Меню
• Події
21 травня 2022

Премію імені Георгія Ґонґадзе отримали фотожурналісти Мстислав Чернов та Євген Малолєтка

Обидва понад два тижні висвітлювали для міжнародних видань життя маріупольців під блокадою. Спецвідзнаку посмертно присудили фотожурналісту та документалісту Максу Левіну.

Фото: pen.org.ua

Обидва понад два тижні висвітлювали для міжнародних видань життя маріупольців під блокадою.

Мстислав Чернов – журналіст Associated Press, фотограф, військовий кореспондент. Євген Малолєтка – фотокореспондент. Співпрацював з Associated Press, Al Jazeera та Der Spiegel.

«Їхні візуальні свідчення роблять і нас, і весь світ враженими свідками подій сьогоднішньої війни, її жахів та подвигів. Ви не можете залишитись осторонь, забути ті сцени, очі, людей. Ці матеріали є свідченням підлості й підступності агресора. І водночас свідченням трагедії усього людства у війні», – заявив член Капітули, яка обирає переможців, декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук.

Мстислав Чернов у промові відзначив: «Українська армія здивувала світ цього року. Так само як і українська журналістика. Увесь світ дивиться на українських журналістів, щоб дізнатись їхню перспективу і те, як вони бачать війну. І це дуже важливо, що ми розповідаємо світові історію України, яка твориться зараз».

Євген Малолєтка, отримуючи премію, згадав людей, яких зустрів у блокадному місті: «Ми дуже багато бачили за ці роки війни, але такого болю і такої кількості дитячих смертей у світі не бачив ніхто».

Спецвідзнакою премії було посмертно відзначено фотожурналіста та документаліста Макса Левіна «за визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу». Левін працював на hromadske, Lb.ua, співпрацював з Reuters, BBC, TRT World, Associated Press. Він був свідком трагічних подій в Іловайську у 2014 році. Разом з колегою Маркіяном Лисейком створив документальний проєкт After Ilovaisk. 

Левін зник на Київщині 13 березня. «Максим у супроводі Олексія Чернишова, військовослужбовця та в минулому фотографа, відправились у Гуту Межигірську 13 березня документувати наслідки російської агресії. Вони залишили машину та пішли в бік села Мощун. З того часу зв'язок із обома чоловіками зник», – писало видання lb.ua.

Його тіло знайшли лише 1 квітня у районі села Гута Межигірська. 

Спецвідзнаку вручили мамі загиблого журналіста.

«Він брав участь у найтрагічнішій історії війни на сході України – у виході з Іловайського котла разом з сотнями українських військових. Те, що він залишив після себе, буде свідченням нашої драматичної історії останніх восьми років. Ім’я Макса Левіна залишиться в історії української журналістики та фотожурналістики навічно. Фотографії, які він зробив, розглядатимуться не тільки поціновувачами історії, але й суддями. Він збирав свідчення злочинів російської армії», – розповів про Макса Левіна Член Капітули Премії Андрій Курков.


Засновником Премії імені Георгія Ґонґадзе є український осередок Міжнародного ПЕН-клубу в партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи та виданням «Українська правда». Відзнака має підтримати журналістів, які «слідують принципам та цінностям незалежної журналістики, демонструють професійність, компетентність, інноваційність, створюють матеріали, що призводять до вирішення або розуміння певних проблем у суспільстві та змін у країні, а також роблять суттєвий внесок у розвиток медіасередовища в цілому». На Премію номінують медійників, які працюють в Україні та протягом останніх п’яти років є журналістами.  Премію присуджують з 2019 року в день народження Георгія Ґонґадзе – 21 травня.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

Катували плоскогубцями, шуруповертом, молотком і садовими ножицями

Українські правоохоронці повідомили про підозру трьом учасникам незаконного збройного формування “Бєзлєра”, які у 2014 році могли жорстоко катувати волонтерку на Луганщині.

• Російсько-українська війна   • Події

З СІЗО окупованого Сімферополя до колонії в Мордовії

За даними ініціативи “Трибунал. Кримський епізод”, кримську бранку Ніяру Ерсмамбетову, яку російські загарбники незаконно засудили до 15 років позбавлення волі та утримували в СІЗО-1 окупованого Сімферополя, везуть вглиб Росії — до мордовської колонії. Переповідаємо історію пані Ніяри.

• Російсько-українська війна   • Катування та жорстоке поводження

Місяць тримали цивільного в підвалі, доки його хвора мати помирала від голоду

Двоє полонених окупантів із позивними Нижній і Зефір отримали підозри у жорстокому поводженні з цивільним населенням та іншому порушенні законів і звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

• Російсько-українська війна   • Право на життя

Політвʼязень Сергій Лихоманов зник під час етапування з Криму до РФ

Упродовж кількох місяців рідним не надають інформації щодо його місцеперебування, повідомляв Кримськотатарський ресурсний центр. Раніше КРЦ довідався, що попри тяжкий стан здоров’я Сергія Лихоманова етапували з СІЗО №2 Таганрога до СІЗО №2 Сімферополя. Утім, на цьому етапування політвʼязня не завершилися… Переповідаємо, що нині відомо.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти