Кришталь пам’яті — у Харкові завершився XXI Мандрівний фестиваль Docudays UA

Недаремно на візуальний образ фестивалю вплинула мистецька практика художника Михайла Алексєєнка, який працює з кришталем. Його уламки ніби нагадують: щоб рухатися далі, нам потрібно збирати розбитих себе докупи, як збирається розбитий кришталь.

Фестиваль уже двадцять років є майданчиком для дискусій та обговорень важливих соціальних та політичних тем в містах та селищах. І цим сприяє формуванню активного громадянського суспільства й розвитку документального кіно.

Під час Мандрівного фестивалю областями України подорожують стрічки, відібрані з основної програми Docudays UA. До Харкова в листопаді приїхали п’ять із них. До цієї п’ятірки додалася шоста стрічка — фільм, якого ще не демонстрували в столиці. Його показали в рамках нової інформаційної кампанії “Сексуальне насильство в інтернеті: як захистити дітей”, яку ГО “Докудейз”, Мережа DOCU/CLUB та ВГО “Магнолія” спільно започаткували цього року.

Під ковпаком

Фестиваль відкрився фільмом “Київські файли”, присвяченим роботі з архівами КДБ. Стрічка нідерландського режисера Вальтера Стокмана ставить перед глядачами питання: що б ви відчули, якби дізналися, що держава роками за вами стежила? Герої фільму — українська дисидентка, нідерландський шпигун-аматор, французька туристка — пів століття тому потрапили під пильний нагляд радянських спецслужб. За підтримки видавництва “Віват” у безпечному просторі ЄрміловЦентру фільм представили історики, а нині ще й бійці 13-ої бригади НГУ “Хартія” Володимир Бірчак і Вахтанг Кіпіані.

Володимир, історичний консультант фільму, розповів про пошук історій для “Київських файлів”. Цікаво, що саме опублікована ним на “Українській правді” стаття про справу КДБ під назвою “Куртизинка” (так спецслужби називали француженку, за якою стежили) спонукала Вальтера Стокмана приїхати до України.

Володимир Бірчак та Вахтанг Кіпіані розповіли про роботу з розсекреченими архівами і нагадали: навчитися пошуку в архівах може кожен, завдяки розробленому студією онлайн-освіти EdEra та Центром досліджень визвольного руху онлайн-курсу “Розсекречені”.

“Київські файли” на фестивалі показали двічі: наступного дня у ПрайдХабі його представив історик ХПГ Ігор Черніченко. Говорили про справи оперативного обліку, які можна знайти в архівах СБУ. Таких справ було дуже багато, але за наказом голови КДБ Крючкова у квітні 1989 року їх почали знищувати й багато чого було втрачено. Збереглося лише те, що має історичну й культурну цінність, а також справи, що стосувалися іноземців. У 2009 році ХПГ вперше в незалежній Україні видала Путівник по архіву СБУ, з якого можна дізнатися про історію, структурі та зміст архівних фондів радянських спецслужб.

Акаунт поросяти й сила насіння

В інформаційному центрі “Вікно в Америку”, розташованому в Харківському національному університеті, наступного дня показали дві стрічки. Перша — нідерландський фільм “Порося Нельсон” — розповідає про сімʼю, яка вирішила взяти додому мініпіга. Вже за кілька місяців вага карликового поросяти перетнула півтонну відмітку. Згодом велетень отримав власну сторінку в соцмережах. Після перегляду глядачі мали дискусію про те, звідки беруться лідери думок, як формувати власну позицію та перевіряти інформацію.

Другою стрічкою дня став фільм української режисерки Кароліни Ускакович “Чоботи в ґрунті, руки в землі”, який спонукає до роздумів про терапевтичну силу звʼязку людини з природою, з родиною та малою батьківщиною. Кароліна зафільмувала власну історію. Її бабуся ще в 21-му році подарувала їй насіння власних томатів і тепер по відеозвʼязку допомагає режисерці їх вирощувати в нідерландській квартирі. Після перегляду психологиня ХПГ Євгенія Ширяєва розповіла глядачам про допомогу собі та оточуючим у стані стресу.

