MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Вільна Бурятія та інструкція «Як не стати потенційним убивцею» – дайджест російських протестів

22.07.2022    доступно: in English
Наші інформ.
Фонд «Вільна Бурятія» – це перший етнічний антивоєнний рух у Росії. Завдяки йому додому повернулося 150 військовослужбовців з Бурятії, що розірвали контракт з російськими збройними силами. «Корінні народи Росії зазнавали і піддаються горезвісної „денацифікації“, яка насправді є тотальною русифікацією. Ми розуміємо, як це – коли твою мову та культуру забороняють», – кажуть у фонді.

Фото: телеграм-канал Видимый протест

Підтримка солдатів, які відмовляються воювати в Україні

Олександра Гармажапова, журналістка, голова Фонду «Вільна Бурятія» розповідає про успіхи фонду: у Бурятії приземлився літак приблизно зі 150 військовослужбовцями, які нарешті змогли повернутися, розірвавши контракт із ЗС РФ. Як каже Олександра, солдати вже давно написали заяви про розірвання контрактів, але не могли повернутися додому: їм перешкоджали, у них не приймали рапорти, вдавали, що їх не бачать, і, звісно, ​​погрожували гауптвахтою, покаранням за дезертирство, користуючись незнанням солдатами базових прав і законів. Сумарно на момент публікації Фонд допоміг понад 500 солдатам, які не розуміють, навіщо потрібна ця війна, повернутися додому.

Олександра Гармажапова

Ми публікуємо тут уривок заяви Фонду, який одна з координаторок ФАС зачитувала для активісток у Франції, розповідаючи про російський опір:

«Фонд „Вільна Бурятія“ – це перший етнічний антивоєнний рух у Росії, який організували активістки та активісти з Бурятії. Переважна більшість із них – бурятки.

Наш регіон із самого початку війни залишається в лідерах із втрат, і для нас було важливо заявити, що ми – бурят_ки, і ми проти війни. Ми вважаємо війну з Україною ксенофобською, оскільки, якби в Росії було толерантне суспільство, то ідея “денацифікувати” Україну, а саме стверджувати, що українці не мають мови та історії, не знайшла б підтримки у росіян.

Корінні народи Росії зазнавали і піддаються горезвісної „денацифікації“, яка насправді є тотальною русифікацією. Ми розуміємо, як це – коли твою мову та культуру забороняють. Калмики, як і кавказькі народи, пройшли через жорна сталінських репресій – їх депортували. Жителі національних республік, приїжджаючи до Москви та Санкт-Петербург, стикаються з ксенофобією і расизмом донині.

Однак при цьому військовослужбовців із цих регіонів відправляють в Україну захищати „російський світ“. У медіа йде кампанія з дискредитації бурятів – виглядає так, що Бурятія напала на Україну, а не Росія. Так, Бурятія зазнає великих втрат, але буряти становлять меншість скрізь, де вони живуть. У самій Бурятії ми становимо лише 30 %, а Росії нас 0,3 %. Та сама картина й у військових частинах…

<…> Наш Фонд веде статистику щодо втрат. Ми допомагаємо військовослужбовцям розірвати контракт. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб військовослужбовці з Бурятії не їхали в Україну. Вважаємо, що подібним мають займатися активісти у кожному регіоні. Ми готові допомагати та ділитися досвідом. Давайте разом боротися з пропагандою та робити все, щоб нога жодного російського солдата більше не ступила на територію України!»*

А 14 липня, як повідомив канал ВВС Russia, у Росії заблокували сайт фонду «Вільна Бурятія». Як сказала Гармажапова у розмові з Бі-бі-сі, у Бурятії вже немає сімей, яких не торкнулася б війна з Україною.

«Цим охоплена вже вся Бурятія, всі усвідомлюють масштаби, і багато хто не розуміє, навіщо вони там воюють. Люди навіть кажуть: "Здалася нам ця Україна, що ми з нею ділимо? У нас, у Бурятії, з нею навіть кордону немає спільного". Воєнного настрою люди вже, звичайно, не мають», - каже вона.

За її словами, війну в Україні в регіоні не підтримували із самого початку. Ще в березні, коли ми зняли перше відео «Буряти проти війни» (а до цього всі в медіа відзвітували, що буряти суцільно підтримують війну), думали, що нам прийде дуже багато хейту з Бурятії - мовляв, ми тут все за війну, у нас все класно і не ганьбіть нас, – розповідає голова фонду. – Але натомість ми майже відразу отримали фідбек, прямо протилежний тому, що каже пропаганда. Люди почали писати: «Дякую, що ви це сказали, я думав, я тут один проти війни».

*

Протягом усього призову юристи та експерти проекту «Свідома відмова від військової служби» консультували та надавали іншу правову допомогу свідомим відмовникам від військової служби серед призовників, військовослужбовців та тих, хто перебуває у запасі. Усього понад 1350 консультацій. Зверталися ті, хто стикається з перешкодами у реалізації свого права на альтернативну цивільну службу; хто відстоює своє право на відстрочку, право навчатися – у магістратурі чи аспірантурі, а не вчитися воювати; ті, хто бажає достроково розірвати контракт про проходження військової служби, хто за своїми переконаннями не може брати участь у війні.

Останнім часом за участю юристів Коаліції подано шість позовів до суду, в яких заперечувалися рішення призовної комісії про відмову в альтернативній цивільній службі; відбулося кілька судових засідань; подано кілька скарг до наглядових органів за фактом порушення права на альтернативну цивільну службу.

Один із позовів стосувався рішення призовної комісії, яка в такий спосіб мотивувала відмову громадянину в альтернативній громадянській службі: «Згадка українського конфлікту в контексті формування у призовника будь-яких переконань щодо доцільності чи моральної складової військових дій демонструє у призовника відсутність реалістичного погляду на картину світу – цитуючи Президента Російської Федерації Володимира Володимировича Путіна, «сучасний світ складний і різноманітний» Очевидно, що ідеалістичний підхід призовника – або якісь інші обставини – при формуванні своїх поглядів на проблеми сучасності не дозволили йому тверезо оцінити свої права та обов'язки» .

За участю Коаліції підготовлено статтю в журналі Doxa «Як не стати потенційним убивцею? Альтернативна служба – можливість реалізувати своє право на антивоєнні погляди»

У телеграм-каналі «Призыв к совести» вийшов матеріал про «тотальну відмову від військової служби» та судову статистику щодо притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від призову, а ще про це написала Медіазона.

З медіапроектом «Черта» учасники Коаліції ще раз розповіли, як відмовитися від участі у бойових діях та достроково звільнитися з військової служби.

Зібрано добірку всіх правових інструкцій та пам'яток, які підготувала команда каналу «Призыв к совести» з початку проекту 12 матеріалів.

Вуличні акції та виступи

9 липня в Москві затримали місцеву жительку за фразу «Ні війні», яку вона вимовила в таксі. Жінку доставили до відділку «Замоскворечье». За її словами, співробітники поліції мають намір оформити на неї протокол за статтею про розпивання алкогольної продукції у громадському місці, повідомив канал ОВД-Инфо LIVE.

*

Ростовські поліцейські шукають невідомого, який перефарбував стелу міста Азов у ​​кольори прапора України, повідомив 10 липня канал «7х7 – Горизонтальна Росія». Напередодні поліцейські прийшли до місцевого мешканця Іллі Погнерибка, щоб його опитати. Раніше він отримав штраф у розмірі 40 тис. за дискредитацію армії через коментар у соцмережі. Але за словами чоловіка, він нічого не знав про те, що сталося. Поліцейські зажадали IMEI Погнерибко – номер телефону, яким можна перевірити геолокацію. Коли він відмовився, його затримали та відвезли до відділу. Чоловіка відпустили за 40 хвилин без протоколу.

Фото: телеграм-канал «7х7 – Горизонтальная Россия»

*

Колишня співробітниця Першого каналу Марина Овсяннікова повернулася до Росії. Вона продовжує висловлюватись проти «спеціальної військової операції». 15 липня у своєму телеграм-каналі Марина розмістила фотозвіт про нову антивоєнну акцію – на набережній Москви-річки навпроти Кремля провела пікет на згадку про дітей, які загинули під час бойових дій в Україні. На її плакаті було написано: «Путін-вбивця. Його солдати-фашисти. 352 дитини загинули. Скільки ще має загинути дітей, щоби ви зупинилися». Напрочуд, вона не була затримана, і спокійно пішла з набережної. Нагадаємо, що 14 березня 2022 р. Марина Овсяннікова, ще будучи редакторкою Першого каналу, з'явилася у прямому ефірі програми «Время» прямо за спиною ведучої з плакатом «NO WAR. Зупиніть війну! Не вірте у пропаганду. Тут вам брешуть. Russians against war», була затримана поліцією, і щодо неї було складено протокол за статтею 20.3.3 КоАП про військову цензуру за дискредитацію російських збройних сил. 

*

10 липня в «Новій Газеті» опубліковали замітку про хірурга з Єльця Віктора Павленка. Його зняли із посади заввідділенням лікарні після того, як він вигукнув на корпоративі «Слава Україні». Інцидент стався 17 червня, коли Павленко із колегами відзначали день медичного працівника на базі відпочинку. Вигук почули співробітники ФСБ і мер Єльця, які знаходилися поруч, після чого Павленка відвезли до відділу поліції, на нього склали протокол за статтею про дискредитацію російської армії (ст. 20.3.3 КоАП).

*

10 липня красноярський активіст Олександр Капустін провів одиночний пікет у своєму рідному місті. Він тримав два плакати, на одному з них намальовано земну кулю та голуби, а написи кажуть: «Скажи фашизму нет. Не мовчи. Скажи ні війні!». Свою акцію Олександр провів на підтримку журналістки Марії Пономаренко, Олександри Скочиленко, Вікторії Петрової (перебувають в ув’язненні за обвинуваченнями за антивоєнні виступи) та Лілії Чанишевої (колишня співробітниця штабів Навального), і на другій хустці із зображенням зайчика з пацифіком за ґратами перераховано . У своєму телеграм-каналі Олександр пише, що його затримали за статтею 20.6.1 КоАП РФ «невиконання правил поведінки за надзвичайної ситуації чи загрози її виникнення». З відділу поліції чоловіка відпустили. 

Олександр Капустін

*

12 липня у Санкт-Петербурзі було затримано пікетувальника Максима Кошелєва, який вийшов до призовного пункту з плакатом «Мир переможе!». Максима доправили до відділу поліції та склали протокол за статтею про дискредитацію збройних сил. Увечері того дня його відпустили.

Антивоєнні виступи у медіа соцмережах

70-ою кримінальною справою за новою ч.2 ст.207.3 КК (поширення фейків про російську армію) стала справа Петербурзького активіста Всеволода Корольова. За даними «Сетевых свобод», справу порушили через публікацію у «Вконтакте» про події у Бучі, Бородянці та Донецьку. Вранці 12 липня у Всеволода пройшов обшук, після чого його затримали. Активіст зняв документальний фільм про петербурженку Олександру Скочиленко – її судять за тією самою статтею, за якою тепер звинувачують Корольова. Він говорив, що планує знімати фільми про тих, кого переслідують за статтею дискредитації російської армії. На своїй сторінці у «Вконтакте» Корольов багато писав про бойові дії в Україні. І співчував тим, кого переслідують за «антифейковими» статтями. Ось що він писав, наприклад, про арештовану за пост про Маріуполь Марію Пономаренко: «Я мрію про те, щоб люди моєї країни повернули собі здатність орієнтуватися в тому, що відбувається не так, як сказано зверху, а самостійно. Тільки так ми пишатимемося такими людьми, як Марія, замість того, щоб судити їх за те, що вони називають речі своїми іменами».

Всеволод Корольов

14 липня Виборзький районний суд відправив Всеволода Корольова до СІЗО на два місяці. Клопотання адвоката про домашній арешт було відхилено. Коли Корольову дали слово, він почав свою промову з цитати Томаса Манна: «Війна – це боягузлива втеча від проблем мирного часу». Потім продовжив:

«Може ми колись навчимося на лізти в чужі  справи, у відносини інших держав. Щодо запобіжного заходу, я нікуди не збираюся ховатися. У мене були колись думки про від'їзд, але я поділяю країну та державу. Ця країна залишається моєю країною. Зараз моя країна хвора, їй важко, але рано чи пізно налагодиться».

*

Нижегородський активіст Олексій Піднебесний, якого у червні оштрафували на 30 тис. рублів за «дискредитацію армії», отримав рішення суду, повідомляє Activativa.org. Виявилося, що його оштрафували через лапки у слові «спецоперація». Олексій Піднебесний опублікував у «ВКонтакте» пост про відсутність гарячої води у гуртожитках. Він написав, що замість вирішення цієї проблеми гроші виділяють на «спецоперацію» і поставив слово в лапки. Місцева мешканка донесла на активіста в поліцію. У рішенні суду йдеться, що лапки використовують в іронічному та зневажливому значенні.

*

12 липня на Youtube каналі «Скажи Гордеевой» вийшло інтерв'ю з рок-музикантом Юрієм Шевчуком. Як заголовок до відео взято фразу Шевчука: «Батьківщина, повернися додому». В анонсі до відео Катерина Гордєєва пише: “Ми почали знімати його у березні 2022-го майже відразу після початку війни: було важко дихати і майже неможливо говорити. Тоді інтерв'ю не вийшло, ми його відклали. Але у червні 2022-го вирішили договорити. Все про те саме, про війну: чи можна до неї звикнути і чого це може коштувати? Чому Росії потрібні концерти ДДТ саме зараз? Які пишуться вірші, коли твоя Батьківщина пішла на війну і чому Шевчук залишився, коли всі поїхали. «Усі зали, де ми виступали, були цілком проти війни» – каже музикант. До 16 липня інтерв'ю переглянули вже понад 3 мільйони людей.

Кримінальне переслідування за антивоєнні дії

13 липня політику, муніципальному депутату Красносільського району Москви Іллі Яшину висунуто звинувачення за п. "д" ч. 2 ст. 207.3 КК РФ (стаття про про «фейки про російську армію»). У ніч з 12-го на 13-те липня Яшин повинен був вийти на волю зі спецприймача, де відбував 15 діб арешту за явно хибним звинуваченням у непокорі поліції. Проте на волю він не вийшов. Приводом до порушення справи послужили його висловлювання про події у Бучі, які він зробив під час запису ролика, розміщеного на його YouTube-каналі, про це повідомив його адвокат Вадим Прохоров. Того ж дня, 13 липня, у Басманному суді Москви відбувся суд щодо обрання запобіжного заходу. Незважаючи на робочий день і неможливість спланувати події, що стрімко розвиваються, підтримати Іллю прийшли більше ста людей. Навколо будівлі суду було стягнуто велику кількість поліції та автозаки. Декілька людей було затримано. Засідання розпочалося із запізненням, і відразу слідчий попросив зробити засідання закритим і, незважаючи на заперечення самого Яшина та його адвокатів, суд задовольнив клопотання. Як згодом сказала захисниця Марія Ейсмонт, закриття судових засідань вже стає повсюдною практикою в політичних справах. Підсумок: суд залишив Іллю Яшина під вартою до 12 вересня. Коли до зали пустили пресу для зйомки, один із приставів став на стілець, щоб Іллю не було видно журналістам. «Не бійтеся цих негідників! Росія буде вільною!» - сказав Яшин на суді.

Нагадаємо, що Ілля відкрито та різко висловлює свої антивоєнні погляди, у т.ч. у своїх соцмережах. На особистій сторінці Яшина у Facebook з'явилася його заява:

«З 24 лютого я чудово розумів, що мене заарештують. Усі це розуміли. Оперативники вчора у „довірчій розмові“ кілька разів запитали: „Ну поясни, чого ти не поїхав? Тобі ж чотири місяці дали на волі. Усім було б простіше, якби ти звалив. Я не хочу, щоб ЇМ було простіше. Не хочу бігати і ховатись від тих, кого зневажаю. Не хочу принижуватися перед військовими злочинцями та опускати перед ними очі»

*

Також 13 липня відбулося чергове засідання у першій кримінальній справі про антивоєнні «цінники» у смоленському магазині. Минулого разу групу підтримки обвинуваченого не допустили і ті написали колективну скаргу голові суду. Цього разу група підтримки пройшла, а секретаря, який не пускав людей до зали суду, замінили. Фігуранта, Володимира Зав'ялова, звинувачують у поширенні свідомо неправдивої інформації про російську армію за мотивами політичної ненависті. За версією слідства, смолянин замінив у смоленському супермаркеті «Карусель» цінники – натомість він залишив схожі за дизайном листівки з антивоєнними написами.

Фото: телеграм-канал Видимый протест

Ще одна ініціатива на підтримку України

У березні 2022 року письменник Борис Акунін, артист балету Михайло Баришніков та економіст Сергій Гурієв запустили благодійний проект «Настоящая Россия» (True Russia), спрямований на збір коштів на користь українських біженців. Серед учасників на сайті вказані також музикант Андрій Макаревич, письменниця Людмила Улицька, журналіст Леонід Парфьонов, музиканти-барди Тетяна та Сергій Нікітини.

24 травня 2022 р. сайт «Настоящей Россия» було заблоковано рішенням російської Генпрокуратури.

Фото: телеграм-канал Видимый протест


Огляд підготували волонтери Меморіалу на основі джерел: ОВД-инфоХолод, телеграм-каналів Видимый протестActivatica.org та інших.

 Поділитися