ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ МІЖНАРОДНОГО СЕМІНАРУ «ПРОБЛЕМИ НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ПРИ-ЗОВНИКАМ, СОЛДАТАМ А ТАКОЖ ОСОБАМ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ЧЕРЕЗ ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ АРМІЙ-СЬКОЇ СЛУЖБИ»
Учасники міжнародного семінару, заслухавши доповіді по питанням семінару, погодились на тому, що:
— чинне законодавство України з військових питань в багатьох своїх положеннях суперечить Конституції України, нормам міжнародного права і тому є безперечно перешкодою на шляху реалізації конституційного права людини і громадянина на захист своїх прав і свобод, будь-якими, незабороненими законом засобами;
— щорічне необгрунтоване дострокове звільнення з лав ЗС України 4000-5000 молодих солдат, які при призові до лав Збройних Сил мали 3-4 ступінь обмеженості, наносить величезні матеріальні збитки державі, шкоду здоровю цих юнаків і викликає, для них, не передбачувані віддалені наслідки військової служби, формує вкрай негативну громадську думку щодо умов проходження військової служби;
— відсутність принципових змін у затверджених уже Статутах Збройних Сил країни та у проекті нової редакції Закону «Про Загальний військовий обовязок і проходження військової служби» щодо призову, комплектування Збройних Сил і як результат цього — проходження військової служби тільки 6 % призовного контингенту, викликає у юнаків, які проходять службу, комплекс людини «другого сорту»;
— не спрогнозовані віддалені наслідки військової служби, їх зростання, несвоєчасна сплата, тяганина з перерахуванням та отриманням страхових сум, які ніяким чином не співвідносяться з таким ж сумами співробітників МВС і СБУ, не говорячи про міжнародні норми, самим негативним чином впливають на батьків, рідних і близьких військовослужбовців, які під впливом цього формують негативну громадську думку щодо армії;
— проблеми надання правової допомоги призовникам, військовослужбовцям строкової служби та особам, які постраждали через віддалені наслідки військової служби мають важливе теоретичне і практичне значення, як для забезпечення дотримання конституційних прав громадян, так і для підтримання у військових частинах статутного порядку і потребують принципово нових підходів до їх вирішення;
Беручи до уваги «Основні принципи, що стосуються ролі юристів», які були прийняті 8-м Конгресом 00Н по попередженню злочинності та поводженню з правопорушниками, що відбувся в 1990 році і які зокрема визначають, що:
— уряди забезпечують виділення достатніх фінансових та інших засобів для надання юридичних послуг бідним, іншим особам, які знаходяться в неблагополучному становищі;
— уряди та професійні асоціації юристів сприяють здійсненню програм по інформуванню людей про їх права та обовязки у відповідності з законом і про важливу роль юристів у захисті їх основних свобод;
— у всіх випадках, коли цього вимагають інтереси правосуддя, кожна така людина, яка не має юриста, має право на допомогу юриста, досвід і компетенція якого відповідає характеру правопорушення, призначеного з метою надання йому ефективної юридичної допомоги безоплатно.
З метою приведення чинного законодавства України з військових питань у відповідність до норм Конституції України та реалізації конституційного права на безоплатну правову допомогу призовниками і військовослужбовцями строкової служби та особами, які страждають через віддалені наслідки військової служби, учасники семінару пропонують:
1. Розробити Кодекс законів про військову службу. З цією метою невідкладно Указом Президента України створити комісію по його розробці, до роботи у складі якої залучити фахівців різних напрямків, як військових так і цивільних, представників громадських організацій.
2. Пріоритетною задачею реформування Збройних Сил вважати не структурну перебудову війська, як таку, а структурну перебудову в основу якої повинна бути покладена гуманізація людських відносин між усіма категоріями військовослужбовців.
3. Переглянути Положення про підготовку і прове-дення призову громадян України, яке введене в дію на-казом Міністра оборони, і у звязку з тим, що його норми обовязкові для виконання представниками усіх органів влади, затвердити нове Положення Постановою Кабінету Міністрів України, включивши до нього обовязки посадових осіб по конкретному вирішенню проблем призовників, які можуть негативно відбиватися на проходженні ними служби.
4. Ввести до складу призовних комісій незалежного юриста, який представляв би юридичне обєднання або орган місцевого самоврядування, на якого покласти обовязки по контролю за дотриманням законності при здійсненні призову громадян на строкову службу та надання правової допомоги призовникам у вирішенні їхніх правових питань.
5. Запровадити у Збройних Силах інститут юридичного захисту прав військовослужбовців (військової адвокатури). Для цього створити в структурі Генерального військового інспектора при Президентові України або при Кабінеті Міністрів України Службу юридичного захисту (військову адвокатуру) з відповідними територіальними підрозділами, без їх підпорядкування командирам частин (начальникам гарнізонів) і яка займалася б наданням правової допомоги військовослужбовцям та особам, які страждають через віддалені наслідки військової служби.
6. Беручи до уваги ту обставину, що на теперішній час у Збройних Силах України недостатньо розвинута система психологічного супроводу проходження військової служби військовослужбовцями строкової служби, потрібно розпочати роботу по організації такого супроводу, для чого необхідно започаткувати підготовку фахівців-медиків з питань психології та психіатрії.
7. В законодавчому порядку надати право військовослужбовцям запасу (у відставці), які постраждали внаслідок проходження строкової служби, отримувати медичну допомогу у військових шпиталях.