Рада Європи
Неофіційний переклад
Держави-члени Ради Європи, якi пiдписали цю Конвенцiю,
враховуючи положення Конвенцiї про захист прав i основних свобод людини,
нагадуючи, що згiдно зi статтею 3 згаданої Конвенцiї жодна людина не може зазнавати катувань чи нелюдського або такого, що принижує її гiднiсть, поводження чи покарання,
вiдмiчаючи, що механiзм, передбачений у зазначенiй Конвенцiї, застосовується до осiб, якi вважають себе жертвами порушення статтi 3,
переконанi в тому, що захист позбавлених волi осiб вiд катувань чи нелюдського або такого, що принижує їхню гiднiсть, поводження чи покарання мiг би бути посилений позасудовими засобами превентивного характеру, якi грунтуються на iнспекцiях,
погодились про таке:
ГЛАВА I
Стаття 1
Цим створюється Європейський комiтет з питань запобiгання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гiднiсть, поводженню чи покаранню (далi Комiтет). Комiтет, шляхом здiйснення iнспекцiй, перевiряє поводження з позбавленими волi особами з метою посилення, у разi необхiдностi, захисту таких осiб вiд катувань чи нелюдського або такого, що принижує їхню гiднiсть, поводження чи покарання.
Стаття 2
Кожна Сторона дозволяє iнспектувати, вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будь-яке мiсце, яке знаходиться пiд її юрисдикцiєю i в якому тримаються особи, позбавленi волi органом державної влади.
Стаття 3
Виконуючи цю Конвенцiю, Комiтет та компетентнi нацiональнi органи вiдповiдної Сторони спiвпрацюють мiж собою.
ГЛАВА II
Стаття 4
1. Комiтет складається iз такого числа членiв, яке вiдповiдає кiлькостi Сторiн.
2. Члени Комiтету вiдбираються iз числа осiб, якi мають високi моральнi якостi, визнаний авторитет у галузi прав людини або професiйний досвiд у питаннях, якi охоплюються цiєю Конвенцiєю.
3. Серед членiв Комiтету не може бути двох громадян однiєї i тiєї ж держави.
4. Члени Комiтету здiйснюють свої повноваження у їхнiй особистiй якостi, вони є незалежними i неупередженими i завжди повиннi бути готовими виконувати свої функцiї в Комiтетi ефективно.
Стаття 5
1. Члени Комiтету обираються Комiтетом мiнiстрiв Ради Європи абсолютною бiльшiстю голосiв iз списку осiб, що складає Президiя Консультативної асамблеї Ради Європи; нацiональна делегацiя кожної Сторони в Консультативнiй асамблеї висуває трьох кандидатiв, з яких принаймнi два повиннi бути її громадянами.
2. Така ж процедура застосовується пiд час заповнення вакансiй, що виникли.
3. Члени Комiтету обираються термiном на чотири роки. Вони можуть бути переобранi тiльки один раз. Однак термiн повноважень трьох з тих членiв, якi були обранi на перших виборах, закiнчується в кiнцi дворiчного перiоду. Члени, повноваження яких мають закiнчитися в кiнцi першого дворiчного перiоду, визначаються Генеральним секретарем Ради Європи за жеребом одразу ж пiсля перших виборiв.
Стаття 6
1. Комiтет проводить свої засiдання за закритими дверима. Кворум складає бiльшiсть його членiв. За винятком положень пункту 2 статтi 10, рiшення Комiтету ухвалюються бiльшiстю голосiв присутнiх членiв.
2. Комiтет складає свої власнi правила процедури.
3. Секретарiат Комiтету забезпечується Генеральним секретарем Ради Європи.
ГЛАВА III
Стаття 7
1. Комiтет органiзовує iнспекцiї до мiсць, зазначених у статтi 2. Окрiм перiодичних iнспекцiй, Комiтет може органiзовувати такi iншi iнспекцiї, якi, на його думку, необхiднi у кожному конкретному випадку.
2. Як правило, iнспекцiї здiйснюються принаймнi двома членами Комiтету. Комiтет може, якщо вiн вважає це за необхiдне, використовувати послуги експертiв i усних перекладачiв.
