Понад 100 тисяч задокументованих епізодів воєнних злочинів, тисячі свідчень постраждалих та роки системної роботи громадянського суспільства — саме таким є внесок українських правозахисних організацій у боротьбу за справедливість і притягнення винних до відповідальності за злочини, вчинені під час російської агресії проти України.
6 липня, під час заходу у Львові, присвяченого запуску проєкту “Документування та аналіз міжнародних злочинів, вчинених збройними силами Російської Федерації після 24 лютого 2022 року, підтримка постраждалих від цих злочинів та інформування про них”, що фінансується Європейським Союзом, представники правозахисних організацій обговорили роль громадянського суспільства у документуванні міжнародних злочинів та наголосили на критичній важливості міжнародної підтримки для продовження цієї роботи.
Проєкт реалізують Харківська правозахисна група, Антидискримінаційний центр “Меморіал” (Брюссель), Українська Гельсінська спілка з прав людини та Центр громадянських свобод за підтримки Європейського Союзу.
Від початку російської агресії у 2014 році громадські організації стали одними з ключових суб’єктів документування міжнародних злочинів. Саме вони першими збирали свідчення потерпілих, фіксували порушення прав людини, підтримували постраждалих та передавали зібрані матеріали національним і міжнародним механізмам правосуддя. Після початку повномасштабного вторгнення масштаби цієї роботи зросли в рази.
Асієр Сантіллан, керівник відділу європейської інтеграції, управління та верховенства права Представництва ЄС в Україні, відкрив захід такими словами:
“Мета ЄС чітка: правда буде встановлена, справедливість здійсниться, і воєнним злочинцям не буде прощення Оскільки батьком усіх злочинів є злочин агресії Росії, саме тому ЄС підтримує і продовжуватиме підтримувати боротьбу з безкарністю в Україні.”.
Учасники дискусії наголошують, що документування міжнародних злочинів є не лише інструментом для майбутніх судових процесів. Воно допомагає встановлювати долю зниклих безвісти, підтримувати постраждалих, привертати увагу міжнародної спільноти до злочинів Росії та формувати історичну пам’ять про війну.
Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров зазначає:
“Лише одночасна реалізація всіх компонентів нашого підходу може принести позитивні результати. Найскладнішим завданням є встановлення місць утримання українських військовополонених та цивільних осіб, позбавлених волі”.
Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко підкреслює:
“Особливо важливим завданням Проєкту є сприяння українським правоохоронним органам у розслідуванні ймовірних воєнних злочинів як на національному, так і на міжнародному рівнях із використанням різних міжнародних судових та квазісудових механізмів”.
Окрему увагу учасники звертають на важливість міжнародної підтримки. За словами правозахисників, саме завдяки довгостроковій співпраці з міжнародними партнерами українські громадські організації можуть зберігати сталість роботи, розвивати експертизу, підтримувати постраждалих та продовжувати документування злочинів навіть в умовах війни.
Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук наголошує на важливості адвокаційної роботи та міжнародної солідарності:
“Мета Росії — знищити українську державу та всіх українців, які захищають і підтримують власну країну. Ми маємо забезпечити, щоб люди в усьому світі розуміли природу цієї війни та продовжували підтримувати Україну”.
Уже наступним етапом проєкту стане спеціалізований семінар для соціологів, психологів, державних службовців та правозахисників, що відбудеться 7–8 липня у Львові. Він присвячений методології опитування дітей щодо порушень їхніх прав під час війни.
Як зазначає дослідниця Антидискримінаційного центру “Меморіал” (Брюссель) Стефанія Кулаєва:
“Роки війни вплинули на життя мільйонів дітей. Захист їхніх прав має залишатися предметом міжнародної уваги та спільних зусиль. Думка дітей повинна бути почутою та врахованою відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини”.
Учасники заходу водноголос кажуть: без системної роботи громадських організацій та без підтримки міжнародних партнерів документування міжнародних злочинів у нинішніх масштабах було б неможливим. А без належного документування — неможливим є і досягнення справедливості.
Фондування Європейським Союзом проєкту: 720,000 Euro. Проєкт реалізуватиметься: 24 місяці.
Контактна особа для ЗМІ: Ірина Скачко, +380 95 687 3173, [email protected]
