Позасудові затримання й насильницькі зникнення під час російської окупації Херсонщини проводилися цілеспрямовано.
Такого висновку дійшли в Лабораторії гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров’я. Дослідження відбувалося в рамках програми Conflict Observatory за підтримки Державного департаменту США.
Оприлюднений звіт від 18 листопада 2022 року містить чимало свідчень. Наведемо основні з них.
Лише за даними з відкритих джерел, з березня по жовтень 2022 року відбулося 226 випадків затримань і зникнень людей у Херсонській області. Реальна кількість таких випадків може бути значно більшою.
До затриманих та викрадених могли застосовувати тортури:
“Приблизно чверть постраждалих (55 людей), імовірно, зазнали тортур або жорстокого, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження”.
Постраждалих “…змушували перебувати в незручній позі, били, застосовували електрошокер, вдавалися до сексуального та гендерного насилля, інсценували страти чи ‘грали’ в російську рулетку”. Представники російської окупаційної влади вдавалися до психологічних тортур: не дозволяли спати, застосовували сенсорну депривацію, а також катували холодом. Затриманим відмовляли в наданні медичної допомоги, обмежували доступ до їжі та води. Людей утримували в неналежних умовах, зокрема в умовах перенаселення. Рідним затриманих погрожували, їх також могли катувати.
На додачу незаконно затриманих людей змушували зніматися в пропагандистських відео (встановлено 12 таких випадків).
У затримуваних, особливо в кримських татар, вилучали, перевіряли й моніторили засоби зв’язку.
Людей затримували неодноразово. Відомо про щонайменше 17 випадків, “коли людей затримували вдруге або вони повторно зникали”.
Більше ніж у половині випадків людей забирали безпосередньо з дому.
Отримані дані свідчать про системний і цілеспрямований характер дій представників окупаційної влади.
Людей переслідували за національною ознакою, зважали на військову придатність та професійну діяльність.
Затримували переважно чоловіків призовного віку. “87,6% затримуваних — чоловіки. Серед чоловіків, чий вік вдалося встановити, 79,1% — чоловіки призовного віку”.
Кримські татари безслідно зникали на блокпостах, їх затримували набагато частіше. Крім того, кримських татар частіше звинувачували в скоєнні злочинів і рідше звільняли.
Представники окупаційних військ затримували нинішніх або колишніх держслужбовців та урядовців, громадських діячів та волонтерів, освітян та журналістів, а також нинішніх або колишніх співробітників правоохоронних органів та працівників служби безпеки.
Імовірно, російські військові та співробітники ФСБ здійснювали більшість позасудових затримань і були причетні до зникнень.
“Більше половини затриманих чи зниклих безвісти, імовірно, так і не було звільнено”.
З детальнішими даними можна ознайомитися в самому звіті.
Виявлені закономірності вказують на те, що це була послідовна й заздалегідь спланована кампанія. Коли населення стало чинити опір окупаційній владі, ситуація погіршилася.
Нагадаємо, що за наявності критичної чисельності насильницьких зникнень вони кваліфікуються як злочин проти людяності за статтею 7 (1) (і) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Глобальною правозахисною ініціативою “Трибунал для Путіна” станом на 21 листопада зафіксовано щонайменше 884 випадки насильницького зникнення людей, половина з них — на Херсонщині.
