завданнями цієї служби повинні стати: надання військовослужбовцям безоплатних консульта­цій і роз’яснень з юридичних питань, усних і письмових до­відок щодо законодавства, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, здійснення в їхніх інтересах представництва в суді, інших державних орга­нах, перед громадянами та юридичними особами, вико­нання обов’язків відповідно до Кримінально-про­цесуаль­ного та Цивільно-процесуального законодав­ства.

Розраховуємо на Вашу підтримку цієї пропозиції і готові до співпраці по її реалізації.

Організація солдатських матерів України уже має досвід та певні напрацювання щодо організації надання правової допомоги військовослужбовцям.

З повагою, Голова ОСМУ В.Артамонова

 Поділитися