Стаття 8
1. Комiтет повiдомляє уряд вiдповiдної Сторони про свiй намiр здiйснити iнспекцiю. Пiсля такого повiдомлення вiн може iнспектувати будь-яке мiсце, зазначене у статтi 2, в будь-який час.
2. З метою сприяння Комiтету у виконаннi його завдання вiдповiдна Сторона забезпечує Комiтету:
а) доступ на свою територiю i право подорожування по нiй без будь-якого обмеження;
b) повну iнформацiю про мiсця, де тримаються особи, позбавленi волi;
c) необмежений доступ до будь-якого мiсця, де знаходяться особи, позбавленi волi, включаючи право вiдвiдування таких мiсць без будь-якого обмеження;
d) iншу наявну у Сторони iнформацiю, яка необхiдна Комiтету для виконання ним свого завдання. Запитуючи таку iнформацiю, Комiтет враховує норми дiючого нацiонального законодавства та професiйної етики.
3. Комiтет може проводити з позбавленими волi особами бесiди вiч-на-вiч.
4. Комiтет може вiльно спiлкуватися з будь-якою особою, яка, на його думку, може надати йому необхiдну iнформацiю.
5. У разi необхiдностi, Комiтет може негайно повiдомити свої мiркування компетентним органам вiдповiдної Сторони.
Стаття 9
1. У виняткових випадках компетентнi органи вiдповiдної Сторони можуть заявляти Комiтету заперечення проти здiйснення iнспекцiї у термiн або до мiсця, що запропонованi Комiтетом. Такi заперечення можуть мотивуватися тiльки iнтересами нацiональної оборони, державної безпеки, серйозними заворушеннями у мiсцях знаходження осiб, позбавлених волi, станом здоров'я вiдповiдної особи або проведенням термiнового допиту у зв'язку iз тяжким правопорушенням.
2. Пiсля таких заперечень Комiтет i вiдповiдна Сторона невiдкладно проводять консультацiї з метою з'ясування ситуацiї та досягнення згоди про вжиття заходiв, якi дозволили б Комiтету швидко виконати свої функцiї. Такi заходи можуть включати перепровадження в iнше мiсце будь-якої особи, яку Комiтет має намiр вiдвiдати. До початку iнспекцiї вiдповiдна Сторона надає Комiтету iнформацiю про будь-яку вiдповiдну особу.
Стаття 10
1. Пiсля кожної iнспекцiї Комiтет складає доповiдь про факти, якi були встановленi пiд час iнспекцiї, з урахуванням будь-яких мiркувань, якi можуть бути висловленi вiдповiдною Стороною. Вiн перепроваджує останнiй свою доповiдь, яка мiстить будь-якi необхiднi, на його думку, рекомендацiї. Комiтет може проводити з вiдповiдною Стороною консультацiї з метою внесення, у разi необхiдностi, пропозицiй про полiпшення захисту позбавлених волi осiб.
2. Якщо Сторона вiдмовляється вiд спiвпрацi або вiдмовляється полiпшити ситуацiю у свiтлi рекомендацiй Комiтету, Комiтет, пiсля надання цiй Сторонi можливостi повiдомити свою думку, може бiльшiстю у двi третини голосiв своїх членiв прийняти рiшення про оприлюднення заяви з цього приводу.
Стаття 11
1. Iнформацiя, зiбрана Комiтетом у зв'язку з iнспекцiєю, його доповiдь та його консультацiї з вiдповiдною Стороною є конфiденцiйними.
2. Комiтет публiкує свою доповiдь, а також будь-якi коментарi вiдповiдної Сторони на прохання цiєї Сторони.
3. Однак особистi вiдомостi не публiкуються без чiтко висловленої згоди вiдповiдної особи.
Стаття 12
З урахуванням правил конфiденцiйностi, викладених у статтi 11, Комiтет кожного року подає Комiтету мiнiстрiв загальну доповiдь про свою дiяльнiсть, яка перепроваджується Консультативнiй асамблеї i оприлюднюється.
Стаття 13
Члени Комiтету, експерти та iншi особи, послугами яких користується Комiтет, повиннi, пiд час i пiсля виконання ними свого мандата, зберiгати конфiденцiйнiсть фактiв або iнформацiї, якi стали їм вiдомi пiд час виконання ними своїх функцiй.
