Через три роки проти неї порушили справу про поширення “фейків” про армію. Суд не став заарештовувати Моніаву, призначивши їй заборону на певні дії до 30 жовтня.
Їй заборонено виходити на вулицю з восьмої вечора до восьмої ранку, спілкуватися зі свідками та користуватися інтернетом. Близько 300 людей, зокрема батьки з дітьми-інвалідами, прийшли підтримати її біля будівлі суду, однак усіх вивели з його території.
Моніава заснувала фонд “Дім з маяком”, який допомагає важкохворим дітям та молодим дорослим до 30 років отримувати паліативну та реабілітаційну допомогу. Після початку повномасштабної війни вона також створила фонд допомоги біженцям.
Диверсії та саботажі
Рух “АТЕШ” повідомив, що його учасник — російський військовослужбовець, який самовільно залишив частину та приєднався до опору через незгоду з політикою російської влади, — вивів з ладу вежу зв’язку в районі Пермі. Вежа забезпечувала резервний зв’язок між охороною НПЗ “ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез” та військовими, а її пошкодження порушило координацію перед подальшим ударом безпілотників по підприємству 21 серпня.
*
Об’єднаний Фронт Опору повідомив, що 4 серпня його учасники вивели з ладу трансформаторну підстанцію в Рибінську (Центральний федеральний округ). Порушення енергопостачання торкнулося підприємств оборонно-промислового комплексу, зокрема “ОДК-Сатурн”, що виробляє двигуни для військової авіації, Рибінського заводу приладобудування та суднобудівного заводу “Вимпел”.
Переслідування
Міністерство юстиції Росії 4 вересня внесло інтернет-видання “Новая газета” до реєстру “іноземних агентів”. Однією з підстав відомство назвало те, що видання виступало проти вторгнення в Україну, а також поширювало “фейки” про політику влади та виборчу систему. Разом із виданням “Новая газета” статус “іноагента” через антивоєнну позицію отримали поет Сергій Лейбград, науковиця Тетяна Татаринова та журнал “Історична експертиза”.
*
Мешканець Гаджієва (Мурманська область) у лютому–березні 2022 року опублікував у соціальних мережах матеріали проти вторгнення в Україну та заклики до кібератак на російську інфраструктуру. За версією слідства, він також розміщував інструкції щодо їх здійснення. Мурманський суд засудив чоловіка до 12 років колонії за статтею про “державну зраду”. Вирок був винесений ще 16 квітня, але про нього повідомили лише 3 вересня.
*
56-річна масажистка Вікторія Потицька з Москви переказала сестрі, яка живе в Україні, сім тисяч рублів. Слідство стверджувало, що гроші призначалися українському підрозділу “Азов”. Військовий суд засудив Потицьку до 8 років колонії загального режиму та штрафу в розмірі 300 тисяч рублів у справі про фінансування терористичної організації. У суді жінка визнала провину та пояснила переказ тяжким емоційним станом через проблеми зі здоров’ям близьких.
*
Ув’язнений Руслан Нестеров, перебуваючи в боксі тимчасового тримання СІЗО-1 в Улан-Уде (Далекосхідний федеральний округ), заявив, що російські військові “напали на Україну, окупували її територію та вчиняють воєнні злочини”. Один із присутніх під час розмови ув’язнених, який уклав контракт з Міністерством оборони, передав суду письмові свідчення. Радянський районний суд Улан-Уде оштрафував Нестерова на 30 тисяч рублів за “дискредитацію” армії.
*
*
Литвинова визнала, що нанесла написи, однак не визнала вини в “дискредитації” армії, заявивши, що діяла “через страх перед війною та насильством”. Після акції її затримали, а згодом порушили кримінальну справу. У 2026 році Литвинову, яка виїхала до Туреччини та була оголошена в Росії в розшук, депортували назад та знову відправили до СІЗО. Розгляд справи триває.
*
У Москві затримали 22-річного Артема Снеговського, кандидата до Державної думи від партії “Яблуко” у Люблінському окрузі. За повідомленням Московського відділення “Яблука”, Снеговського доправили до ОВС “Мар’їно”, де склали протокол про “дискредитацію армії” через пост, опублікований у 2022 році.
