Суддів пропонують перевіряти на детекторі брехні — чи є в цьому сенс?

У червні Рада нацбезпеки і оборони України визнала необхідність на законодавчому рівні посилити кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення у сфері правосуддя, а також посилити перевірку суддів, серед іншого — на детекторі брехні.

Законопроєкт не забарився. Вже за десять днів його текст було надано для ознайомлення депутатам Верховної Ради. “На сьогодні законодавство не передбачає повноважень Вищої ради правосуддя ініціювати широку перевірку всіх суддів певного суду, резонансні події в якому об’єктивно можуть підірвати авторитет правосуддя в суспільстві, на предмет вчинення такими суддями можливих дисциплінарних проступків”, — йдеться в пояснювальній записці до документа. Тому, вважають автори проєкту закону, якщо з’являється інформація про численні порушення в якомусь із судів, варто дозволити ВРП проводити моніторинг роботи усіх його суддів.

Що таке моніторинг суду?

У разі ухвалення законопроєкту, Вища рада правосуддя проводитиме перевірку роботи усього суду, якщо хоча б одному із суддів буде вручено повідомлення про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення — настільки серйозного, що ВРП надасть згоду на “затримання, утримання під вартою чи арешт такого судді або про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя”.

Отже, у цьому випадку в роботі усіх суддів шукатимуть ознаки істотних дисциплінарних проступків, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, а також “обставин, що викликають обґрунтований сумнів у законності джерела походження майна”.

І якщо зараз за законом судді зобов’язані підтверджувати “законність збагачення” лише під час кваліфікаційного оцінювання або дисциплінарного провадження щодо них, то незабаром до цих випадків додадуть ще один: “під час моніторингу роботи суду”.

Під час розслідування будь-яка особа, що володіє інформацією про можливі злочини суддів чи нехтування ними своїх обов’язків, матиме змогу поділитися такими даними з Вищою радою правосуддя. Втім, на “анонімки” обіцяють не зважати.

Детектор брехні

Під час моніторингу автори законопроєкту планують широко застосовувати “психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа”.

“Опитування полягає в нешкідливому для життя і здоров’я людини опитуванні судді з використанням поліграфа — багатоканального пристрою, призначеного для реєстрації та запису в реальному часі показників емоційного напруження особи, що виникає як реакція на інформацію у вигляді слів, зображень тощо, — пояснюють законотворці. — Метою опитування судді є отримання інформації про ймовірну достовірність відповідей особи на питання, пов’язані з можливими правопорушеннями, її доброчесністю, дотриманням правил суддівської етики, законністю походження майна, щодо обставин, які можуть бути чи є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади”.

Інтимних питань або таких, що мають дискримінаційний характер (про стан здоров’я, релігійні чи політичні переконання, національне чи етнічне походження тощо) під час розмови не ставитимуть.

Результати опитування не оприлюднюватимуть, лише долучатимуть до матеріалів суддівського досьє. Їх використовуватимуть як “одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів”.

Невдала розмова на поліграфі не буде підставою для притягнення судді до відповідальності. Втім, як і відмова від проходження опитування на детекторі.

Крім того, використання детектора брехні пропонується розширити і для інших випадків.

Наприклад, в разі ухвалення закону, письмову згоду на проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа внесуть до списку документів, необхідних для кандидата на посаду судді у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (лише у разі визначення його переможцем конкурсу). Відмовитися можна буде лише з медичних підстав.

Перевірити на поліграфі зможуть і звичайних кандидатів на посаду судді, а також суддів під час переведення до іншого суду. При чому в цьому випадку “відмова кандидата від проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа за відсутності медичних протипоказань” вже буде підставою для відмови.

Що це дасть?

Такий законопроєкт, на перший погляд, здається вдалим кроком на шляху боротьби з корупцією. Але тільки на перший. На другий і всі подальші — він межує із безсенсовим популізмом: адже поліграф не є доказом у суді. Навіть свідчення поліграфолога суди часто не визнають експертним висновком чи документом у розумінні КПК.

А під час конкурсів на посади суддів поліграф перетвориться зі знаряддя боротьби з корупцією на ще один спосіб протягнути до судової влади своїх людей, позбавившись “чужих”. Інтерпретація показань детектора брехні досить розмита і легко перетікає в “обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики”, що є підставою для відмови неугодному кандидату.

“Поліграф не може підтверджувати факти. Він може з певною мірою похибки вказувати ймовірність правди чи не правди. Саме тому покази поліграфа не визнаються доказами в країнах Європи та більшості штатів США, так само як і на федеральному рівні судів США. Впровадження його масово в державну машину лише свідчить про інтелектуальний рівень людей, що це впроваджують. Нема таблеток від брехні — є тільки розум, що може цю брехню розкривати”, — вважає Володимир Яворський, правозахисник, експерт Центру громадянських свобод.

---

Як ми писали раніше, у Вищій раді правосуддя накопичилося понад дев’ять тисяч дисциплінарних скарг на дії суддів. Ці скарги не розглядаються з серпня 2021 року. Однією з причин такої ситуації було те, що у складі Вищої ради правосуддя так і не створили Служби дисциплінарних інспекторів, яка за законом має розглядати ці скарги. 30 травня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт, який має відновити розгляд справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів, а також забезпечити функціонування Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.