Поверніть українцям борги
27.12.2000
Тернопільська обласна Спілка політв’язнів і репресованих звернулася до Державної Думи Російської Федерації з вимогою прийняти в законодавчому порядку закон про виплату компенсацій громадянам України, які були вивезені в примусовому порядку протягом ЗО - 50-х років у Росію. Жахливі, нелюдські умови концтабірного утримання поєднувалися з підневільною, рабською працею в’язнів в освоєнні багатств Сибіру, якими і нині розпоряджається Росія.
Радянський Союз, значиться у листі до російського парламенту, був тоталітарно-репресивною системою, яка застосовувала жорстокі умови і методи проти народів, що проживали на його території, а саме: розстріли безневинних людей, голодомори, тюрми, концтабори, примусову працю і масові депортації.
Безпрецедентного етноциду зазнав й український народ, який чи не найбільше відчув на собі усі жахи більшовицьких репресій, починаючи з 1930 до 1990 року. Мільйони українців працювали на каторжних роботах у Воркуті, на Уралі, Соловках, а також на освоєнні неосяжних просторів Сибіру (Норильськ, Колима, Камчатка, Чукотка, Нова Земля, Красноярський край і т. п.). Радянська імперія використовувала їх підневільну безплатну працю для зміцнення економіки колишнього союзу. Політв’язні будували рудники, шахти, електростанції, заводи, шосейні та залізничні дороги, добували корисні копалини, заготовляли дерево у тайзі. Усією цією, створеною в’язнями матеріальною базою, нині користується Росія, зміцнює свою національну економіку.
Варто нагадати, що тільки протягом ЗО-х - 60-х років, за попередніми даними, в ГУЛАГах колишньої імперії на каторжних роботах щорічно знаходились 12-15 мільйонів політв’язнів, серед яких 40-50 процентів були українці. Таку цифру підтверджує й російський правозахисник О. Солженіцин.
Більша частина в’язнів українського походження загинули на "ударних будовах комунізму", а ті, хто залишилися живими - нині старі, змордовані важким життям і рабською працею, хворі, які потребують підтримки і матеріальної допомоги. Враховуючи те, що Російська Федерація оголосила себе правонаступницею колишнього СРСР, колишні в’язні радянських таборів вважають закономірним розраховувати на виплату Росією їм і їхнім дітям матеріальних компенсацій.
Знаючи про те, що Російська Федерація знаходиться нині у скрутному фінансовому становищі, - наголошують автори листа, грошові виплати можна замінити природним газом, іншими енергоносіями. Добрий приклад у цьому відношенні показує Федеративна Республіка Німеччина, котра вибачилась перед остарбайтерами.
Наприкінці автори листа відзначили, що така благородна акція російських властей буде сприяти поліпшенню взаєморозуміння і стосунків між українським та російським народами і обома державами.
Радянський Союз, значиться у листі до російського парламенту, був тоталітарно-репресивною системою, яка застосовувала жорстокі умови і методи проти народів, що проживали на його території, а саме: розстріли безневинних людей, голодомори, тюрми, концтабори, примусову працю і масові депортації.
Безпрецедентного етноциду зазнав й український народ, який чи не найбільше відчув на собі усі жахи більшовицьких репресій, починаючи з 1930 до 1990 року. Мільйони українців працювали на каторжних роботах у Воркуті, на Уралі, Соловках, а також на освоєнні неосяжних просторів Сибіру (Норильськ, Колима, Камчатка, Чукотка, Нова Земля, Красноярський край і т. п.). Радянська імперія використовувала їх підневільну безплатну працю для зміцнення економіки колишнього союзу. Політв’язні будували рудники, шахти, електростанції, заводи, шосейні та залізничні дороги, добували корисні копалини, заготовляли дерево у тайзі. Усією цією, створеною в’язнями матеріальною базою, нині користується Росія, зміцнює свою національну економіку.
Варто нагадати, що тільки протягом ЗО-х - 60-х років, за попередніми даними, в ГУЛАГах колишньої імперії на каторжних роботах щорічно знаходились 12-15 мільйонів політв’язнів, серед яких 40-50 процентів були українці. Таку цифру підтверджує й російський правозахисник О. Солженіцин.
Більша частина в’язнів українського походження загинули на "ударних будовах комунізму", а ті, хто залишилися живими - нині старі, змордовані важким життям і рабською працею, хворі, які потребують підтримки і матеріальної допомоги. Враховуючи те, що Російська Федерація оголосила себе правонаступницею колишнього СРСР, колишні в’язні радянських таборів вважають закономірним розраховувати на виплату Росією їм і їхнім дітям матеріальних компенсацій.
Знаючи про те, що Російська Федерація знаходиться нині у скрутному фінансовому становищі, - наголошують автори листа, грошові виплати можна замінити природним газом, іншими енергоносіями. Добрий приклад у цьому відношенні показує Федеративна Республіка Німеччина, котра вибачилась перед остарбайтерами.
Наприкінці автори листа відзначили, що така благородна акція російських властей буде сприяти поліпшенню взаєморозуміння і стосунків між українським та російським народами і обома державами.