Меню
• Впровадження норм європейського права   • Події
Микола Комаровський, 11 квітня 2025

Захист прав за рішенням ЄСПЛ: внесено зміни щодо перегляду рішень за виключними обставинами

Європейський суд став на бік українця, а наш Верховний суд відмовляється переглядати рішення, на яке скаржився позивач, адже воно було ухвалено понад десять років тому? Більше такого не буде.

Depositphotos [суд правосуддя верховний суд судове рішення]

Depositphotos

7 квітня 2025 року Президент України підписав Закон № 4283-IX (законопроєкт № 11508). Цей акт ухвалено на виконання рішення Конституційного Суду України № 1-р (II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи на підставі рішень Європейського суду з прав людини.

Для кращого розуміння його призначення наведемо доволі простий приклад. Уявімо, що певна особа звертається за захистом своїх порушених прав у адміністративній або цивільній справі до національних судів. Справа доходить до Верховного Суду, і результат розгляду є негативним для заявника. Він вирішує звернутися до Європейського суду з прав людини, отримує сатисфакцію, однак з моменту звернення минає 12 років. Зрозуміло, що для ефективного захисту необхідно переглянути раніше винесене судове рішення. Однак за попереднім законодавством така особа могла звернутися до Верховного Суду із заявою про перегляд лише протягом десяти років з моменту винесення рішення. Новим законом це було виправлено.

Так, до трьох процесуальних кодексів — Господарського процесуального, Цивільного процесуального та Кодексу адміністративного судочинства України — внесено однакові за змістом зміни до статей про порядок і строки подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Тепер кодекси містять таке положення:

Строки не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв’язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Повернемося до наведеного прикладу: тепер відповідна особа може звернутися до суду і після спливу десяти років з моменту винесення рішення, однак заява має бути подана протягом тридцяти днів від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття рішенням статусу остаточного.

Законом також передбачено перехідне положення до кодексів, яке надає право особам, стосовно яких було постановлено рішення Європейського суду з прав людини, що набуло статусу остаточного до набрання чинності Законом № 4283-IX, звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Права жінок

Фігуранток “першої жіночої справи Хізб ут-Тахрір” залишили під вартою до жовтня

Затриманим торік чотирьом кримським татаркам — Есмі Німетуллаєвій, Насібі Саїдовій, Ельвізі Алієвій та Февзіє Османовій — продовжили термін перебування під вартою до 14 жовтня. Раніше стало відомо, що ефесбівці завершили так зване “досудове слідство” у справі кримських бранок. Докладніше — у статті.

• Російсько-українська війна   • Події

Шахеди проти медіа

Вдень 8 вересня росіяни завдали дронового удару по будівлі телеканалів “Ми — Україна” та “Ми — Україна +” в Києві. Вибухи пролунали просто під час етеру телемарафону.

• Права дітей   • Російсько-українська війна

Мілітаризація дошкільнят і нешкільна форма для учнів кадетського класу

У тимчасово окупованому Криму 13 дитсадків залучили до пропагандистського проєкту “Кадетики й козачата”: до проєкту потрапили діти від п’яти до семи років… Тим часом в окупованому Росією Скадовську кадетам школи №1 передали форму для класів, що перебувають під патронатом Росгвардії. Фактично школярі носитимуть форму, яка нагадуватиме форму російських силових структур. Згадуємо ці та інші випадки мілітаризації українських дітей, яку здійснює країна-окупант.

• Російсько-українська війна   • Право на життя

Затримали після операції та били по голові під час “допитів”

Цього серпня російський суд продовжив строк тримання під вартою Діані Гаврилюк (Абдурашитовій) до 14 жовтня 2026 року… Як і Вікторію Сергєєву, Діану Гаврилюк торік затримали в аеропорту Сочі, тримали в міському ізоляторі й згодом вивезли до СІЗО Борисоглібська, де жінка зазнала катувань. Після цього кримчанку вивезли до СІЗО Краснодара й обвинуватили у “держзраді”…



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти