Меню
• Впровадження норм європейського права   • Події
Микола Комаровський, 11 квітня 2025

Захист прав за рішенням ЄСПЛ: внесено зміни щодо перегляду рішень за виключними обставинами

Європейський суд став на бік українця, а наш Верховний суд відмовляється переглядати рішення, на яке скаржився позивач, адже воно було ухвалено понад десять років тому? Більше такого не буде.

Depositphotos [суд правосуддя верховний суд судове рішення]

Depositphotos

7 квітня 2025 року Президент України підписав Закон № 4283-IX (законопроєкт № 11508). Цей акт ухвалено на виконання рішення Конституційного Суду України № 1-р (II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи на підставі рішень Європейського суду з прав людини.

Для кращого розуміння його призначення наведемо доволі простий приклад. Уявімо, що певна особа звертається за захистом своїх порушених прав у адміністративній або цивільній справі до національних судів. Справа доходить до Верховного Суду, і результат розгляду є негативним для заявника. Він вирішує звернутися до Європейського суду з прав людини, отримує сатисфакцію, однак з моменту звернення минає 12 років. Зрозуміло, що для ефективного захисту необхідно переглянути раніше винесене судове рішення. Однак за попереднім законодавством така особа могла звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд лише протягом десяти років з моменту винесення рішення. Новим законом це було виправлено.

Так, до трьох процесуальних кодексів — Господарського процесуального, Цивільного процесуального та Кодексу адміністративного судочинства України — внесено однакові за змістом зміни до статей про порядок і строки подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Тепер кодекси містять таке положення:

Строки не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв’язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Повернемося до наведеного прикладу: тепер відповідна особа може звернутися до суду і після спливу десяти років з моменту винесення рішення, однак заява має бути подана протягом тридцяти днів від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття рішенням статусу остаточного.

Законом також передбачено перехідне положення до кодексів, яке надає право особам, стосовно яких було постановлено рішення Європейського суду з прав людини, що набуло статусу остаточного до набрання чинності Законом № 4283-IX, звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Черговий суд за розстріл українського військовополоненого

Російський військовий, який минулого червня міг розстріляти полоненого воїна ЗСУ на Сумщині, постане перед судом.

• Російсько-українська війна   • Події

Ще одна підозра Злому — поліціянту з РФ, що очолив одну з катівень у Херсоні

Українські правоохоронці заочно повідомили про чергову підозру у вчиненні воєнного злочину старшому лейтенанту поліції РФ з Омська. Він керував захопленим ізолятором тимчасового тримання в Херсоні, де незаконно утримували й катували цивільних. Докладніше — у статті.

• Право на життя   • Російсько-українська війна

‘Підпиши, а потім дізнаєшся’

Тяжкохворого політвʼязня Тофіка Абдулгазієва, якому торік діагностували злоякісну пухлину головного мозку, росіяни змусили підписати документи, нібито він “абсолютно здоровий” і “не заперечує”, аби його перевели з лікарні назад до колонії. Кримський татарин не міг сам прочитати підписані папери: його зір погіршився настільки, що він просто не в змозі читати. Докладніше — у статті.

• Кримінально-виконавча система   • Катування та жорстоке поводження

Непокаране вбивство

На фотографії з цієї справи важко дивитися. На них — обличчя людини після побиття: набрякле, залите кров’ю, з численними ранами і синцями. Це Андрій Данилюк. Він помер не на вулиці і не під час бійки. Він помер у державній установі — у Хмельницькому слідчому ізоляторі. Там, де людина повністю перебуває під контролем держави. Там, де держава зобов’язана гарантувати безпеку і право на життя для кожного, хто опинився за ґратами.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти