![Ілюстрація: Depositphotos [адвокат чоловік з документами малюнок]](https://khpg.org/files/img/1608814206.jpg)
Від початку 2023-го року мовний Омбудсман Тарас Кремінь отримав 880 звернень громадян щодо порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. У більше ніж половині випадків (понад 56 % заяв) йшлося про порушення у сфері обслуговування (ст. 30).
Відповідні дані були зібрані у звіті Уповноваженого із захисту державної мови.
У 327 зверненнях йшлося про відсутність української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів, які обслуговують споживачів. 170 звернень стосувалися порушення безпосередньо під час обслуговування.
У звіті зазначено, що, крім цього, громадяни скаржаться на недотримання вимог законодавства щодо мови інформації для загального ознайомлення (ст. 28). Вже за перший квартал 2023-го року громадяни подали 80 звернень щодо зовнішньої реклами та вивісок.
Також громадяни України скаржаться, що педагоги та науково-педагогічні працівники порушують законодавство щодо державної мови в освіті (ст. 21). Від початку року до Уповноваженого надійшло 114 подібних звернень.
Крім цього, 41 заява стосувалася порушень у сфері охорони здоров’я під час надання послуг у лікарнях, діагностичних центрах та сімейних амбулаторіях, а також отримання інформації від лабораторних центрів недержавною мовою (ст. 33).
Як вказано у звіті, найбільше повідомлень про порушення надійшло з міста Києва (363 звернення), Одеської (128), Харківської (72), Дніпропетровської (73), Київської (42) та Миколаївської (24) областей.
Крім цього, “14 звернень надійшло з Полтавської області, по 13 — з Сумської, Запорізької та Львівської областей, з Житомирської — 11, Вінницької — 10, Черкаської — 8, з Чернігівської, Донецької та Кіровоградської областей — по 5 звернень. З Херсонської, Чернівецької, Волинської, Хмельницької, Тернопільської, Луганської, Закарпатської та Івано-Франківської областей — менше ніж по 5 звернень громадян”.
Відповідно до звіту, з інших областей звернень громадян не надходило, а у 60 випадках регіон заявника не вдалося встановити.
“За результатами розгляду звернень громадян з метою усунення та недопущення в подальшому порушення законодавства про державну мову Уповноваженим вжито заходів реагування, у тому числі проведення державного контролю та накладення на порушників санкцій, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення”, — зазначено у звіті.
Уповноважений із захисту державної мови нагадав, що в першому кварталі 2022-го року було 740 звернень громадян щодо порушення Закону України “Про функціонування української мови як державної”.
5-го квітня 2023-го року Уповноважений із захисту державної мови зустрівся з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим. Як розповів мовний Омбудсман у своєму фейсбуці 6-го квітня, на зустрічі йшлося як про “питання неухильності застосування української мови як державної у сфері освіти”, так і про питання української мови у прикордонні та у світі. Посадовці також обговорили широке коло питань: мовні курси та розмовні клуби; освітній компонент у регіональних мовних програмах; підтримку вчителів, які підготували кращих знавців мови; мовні конкурси та мовні напрямки МАН; пропозиції до державної мовної програми; іспити на рівень володіння державної мови для громадян України та охочих набути громадянство тощо. На зустрічі також був присутній професор, ректор релокованого Херсонського університету Олександр Співаковський.
Тарас Кремінь окремо подякував освітянам, які, потрапивши під російську окупацію, не зрадили Україні: “Зі словами поваги — до освітян тимчасово окупованих територій, які не зрадили державі, освіті, дітям. Вчителі української мови та літератури, історії України, як і директори шкіл, на котрих тримаються громади, — скромні герої нашого часу. Це вони рятували дітей, ховали архіви та книжки, сприяли підпіллю, не скорилися окупантам”, — зазначив Тарас Кремінь. Мовний Омбудсман підкреслив, що сьогодні Південь і Схід країни потребує чи не найбільшої державної уваги та підтримки, а “підручники з української як іноземної, яку мають опанувати мільйони на всіх континентах, — пріоритет-2023”.
16-го січня 2021-го року набула чинності стаття 30 Закону України “Про функціонування української мови як державної”. Згідно з нею, всі заклади обслуговування в Україні (незалежно від форм власності) зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги державною мовою. “Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою”, — підкреслював Уповноважений із захисту державної мови у фейсбук-дописі від 1-го грудня 2022-го року.
З 16-го липня 2022-го року за порушення мовного закону була запроваджена адміністративна відповідальність. Якщо порушення вчинено вперше, розмір штрафу становить від 3 400 до 8 500 гривень. Якщо протягом року порушення буде вчинено вдруге, сума штрафу сягатиме від 8 500 до 11 900 гривень.
Також з 16-го липня 2022-го року почали діяти частини друга та шоста статті 27-ї Закону, які регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп'ютерних програм товарів. Як зазначав Тарас Кремінь, “українська мова, особливо в умовах війни, набуває особливого звучання, підсилюється, власне, і сам мовний фронт. Стаття 27 — одна з тих, що підсилює статус української мови як державної та захищає права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою”.
Згідно з частиною другою статті 27, комп’ютерна програма, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою. Щобільше, за обсягом і змістом інформації такий інтерфейс має містити не менше інформації, ніж відповідні іншомовні версії.
“Іншими словами, будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму — автомобіль чи пральна машинка — повинен бути ‘локалізований’ для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи це електронний екран або панель керування зі звичайними кнопками”, — пояснював Омбудсман.
Відповідно до частини шостої статті 27, інтернет-представництва (у тому числі вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Відповідна версія інтернет-представництва державною мовою повинна містити не менше інформації, ніж іншомовні версії. Українськомовна версія для користувачів в Україні має завантажуватися за замовчуванням.
Як наголошував Тарас Кремінь, від набрання чинності Законом минуло достатньо часу, аби виконати усі необхідні вимоги: “Виробники, імпортери, продавці загалом підготувалися, — зазначав Уповноважений. — Нам відомо про окремі випадки, коли, наприклад, виробники автомобілів мали труднощі з встановленням українськомовного інтерфейсу на моделі, які розроблені та запущені в глобальне виробництво більше трьох років тому. Але це радше виключення”.
