MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Закон України "Про інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб України" (проект).

04.09.2000   
Сергій Головатий
Цей Закон визначає умови та порядок забезпечення інформаційної відкритості в питаннях діяльності органів державної влади та вищих посадових осіб України.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії цього Закону


Цей Закон поширюється на відносини, пов’язані з наданням органами державної влади відомостей про себе та свою діяльність громадянам України та юридичним особам. Цим Законом також регулюються питання щодо обов’язкового оприлюднення інформації про органи державної влади та про вищих посадових осіб України.

Дія цього Закону не поширюється на випадки надання органом державної влади, державним підприємством, установою чи організацією інформації іншому органу державної влади, державному підприємству, установі чи організації, а також на випадки надання посадовим особам органів державної влади інформації, необхідної для виконання ними своїх посадових обов’язків.

Стаття 2. Органи та посадові особи, на яких поширюється дія цього Закону


Органами державної влади, на які поширюється дія цього Закону, є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний, Верховний, Вищий Арбітражний суди України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Центральна виборча комісія України, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, міністерства, відомства, інші центральні органи виконавчої влади, а також Рада національної безпеки і оборони України, Адміністрація Президента та інші координаційні та консультативні органи при Президентові України.

Під вищими посадовими особами України, на яких поширюється дія цього Закону, є Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники. Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, Голова Служби безпеки України, Голова Центральної виборчої комісії України, Голова Національного банку України, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного майна України, керівники інших центральних органів виконавчої влади, Голова, заступники Голови та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України та його заступники. Голова Вищого арбітражного суду України та його заступники. Генеральний прокурор України та його заступники.

Стаття 3. Поняття інформаційної відкритості


Інформаційна відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб України полягає в створенні для громадян та юридичних осіб України можливості вільно отримувати інформацію про ці органи та їхніх посадових осіб в обсягах та в порядку, встановлених цим Законом.

Органи державної влади та вищі посадові особи України, зазначені у статті 2 цього Закону, зобов’язані згідно з вимогами цього Закону забезпечити оприлюднення інформації про себе та свою діяльність.

Стаття 4. Гарантії інформаційної відкритості


Кожен громадянин та кожна юридична особа України може звернутись до відповідних державних органів України з проханням про надання передбаченої цим Законом інформації і вільно отримати цю інформацію на сплатній основі.

Відмова в наданні інформації допускається лише у випадках, спеціально передбачених цим Законом.

Інформація, що оприлюднюється, повинна бути повною, правдивою, точною та реально відображати запитувані факти станом на відповідну дату або за відповідний період часу.

Надання інформації про органи державної влади та вищих посадових осіб України здійснюється на засадах неприбутковості.

Стаття 5. Способи забезпечення інформаційної відкритості


Інформаційна відкритість забезпечується через оприлюднення інформації про органи державної влади та вищих посадових осіб України, включаючи інформацію про їхню діяльність.

Способами оприлюднення інформації про органи державної влади та вищих посадових осіб України є:

– опублікування інформації в пресі;

– повідомлення інформації по радіо та телебаченню;

– видання інформаційних бюлетенів;

– створення спеціальних інформаційних систем, що містять відповідну інформацію, та забезпечення доступу до них;

– надання на сплатній основі громадянам та юридичним особам довідок з відповідною інформацією.

Стаття 6. Обмеження щодо відомостей, які можуть бути оприлюднені


Не підлягають оприлюдненню, окрім випадків, визначених цим Законом, відомості, що становлять державну, комерційну, банківську та іншу таємницю, яка охороняється законом.

Не підлягають оприлюдненню відомості, поширення яких може зашкодити безпеці особи чи нормальній діяльності органу державної влади, а також відомості, що можуть бути використані для вчинення злочинів. Перелік таких відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не підлягають задоволенню прохання громадян та юридичних осіб про надання інформації, яка потребує спеціальної аналітичної обробки (порівняльні довідки, таблиці, довідки про процентне співвідношення тощо), за винятком випадків, коли така інформація про відповідний орган державної влади публікувалась у пресі або в щорічних інформаційних бюлетенях.

РОЗДІЛ II. ОПРИЛЮДНЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

Стаття 7. Обсяг та характер відомостей, що підлягають оприлюдненню


Оприлюдненню підлягають відомості про діяльність органів державної влади, закріплене за ними майно, їхнє матеріально-технічне забезпечення та фінансування, загальну структуру та чисельність працівників, розмір оплати їхньої праці, їхнє соціально-побутове та медичне обслуговування та будь-які інші відомості про ці органи, окрім зазначених у статті 6 цього Закону.

Стаття 8. Відомості, що піддягають опублікуванню в пресі


Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України, Генеральна прокуратура України, Фонд державного майна України, Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна податкова адміністрація України щоквартально публікують в пресі інформаційні повідомлення про свою діяльність.

Інформаційне повідомлення за відповідний квартал публікується не пізніше 15 числа першого місяця наступного кварталу.

Кабінет Міністрів, інші центральні органи виконавчої влади та Фонд державного майна публікують інформаційні повідомлення в газеті "Урядовий кур’єр", інші органи державної влади, зазначені у частині 1 цієї статті, – в газеті "Голос України".

Інформаційне повідомлення має включати відомості про:

– кількість проведених засідань (для колегіальних органів);

– кількість розглянутих питань (справ);

– для органів, в системі яких провадиться досудове слідство чи дізнання – загальна кількість розслідуваних та закінчених розслідуванням кримінальних справ;

– кількість прийнятих рішень, у тому числі кількість прийнятих нормативно-правових актів;

– короткий опис найважливіших вирішених питань та/або найважливіших нормативно-правових актів, ухвалених органом державної влади.

Інформаційне повідомлення може містити також і інші відомості, визначені відповідним органом державної влади.

Стаття 9. Отримання відомостей про органи державної влади


Кожен громадянин чи юридична особа України може отримати за плату відомості про органи державної влади.

Надання інформації здійснюється відповідним органом державної влади за письмовою заявою громадянина чи юридичної особи.

Стаття 10. Обсяг відомостей про органи державної влади, що надаються громадянину чи юридичній особі


На сплатній основі надається будь-яка запитувана інформація, що підлягає оприлюдненню, включаючи відомості, що були оприлюднені через телебачення та радіо, опубліковані в пресі або у відповідних щорічних виданнях.

Стаття 11. Служби та підрозділи, що надають відомості про органи державної влади


Відомості про Верховну Раду України надаються відповідною службою апарату Верховної Ради, яка визначається Головою Верховної Ради України.

Відомості про Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади та їхню діяльність надаються спеціальною службою, яка створюється у складі Державного комітету статистики України. Положення про цю службу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відомості про інші органи, зазначені у частині першій статті 2 цього Закону, надаються відповідними службами чи підрозділами апаратів цих органів, що визначаються їхніми керівниками.

Керівники органів державної влади в межах штатної чисельності можуть створювати спеціальні служби чи підрозділи для надання інформації громадянам та юридичним особам або покласти обов’язок по наданню такої інформації на існуючі в апараті цих органів підрозділи чи служби.

Стаття 12. Організація роботи з метою надання відомостей про органи державної влади


З метою належної організації роботи по наданню відомостей про органи державної влади керівники цих органів забезпечують своєчасне отримання службами чи підрозділами, які здійснюють надання відомостей, всієї фактичної інформації, що міститься у звітних матеріалах, які стосуються поточного стану та роботи як органу державної влади в цілому, так і окремих його підрозділів. Керівники органів державної влади також забезпечують оперативне надання для цих служб чи підрозділів необхідної інформації іншими службами та підрозділами відповідних державних органів.

Служби та підрозділи, що надають інформацію про органи державної влади, забезпечуються інформацією, що міститься у щорічних інформаційних бюлетенях, та в обов’язковому порядку забезпечуються доступом до державної інформаційної системи, що містить інформацію про органи державної влади.

При роботі з заявами громадян та юридичних осіб служби та підрозділи, що здійснюють надання інформації про органи державної влади, зобов’язані дотримуватись правил діловодства та вимог Закону "Про звернення громадян".

Стаття 13. Форма надання відомостей про органи державної влади


Відомості про органи державної влади надаються у формі довідок за підписом керівника служби чи підрозділу, яким надана довідка.

Стаття 14. Строк підготовки інформації про органи державної влади


Інформація про органи державної влади має бути підготовлена протягом 3 робочих днів після отримання заяви.

У випадках, коли підготовка інформації, про яку просить заявник, потребує виконання значного обсягу роботи, строк підготовки може бути продовжений до 15 днів. У разі продовження строку відповідна служба чи підрозділ обов’язково повідомляє про це заявника.

Стаття 15. Відмова у наданні інформації про органи державної влади


У наданні інформації про органи державної влади може бути відмовлено, якщо:

1) запитувана інформація не підлягає оприлюдненню;

2) надання запитуваної інформації здійснюється іншим органом державної влади;

3) запитувана інформація потребує спеціальної аналітичної обробки;

4) не внесено плати за отримання запитуваної інформації.

У разі відмови у наданні інформації відповідна служба чи підрозділ письмово повідомляють про це заявника із зазначенням підстав відмови.

У випадках, коли надання запитуваної інформації відноситься до компетенції іншого органу державної влади, заявнику повідомляється, до якого саме органу він має звернутись.

Відмова у наданні запитуваної інформації може бути оскаржена керівникові органу державної влади або у встановленому законом порядку до суду.

Стаття 16. Розмір плати за надання відомостей про органи державної влади


Розмір плати за надання інформації про органи державної влади залежить від обсягу наданої інформації і не повинен перевищувати витрат на організацію роботи, оформлення та видачу довідок.

Розмір оплати за надання інформації про органи державної влади визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Податковими законами України встановлюються правила щодо звільнення від обкладення податками сум платежів, які здійснюються за надання інформації про органи державної влади, а також за користування послугами державної інформаційної системи, що містить інформацію про органи державної влади.

Стаття 17. Порядок внесення плати за надання відомостей про органи державної влади


Розмір оплати за надання громадянину чи юридичній особі конкретної інформації за поданою заявою визначається службою чи підрозділом органу державної влади після підготовки довідки, що містить запитувані відомості. Заявник повідомляється про розмір оплати, яку необхідно внести для отримання інформації.

Видача довідки з відомостями про органи державної влади здійснюється не пізніш як на третій день після внесення заявником плати за отримання інформації.

Грошова сума, яка є платою за надання інформації, сплачується на бюджетний рахунок органу державної влади, який надає інформацію. Використання отриманих таким чином коштів для формування позабюджетних фондів забороняється.

Стаття 18. Створення та функціонування державної інформаційної системи, що містить інформацію про органи державної влади


Держава створює та забезпечує функціонування єдиної державної інформаційної системи про органи державної влади.

Державна інформаційна система про органи державної влади функціонує при Державному комітеті статистики України.

Інформація про кожен орган державної влади розміщується в окремому розділі інформаційної системи.

Органи державної влади безоплатно надають необхідну інформацію для включення її в державну інформаційну систему. Кожен державний орган забезпечує щоквартальне поповнення та актуалізацію інформації про себе та свою діяльність у державній інформаційній системі.

Стаття 19. Умови доступу до державної інформаційної системи, що містить інформацію про органи державної влади


Громадянам та юридичним особам забезпечується вільний доступ до державної інформаційної системи, що містить інформацію про органи державної влади, за умови внесення плати у встановленому розмірі.

Розмір та порядок внесення плати за користування даними державної інформаційної системи, що містить інформацію про органи державної влади, визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на безоплатний доступ до державної інформаційної системи мають усі служби чи підрозділи органів державної влади, на які покладається надання інформації про відповідні органи громадянам чи юридичним особам.

