Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва, 25 листопада 2022

Україні знадобляться роки для розслідування всіх випадків зникнень людей, — Метью Голлідей

Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти стверджує, що має достатньо ресурсів, аби допомогти Україні належним чином розслідувати зникнення й опрацювати десятки тисяч необхідних зразків, навіть якщо розслідування триватиме роками.

Місце масового поховання в Ізюмі. © Pavlo Petrov / ДСНС

Місце масового поховання в Ізюмі. © Pavlo Petrov / ДСНС

Навіть після припинення активних бойових дій, Україна роками розслідуватиме випадки зникнень, вважає Метью Голлідей, директор Європейських програм Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти і керівник програми МКЗБ в Україні.

Поки важко встановити точну кількість людей, яких було насильницьки переміщено або незаконно ув’язнено Росією. Так само важко казати напевно, скільком людям вдалося вижити й скільки масових поховань ще не знайдено, говорить експерт.

За час війни щонайменше 15 000 людей в Україні зникло безвісти. Таку цифру озвучив Голлідей 24 листопада. Реальна кількість зниклих безвісти, утім, може бути набагато більшою. 15 000 — це дуже занижена цифра, оскільки лише в портовому місті Маріуполі, ймовірно, зникло або загинуло 25 000 людей, пише видання Reuters.

Керівник програми МКЗБ в Україні переконаний, що “зараз вкрай важливо вжити всіх необхідних заходів, аби ідентифікувати якомога більше осіб”.

Фахівці МКЗБ готові до комплексної обробки десятків тисяч необхідних зразків:

“Якщо припустити, що в Україні кількість зниклих безвісти осіб сягає 30 000 і ця цифра не є остаточною, протягом найближчих років треба буде зібрати й обробити щонайменше 90 000 референтних зразків родичів і понад 30 000 зразків останків кожної зниклої безвісти особи. Це стосуватиметься і справ, які вже було закрито через нестачу наукових засобів”. 

МКЗБ готове допомогти Україні належно розслідувати кожен такий випадок, адже має для цього достатньо ресурсів. Так, високоточна ДНК-лабораторія дозволяє встановити особу загиблого за найскладніших умов, навіть коли йдеться про деградовані зразки кісток.

Ще в серпні цього року Генеральна директорка організації Кетрін Бомберґер казала, що Міжнародна комісія може збирати необхідні зразки як в самій Україні, так і в країнах, які дали прихисток тимчасовим біженцям, що виїхали з країни через російську агресію.


Міжнародну комісію з питань зниклих безвісти (МКЗБ) було створено 1996 року за ініціативою тодішнього президента Сполучених Штатів Білла Клінтона. Це єдина міжнародна організація, що опікується виключно зниклими безвісти людьми.

У липні цього року Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти відкрила офіс у Києві й передала перші зразки людських останків до своєї ДНК-лабораторії у Гаазі, де їх було ідентифіковано.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Події   • Політика

У США говорять про ‘системність’ злочинів Росії на фоні визнання її державою-терористом з боку НАТО

21 листопада. НАТО погоджується створити спеціальний Міжнародний трибунал щодо російської агресії та визнає Росію державою-терористом. У Держдепартаменті США говорять про наявні механізми притягнення найвищого керівництва Росії до відповідальності.

• Події   • Російсько-українська війна

Позасудові затримання й насильницькі зникнення на Херсонщині, — дослідження Conflict Observatory

Позасудові затримання й насильницькі зникнення під час російської окупації Херсонщини проводилися цілеспрямовано. Такого висновку дійшли в Лабораторії гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров’я.

• Події   • Російсько-українська війна

У Херсоні знайшли списки поліціянтів-колаборантів

У херсонському відділку поліції виявили грамоту, вручену колишньому українському правоохоронцю на честь річниці створення карного розшуку Росії. ДБР заочно повідомило йому про підозру у держзраді.

• Події   • Російсько-українська війна

У херсонських катівнях тримали підлітків — Омбудсман 

“Тут була окрема камера, де тримали підлітків. Ми зараз встановлюємо їхній вік. Люди розповідають, що деякі хлопці виглядали приблизно на років 14”, — розповів Дмитро Лубінець.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти