Російські військові атакують житлові квартали українських міст і сіл. Серед загиблих і поранених — діти. За інформацією Національної поліції України, станом на 11 лютого внаслідок злочинних військових дій РФ загинули 684 дитини, дістали поранення — 2361. І це — без врахування врахування місць бойових дій і тимчасово окупованих територій.
Жертви серед дітей
Богодухів
У розташованому у 20 кілометрах від російського кордону Богодухові оголосили триденну жалобу. Протягом кількох останніх ночей ворог атакував громаду бойовими безпілотниками. За ціль росіяни чомусь обрали приватний сектор.
О пів на четверту ранку 9 лютого ворожий дрон влучив у будинок, повністю зруйнувавши його. Загинув 10-річний Михайлик Спіцин та його мама Світлана. 22-річний старший брат зазнав поранень. Двоє людей зазнали гострого шоку.
Батько, Леонід Спіцин, розповів журналістам Суспільного, що на момент атаки перебував не вдома, коли почув про приліт, прибіг до рідної оселі і застав знищену домівку.
“Міша був найменшою дитиною в родині. Це світла, добра дитина, яка любила життя, яка хотіла, щоб все було гаразд, щоб скоріше закінчилася війна. Дуже йому хотілося до школи, посидіти за партою, бо ми ж навчаємося на дистанційному навчанні”, — поділилася з журналістами Анжела Шитоха, вчителька Михайлика.
Вже за два дні у Богодухові — нова трагедія: вночі проти 11 лютого через удар російського безпілотника загинули дворічні Іван та Владик, однорічна Мирослава та їхній батько, ветеран Григорій Шикула. Його вагітна дружина і мама малюків Ольга Крівогуб дістала поранень, але дивом залишилася живою. Її сестра Олександра в коментарі Суспільному розповіла, що тато з дітьми спав в одній кімнаті, а мама — в іншій, ударом жінку відкинуло аж на дах. Коли вона зрозуміла, що сталося, намагалася повернутися в палаючий будинок за дітьми, але сусід її втримав, адже було вже пізно. У Ольги — вибухове поранення, черепно-мозкової травми, контузія та опіки.
“Вона зараз на заспокійливих, стан її дуже емоційно тяжкий. Вона перебуває на 35-му тижні вагітності. Скоро їй народжувати. З дитиною все добре”, — каже про поранену сестру Олександра.
Григорій Шикула на фронті втратив ногу і демобілізувався. Як повідомили в Золочівській селищній раді, і Ольга, і Григорій родом із Сковородинівки Золочівської громади, яка сильно потерпає від обстрілів, тож в пошуках більш безпечного життя родина переїхала до Богодухова за кілька днів до трагедії, на початку лютого: “Щоб захистити життя дітей, родина переселилася подалі від російського кордону. Мріяли жити, ростити дітей, радіти,кожному їх кроку, тішитися успіхами… Окупанти перекреслили все”.
Попередньо в оселю влучив російський безпілотник типу “Герань-2”.
Слов’янськ
10 лютого у Слов’янську на Донеччині внаслідок удару керованою авіабомбою загинули двоє людей — Марина Соколенко і її 11-річна доня Милана. Поранень дістали 14 людей, серед яких семирічна дівчинка.
“Біль та порожнеча залишилась в серцях учителів, однокласників та кожного, хто знав цю сім’ю. Милана була яскравою дитиною, попереду в якої мало буди ціле життя зі світлими мріями та щасливим майбутнім. Завжди пам’ятатимемо посмішку Милани, старанність та щиру дружбу, яку вона дарували оточуючим”, — написала у фейсбуці Тетяна Попова заступниця директора школи №12, де навчалася дівчинка.
Сумщина
У Сумській області 10 лютого зазнали поранень п’ятеро дітей. У Середино-Будській громаді через атаку російського безпілотника постраждали двоє підлітків, шіснадцятирічні хлопець і дівчина. У Сумській громаді 12-річна дівчинка травмована, а у 9-річного хлопчика — гостра реакція на стрес.
Крім того, 8 лютого у тому ж районі дрон влучив по цивільній автівці: поранень дістали 19-річний хлопець та 16-річна дівчина.
Примусова евакуація дітей — навіть якщо батьки відмовляються
На тлі цих повідомлень депутати Верховної Ради України підтримали у другому читанні законопроєкт, що має врегулювати питання проведення обов’язкової евакуації. Зокрема в ньому йдеться і про евакуацію дітей, що мешкають в районах, наближених до фронту, у примусовий спосіб — у випадку, якщо батьки нехтують їхньою безпекою та відмовляються виїжджати або повертаються з малими в небезпечні райони.
“Це давно назріла законодавча ініціатива з огляду на необхідність удосконалення законодавства у сфері евакуації цивільного населення з районів проведення воєнних (бойових) дій, зокрема дітей, осіб з інвалідністю, громадян похилого віку та інших категорій населення, особливо в період повномасштабної війни росії проти України”, — заявив заступник Міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.
Як пояснили в Міністерстві внутрішніх справ України, закон передбачає, що:
- рішення про проведення обов’язкової евакуації населення ухвалюють військові адміністрації (за пропозицією військового командування), при цьому на територіях евакуації можуть обмежувати в’їзд та перебування;
- дітей евакуюють обов’язково з одним із батьків або законним представником;
- рішення про примусову евакуацію дітей ухвалює військова адміністрація за погодженням із Координаційним штабом;
- якщо батьки відмовляються вивозити дітей, поліція має самостійно евакуюювати дітей до безпечних районів і передати їх органам опіки.
Human Rights Watch: жертв серед цивільного населення все більше
Згідно з оприлюдненим нещодавно щорічним звітом Human Rights Watch, торік на 31 % зросла кількість жертв серед мирного населення України, якщо порівнювати з показниками 2024 року. Причина — застосування ворогом вибухової зброї в населених районах.
У міжнародній організації нагадали про невибірковий удар по житловому району Кривого Рогу 4 квітня 2025 року, коли росіяни вбили 20 цивільних осіб, а понад сім десятків поранили. Тоді в епіцентрі удару опинився дитячий майданчик: загинули дев’ятеро дітей, серед поранених також було чимало дітей, зокрема тримісячне немовля. Ця атака була “найбільшою за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару” від початку російського повномасштабного вторгнення.
“Російські військові продовжують вчиняти жахливі злочини в Україні, тоді як мирні зусилля, ініційовані США, не принесли жодних істотних зрушень, — заявила Юлія Горбунова, старша дослідниця Human Rights Watch з питань України. — Будь-який дипломатичний шлях до закінчення війни в Україні має бути зосереджений на забезпеченні правосуддя та захисті цивільного населення; амністія не повинна застосовуватися до найтяжчих злочинів, учинених під час цієї війни”.
Римський Статут виділяє чотири злочини, пов’язані з обстрілами цивільних об’єктів і населення:
- умисне спрямування нападів на цивільне населення;
- умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти;
- умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоду цивільним об’єктам;
- умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями.
