ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ МІЖНАРОДНОГО СЕМІНАРУ «ПРОБЛЕМИ НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ПРИ-ЗОВНИКАМ, СОЛДАТАМ А ТАКОЖ ОСОБАМ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ЧЕРЕЗ ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ АРМІЙ-СЬКОЇ СЛУЖБИ»

Учасники міжнародного семінару, заслухавши до­повіді по питанням семінару,  погодились на тому, що:

 — чинне законодавство України з військових пи­тань в багатьох своїх положеннях суперечить Конститу­ції Ук­раїни, нормам міжнародного права і тому є без­переч­но перешкодою на шляху реалізації конституцій­ного права людини і громадянина на захист своїх прав і сво­бод, будь-якими, незабороненими законом засо­бами;

 — щорічне необгрунтоване дострокове звільнення з лав ЗС України 4000-5000 молодих солдат, які при при­зові до лав Збройних Сил мали 3-4 ступінь обме­женості, наносить величезні матеріальні збитки дер­жаві, шкоду здоров’ю цих юнаків і викликає, для них, не перед­бачу­вані віддалені наслідки військової служби, формує вкрай нега­тивну громадську думку щодо умов проходження військової служби;

 — відсутність принципових змін у затверджених уже Статутах Збройних Сил країни та у проекті нової ре­дак­ції Закону «Про Загальний військовий обов’язок і проход­ження військової служби» щодо призову, комп­лек­тування Збройних Сил і як результат цього — прохо­дження військової служби тільки 6 % призовного кон­тингенту, викликає у юнаків, які проходять службу, комп­лекс людини «другого сорту»;

 — не спрогнозовані віддалені наслідки військової служби, їх зростання, несвоєчасна сплата, тяганина з пе­рерахуванням та отриманням страхових сум, які нія­ким чином не співвідносяться з таким ж сумами співро­бітників МВС і СБУ, не говорячи про міжнародні норми, самим негативним чином впливають на батьків, рідних і близь­ких військовослужбовців, які під впливом цього формують негативну громадську думку щодо армії;

 — проблеми надання правової допомоги призов­ни­кам, військовослужбовцям строкової служби та осо­бам, які постраждали через віддалені наслідки військо­вої служби мають важливе теоретичне і практичне зна­чення, як для забезпечення дотримання конституційних прав громадян, так і для підтримання у військових час­тинах статутного порядку і потребують принципово но­вих підходів до їх вирішення;

Беручи до уваги «Основні принципи, що стосу­ють­ся ролі юристів», які були прийняті 8-м Конгресом 00Н по попередженню злочинності та поводженню з право­по­рушниками, що відбувся в 1990 році і які зок­рема виз­начають, що:

 — уряди забезпечують виділення достатніх фінан­со­вих та інших засобів для надання юридичних пос­луг бід­ним, іншим особам, які знаходяться в неблагополуч­ному становищі;

 — уряди та професійні асоціації юристів сприяють здійсненню програм по інформуванню людей про їх права та обов’язки у відповідності з законом і про важ­ливу роль юристів у захисті їх основних свобод;

 — у всіх випадках, коли цього вимагають інтереси правосуддя, кожна така людина, яка не має юриста, має право на допомогу юриста, досвід і компетенція якого відповідає характеру правопорушення, призначе­ного з метою надання йому ефективної юридичної до­помоги безоплатно.

З метою приведення чинного законодавства Украї­ни з військових питань у відповідність до норм Конститу­ції України та реалізації конституційного права на безоп­латну правову допомогу призовниками і військо­вослуж­бовцями строкової служби та особами, які страждають через віддалені наслідки військової служби, учасники семінару пропонують:

1. Розробити Кодекс законів про військову службу. З цією метою невідкладно Указом Президента України створити комісію по його розробці, до роботи у складі якої залучити фахівців різних напрямків, як вій­сь­кових так і цивільних, представників громадських органі­зацій.

2.  Пріоритетною задачею реформування Зброй­них Сил вважати не структурну перебудову війська, як таку, а структурну перебудову в основу якої по­винна бути покладена гуманізація людських відно­син між усіма категоріями військовослужбовців.

3. Переглянути Положення про підготовку і про­ве-дення призову громадян України, яке введене в дію на-казом Міністра оборони, і у зв’язку з тим, що його норми обов’язкові для виконання представниками усіх органів влади, затвердити нове Положення Постановою Кабінету Міністрів України, включивши до нього обов’язки посадових осіб по конкретному вирішенню проблем призовників, які можуть негативно відбива­тися на проходженні ними служби.

4. Ввести до складу призовних комісій незалеж­ного юриста, який представляв би юридичне об’єднання або орган місцевого самоврядування, на якого покласти обов’язки по контролю за дотриманням законності при здійсненні призову громадян на стро­кову службу та на­дання правової допомоги призовни­кам у вирішенні їхніх правових питань.

5. Запровадити у Збройних Силах інститут юридичного захисту прав військовослужбовців (військової адвокатури). Для цього створити в струк­турі Генерального військового інспектора при Президен­тові України або при Кабінеті Міністрів Украї­ни Службу юридичного захисту (військову адвока­туру) з відпо­відними територіальними підрозділами, без їх підпоряд­кування командирам частин (начальникам гарнізонів) і яка займалася б наданням правової допомоги військо­вослужбовцям та особам, які страждають через відда­лені наслідки військової служ­би.

6. Беручи до уваги ту обставину, що на теперішній час у Збройних Силах України недостатньо розвинута система психологічного супроводу проходження війсь­кової служби військовослужбовцями строкової служби, потрібно розпочати роботу по організації такого супро­воду, для чого необхідно започаткувати підготовку фа­хів­ців-медиків з питань психології та психіатрії.

7. В законодавчому порядку надати право військо­вослужбовцям запасу (у відставці), які постраждали внас­лідок проходження строкової служби, отримувати медичну допомогу у військових шпиталях.