Стаття 20. Видання інформаційних бюлетенів про органи державної влади


Органи державної влади щорічно видають бюлетені з інформацією про себе та про свою діяльність протягом відповідного календарного року.

Кожен орган державної влади, що не є центральним органом виконавчої влади, щорічно видає окремий інформаційний бюлетень.

Конституційний, Верховний та Вищий арбітражний суди можуть замість окремих бюлетенів видавати спільну щорічну інформаційну збірку.

Кабінет Міністрів, а також Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Державна податкова адміністрація, Державний митний комітет України видають окремі інформаційні бюлетені.

Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, за винятком зазначених у частині четвертій цієї статті, видають спільну щорічну інформаційну збірку. Видання цієї збірки готує та здійснює Державний комітет статистики України. Порядок підготовки відомостей для видання спільної щорічної збірки про центральні органи державної виконавчої влади визначається Кабінетом Міністрів України.

Інформаційний бюлетень (збірка), що містить відомості за відповідний календарний рік, має бути виданий на пізніше 1 травня наступного року.

Видання інформаційного бюлетеня (збірки) може здійснюватись видавництвом, що діє при відповідному органі державної влади, або іншими видавництвами за вибором відповідного органу державної влади.

Тираж інформаційного бюлетеня (збірки) визначається органом державної влади з врахуванням можливого попиту на це видання, але не може бути меншим від 1 000 примірників.

Видання інформаційного бюлетеня (збірки) здійснюється за кошти, отримані відповідним органом державної влади від надання платних інформаційних послуг.

Примірник кожного інформаційного бюлетеня (збірки) обов’язково надсилається до Центральної наукової бібліотеки, Парламентської бібліотеки та до усіх бібліотек України, які мають статус всеукраїнських, республіканських, Автономної Республіки Крим, обласних чи міських міст Києва та Севастополя.

Стаття 21. Зміст інформаційного бюлетеня про орган державної влади


В інформаційному бюлетені про орган державної влади обов’язково наводяться відомості про:

1) місцезнаходження органу державної влади;

2) основні функції органу державної влади;

3) розмір бюджетного фінансування органу державної влади на відповідний рік, розмір фактичного фінансування за цей рік;

4) наявність позабюджетних фондів, джерела формування кожного позабюджетного фонду та його розмір, розмір витрат із кожного позабюджетного фонду із зазначенням мети цих витрат;

5) для бюлетеня, що видається Кабінетом Міністрів України, – розмір резервного фонду та повна інформація про всі витрати з цього фонду та про мету кожної витрати;

6) структуру державного органу, включаючи структуру його апарату, штатну та фактичну чисельність працівників, з окремим зазначенням штатної та фактичної чисельності суддів чи працівників, які займають виборні посади;

7) розмір оплати праці в цілому по органу, розміри щомісячної оплати праці по окремих посадах, загальний розмір преміальних виплат та матеріальної допомоги;

8) кількість та загальну площу адміністративних будинків, кількість та загальну площу інших споруд та приміщень;

9) кількість закріплених за органом транспортних засобів, з окремим зазначенням:

а) загальної кількості автотранспортних засобів, у тому числі легкових автомобілів;

б) загальної кількості легкових автомобілів іноземного виробництва, за винятком автомобілів, випущених в країнах СНД;

в) кількості персональних легкових автомобілів;

г) кількості повітряних, морських та річкових суден;

д) кількості інших транспортних засобів із зазначенням їх виду;

10) засоби телефонного зв’язку та їх використання, у тому числі:

а) кількість номерів звичайного телефонного зв’язку;

б) кількість номерів спеціального телефонного зв’язку;

в) кількість номерів мобільного телефонного зв’язку;

г) загальний час телефонних розмов, в тому числі окремо час міжміських та міжнародних розмов;

д) загальну суму, сплачену (нараховану) за телефонні розмови;

11) відомчі медичні заклади;

12) відомчі санаторії, із зазначенням назви та місцезнаходження кожного з них;

