MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Територія запою, або Чому замість тверезого способу життя українці обирають смерть від чарки?

07.06.2021   
Наталка Ковальчук
Не схоже, що держава намагається шукати шляхи вирішення цієї проблеми. А відтак, доки проблему «не бачать» на високому державному рівні, Україна і далі буде залишатися такою собі «територією запою».

Недавно деякі українські ЗМІ подали повідомлення, що в Івано-Франківську на території недобудованого дитячого садка знайшли трьох дітей віком 10–12 років у стані важкого алкогольного сп’яніння. Надибали їх такі ж неповнолітні, які, на щастя, не розгубилися, а викликали «швидку». А сп’янілих ровесників самі на руках понесли назустріч медикам. Бригада «швидкої допомоги», яка прибула за викликом, забрала неповнолітніх з місця події непритомними.

Випадок можна було б назвати неординарним, якби не одна сумна тенденція. Схожі ситуації виникають практично по всій Україні, і не так вже й рідко. Скажімо, у травні нинішнього року на Волині госпіталізували двох дітей з алкогольним отруєнням.

А у минулому році під час святкування Дня Броварів до лікарні потрапила значна кількість дітей у стані алкогольного, а дехто й наркотичного, сп’яніння. Наймолодшим пацієнтом виявилася 11-річна дитина.

Або ось інший приклад. Випадок, правда, трапився кілька років тому, але так і залишився без будь-якої реакції з боку відповідних державних та правоохоронних структур. Йдеться про Закарпаття, де в одній зі шкіл діти вживали спиртне безпосередньо серед навчального дня. Алкоголь підліткам продали у магазині біля школи. Як зазначається у повідомленні з цього приводу, мовчанкою факт розпивання алкоголю у школі обходили самі батьки, керівництво освітнього закладу і ті державні служби, які мають опікуватися неповнолітніми.

Замовчати проблему – це традиційний український підхід. І поки триває ця мовчанка, Всесвітня організація охорони здоров’я подає дані, що Україна посідає перше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму.

Як зазначається, 87 відсотків українських школярів хоча б раз вживали алкогольні напої, 26 відсотків вживають алкоголь кілька разів на місяць. Українська молодь віком від 15 до 19 років вживає значно більше спиртних напоїв порівняно з однолітками з інших країн світу. Дослідження ВООЗ показали, що серед юнаків таких – 53 відсотки, серед дівчат – 37 відсотків. У той же час у світі алкоголь вживають 27 відсотків осіб тієї ж вікової групи.

Також було отримано дані, що вже в 11–12 років українські діти не тільки куштують алкоголь, але й мають досвід перебування у стані алкогольного сп’яніння – приблизно шоста частина підлітків знає, що це таке. І хоча це дані на 2018 рік, навряд сьогодні ситуація кардинально змінилася на краще, адже наведені вище випадки є сумною ілюстрацією цієї статистики.

Однак зрозуміло, що дитячий алкоголізм не з’являється сам собою. Він виростає з алкоголізму дорослого.

Цієї весни Соціологічна група «Рейтинг» провела дослідження щодо споживання алкоголю в Україні. Як зазначається, 66 відсотків українців вживають спиртні напої. Правда, лише один відсоток опитаних зізналися, що вживають алкоголь щодня.

При тому, більше половини респондентів заявили, що існують безпечні дози алкоголю, нешкідливі для здоров’я. Дехто навіть споживає спиртне, вважаючи його корисним, чи для того, щоб краще заснути, або просто підняти настрій.

Як з’ясувалося, частіше вживають алкоголь чоловіки, молодь, люди середнього віку та ті, хто має кращі достатки.

І взагалі, судячи з даних опитування, алкоголь українці вважають чимсь таким, що пов’язане з гарними відчуттями: святами, урочистими подіями, відпочинком у колі рідних тощо.

Насправді реальна ситуація може бути значно гіршою від тієї, що зафіксовано соцопитуванням. Люди іноді соромляться зізнатися, що п’ють високоградусні напої часто.

Знову ж таки, за даними ВООЗ, в Україні налічується до 1 мільйона людей, які страждають від алкогольної залежності, а десь 400 тисяч людей на рік помирає через нездоровий спосіб життя і надмірне споживання алкоголю.

У більшості випадків залежність від алкоголю починає формуватися у ранньому віці і до 18 років стає нормою. Найбільш активно українці споживають спиртне у віці 18–28 років.

Кілька років тому один з найавторитетніших медичних журналів The Lancet опублікував результати масштабного дослідження впливу алкоголю на здоров’я людини від науковців міжнародної колаборації Global Burden of Diseases. Висновок досліджень – безпечної дози алкоголю не існує. Було проаналізовано дані за період 1990–2016 років.

Тут варто згадати наведені вище дані соцопитування, за яким українці вважають, що є безпечні дози алкоголю, а дехто називав його корисним.

У публікації медичного журналу є дані й щодо України. Вони достатньо тривожні. Так, відмічено, що найбільший показник вживання алкоголю жінками стосується саме нашої країни.

Загалом у 2016 році в Україні загинуло 25 тисяч жінок та 53 тисячі чоловіків через причини, пов’язані з алкоголем.

Лихо не тільки в тому, що дехто обирає замість тверезого способу життя смерть від чарки. Справжня біда ще й в тому, що через дії п’яних осіб страждають інші люди.

Такі трагічні інциденти відбуваються постійно. За даними Департаменту патрульної поліції, за перші три місяці нинішнього року понад тисяча дорожньо-транспортних пригод сталося з вини водіїв, що перебували у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, загинуло 14 осіб, травмувалася 171 особа. Загалом же за перший квартал 2021 року правоохоронці задокументували більше 29 тисяч випадків, коли автомобілем керували люди у стані сп’яніння. Це при тому, що в середині лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила закон, який суттєво збільшив покарання за керування автомобілем напідпитку.

Небезпека від нетверезої людини є не тільки тоді, коли вона керує транспортним засобом. Її неадекватна поведінка може бути загрозливою для оточуючих. Скажімо, останнім часом досить часто виникають ситуації, коли сп’янілі люди прямо на вулиці починають чіплятися до перехожих.

Кілька днів тому на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції з’явилося чергове таке повідомлення. Цього разу в Одесі патрульні затримали порушника, який не тільки чіплявся до громадян, лаявся, а й ще погрожував предметом, схожим на вогнепальну зброю.

Трохи раніше у Києві п'яний чоловік зі зміями на шиї агресивно чіплявся до людей. Коли поліція забрала його до відділку, відмовився назвати своє ім'я і повідомити, де взяв плазунів.

І у Кривому Розі в одному із супермаркетів п'яний молодик чіплявся до людей і розмахував предметом, схожим на пістолет.

У Кропивницькому на автостанції п’яний чоловік чіплявся до людей. У Мукачеві нетверезий чоловік чіплявся до перехожих. В Ужгороді, у Черкасах, у Львові…

Складається враження, що ніхто з нас не може бути цілком певний, що наступної миті не зіткнеться з агресивною п’яною людиною де-небудь на вулиці, або навіть у дворі своєї багатоповерхівки. Нетверезі компанії під вікнами будинку чи на дитячому майданчику – не така вже й рідкість. У кращому випадку, хильнувши, вони йдуть геть. Але іноді «дружня пиятика» закінчується конфліктом або бійкою.

Можна довго говорити про те, що пити чи не пити кожен вибирає сам. От тільки для цього вибору можуть бути сприятливі умови, а можуть бути й несприятливі.

Звичайно, любителі випити спиртного є не тільки в Україні. Але, здається, тільки в нас для споживання алкоголю державою створено доволі комфортні умови.

На різних інформаційних ресурсах вдалося дещо знайти, як вирішують проблему в інших країнах.

У Франції діють квоти на продаж алкоголю. У Швеції, наприклад, не можна купити спиртне у вихідний чи на свята, крім того тут діють надзвичайно високі податки на алкоголь. Взагалі, найжорстокіші обмеження щодо алкоголю діють у країнах Скандинавії.

У Литві, у зв’язку зі значним споживанням алкоголю, у 2018 році було застосовано жорсткіші обмеження для продажу алкоголю, зокрема, скорочено час продажу спиртного.

Жорсткі обмеження діють і в Латвії. У Британії також оголошено війну алкогольній залежності, зокрема, із залученням масмедіа. Відтак ЗМІ частіше пишуть про свою країну як про таку, де більше людей обирають тверезість.

Про Україну ж можна писати хіба що як про «територію запою», який, до того ж, підтримується на рівні держави. Приміром, коли більшість країн на час карантину впроваджують обмеження продажу спиртного, в Україні – навпаки. На рівні Міністерства охорони здоров’я дали роз’яснення, що алкоголь можна продавати, бо він відноситься до харчових продуктів.

Втім, якщо навіть час від часу в Україні з’являються спроби бодай-якось регулювати продаж спиртного, вони найчастіше зазнають фіаско. Скажімо, кілька разів виникало питання про заборону продажу алкоголю вночі. У деяких містах, зокрема, у Києві ця ініціатива була підтримана. Ось тільки за позовом фізособи проти місцевої ради, яка намагалася обмежити продаж алкоголю з 23 години вечора до 7 години ранку, Верховний Суд України 8 листопада 2017 року визнав рішення міської ради незаконним. Аналогічне рішення за іншим позовом ВСУ ухвалював і у 2016 році.

Чи можна чекати чогось іншого, коли ми маємо досить м’яке законодавство стосовно як виготовлення, так і придбання та споживання алкогольних напоїв?

Так, на підставі Кодексу України про адміністративні порушення (ст.ст. 176–180) «поява в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів громадян». Тобто від 17 до 85 гривень.

То хіба можна дивуватися після цього, що по наших вулицях ходять нетверезі люди навіть зі зміями на шиї?

Свого часу Український інститут майбутнього (UIF) представив проєкт «Наркотична та алкогольна залежність, безпека суспільства, захист неповнолітніх та психічне здоров’я). Дослідники, які готували цей проєкт, зокрема, зазначили, що в української держави немає інструментарію для захисту суспільства від агресії людей у стані алкогольної та наркотичної залежності.

Втім, не схоже, що держава намагається шукати шляхи вирішення цієї проблеми. А відтак, доки проблему «не бачать» на високому державному рівні, Україна і далі буде залишатися такою собі «територією запою».


Автор зображення Alexander_Safonov (shutterstock.com)

 Поділитися