MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Під час російського наступу на Маріуполь постраждала майже кожна школа у місті: Дослідження ХПГ

19.09.2022   
Микола Комаровський, Денис Волоха
Ми дослідили руйнування закладів освіти в Маріуполі і встановили, що принаймні 83% шкіл було так чи інакше пошкоджено. Про прямі атаки на школи та садочки розповідають і самі маріупольці.

Світлину для ілюстрації взято з телеграм-каналу mariupolnow [школа колегіум 1 маріуполь]

Світлину для ілюстрації взято з телеграм-каналу mariupolnow

Школи та університети часто стають об’єктами атак під час війни Росії з Україною. Заклади освіти страждають як від артилерійських обстрілів чи бомбардувань окремих районів, так і від спрямованих ударів крилатими та балістичними ракетами.

Наступ російської армії на Маріуполь навесні 2022 року супроводжувався особливо великими руйнуваннями. Окремі свідки, з якими говорила ХПГ, відзначали, що тактика росіян полягала у просуванні “квадрат за квадратом”: спочатку артилерія, танки та авіація прицільно вели вогонь по окремому кварталу, після чого туди заходила піхота.

“Вони влучили в нашу частину, але вони в неї не цілилися”, — розповідав боєць полку Азов, якого після поранення евакуювали під час однієї з вертолітних місій на Азовсталь.

За даними Департаменту освіти Маріупольської міської ради, станом на 2021 рік у місті функціонували 63 школи. У базі даних воєнних злочинів T4P налічується 52 епізоди, де безпосередньо зафіксовано руйнування шкільних закладів освіти.

Тобто за наявними даними — неушкодженими залишилися не більше 17% шкіл Маріуполя. Щодо більшості із цих 11 потенційно вцілілих шкіл поки що просто відсутні надійні дані, тому зрештою кількість пошкоджених закладів освіти може виявитись більшою.

Кількість шкіл на мапі дещо більша за офіційні дані, оскільки включає школи на території прилеглих селищ. Візуалізація: Сергій Приткін/ХПГ, на основі мапи Mapbox [зруйновані школи маріуполь]

Візуалізація: Сергій Приткін/ХПГ, на основі мапи Mapbox

Ступінь пошкоджень є різним. Окремим школам “пощастило”: вони зазнали незначних пошкоджень і можуть бути відновлені у майбутньому. Відновлення інших є сумнівним.

На фото нижче — Колегіум-школа №1, яка розташована у самому центрі Маріуполя. Цей заклад освіти вважається одним із перших у місті — офіційно його відкрили у 1876 році. Як можна побачити, у будівлі школи відсутній дах, частина стін обвалена. Тому ця будівля, яка пережила дві світові війни, вже навряд чи колись прийматиме школярів.

Світлина з телеграм-каналу mariupolnow [школа-колегіум 1 маріуполь]

Світлина з телеграм-каналу mariupolnow

Є випадки, коли школи були буквально зрівняні із землею. На світлині нижче можна побачити, що залишилося від приватної школи “Привілей”.

Світлина з телеграм-каналу mariupolnow [приватна школа привілей зрівняна із землею маріуполь]

Світлина з телеграм-каналу mariupolnow

Окупаційна адміністрація Маріуполя намагається відновити окремі заклади освіти. Відомо про декілька таких закладів на все місто.

Одним із них є школа №65, яка знаходиться на правому березі Маріуполя. Радник мера Петро Андрющенко говорить, що на навчання за російською програмою набрали “9 класів по 35-45 дітей у кожному класі”.

“Харчування дітей немає. Електрика подається від одного генератора, тому, де-факто, освіта без будь-якої комп’ютерної техніки. Випускникам обіцяють видати дипломи ‘ДНР’ та пропонують одразу вступ до низки російських ВНЗ”, — пише Андрющенко, додаючи, що батьків школярів “примусили прибрати сміття, закрити вікна плівкою та навести вигляд ладу”.

Нижче наведено фото школи.

На першому фото можна побачити, як виглядала будівля школи №65 до початку “відновлення”. Зокрема, у третій влучив снаряд. Фото з телеграм-каналу mariupolnow [школи школа маріуполь]

На першому фото можна побачити, як виглядала будівля школи №65 до початку “відновлення”. Зокрема, у третій поверх влучив снаряд. Фото з телеграм-каналу mariupolnow

Біля цієї школи окупанти встановили бюст Леніна, який, у божевільній уяві Путіна, “створив Україну”.

Схоже, що монумент Леніна фізично уособлює перший із низки історичних міфів, із якими будуть знайомити маріупольських школярів. Колишня українська Уповноважена з прав людини Людмила Денісова заявляла, що в російських методичках, які потрапили до її рук, розповідається, як пояснювати дітям, що Крим — це Росія, та інші речі, якими постійно маніпулює російська пропаганда та особисто Путін.

© Андрющенко Time [маріуполь школа бюст леніна]

© Андрющенко Time

Школа №65 потрапила не в один сюжет російських каналів, які заявляють, що до 1 вересня в Маріуполі “відновлено 3 школи і 3 дитячі садки”. На відкриття школи №65 приїжджали голова “ДНР” і представник партії “Єдина Росія”.

З огляду на масштаби руйнувань, відновлення кількох шкіл радше створює хороші кадри для телебачення, ніж суттєво впливає на проблему з освітою в Маріуполі.

Побачити, які школи в Маріуполі були пошкоджені, можна на нашій мапі.

Значних пошкоджень зазнали й заклади вищої освіти в Маріуполі. Харківською правозахисною групою було зафіксовано три випадки пошкоджень університетів.

Світлина з телеграм-каналу mariupolnow [приазовський державний технічний університет маріуполь]

Світлина з телеграм-каналу mariupolnow

Такий вигляд має будівля Приазовського державного технічного університету. До війни кожного року цей заклад випускав сотні спеціалістів.

Стопкадр із відео на каналі “Работа в интернете” [донму маріуполь медичний факультет]

Стопкадр із відео на каналі “Работа в интернете”

На фото вище — один із нових корпусів медичного факультету №3 Донецького національного медичного університету. Сам заклад переїхав до Маріуполя та ще двох міст Донецької області у 2017 році.

[маріупольський державйни університет мду]

Світлина з телеграм-каналу mariupolnow [маріупольський державйни університет мду]

Світлина з телеграм-каналу mariupolnow

Пошкоджень зазнав і Маріупольський державний університет. Нещодавно стало відомо, що окупанти планують відновити навчання в цьому закладі і розпочали набір студентів.

Щодо руйнувань закладів дошкільної освіти в нашій базі даних є 7 епізодів.

Чимало історій про те, як руйнували школи та садочки, розповідають самі маріупольці, яким вдалося виїхати.

“Рашисти казали, що обстрілюють базу Азова. Насправді ж першими ‘військовими’ об’єктами, які вони розстріляли, були школа та дев’ятиповерхівка, які знаходились неподалік бази ТРО”, — розповідав мешканець Маріуполя Віталій Бандрушків.

Про те, що одними з перших цілей були саме школи, також зазначає жителька Маріуполя Ніколь Дереклеєва, яка виходила з міста під обстрілами разом із молодшим братом:

“Коли було звернення президента РФ я не спала, тому дізналась про це з новин. В один момент перед моїми очима небо стало яскраво-помаранчевим, після чого пролунав гучний вибух. Як стало відомо, зранку ракета влучила у школу неподалік дому. Я пам’ятаю, що злякалась і на очах проступили сльози. Тоді зрозуміла, що нас чекає щось страшне. Але навіть не могла уявити, наскільки”.

Віра Кам’янецька, яка була змушена пройти через російські “фільтраційні” табори, згадує, як була знищена школа, де до цього знаходилися діти:

“17 чи 18 числа [березня] до нас приїхали солдати. Привезли дітей із якогось інтернату. (…) Ми вийшли, підійшли до садочка — він палає. За садочком школа №56, вона ще була ціла. І ми туди провели їх, до підвалу. Там декілька виховательок було і 25 дітей. Я не знаю, що з ними, де вони. Тому що я знаю, що ця школа в перших числах квітня теж згоріла, — у неї влучили. Дивились, де пересуваються чоловіки, і стріляли туди. Біля школи чоловіки готують їжу — все, ми будемо стріляти туди. Загалом готували чоловіки, тому що жінки чи сиділи з дітьми, чи боялися виходити”.

Андрій Потаєнко, який виїхав із Маріуполя 24 березня, був свідком того, як російські танки розстрілювали дитячий садочок.

“Ми не знали, що від нього чекати, тому що він то в одну, то в іншу сторону. Потім він переїхав і починає за будинок стріляти. Вони розстрілювали там дитячий садок. Цей же [танк] поїхав кудись, з іншого боку інший вже танк під’їхав. Біля нашого будинку став і прямим наведенням у дитячий садок луплять. Наші чоловіки, які ще тоді в будинку жили, кажуть: ‘Куди вони луплять? Там у цьому садку вже кілька днів як нікого немає’”, — говорить Потаєнко.

Таким чином, система закладів освіти в місті Маріуполь зазнала істотних пошкоджень під час наступу Російської Федерації. Зруйновано переважну більшість шкіл, постраждали корпуси університетів, знищено дитячі садочки.

Систематичні атаки на заклади освіти під час російського вторгнення відбувалися не лише в Маріуполі. У Харківській області ми зафіксували 252 такі атаки. Це свідчить про те, що російська армія атакує школи, університети та дитячі садочки свідомо та прицільно, інколи використовуючи дороговартісні далекобійні ракети.

Росіяни прагнуть пояснювати такі атаки розміщенням української армії в приміщеннях шкіл та університетів. В окремих випадках українські сили дійсно використовували такі приміщення для обладнання штабів чи з іншою метою. Однак це жодним чином не виправдовує невибіркових атак по геть усім навчальним закладам з боку російської армії.

Такі атаки не можуть пояснюватися легітимною військовою необхідністю. Очевидно, що українській армії відомо про тактику росіян на знищення будівель освітніх закладів. Тому малоймовірно, що військові будуть масово розташовуватись у школах, розуміючи, що противник буде бити по ним першочергово.

До того ж представники російських збройних формувань самі облаштовували свої штаби у цивільних об’єктах. Мешканка Маріуполя Олена Яхонтова пригадувала, що в дитячому садку, в якому вона працювала вихователькою, у березні 2022 року розташувалися кадирівці.

Спрямовані або невибіркові атаки на цивільні об’єкти, зокрема на освітні заклади, є воєнними злочинами за міжнародним правом. Від початку російського вторгнення ініціатива T4P документує такі події, присвоюючи їм попередню кваліфікацію за Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Матеріал підготовлено Харківською правозахисною групою у межах глобальної ініціативи T4P (Трибунал для Путіна).
 Поділитися