Стаття 14
1. Прiзвища осiб, послугами яких користується Комiтет, зазначаються у повiдомленнi, передбаченому у пунктi 1 статтi 8.
2. Експерти здiйснюють свою дiяльнiсть за дорученням та пiд егiдою Комiтету. Вони мають володiти глибокими знаннями i великим досвiдом у питаннях, якi охоплюються цiєю Конвенцiєю, i повиннi бути такими ж незалежними, неупередженими та готовими до виконання своїх функцiй, як i члени Комiтету.
3. В окремих випадках вiдповiдна Сторона може заявити про те, що експерт або iнша особа, послугами якої користується Комiтет, не може бути допущена до участi в iнспектуваннi мiсця, яке знаходиться пiд юрисдикцiєю цiєї Сторони.
ГЛАВА IV
Стаття 15
Кожна Сторона повiдомляє Комiтету назву та адресу органу, уповноваженого отримувати повiдомлення для свого уряду, а також прiзвище та адресу будь-якого спiвробiтника по пiдтриманню зв'язку, якого вона може призначити.
Стаття 16
Комiтет, його члени та експерти, згаданi у пунктi 2 статтi 7, користуються привiлеями та iмунiтетами, зазначеними у Додатку до цiєї Конвенцiї.
Стаття 17
1. Ця Конвенцiя не зашкоджує положенням нацiонального законодавства або будь-якої мiжнародної угоди, якi передбачають бiльш надiйний захист позбавлених волi осiб.
2. Нiщо в цiй Конвенцiї не може тлумачитись як таке, що обмежує або порушує повноваження органiв, передбачених Європейською конвенцiєю про права людини, або як таке, що дозволяє вiдступати вiд зобов'язань, взятих Сторонами за зазначеною Конвенцiєю.
3. Комiтет не iнспектує мiсця, якi ефективно i регулярно вiдвiдуються представниками або делегатами Держав-Заступниць або Мiжнародного комiтету Червоного Хреста згiдно iз Женевськими конвенцiями вiд 12 серпня 1949 року та Додатковими протоколами до них вiд 8 червня 1977 року.
ГЛАВА V
Стаття 18
Цю Конвенцiю вiдкрито для пiдписання державами-членами Ради Європи. Вона пiдлягає ратифiкацiї, прийняттю або затвердженню. Ратифiкацiйнi грамоти або документи про прийняття чи затвердження здаються на зберiгання Генеральному секретарю Ради Європи.
Стаття 19
1. Ця Конвенцiя набирає чинностi в перший день мiсяця, що наступає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду вiд дати, на яку сiм держав-членiв Ради Європи висловили свою згоду про обов'язковiсть для них цiєї Конвенцiї вiдповiдно до положень статтi 18.
2. Стосовно будь-якої держави-члена, яка висловлюватиме свою згоду про обов'язковiсть для неї цiєї Конвенцiї пiсля набрання нею чинностi, Конвенцiя набирає чинностi в перший день мiсяця, що наступає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду вiд дати здачi на зберiгання ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття чи затвердження.
Стаття 20
1. Будь-яка держава пiд час пiдписання або здачi на зберiгання своєї ратифiкацiйної грамоти або свого документа про прийняття чи затвердження може визначити територiю (територiї), до якої застосовуватиметься ця Конвенцiя.
2. Будь-яка держава може в подальшому в будь-який час заявою на iм'я Генерального секретаря Ради Європи поширити дiю цiєї Конвенцiї на будь-яку iншу територiю, визначену в цiй заявi. Щодо такої територiї Конвенцiя набирає чинностi в перший день мiсяця, що наступає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду вiд дати отримання такої заяви Генеральним секретарем.
3. Будь-яка заява, зроблена вiдповiдно до двох попереднiх пунктiв, може стосовно до будь-якої територiї, визначеної в цiй заявi, бути вiдкликана шляхом перепровадження повiдомлення на iм'я Генерального секретаря. Вiдкликання набирає чинностi в перший день мiсяця, що наступає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду вiд дати отримання такого повiдомлення Генеральним секретарем.