13) відомчі пансіонати, дачі, будинки та бази відпочинку, із зазначенням назви, виду та місцезнаходження кожного закладу;

14) відомчі підсобні господарства чи інші підприємства, установи зі статусом юридичної особи, що здійснюють обслуговування органу державної влади, із зазначенням назви, основних функцій, місцезнаходження кожного підприємства та суми бюджетних витрат на його утримання;

15) діяльність органів державної влади протягом календарного року, а саме:

а) кількість проведених засідань (для колегіальних органів);

б) кількість розглянутих питань (справ);

в) для органів, в системі яких провадиться досудове слідство чи дізнання – загальна кількість розслідуваних та закінчених розслідуванням кримінальних справ;

г) кількість прийнятих рішень, у тому числі кількість прийнятих нормативно-правових актів;

д) короткий опис не менш як 5 найважливіших вирішених питань та/або не менш як 5 найважливіших нормативно-правових актів, ухвалених органом державної влади;

е) кількість службових відряджень, в тому числі закордонних;

є) загальний розмір витрат на службові відрядження, в тому числі закордонні.

У спільних інформаційних збірках, що видаються відповідно до статті 20 цього Закону, відомості, зазначені у частині 1 цієї статті, наводяться окремо для кожного державного органу.

Інформаційний бюлетень (збірка) може містити також і інші відомості, визначені відповідним органом державної влади.

РОЗДІЛ III. ОПРИЛЮДНЕННЯ

ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИЩИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ УКРАЇНИ

Стаття 22. Оприлюднення біографічних відомостей про вищих посадових осіб


У разі призначення чи обрання особи на посаду, зазначену у частині 2 статті 2 цього Закону, провадиться оприлюднення біографічних відомостей про цю особу.

Оприлюднення біографічних відомостей провадиться шляхом публікації цих відомостей в пресі, повідомлення їх по радіо та телебаченню.

Оприлюднення біографічних відомостей забезпечується державним органом, який обирає (призначає) відповідну посадову особу, а у випадках, колії відповідна посадова особа обирається населенням України – Центральною виборчою комісією України.

Порядок оприлюднення біографічних відомостей про кандидатів на виборні посади визначається законодавством про вибори.

Стаття 23. Обсяг біографічних відомостей про вищих посадових осіб, що підлягають оприлюдненню


До біографічних відомостей про вищих посадових осіб, що підлягають оприлюдненню, відносяться відомості про:

– рік і місце народження;

– освіту;

– попередню трудову діяльність із зазначенням займаних посад до моменту обрання (призначення);

– партійність, включаючи відомості про перебування у політичних партіях протягом останніх 20 років до обрання (призначення) на посаду;

– наукові ступені та звання;

– державні нагороди, почесні звання та відзнаки;

– сімейний стан;

– місце проживання до обрання (призначення) на посаду;

– факти засудження за вчинення злочинів, а у разі їх наявності – про дату засудження, статтю (статті) закону, за якою засуджено особу, вид та розмір призначеного покарання.

Стаття 24. Обов’язкове декларування вищими посадовими особами свого майна і доходів


Вищі посадові особи України щорічно подають до Державної податкової адміністрації України декларації про своє майно та доходи, а також про майно та доходи членів своєї сім’ї (далі – декларація про майно та доходи).

Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у частині 2 статті 2 цього Закону, подає декларацію про майно та доходи органу або посадовій особі, які здійснюють обрання чи призначення на відповідну посаду.

Стаття 25. Відомості, що відображаються у декларації про майно та доходи


У декларації про майно та доходи відображаються відомості про отримані доходи, нерухоме майно, цінні папери, права власника (співвласника) щодо підприємств та інших юридичних осіб, вклади у банках, в тому числі іноземних, зобов’язання фінансового характеру та інші визначені законодавством відомості.

Форма декларації про майно та доходи встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому обсяг відомостей про майно та доходи як вищої посадової особи, так і кожного члена її сім’ї не може бути меншим від обсягу відомостей, встановленого для декларування державним службовцем І категорії.

Стаття 26. Строк подання декларації


Декларація про майно та доходи за відповідний календарний рік подається до 1 квітня наступного року.

Стаття 27. Опублікування відомостей про майно та доходи вищих посадових осіб


Відомості про майно та доходи Президента України та вищих посадових осіб органів державної виконавчої влади підлягають опублікуванню в газеті "Урядовий кур’єр", а декларації інших вищих посадових осіб – у газеті "Голос України".

Відомості про майно та доходи публікуються на основі наданої Державною податковою адміністрацією України інформації про майно та доходи у двотижневий строк з моменту її отримання відповідним друкованим засобом масової інформації.

Державна податкова адміністрація України надає газетам "Голос України" та "Урядовий кур’єр" відомості про майно та доходи вищих посадових осіб для опублікування не пізніше 7 днів після їх отримання.

Для опублікування надаються усі відомості, що містяться у декларації про майно та доходи, за винятком відомостей про місце проживання, ідентифікаційний номер, місце знаходження об’єктів нерухомості, номери домашніх та службових телефонів.

Стаття 28. Контроль за поданням декларацій про майно та доходи вищих посадових осіб


Контроль за своєчасністю подання декларацій про майно та доходи, а також за достовірністю наведених в них відомостей покладається на Державну податкову адміністрацію України.

Стаття 29. Заходи, що вживаються у разі неподання декларації про майно та доходи та в разі подання у декларації недостовірних відомостей


У разі неподання вищою посадовою особою України декларації про майно та доходи Державна податкова адміністрація України у тижневий строк зобов’язана направити їй письмове нагадування про необхідність подання декларації. У разі неподання декларації до 1 травня поточного року Державна податкова адміністрація України замість декларації надає для публікації у відповідному друкованому засобі масової інформації текст письмового нагадування, направленого на адресу відповідної вищої посадової особи.

У разі виявлення недостовірних відомостей у декларації про майно та доходи Державна податкова адміністрація України надає для опублікування відповідному друкованому засобу масової інформації повідомлення про виявлення у поданій декларації недостовірних відомостей. Повідомлення надається після застосування до вищої посадової особи заходів дисциплінарного впливу чи адміністративного стягнення за повідомлення у декларації недостовірних відомостей. Опублікування зазначеного повідомлення здійснюється у тижневий строк з дня його отримання.

Стаття 30. Доступ до декларацій про майно та доходи вищих посадових осіб України


Право на ознайомлення з деклараціями про майно та доходи, отримання їх копій мають:

– вища посадова особа, що подала декларацію;

– працівники Державної податкової адміністрації України, які здійснюють перевірку достовірності наданої у деклараціях інформації та готують інформацію про майно та доходи вищих посадових осіб для її наступного опублікування;

– суд, прокурор, слідчий, орган дізнання – якщо таке ознайомлення чи копія необхідні для розслідування або судового розгляду справи, яка знаходиться в його провадженні.

Особи, які правомірно отримали інформацію, зазначену у частині четвертій стати 27 цього Закону, зобов’язані утримувати її в таємниці.

РОЗДІЛ IV. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 31. Відповідальність за порушення цього Закону


Вищі посадові особи України, працівники Державної податкової адміністрації України та інші особи, винні в порушенні вимог цього Закону, підлягають дисциплінарній, а у спеціально встановлених законом випадках – адміністративній та кримінальній відповідальності.

На випадки притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог, встановлених цим Законом, не поширюються встановлені законами України норми про депутатську або іншу недоторканність.

Стаття 32. Набрання чинності цим Законом


Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2002 року.

РОЗДІЛ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


І. Після набрання чинності цим Законом інші закони України та нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

II. Кабінету Міністрів України:

– до 1 грудня 2001 року прийняти та оприлюднити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

– до 1 січня 2002 року привести нормативно-правові акти та інші рішення Кабінету Міністрів України у відповідність з цим Законом.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ "__" ___ 2001 року

№___
 Поділитися