Хто може звільнитися з військової служби та як це зробити

Нещодавно на розгляд до Верховної Ради був поданий законопроєкт №9142, який має скоротити обов’язковий термін перебування на військовій службі під час воєнного стану до 18 місяців. Згідно з ним, військовослужбовець може звільнитися із ЗСУ та інших структур після 18 місяців служби навіть попри воєнний стан. Якщо Верховна Рада схвалить цей закон, військовослужбовці можуть почати звільнятися вже восени цього року. Крім того, на сайті Президента України є петиція зі схожим змістом, яка вже набрала потрібну кількість підписів та навіть отримала відповідь від Президента. Згідно з нею, проведення демобілізації наразі не є можливим, натомість потрібно звертатись до підстав звільнення з військової служби. Отже, поки законопроєкт знаходиться на розгляді, спробуємо розібратися, які категорії військовослужбовців мають на неї право вже сьогодні.

За законодавством України, демобілізація — це комплекс заходів, спрямованих на переведення збройних сил, цивільної оборони, органів місцевого самоврядування, галузей економіки, підприємств, установ і організацій на роботу й функціонування в умовах мирного часу. Тобто можна сказати, що демобілізація має місце лише після перемоги над ворогом, а під час воєнного стану у юридичному сенсі неможлива. Під “демобілізацією” часто розуміють звільнення військових зі служби — про нього і поговоримо.

Хто має право звільнитися зі служби?

За чинним законодавством, звільнення з військової служби можливе за таких підстав:

1. За віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
   Згідно із законом “Про військовий обов’язок і військову службу”, для осіб рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу цей вік складає 60 років, а для вищого офіцерського складу — 65 років.
2. За станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
   Військово-лікарська комісія у своїй діяльності керується Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. У додатку 1 до цього положення передбачено розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
3. У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання (про посилення кримінальної відповідальності для військових ми писали наприкінці минулого року).
   Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Варто зазначити, що мова йде саме про позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання. Тобто у випадку вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді, як приклад, штрафу, даний пункт застосовувати не можна.
4. Через певні сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Тобто звільнення у цих випадках — право (ініціатива) самої особи, і воно можливе за наявності оригіналів документів, що підтверджують підставу звільнення, зі списку нижче:
   1. Виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років.
   2. Виховання дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність.
   3. Необхідність постійно доглядати за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
   4. Наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та / або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
   5. Необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.
   6. Необхідність постійно доглядати за особою з інвалідністю I групи.
   7. Необхідність постійно доглядати за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
   8. Вагітність.
   9. Перебування у “декретній” відпустці для військовослужбовиць-жінок.
   10. Наявність дитини, якщо чоловік / дружина теж служить.
   11. Самостійне виховання дитини.
   12. Перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Цікаво, що серед цих підстав немає здобуття вищої освіти. Тобто студенти, які навчаються на денній формі, хоч і мають відстрочку від військової служби, не зможуть звільнитися, якщо все ж потраплять до армії. Хоча мобілізація юнаків до 27-ми років від початку війни не здійснюється, про що ми писали раніше, Харківській правозахисній групі відомий випадок студента, якого мобілізували на другий день війни, хоча законних підстав на це немає: він міг потрапити до армії лише добровільно на контрактній основі.

Як звільнитися з військової служби?

Згідно з Положенням про проходження служби у Збройних Силах, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У цих рапортах вони мають зазначити:

• підстави звільнення з військової служби;
• думку військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
• районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Після повідомлення військової частини або наказу командира про звільнення військовослужбовець повинен здати свою посаду. Після цього він виключається зі списків особового складу військової частини. А в наступні п’ять днів він має прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки — аби стати на військовий облік.