Стаття 21
Нiякi застереження щодо положень цiєї Конвенцiї не дозволяються.
Стаття 22
1. Будь-яка Сторона може в будь-який час денонсувати цю Конвенцiю шляхом перепровадження вiдповiдного повiдомлення на iм'я Генерального секретаря Ради Європи.
2. Така денонсацiя набирає чинностi в перший день мiсяця, що наступає пiсля закiнчення дванадцятимiсячного перiоду вiд дати отримання такого повiдомлення Генеральним секретарем.
Стаття 23
Генеральний секретар Ради Європи повiдомляє держави-члени Ради Європи про:
а. будь-яке пiдписання;
b. здачу на зберiгання будь-якої ратифiкацiйної грамоти або будь-якого документа про прийняття чи затвердження;
c. будь-яку дату набрання чинностi цiєю Конвенцiєю вiдповiдно до статей 19 i 20;
d. будь-яку iншу дiю, будь-яке повiдомлення або сповiщення, якi стосуються цiєї Конвенцiї, за винятком заходiв, вжитих на виконання статей 8 i 10.
На посвiдчення чого нижчепiдписанi належним чином на те уповноваженi представники пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в Страсбурзi двадцять шостого дня листопада мiсяця 1987 року англiйською i французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примiрнику, який зберiгатиметься в архiвi Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвiдченi копiї цiєї Конвенцiї кожнiй державi-члену Ради Європи.
1. Для цiлей цього Додатка посилання на членiв Комiтету включає експертiв, згаданих у пунктi 2 статтi 7.
2. Члени Комiтету, пiд час виконання своїх повноважень i подорожування для виконання своїх повноважень, користуються такими привiлеями та iмунiтетами:
а) iмунiтетом вiд арешту або затримання i вiд конфiскацiї їхнiх особистих речей, а також iмунiтетом вiд будь-якого переслiдування на пiдставi висловлених ними думок або пiдготовлених матерiалiв i всiх дiй, здiйснених ними в офiцiйнiй якостi;
b) iмунiтетом вiд будь-яких обмежень їхньої свободи пересування при виїздi з країни їхнього постiйного проживання та поверненнi до неї i при в'їздi до країни, в якiй вони виконують свої повноваження, та виїздi з неї, а також звiльненням вiд реєстрацiї iноземцiв у країнi, яку вони вiдвiдують, або через яку вони прямують транзитом для виконання своїх повноважень.
3. Пiд час подорожей, здiйснюваних для виконання їхнiх повноважень, членам Комiтету, у питаннях, що стосуються митного та валютного контролю, надаються:
а) їхнiм власним урядом, такi ж пiльги, якi надаються високим посадовим особам, що вiдбувають за кордон у тимчасове вiдрядження;
b) урядами iнших Сторiн, такi ж пiльги, якi надаються представникам iноземних урядiв пiд час їхнiх тимчасових офiцiйних вiзитiв.
4. Документи i матерiали Комiтету, якi стосуються дiяльностi Комiтету, є недоторканими.
Офiцiйна кореспонденцiя та iншi офiцiйнi повiдомлення Комiтету не можуть нi затримуватися, нi пiдлягати цензурi.
5. Для забезпечення членам Комiтету повної свободи слова i повної незалежностi у виконаннi ними своїх обов'язкiв, iмунiтет вiд переслiдування на пiдставi висловлених ними думок або пiдготовлених матерiалiв i всiх дiй, здiйснених ними на виконання своїх обов'язкiв, продовжує надаватися їм, навiть якщо вiдповiднi особи вже не виконують такi обов'язки.
6. Привiлеї та iмунiтети надаються членам Комiтету не для їхньої особистої користi, а з метою забезпечення їм незалежностi у виконаннi їхнiх повноважень. Позбавити свого члена iмунiтету може тiльки Комiтет; вiн не тiльки має право, але й зобов'язаний позбавити свого члена iмунiтету в усiх випадках, коли, на його думку, застосування iмунiтету перешкоджатиме здiйсненню правосуддя i коли iмунiтет може бути скасований без шкоди для цiлей, заради яких вiн був наданий.
Переклад з англiйської мови
Є.М.Вишневського