“Бачити вухами”

Як правильно пропонувати допомогу людині з інвалідністю? Чи може людина з вадами зору користуватися чатами та месенджерами? На ці та багато інших питань відповів ведучий Радіо Накипіло Володимир Носков під час тренінгу з інклюзії “Бачити вухами”, який відбувся у ЄрміловЦентрі. Володимир не бачить з дитинства. Це не завадило йому стати успішним журналістом. Під час тренінгу одні учасники вдягали маски на очі, пробували ходити з тростинами, а інші допомагали їм пройти до певного місця.

До теми інклюзії Мандрівний фестиваль повернувся ще раз наступного дня — в культурно-громадському центрі DRUK, під час перегляду фільму української режисерки Аліси Коваленко та данського режисера Сімона Леренґа Вільмонта “Дівчинка далеко від дому”. Стрічку, що розповідає про українську дитину, змушену тікати від війни до Німеччини, показали двічі: вперше — без візуальної складової, тільки з аудіодискрипцією, вдруге — з відео. Глядачі дійшли висновку, що розвиток інклюзивного напряму кіногалузі та інших сфер культури — однозначно необхідний крок, головне — щоб цей розвиток відповідав потребам людей, для яких створюється відповідний контент, а не був ілюзією інклюзії.

Захист від насильства

Останній день фестивалю був присвячений проблемам домашнього насильства і небезпекам, які чатують на дітей в інтернеті. Спочатку в пресцентрі “Накипіло” показали польський фільм “Кіоск” (реж. Даніель Стопа). Ця чуттєва картина про жіночу дружбу й взаємодопомогу зібрала найбільше нагород з представлених цьогоріч фільмів. Двоє жінок у газетному кіоску заповнюють документи на розлучення однієї з них. Причина —  багаторазове насильство з боку чоловіка.

Після перегляду адвокатка ХПГ Таміла Беспала розповіла про те, що робити при виявленні домашнього насильства, а також про розповсюджену практику, з якою стикається як юрист, про користь шлюбних контрактів. Під час розмови вибудувалася довірлива терапевтична атмосфера: глядачі ставили питання та ділилися власним досвідом.

Друга зустріч в “Накипіло” була присвячена інформаційній кампанії “Сексуальне насильство в інтернеті: як захистити дітей”. Героїнями чеської стрічки “У сітях” (реж. Віт Клусак та Барбора Халупова) є три актриси, які видають себе за 12-річних дівчат, реєструються на сайтах 18+, де їм пишуть чоловіки. Картина спонукає говорити про страшну й стигматизовану тему насильства над дітьми в інтернеті. До зустрічі доєдналася Ольга Шеремет, координаторка Центру безпечного Інтернету в Україні, вона говорила про проєкт StopCrime, який реалізує ВГО “Магнолія”, і про Портал безпечного Інтернету. Ольга розповіла: Україна, згідно з даними INHOPE, у 2022 році посідала 5 місце у світі за розміщенням в інтернеті матеріалів сексуального насильства над дітьми. Кожна 12-та дитина в Україні отримувала прохання надіслати свої оголені фото, майже чверть дітей хоч раз стикалися із ситуацією, пов’язаною з сексуальним насильством чи експлуатацією в інтернеті.

Якщо ви побачили підозрілий ресурс, що має в собі ознаки насильства над дітьми, повідомте про нього, заповнивши анонімну форму проєкту StopCrime. А також обовʼязково розповідайте дітям про правила поводження та спілкування в інтернеті. Більше інформації про протидію сексуальному насильству в інтернеті можна на порталі Дія.Освіта в гайдах за темою “Онлайн-безпека”.

Цьогорічний Мандрівний Docudays UA в партнерстві з Харківською правозахисною групою вийшов дуже насиченим. Він став поштовхом для нових обговорень та думок і показав, що в Харкові попри війну правозахисні події викликають велике зацікавлення.