Меню
• Події
Марина Гарєєва, 17 травня 2023

Amnesty International: У 2022 році у світі стратили 883 людини за рішенням суду

Це найвищий показник за останні 5 років. Лише у Саудівській Аравії за один день минулого року була страчена 81 людина. При цьому, як зауважили правозахисники, ця статистика не враховує випадки страт у Китаї, де подібна інформація засекречена.

Depositphotos [смертна кара death penalty страта] Depositphotos

Depositphotos

У 2022-му році у 20 країнах світу було виконано 883 смертні вироки.

Про це повідомила міжнародна правозахисна організація Amnesty International. Відповідні дані були оприлюднені 16-го травня в щорічному огляді ситуації зі смертною карою.

Як зауважили правозахисники, цей сплеск страт (що не враховує тисячі засуджених до смерті в Китаї) очолили країни Близького Сходу й Північної Африки, де зареєстровані цифри зросли з 520 випадків (у 2021-му) до 825 випадків (у 2022-му).

Натомість монітори врахували приголомшливу статистику Саудівської Аравії, де лише за один день минулого року була страчена 81 людина.

Загалом, у порівнянні з 2021-м роком, кількість страчених зросла на 53%. В організації наголосили, що зафіксована протягом 2022-го року кількість судових страт досягла найвищого показника за останні п’ять років (від 2017-го року), а серію вбивств здійснили найвідоміші кати Близького Сходу та Північної Африки.

“Застосування смертної кари лишається таємницею в кількох країнах, зокрема, в Китаї, Північній Кореї та В’єтнамі, які, як відомо, широко застосовують смертну кару, а це означає, що справжня кількість страчених є набагато вищою. Хоча точна кількість вбитих у Китаї невідома, очевидно, що ця країна залишається найпродуктивнішим катом у світі, випереджаючи Іран, Саудівську Аравію, Єгипет і США”, — переконані в організації.

За даними Amnesty International, Китай випереджає Іран (де протягом 2022-го року відбулося 576 страт), Саудівську Аравію (де відбулося 196 страт, найбільше за останні 30 років), Єгипет (24 страти) та США (18 страт).

“Країни Близького Сходу та Північної Африки порушили міжнародне право, збільшивши кількість страт 2022-го року, продемонструвавши цілковиту зневагу до людського життя. Кількість людей, позбавлених життя, різко зросла в усьому регіоні . Зовсім нещодавно, у відчайдушній спробі покласти край народному повстанню, Іран стратив людей лише за те, що вони реалізовували своє право на протест”, — зауважила Генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар.

Раніше правозахисники повідомляли, що у 2022-му році в Ірані повісили на 75 відсотків більше людей, ніж у попередні роки. За інформацією організації “Права людини в Ірані” (Iran Human Rights, IHR) та паризької організації “Разом проти смертної кари” (Ensemble contre la peine de mort, ECPM), торік Тегеран стратив щонайменше 582 людини. Це є найвищим показником з 2015-го року та значно перевищує кількість страчених у 2021-му році (333 людини). 

В організації назвали тривожним той факт, що 90% страт, які відбувалися за межами Китаю, були здійснені лише трьома країнами регіону.

При цьому кількість страт в Ірані зросла з 314 (у 2021-му році) до 576 (у 2022-му). У Саудівській Аравії вона потроїлася: із 65 (у 2021-му році) до 196 (у 2022-му).

Кількість виконаних смертних вироків зросла і в США: з 11 (у 2021-му році) до 18 (у 2022-му).

Щобільше, п’ять країн світу відновили виконання смертних вироків. Ідеться про Афганістан, Кувейт, М’янму, Державу Палестину та Сингапур.

37% від загальної кількості страт були виконані за злочини, пов’язані з наркотиками. Зафіксована кількість людей, страчених за злочини, пов’язані з наркотиками, зросла більш ніж удвічі у 2022-му році (порівняно з 2021-м роком). Такі страти були зафіксовані в Китаї, Саудівській Аравії (57), Ірані (255) та Сингапурі (11). Правозахисники вважають, що за такі злочини могли страчувати і у В’єтнамі, проте ця інформація лишається держтаємницею. 

В організації нагадали, що страти за злочини, пов’язані з наркотиками, порушують міжнародне законодавство у сфері прав людини, яке передбачає, що страти мають здійснюватися лише за найтяжчі злочини, пов’язані з умисним вбивством.

Попри збільшення кількості страт, загальна кількість зареєстрованих смертних вироків майже не змінилася та навіть трохи зменшилася: з 2 052 (у 2021-му році) до 2 016 (у 2022-му).

При цьому шість країн повністю або частково відмовилися від смертної кари. Казахстан, Папуа-Нова Гвінея, Сьєрра-Леоне та Центральноафриканська Республіка скасували смертну кару за всі злочини. Екваторіальна Гвінея та Замбія скасували смертну кару лише за загальнокримінальні злочини.

В організації нагадали, що станом на грудень 2022-го 112 країн скасували смертну кару за всі злочини та дев’ять країн скасували смертну кару за нетяжкі злочини.

Окрім цього, Ліберія і Гана зробили законодавчі кроки до скасування смертної кари, а влада Шрі-Ланки й Мальдівських островів заявила, що не вдаватиметься до виконання смертних вироків. Законопроєкти про скасування обов’язкової смертної кари були також внесені на розгляд парламенту Малайзії.

“Багато країн відправляють смертну кару на смітник історії, й іншим настав час наслідувати цей приклад. Жорстокі дії таких держав, як Іран, Саудівська Аравія, Китай, Північна Корея і В’єтнам, зараз в абсолютній меншості. Ці країни повинні терміново наздогнати час, захистити права людини й чинити правосуддя”, — говорить Аньєс Калламар.


Як зауважував Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, яка послідовно виступала за скасування смертної кари в Україні, наявність такого покарання жодним чином не поліпшує кримінальну ситуацію в державі. “В Україні смертна кара була лише за вбивство за обтяжуючих обставин. Якщо подивитися на статистику, то кількість вбивств умисних, коли була смертна кара і коли її скасували, однакова”, — наголошував Євген Захаров.

поширити інформацію

Подібні статті

• Російсько-українська війна   • Події

За кібератакою на ‘Репортерів без кордонів’ вірогідно стоїть Кремль

Міжнародна організація ‘Репортери без кордонів’ (RSF) повідомляє про кібератаку, якої зазнала навесні цього року. Після кількох місяців розслідування вдалося встановити, що за злочином стоїть група хакерів, відома як ‘Callisto’. Відомо, що вона близька до російських спецслужб.

• Екологічні права   • Російсько-українська війна

Збитки українському довкіллю через війну РФ вже перевищили шість трильйонів гривень

Таку цифру озвучили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. При цьому ще наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни РФ становили 2,78 трлн гривень.

• Російсько-українська війна   • Події

МАГАТЕ підтвердило, що конфайнмент ЧАЕС ‘втратив свої основні безпекові функції’

Розповідаємо, що це означає, та згадуємо цьогорічний удар Росії по ЧАЕС, який вже називали одним із найтяжчих воєнних злочинів, скоєних країною-агресором проти України.

• Право на життя   • Російсько-українська війна

Рік без надання медичної допомоги

57-річному політвʼязню Едему Смаїлову вже рік не надають медичної допомоги в колонії №1 в Костромі. У політвʼязня Тофіка Абдулгазієва виявили пухлину в головному мозку. Повністю незрячого Олександра Сізікова вивезли з СІЗО Сімферополя “на етап”. Розповідаємо, як Росія вчергове порушує право на життя кримських бранців.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти