MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

СВАВІЛЛЯ В УБОЗІ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО САМОСУДУ НАД МІЛІЦІОНЕРАМИ

29.12.1999    джерело: Газета «Факти», м.Черкаси
В.Брунь, м.Черкаси
10 травня цього року в обстановці суперсекретності керівництво Черкаського СІЗО вивезло з ареш-тантської палати в III міськлікарні в морг тіло закато-ваного Сергія Остапенка. На побаченнях арештант розповів, що його нещадно катували, застосувавши методику мордуваннь, яка називається «пам’ятник»: під-вішеного за руки його годинами тримали без опори. Це привело до припинення кровообігу в руках і вони почали відмирати з повною дістрофією. Від побоїв заарештований Остапенко помер.

Повідомляємо подробиці цієї та інших загадкових подій навколо УБОЗу.

Мати покійного арештанта розповіла, що вона не впізнала свого сина в СІЗО, бо в нього були пара-лізовані руки і працівники МВС годували його з ложки.

А у матері, навіть, не приймали ліки, коли син по- мирав у тюремній камері при III міськлікарні, бо конвой був неприступний і гнав її від сина, який помирав.

Помирав Сергій Остапенко страшною смертю і за 1,5 місяця арешту атлет, маса якого була 80 кг, перетворився на живий скелет вагою 40 кг, бо практично не їв у СІЗО: через скалічені в УБОЗІ від катувань руки був у стані депресії від розуміння неминучої смерті.

Загадкові випадки в УБОЗІ стали системою. Не так давно з вікна УБОЗу чомусь випав затриманий, який розбився на смерть. Таємниче зникла зі своїм сином мешканка м.Черкаси Любов Даньшева, яку керівники УБОЗу не захистили від рекетирів, і вона поскаржилась на убозівців в Черкаське УСБУ з проханням допомоги.

Після загадкового затримання в УБОЗІ та подальшого арешту мало не загинув за гратами голова Тальнівської держадміністрації Гавага, якому УБОЗом інкриміновано фантастичні звинувачення в організації вбивства на замовлення. Зник уманець Дерипана, котрого заарештував УБОЗ. •

Досі на загадкову хворобу хворіє працівник Черкаського міськвиконкому Володимир Голуб, котрого таємно утримували в Золотоніському КПЗ, а через 7 місяців арешту було виправдано Черкаським облсудом і звільнено.

Цими днями з кабінету УБОЗу в реанімацію відправлено черкасця Комарова, де він перебуває в критичному стані, хоча в УБОЗ його було доставлено живим-здоровим.

Після «запрошення» в УБОЗ потрапив в нейрохірургію черкаський приватний підприємець Володи- мир Кравченко, хоча в УБОЗ його також «запросили» живим і здоровим.

Варто нагадати, що працівники Черкаського УБОЗу набили зуби чигиринському райпрокурору, і ця обставина покрита таємницею, про яку категорично відмовляються розповідати в міліції та прокуратурі. Чим закінчиться історія з катуванням Сергія Остапенка, що призвело до смерті, побачимо з часом, але згадуються численні незаконні арешти, за які ніхто в УБОЗІ не відповів, не говорячи вже про інші випадки свавілля, які стали нормою для працівників МВС України.

Саме це випливає з приїзду в Черкаси бригади генералів МВС, які констатували, що повідомлення в пресі про катування затриманих — брехливі вигадки журналістів і не більше!

Тому самосуд над костоломами із черкаської міліції прогнозувався незаперечно, і є серйозні дані, що міліція не намагається розшукати і вбивців опера УГРО, котрого забили влітку 1995 року за мордування безневинного черкасця.

Аналогічні підозри самосуду над опером УГРО, якого недавно підрізали невідомі. Він випадково залишився живим.

…Мати С.Остапенка абсолютно переконана, що арешт її сина був надуманим з метою приховати страшні травми, які йому заподіяли в УБОЗі під час катувань, бо в СІЗО рани мали загоїтися, і його було б звільнено після одужання.

Заарештованого можна було б врятувати, але для цього йому потрібно було ампутувати обидві руки, в яких розвивався гангренозний процес від катувань в черкаському УБОЗі.

Тому вирішили проблему дуже просто: як безрукий арештант має бути ганьбою для черкаської міліції (а особливо прокуратури і УБОЗу), то нехай він краще помре і буде списаний на смерть від загадкового діагнозу, в якому мало що зрозуміє пересічний громадянин. То хто ж буде наступним покійником у лабетах міліції?

Смерть заарештованого Остапенка прокоментував на прохання нашої газети начальник спецчастини СІЗО підполковник Синельніков.

— Дійсно, за ґратами загинув арештований С. В. Остапенко, але до його смерті ми не маємо ніякого від-ношення. У СІЗО не катують, адже ми не слідчий орган.

На скарги С. В. Остапенка та його батьків у СІЗО відреагували в межах закону, але звільнити його на волю ми не мали права, бо це право слідчого, прокурора чи суду.

Зараз з’ясовується, чому в медичних документах вказано, що в тюремну палату Черкаського СІЗО при III черкаській міськлікарні він значиться як доставлений із... дому, а не з СІЗО і чому в медичних документах численні підробки, котрі виправлялися вже при видачі по смертних довідок для похорон.

Тож, угледівши синці на руках С. В. Остапенка, ми негайно викликали «швидку допомогу», але медики відмовилися від госпіталізації, поставивши діагноз — алергія (?).

Лише наступна «швидка допомога» відвезла С. В. Остапенка в лікарню, та було пізно: він помер від зараження крові з проявом ниркової недостатності.

Хто в цьому винен — покаже слідство, але зрозуміло одне: керівництво СІЗО зробило все можливе, щоб урятувати С. В. Остапенка.

 Поділитися