Політв’язню Арсену Абхаїрову запропонували лікувати варикоз у Красноярській туберкульозній лікарні

Кримському татарину, ув’язненому в РФ, запропонували лікувати варикоз у медзакладі для хворих на туберкульоз, повідомляє “Кримська солідарність”. Ідеться про Арсена Абхаїрова, якого було ув’язнено у так званій “справі кримських мусульман”. Зараз політв’язень перебуває в колонії Красноярського краю.

За інформацією ГО, у кримського татарина у в’язниці виник варикоз, який вимагає хірургічного втручання. При цьому адміністрація колонії пропонує провести операцію в Красноярській туберкульозній лікарні №1.

Адвокатка Марія Терехова розповіла, що її підзахисний чув чимало негативних відгуків про вищезгаданий медзаклад, на який скаржилися і його співкамерники. Тому Арсен Абхаїров поки не наважується там лікуватися, “а в громадську лікарню з тюрми не відправляють”.

Крім цього, Абхаїров, як і багато інших політв’язнів, має проблеми з зубами. Зуби почали турбувати Абхаїрова ще в СІЗО Новочеркаська, в якому він раніше перебував. Там ув’язненого ніхто не лікував: у СІЗО навіть не було стоматологічного кабінету.

Також кримський татарин потерпає від алергії: “У в’язниці Єнісейська вкрай погана вода, вона має запах і осад. Ця вода викликає у нього алергічну реакцію: помітні плями на обличчі, проблеми зі шкірою”, — розповіла адвокатка Абхаїрова.

Політв’язень не отримує належного лікування, попри те, що від моменту етапування до виправної колонії в Єнісейську з СІЗО йому не було винесено жодного дисциплінарного стягнення.

Справа Абхаїрова

Арсена Абхаїрова затримали ще у лютому 2019-го. Тоді також затримали Ескендера Абдулганієва та Рустема Емірусеінова. ФСБ звинувачувала кримчан у причетності до організації “Хізб ут-Тахрір”. Як раніше писала ХПГ, “Хізб ут-Тахрір” заборонена в РФ та анексованому Криму. При цьому в Україні та інших країнах світу організація діє без жодних обмежень і дозволена на законодавчому рівні.

3-го листопада 2020-го року у Ростові-на-Дону Південний окружний військовий суд оголосив вирок трьом кримчанам. Рішення винесла судова колегія: Плиско Роман, Костін Ігор, Звягін Євгеній.

Рустема Емірусеінова засудили до 17-ти років, два з яких він мав провести у в’язниці (далі йшлося про суворий режим). Арсена Абхаїрова засудили до 13-ти років, а Ескендера Абдулганієва засудили до 12-ти років. Усі вони мали відбути перші два роки у в’язниці. Для трьох політв’язнів сумарний термін позбавлення волі становив 42 роки…

1-го листопада 2021-го року Апеляційний військовий суд у Власисі підтвердив попередній вирок. Кримських політв’язнів відправили до російських колоній.

На думку сторони захисту та самих підсудних, “судовий процес” було сфабриковано. Так зване звинувачення спиралося на матеріали прослуховувань, книги, які були знайдені в обвинувачених, і “таємних свідків”.

Інші нещодавні вироки, винесені кримчанам

На днях стало відомо, що сумнозвісний Південний окружний військовий суд засудив ще одного кримчанина до чотирьох років ув’язнення за участь в організації “Хізб ут-Тахрір”. Чоловік нібито став членом організації ще у 2015-му році. Інформація про це з’явилася в російських ЗМІ, які посилаються на пресслужбу управління ФСБ. Ефесбівці стверджують, що “як учасник організації, підсудний вів пропаганду для вербування послідовників, а також готував ґрунт для насильницького захоплення влади та зміни конституційного ладу РФ”. У КримSOS повідомили, що йдеться про Мурата Мустафаєва.

Крім цього, 13-го квітня російська прокуратура вимагала кримськотатарському активісту, звинуваченому в причетності до діяльності “Хізб ут-Тахрір”, Ернесу Сейтосманову 18 років ув’язнення.

До того Апеляційний військовий суд у Власисі залишив чинним вирок фігуранту “справи Хізб ут-Тахрір” Вадиму Бектемірову. Бектемірова засудили до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Порушення міжнародного гуманітарного права

Кримська правозахисна група наголошувала, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), адже за міжнародним гуманітарним правом Російська Федерація не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.

У КримSOS повідомляли, що протягом 2022-го року щонайменше 15 жертв політично вмотивованих переслідувань у Криму були етаповані у російські виправні колонії. В організації відзначили, що географія таких пенітенціарних закладів дуже широка: кримчан вивозять як до Тамбовської області, так і до Красноярського краю. У КримSOS наголошували, що “перебування політв’язнів у виправних колоніях, що розташовані на такій великій відстані від півострова, створює перешкоди для своєчасного доступу адвокатів”.

Щобільше, правозахисники неодноразово нагадували, що вивезення кримських політв’язнів на територію РФ є воєнним злочином. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, її мають судити саме на окупованій території, де особа й має відбувати покарання. Після незаконного вивезення Російська Федерація порушує норми утримання політв’язнів, не надає їм фахової медичної допомоги та фактично вбиває людей.

Харківська правозахисна група писала про вироки кримським політв’язням. Людей звинувачують у терористичній діяльності, не маючи жодних доказів. Представники РФ засуджують людей за вчинення “морської блокади”, яку неможливо вчинити, спираються на слова свідків, які не бачили того, про що говорять, або плутаються у показах. При цьому підконтрольні РФ маріонеткові суди безкарно ламають життя людей і основи судочинства. Окрім цього, більшість з політв’язнів зазнають тортур, до яких вдаються представники РФ, аби змусити незаконно затриману людину дати потрібні їм свідчення.

Неминучість правосуддя

У березні 2023-го Україна ухвалила перший вирок за депортацію кримчанина. Дарницький районний суд Києва заочно засудив до десяти років позбавлення волі так звану “суддю”, яка була причетна до депортації. Як повідомляла прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, вона “достеменно знала, що з 2014-го року жителі Криму мають статус осіб, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. Всупереч цьому вона ухвалила рішення про випровадження громадянина України з території тимчасово окупованого півострова”.

У прокуратурі підкреслювали, що вчинене є “серйозним порушенням вимог статті 49 Конвенції про захист цивільного населення 1949-го року, що забороняє, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб з окупованої території”.