Вербування до армії та затримання без обвинувачень: РФ продовжує вчиняти воєнні злочини

В тимчасово окупованому Криму представники РФ продовжують незаконний призов до лав російської армії.

Як розповіли в Центрі національного спротиву, зараз на півострові вербують пожежників, рятувальників і співробітників пенітенціарної служби. Унаслідок такої мобілізації Державній службі з надзвичайних ситуацій бракує працівників, тож окупаційна влада активно шукає нових пожежників та рятувальників. Для представників цих двох професій навіть прибрали віковий ценз.

Вербування до армії у Криму

Анексувавши півострів, Російська Федерація намагається поповнити власне військо кримчанами. У січні 2023 року постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева відмічала, що з 2015 року окупаційна влада призвала до ЗС РФ близько 39 тисяч мешканців Криму.

Крім цього, до так званих кримських “судів”, контрольованих Кремлем, надійшла щонайменше 421 кримінальна справа за статтею 328 КК РФ щодо осіб, які ухиляються від призову на військову службу. 112 справ (фактично чверть) — після 24 лютого 2022 року.

Як відмічала Ташева, кримчани “всіма силами уникають незаконного призову та мобілізації: їдуть із півострова чи ховаються”.

Мешканці тимчасово окупованих територій, які були примусово мобілізовані, можуть повернутися до нормального життя. Для цього потрібно зателефонувати на гарячу лінію “Хочу жить” +38 066 580 34 98; +38 093 119 29 84 і дізнатися, що робити далі.

Також у Криму було порушено щонайменше 239 справ за так звану “дискредитацію ЗС РФ” і було винесено два кримінальні вироки.

11 січня 2023 року в Генеральному штабі Збройних сил України повідомляли, що окупаційна влада Криму набирала “добровольців” до так званих приватних військових компаній “Щит” та “Русич”. До новостворених ПВК “запрошували” військовослужбовців (у пріоритеті були офіцери) та інших співробітників силових структур. Аби хоч якось зацікавити потенційних кандидатів, окупаційна влада обіцяла “високе грошове утримання”, а також стверджувала, нібито новобранців “не будуть залучати до бойових дій на території України”.

Як повідомляли в Представництві президента України в АРК, станом на 31 січня 2023 року в окупованому Криму відбулися поховання щонайменше 288 солдатів ЗС РФ. Імовірно, у 183 випадках йшлося про громадян України. Зважаючи на те, що російська влада не схильна висвітлювати власні втрати й не прагне демотивувати кримчан, реальна кількість убитих може бути значно більшою.

За інформацією Кримської правозахисної групи, яка послуговувалася даними так званого “військового комісаріату” Криму та Міноборони РФ, лише протягом 2021 року РФ незаконно призвала щонайменше шість тисяч осіб. Вже у 2022 році “військовий комісар” тимчасово окупованого півострова відмовився озвучувати плани призовної кампанії.

У вересні 2022 року Таміла Ташева повідомляла, що після оголошення так званої “часткової мобілізації” понад півтори тисячі кримських татар отримали повістки. Це значна цифра, з огляду на те, що киримли становлять від 13 до 15 % від усіх жителів півострова (згідно з останнім переписом населення, в Криму проживало 250 тисяч представників кримськотатарського народу). Як зауважував аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко, “такі масштаби мобілізації створюють ризик прихованого геноциду кримськотатарського народу, який Росія може цілеспрямовано знищувати, кинувши на війну проти власної держави”.

Відкрита, прихована й насильницька мобілізація, до якої вдається РФ на тимчасово окупованих територіях України, порушує міжнародне гуманітарне право, зокрема статтю 51 IV Женевської конвенції. Відповідно до неї, державі-окупанту заборонено примушувати цивільне населення окупованої території служити в збройних (або допоміжних) силах держави-окупанта. Будь-який тиск або пропаганда на користь добровільного вступу до армії також заборонені. Таким чином призов жителів ТОТ до лав загарбницької армії є воєнним злочином.

Затримання без жодних обвинувачень 

Це не єдиний воєнний злочин, вчинений РФ. Як повідомили у КримSOS 20 березня, майже 90 % жертв насильницьких зникнень утримуються “без жодних обвинувачень чи процесуального статусу”. Незаконно затриманим не надають жодної правової допомоги. Фактично йдеться про цивільних заручників, місцеперебування яких достеменно невідоме, наголосив голова правління КримSOS Олексій Тільненко.

Серед викрадених є й публічні особи: волонтер Маріано Гарсія Калатаюд, мер Голої Пристані Олександр Бабич, активістка Ірина Горобцова.

Від початку повномасштабного вторгнення на Херсонщині зникли щонайменше 644 людини. Зазвичай жертвами насильницьких зникнень стають певні верстви населення: журналісти, освітяни, громадські активісти або люди, які користуються авторитетом у місцевих мешканців, колишні або чинні військовослужбовці та працівники правоохоронних органів та спецслужб.

У листопаді 2022 року команда Єльської школи громадського здоров’я оприлюднила звіт, у якому йшлося про позасудові страти та насильницькі зникнення у Херсонській області. Лише за даними з відкритих джерел, з березня по жовтень 2022 року на Херсонщині зафіксували 226 випадків затримань і зникнень людей. Реальна кількість таких випадків може бути значно більшою. До затриманих та викрадених могли застосовувати тортури (дослідники встановили, що “приблизно чверть постраждалих (55 людей), імовірно, зазнали тортур або жорстокого, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження”). Щобільше, людей затримували неодноразово (відомо про щонайменше 17 випадків, “коли людей затримували вдруге або вони повторно зникали”).

Імовірно, російські військові та співробітники ФСБ здійснювали більшість позасудових затримань і були причетні до зникнень. Більше половини затриманих чи зниклих безвісти, імовірно, так і не було звільнено.

Учасники глобальної ініціативи “Трибунал для Путіна” (T4P) документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 22 березня 2023 року було зафіксовано 35 256 випадків імовірних злочинів, вчинених представниками РФ в Україні. Cтаном на 22 березня 2023 року було зафіксовано 2 770 випадків зникнення людини, а кількість постраждалих (унаслідок зникнень) сягає 3 698 осіб.

Представлені дані не претендують на повноту та остаточність, адже реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно перевищує те, що можливо зафіксувати.