MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Процедура відбору суддів до Європейського суду з прав людини

04.10.2021   
Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи 2248 (2018)

ПАРЄ (ілюстраційне зображення з відкритих джерел)

Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи 2248 (2018)

Походження

Текст, прийнятий Постійним комітетом, що діє від імені Асамблеї, 23 листопада 2018 року (див. док. 14662, звіт Комітету з відбору суддів до Європейського суду з прав людини, доповідач: п. Борис Цілевич).

1. Парламентська Асамблея вважає, що обрання найбільш кваліфікованих суддів до Європейського суду з прав людини (“Суд”) на основі чітких критеріїв та за справедливою та об’єктивною процедурою є одним з її найважливіших завдань. Якість процедури відбору на національному рівні та процедури виборів в Асамблеї безпосередньо впливають на незалежність та неупередженість суддів, що, у свою чергу, забезпечує довіру громадськості до Суду; і це обумовлює демократичну легітимність суддів як охоронців основних прав і свобод у Європі.

2. Асамблея нагадує, що стаття 22 Європейської конвенції з прав людини (ETS № 5, “Конвенція”) визначає процедуру спільного прийняття рішень щодо обрання суддів: Високі Договірні Сторони з допомогою Консультативної ради експертів (надалі “Консультативна рада”) має подати трьох кандидатів, кожен з яких повинен відповідати критеріям відповідності, визначеним у статті 21; а Асамблея, за підтримки свого Комітету з відбору суддів до Європейського суду з прав людини (надалі “Комітет з відбору суддів”), обирає найбільш кваліфікованого з трьох кандидатів.

3. Асамблея зазначає, що був досягнутий значний прогрес щодо національних процедур відбору. Зокрема, вона вітає внесок Консультативної ради, створеної Комітетом міністрів у 2010 році (Резолюція CM/Res (2010) 26), для допомоги Високим Договірним Сторонам у формуванні списків з трьох кваліфікованих кандидатів. Крім того, Комітет міністрів прийняв Керівні принципи щодо відбору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини (CM (2012) 40), які встановлюють ряд розумних процедурних вимог та критеріїв відбору.

4. Власні процедури Асамблеї також значно змінилися, зокрема шляхом створення спеціального Комітету з відбору суддів, подовження тривалості співбесід та уточнення критеріїв відбору та процедурних правил та вимог, зокрема, гендерного балансу та мовних навичок.

5. Європейський суд з прав людини у двох консультативних висновках у 2008 та 2010 роках визнав право Асамблеї визначати додаткові вимоги до відбору суддів, зокрема щодо гендерного балансу та володіння мовою, в інтересах належного функціонування Суду. Суд також підкреслив у своєму Консультативному висновку у 2008 році, що Асамблея повинна «забезпечити в останній інстанції, щоб кожен із кандидатів у певному списку виконував усі умови, передбачені пунктом 1 статті 21, для збереження свободи вибору, яку надано їй статтею 22, яку вона повинна реалізувати в інтересах належного функціонування та повноважень Суду.

6. Нинішні рамки для обрання суддів закладені в ряді резолюцій і рекомендацій Асамблеї, які були прийняті протягом більш ніж двадцяти років:

Рекомендація 1295 (1996) та Резолюція 1082 (1996) щодо процедури розгляду кандидатур для обрання суддів до Європейського суду з прав людини;

Рекомендація 1429 (1999) щодо національних процедур висування кандидатів для обрання до Європейського суду з прав людини;

Резолюція 1200 (1999) про обрання суддів до Європейського суду з прав людини;

Рекомендація 1649 (2004) та Резолюція 1366 (2004) щодо кандидатів до Європейського суду з прав людини;

Резолюція 1426 (2005) про кандидатів до Європейського суду з прав людини;

Резолюція 1432 (2005) про процедуру виборів, які проводяться Парламентською Асамблеєю, окрім виборів її Президента та віце-президентів;

Резолюція 1627 (2008) про кандидатів до Європейського суду з прав людини;

Резолюція 1646 (2009) про висування кандидатів та обрання суддів до Європейського суду з прав людини;

Резолюція 1764 (2010) про національні процедури відбору кандидатів до Європейського суду з прав людини;

Резолюція 1841 (2011) Поправка до різних положень Регламенту Парламентської Асамблеї – імплементація Резолюції 1822 (2011) про реформу Парламентської Асамблеї;

Резолюція 2002 (2014) про оцінку реалізації реформи Парламентської Асамблеї.

7. Можливі подальші вдосконалення процедури обрання суддів до Суду нещодавно обговорювались як на міжурядовому рівні під егідою Комітету міністрів, так і в Комітеті Асамблеї з відбору суддів. Ці пропозиції спрямовані на посилення співпраці між Комітетом з питань обрання суддів та Консультативною радою; покращення функціонування Комітету з питань обрання суддів, у тому числі шляхом підвищення прозорості провадження та більш детальної кодифікації основних критеріїв відбору; та упорядкування у різні способи процедури виборів в Асамблеї.

8. З огляду на ці пропозиції, але пам’ятаючи також про те, що процедура виборів у міру того, як вона розвивалася з плином часу, в цілому призвела до обрання висококваліфікованих та шанованих суддів, Асамблея вважає, що слід зробити наступні зміни у процедурі відбору суддів:

8.1 Голова Комітету з питань відбору суддів має запросити Голову або представника Консультативної ради для пояснення причин поглядів рад щодо кандидатів під час брифінгових засідань перед кожним набором співбесід;

8.2 список кандидатів має бути відхилений, коли:

8.2.1 не всі кандидати відповідають усім умовам, викладеним у статті 21.1;

8.2.2 національна процедура відбору не відповідає мінімальним вимогам справедливості та прозорості;

8.2.3 консультації з Консультативною радою належним чином не проводились;

8.3 Комітет з питань відбору суддів приймає рішення щодо пропозиції відхилити список кандидатів більшістю поданих голосів;

8.4 члени Комітету з питань відбору суддів з країни, список якої розглядається, не мають права голосувати в комітеті ні щодо можливого відхилення списку своєї країни, ні щодо вираження переваг серед кандидатів.

9. Асамблея запрошує:

9.1 Комітет з Регламенту, імунітету та інституційних питань розглянути ті запропоновані зміни у процедурі виборів в Асамблеї, які вимагатимуть внесення змін до Регламенту, вчасно подати такі пропозиції до Асамблеї; та розглянути шляхи та засоби гарантування великого процента явки у Комітеті з відбору суддів;

9.2 Генерального секретаря Асамблеї оприлюднити після завершення вищезгаданого процесу перегляду (пункти 8.1 та 8.2) зведений інформаційний документ, що відображає процедуру виборів у Комітеті з питань відбору суддів та Асамблеї.

Переклад з англійської Харківської правозахисної групи.

Оригінал: Resolution The Parliamentary Assembly №2248 (2018): Procedure for the election of judges to the European Court of Human Rights. https://pace.coe.int/en/files/25213/html 

 Поділитися