Без обстежень і лікування
Як “Кримській солідарності” розповіла дружина політвʼязня Гульнара Еюпова, 29 вересня Азамат Еюпов потрапив до лікарні. Літнього бранця забрали до медзакладу через високий артеріальний тиск, який до того не спадав упродовж двох днів.
Пані Гульнара наголосила, що тільки через два дні після стрибка тиску лікар вʼязниці Верхньоуральська Челябінської області РФ таки вирішив викликати швидку допомогу. Ба більше, лікар заявив, що направляє Еюпова до лікарні на обстеження. Утім, жодних обстежень Еюпову не роблять, а лікування не надають, повідомляли правозахисники.
“Він зараз лежить у лікарні, почувається погано. У неділю, 19 жовтня, на момент дзвінка ніяких обстежень йому не робили”, — казала дружина політвʼязня. Наразі невідомо, чи змінилося щось у ставленні до кримського бранця з боку російських лікарів.
У розмові з дружиною Азамат Еюпов побоювався, що у нього може статися вже п’ятий інсульт. Кримський бранець вимагає від російських лікарів, щоби його нарешті обстежили й призначили коректне лікування.
Передісторія
Восени 2023 року ми писали, що Азамата Еюпова етапували з тимчасово окупованого Криму до Челябінської області РФ. Це етапування відбулося попри те, що в слідчому ізоляторі кримський татарин вже переніс чотири ішемічні інсульти. У травні 2022-го його співкамерник, політвʼязень Руслан Сулейманов, уперше повідомив про ознаки захворювання. Як розповідав Сулейманов, він буквально носив Еюпова, бо той не міг пересуватися самостійно й волочив ногу.
“У нього не стискається права рука, і помітно, що, коли він починає розмовляти, трохи заплітається язик. Також у нього якось по-іншому працює міміка”, — розповідав адвокат кримського бранця Еміль Курбедінов.
Адвокат звертався до керівництва СІЗО, аби домогтися, щоби його підзахисному зробили хоча б медогляд і МРТ. Замість цього тюремний фельдшер діагностував Еюпову остеохондроз і повернув чоловіка до камери, призначивши мінімальне лікування.
Зрештою Курбедінов все ж домігся УЗД серця і МРТ голови для Азамата Еюпова. Їх зробили в приватній лікарні коштом рідних. Тоді незалежні лікарі повідомили, що в слідчому ізоляторі Азамат Еюпов переніс чотири ішемічні інсульти й потребує негайної госпіталізації.
Сам Азамат Еюпов повідомляв, що в СІЗО йому дають тільки пігулки від тиску, який одного разу сягнув 210 міліметрів ртутного стовпчика.
Торік стало відомо, що Азамату Еюпову не надають медичної допомоги у вʼязниці Верхньоуральська. Кримський татарин потребував комплексного обстеження й вузької консультації невролога. На жаль, він так і не отримав жодної відповіді на свою заяву щодо надання медичної допомоги. При цьому після перенесених інсультів права нога повноцінно не працювала, розповідав він дружині після етапування до Челябінської області РФ.
Сфабрикована справа й нелюдський вирок
Азамата Еюпова затримали в Білогірську у лютому 2021-го. Того дня ефесбівці провели серію обшуків у будинках кримських татар у Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Радянському районі окупованого Криму й затримали сімох людей. Відпустили лише одного. Як зауважували в Представництві Президента України в АР Крим, під час обшуку 17 лютого окупанти підкинули Азамату Еюпову декілька книг і заарештували за нібито “організацію діяльності терористичної організації” та “спробу захоплення влади”. Кримського татарина засудили за список аудіозаписів, де навіть не було його голосу, та неправдиві й неточні розповіді сумнозвісних “секретних свідків”. Еюпову інкримінували частину першу статті 205.5 КК РФ (“Організація терористичної діяльності”) та звинуватили у причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”.
Попри те, що незалежна лікарська комісія повідомляла, що за час перебування в ізоляторі політв’язень переніс чотири ішемічні інсульти й потребує термінової госпіталізації, у липні 2022-го Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону проігнорував тяжкий стан здоров’я підсудного і засудив Азамата Еюпова до 17 років колонії суворого режиму. Перші три роки терміну Азамат Еюпов був повинен провести у вʼязниці, куди його етапували у вересні 2023-го. Військовий апеляційний суд у Власисі, що відбувався до незаконного етапування, залишив це рішення чинним.
Політвʼязень Ескендер Сулейманов, який також перебував з Еюповим в одній камері, писав відкритий лист, аби привернути увагу до стану здоров’я літнього бранця. У липні 2023-го “Кримська солідарність” оприлюднювала цей лист. Як наголошував Сулейманов, лікарі СІЗО звинувачували Азамата Еюпова у симуляції попри те, що в нього були явні ознаки інсульту.
“Ця людина ледве пересувається камерою... Крім цього, його постійно турбує артеріальний тиск, це всього лише те, що я помічаю як сторонній свідок. І цій людині судова система Російської Федерації присудила 17 років у суворих умовах утримання в’язниць і таборів… Як ви думаєте, чи зможе людина в такому віці і з таким переліком хвороб відбути такий термін чи хоча б його частину? Я думаю, запитання риторичне”, — писав Ескендер Сулейманов і згадував Джеміля Гафарова, який помер в російському полоні.
Азамат Еюпов народився у депортації в Узбекистані. Після повернення до Криму він працював будівельником, виховував чотирьох дітей. Крім того, Еюпов брав участь в акції протесту кримських татар, що відбувалася у липні 2019 року в Москві, та постійно відвідував відкриті судові засідання у справах кримських політв’язнів. Як повідомляли в громадській організації “Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля”, ще до арешту Азамат Еюпов перебував на обліку у лікаря з атеросклеротичною хворобою серця, яка ускладнює кровопостачання та здатна утворити тромб із подальшим інфарктом чи інсультом.
Правовий вимір
Ми неодноразово писали, що, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує в увʼязненні, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Як зазначав Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець, “ненадання належної медичної допомоги українським громадянам, яких РФ незаконно утримує у вʼязницях, має системний характер”. Цього липня Представництво Президента в Криму повідомляло, що станом на той час щонайменше 60 бранців РФ потребували невідкладного лікування. Більше про те, як Росія порушує право на життя увʼязнених громадян України, можна прочитати у нашій рубриці.
Крім того, переслідування людей, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону). За міжнародним гуманітарним правом РФ не має права застосовувати власне кримінальне законодавство на окупованих нею територіях України. Росія також не має жодного права вивозити жертв політично вмотивованих переслідувань на свою територію. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ є воєнним злочином. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, її мають судити на окупованій території і саме на окупованій території засуджений має відбувати покарання. Утім, Російська Федерація продовжує незаконно етапувати громадян України до російських місць несвободи.
Нагадаємо, що цього вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини оприлюднило доповідь щодо поводження з цивільними, які були позбавлені волі у зв’язку з повномасштабною війною РФ. В ООН дійшли висновку, що представники РФ систематично катували цивільних громадян України, яких позбавили волі. Широкомасштабне застосування катувань і жорстокого поводження, а також координація між установами вказували на невипадковість таких дій. У доповіді також згадували незадовільне медичне обслуговування (навіть якщо в офіційних установах були лікарі, затримані цивільні часто не отримували належного лікування чи необхідних ліків) і нелюдські умови утримання. Докладніше про ці та інші висновки Управління Верховного комісара ООН з прав людини можна прочитати за покликанням.
