MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Есе про свободу. Український Католицький Університет. Юридична школа. 2023 р.Під час російського наступу на Маріуполь постраждала майже кожна школа у місті: Дослідження ХПГРепортаж. Ця школа на Полтавщині надає прихисток тим, хто евакуюється по зеленому коридоруОголошується конкурс на участь у XХIX Харківській школі з прав людини для активістів українських правозахисних організаційОголошується конкурс на участь у XXVIІІ Харківській школі з прав людиниДовідка про «прописку» для вступу до першого класу — тепер необов’язкова«Школа супергероїв»: як в Україні освіта стає доступною для тяжкохворих діточокУ школах політиці немає місця!Двадцять друга Харківська школа з прав людини для активістів українських правозахисних організаційВ Славянске состоялась вторая Донецкая медиа школаПовідомлення місії СММ ОБСЄ щодо моніторингу ситуації  на 2017 навчальний рік у школах поблизу лінії зіткнення з обох її боківРезультати громадського моніторингу: як забезпечено право на освіту учнів-переселенців зі Сходу в школах і ПТУ?У школах самопроголошеної ЛНР скасували історію УкраїниОголошується набір учасників проекту «Майстер-клас Осадчука - Європейська школа лідерів» (листопад 2014-червень 2015 р)!На Луганщині призупинено навчальний процес в школахЛНР: школа устрашенияХарьков-беспредельный: милицейская «школа Лашина»На Донетчині скорочують українські класи в школахКС дозволив учителям говорити в школах російською мовоюМіжнародна літня школа «Права людини та медицина»

На початку вторгнення росіяни руйнували по дві харківські школи щодня: Дослідження ХПГ

16.06.2023   
Микола Комаровський, Денис Волоха
Харківська правозахисна група задокументувала численні атаки на освітні заклади Харківщини. Руйнування шкіл та садочків може суттєво позначитися на розвитку регіону.

Коридор школи в Ізюмі. © Денис Волоха / ХПГ [харків зруйнований будинок війна харківська область]

Коридор школи в Ізюмі. © Денис Волоха / ХПГ

Понад рік тому у школах та садочках Харківщини лунали дитячі голоси, а в університетах кипіло активне студентське життя. Унаслідок вторгнення Російської Федерації істотна кількість таких закладів зазнала пошкоджень. Деякі з них вже ніколи не приймуть учнів та студентів — їх було зруйновано вщент. Окремі заклади окупаційні війська використовували для розміщення своїх військ.

Раніше Харківська правозахисна група виявила, що 87% шкіл у Маріуполі було зруйновано або пошкоджено через агресивний російський наступ на місто. У цьому дослідженні ми показуємо наслідки війни для закладів освіти Харківської області.

У 2022-му році на Харківщині заклади освіти страждали від бойових дій настільки часто, що у середньому на кожен день війни припадає одна зруйнована школа / садочок чи інший об’єкт. У перші ж три місяці війни щодня руйнувалося щонайменше дві споруди освітніх закладів.

Усього за період з 24.02.2022 до 15.06.2023 було задокументовано 374 випадки пошкоджень закладів освіти у Харківській області.

Ілюстрація: Сергій Приткін / ХПГ [руйнування школи садочки університети харківщина освітні заклади карта мапа]

Ілюстрація: Сергій Приткін / ХПГ

Школи

Раніше ми вже пояснювали, чому школи настільки часто стають мішенями для російської армії: окупанти вважають, що школи використовуються українськими силами як штаби, без вагань наводячи на них артилерію та ракети.

Навіть якщо у деяких випадках у звільнених від цивільного населення закладах освіти дійсно розташовувалася українська армія, це в жодному разі не може виправдовувати свавільні і настільки масові атаки з боку росіян.

Ілюстрація: Сергій Приткін / ХПГ [руйнування школи садочки університети харківщина освітні заклади статистика]

Ілюстрація: Сергій Приткін / ХПГ

Більше того, часто окупаційні війська самі обирають школи у якості баз. Документатори Харківської правозахисної групи виявили сліди розміщення росіян у школі в селі Василенкове: у підвалі лежали ящики та гільзи відстріляних артилерійських боєприпасів, а також документи на закупівлі для російської військової частини. Схоже, що артилерійський розрахунок російського підрозділу стояв безпосередньо біля будівлі школи, викликавши на себе вогонь у відповідь з боку українських сил.

Згадана школа вважається однією з найстаріших у районі, її було зведено понад 100 років тому — у 1911-му році.

У школі розташовувалася база окупантів. © Денис Волоха [василенкове школа харківщина харківська область]

У школі розташовувалася база окупантів. © Денис Волоха

Сліди окупантів у шкільному підвалі © Оксана Комарова

Сліди окупантів у шкільному підвалі © Оксана Комарова

Більш детально про випадки облаштування шкіл як воєнних об’єктів ми писали в окремій публікації щодо живих щитів.

Одним із найбільш відомих епізодів боїв за Харків є зайняття росіянами харківської школи №134. 27.02.2022 група російських військових, які, схоже, належали до спецпідрозділу Головного розвідувального управління, прорвалися в місто на кількох бронеавтомобілях “Тигр”. Росіяни забарикадувалися у приміщенні школи №134 на вулиці Шевченка, яка є однією з основних магістралей Харкова. Згідно зі спогадами українських бійців, які вступили у бій, росіяни були добре підготовані як організаційно, так і психологічно, тому вірогідно, що зайняття школи було частиною спецоперації із встановлення контролю над ключовим українським містом.

Зіткнувшись із інтенсивним опором різних українських підрозділів, росіяни були оточені та зрештою загинули протягом багатогодинного бою (за винятком двох узятих у полон). Після цього епізоду російська армія не мала успішних просувань всередину Харкова, однак місто продовжили постійно обстрілювати.

© Жером Барбоса [харківська школа №134 вулиця шевченка війна спезназ гру дрг] © Jérôme Barbosa

Школа у Харкові. © Жером Барбоса

Унаслідок агресивних обстрілів регулярно страждали інші школи. Наприклад, улітку 2022-го року ракетного удару було завдано по Харківській гімназії №46 імені Ломоносова. Значну частину будівлі було повністю зруйновано.

Харківська гімназія №46 імені М. В. Ломоносова. © ХПГ [зруйнована школа документування руйнування освіта]

Харківська гімназія №46 імені М. В. Ломоносова. © ХПГ

© ХПГ [зруйнована школа документування руйнування освіта]

© ХПГ

Дуже часто у школах Харківщини навчаються діти з кількох населених пунктів окремої громади. Руйнування цих шкіл істотно ускладнює здобуття базової освіти багатьма дітьми, що зрештою може негативно вплинути на розвиток регіону.

Одним із прикладів може слугувати Черкаськолозівський ліцей, який є одним із двох закладів середньої освіти у Малоданилівській територіальній громаді. Станом на 1-ше січня 2020-го року населення громади складало 13 365 осіб. На фото з дрона можна побачити, що залишилось від цього ліцею.

Черкаськолозівський ліцей. © ХПГ [зруйнована школа документування руйнування освіта]

Черкаськолозівський ліцей. © ХПГ

Черкаськолозівський ліцей. © ХПГ [зруйнована школа документування руйнування освіта]

Черкаськолозівський ліцей. © ХПГ

За даними ЄДЕБО, у Харківській області є 818 шкіл. Отже, за час війни було повністю зруйновано чи пошкоджено приблизно 30% із них.

Університети

Оскільки університети розташовані переважно в обласному центрі, який росіянам не вдалося захопити, в усіх задокументованих епізодах будівлі університетів потерпали від артобстрілів та ракетних ударів.

Уранці 5-го лютого 2023-го року Збройні сили РФ завдали ракетного удару по Харкову, унаслідок чого було пошкоджено будівлю університету міського господарства імені Бекетова. Це був уже не перший удар по цьому закладу, однак у попередніх випадках будівлі не зазнали суттєвих руйнувань.

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. Джерело світлини: telegraf.com.ua

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. Джерело світлини: telegraf.com.ua

У березні 2022-го року російські військові завдали удару з РСЗВ “Град” по території Харківського фізико-технічного інституту. Саме на території цього наукового центру знаходиться дослідна ядерна установка “Джерело нейтронів”. Під час обстрілу в активну зону установки було завантажено 37 паливних ядерних елементів. Протягом 2022-го року об’єкт неодноразово піддавався обстрілам з боку армії Росії.

Російська пропаганда ще на початку березня заявила, що реактор нібито був замінований українською стороною, не надавши цьому жодних підтверджень. Вочевидь, у випадку пошкодження ядерного об’єкта росіяни збиралися покласти вину на українців, що є їхньою стандартною тактикою.

Дослідницька установка “Джерело нейтронів” була побудована за підтримки США в обмін на відмову України від високозбагаченого урану, який, згідно з угодою, передали Росії. Пуск установки відбувся у 2021-му році, за місяці до повномасштабного російського вторгнення.

Харківський фізико-технічний інститут

Харківський фізико-технічний інститут

Гендиректор Фізтеху Микола Шульга стоїть поруч з приміщенням Джерела нейтронів. Світлина: Сашко Бринза / Mediaport [пятихатки джерело нейтронів харківський фізтех хну]

Гендиректор Фізтеху Микола Шульга стоїть поруч з приміщенням Джерела нейтронів. Світлина: Сашко Бринза / Mediaport

Неодноразових атак зазнавав Харківський політехнічний інститут. 24-го червня 2022-го року двома ракетами був частково зруйнований спортивний комплекс "Політехнік". Через два місяці після цього ракета влучила у навчальний корпус У4: загинула охоронниця кампусу.

Спорткомплекс ХПІ після ракетної атаки. © ХПГ [політех документування руйнування харків ракети іскандер]

Спорткомплекс ХПІ після ракетної атаки. © ХПГ

© ХПГ [Спорткомплекс ХПІ після ракетної атаки політех документування руйнування харків ракети іскандер]

© ХПГ

Через обстріли міста зазнала пошкоджень Харківська державна наукова бібліотека імені Короленка. Проєкт будівлі було створено видатним архітектором Олексієм Бекетовим, а сама книгозбірня перебуває у цьому приміщенні з 1901-го року. Будівлю бібліотеки визнано архітектурною пам’яткою кінця XIX — початку XX сторіччя.

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Джерело фото: Суспільне

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка. Джерело фото: Суспільне

“У всій будівлі зруйновано значну частину вікон, майже зруйновано світловий ліхтар над атріумом, який був окрасою даху книгозбірні. Також численними вибуховими хвилями зламані внутрішні двері, через постійні обстріли почали осипатися стелі в робочих кімнатах. Зазнали пошкоджень фасади будівель. І найбільш болюче питання — зруйновано систему опалення бібліотеки”, — коментувала пошкодження директорка бібліотеки Наталія Петренко.

На спеціальному сайті Мінкульту триває збір коштів на відновлення бібліотеки Короленка.

© Суспільне [Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка]

© Суспільне

Заклади дошкільної освіти

Як і у випадку з вищими навчальними закладами, дитячі садочки у Харкові страждали через ракетні та артудари російської армії.

Нижче на фото можна побачити руйнування дитячого садочка №109 на Північній Салтівці — найбільш зруйнованому війною мікрорайоні міста: житлові квартали регулярно обстрілювали під час окупації Харківської області.

Ясла-садок №109 м. Харкова © ХПГ [зруйнована школа документування руйнування освіта]

Ясла-садок №109 м. Харкова © ХПГ

Як і у випадку зі школами, руйнування садочків у Харківській області в окремих випадках створює істотну проблему для розвитку дітей, оскільки іноді зруйновані садочки є єдиними на увесь населений пункт.

Дитячий садок у Слобожанському (Липецька громада Харківщини). © ХПГ [зруйнована школа документування руйнування освіта]

Дитячий садок у Слобожанському (Липецька громада Харківщини). © ХПГ

Протягом останніх років в Україні відбувалася реформа адмінустрою та місцевого самоврядування, унаслідок чого місцеві органи влади отримали більш широкі повноваження. Освіта дітей є пріорітетом для мешканців сіл та невеликих міст, тому часто місцеві органи влади вирішували інвестувати кошти в реконструкцію шкіл та садочків. У якості співфінансування до цього докладалися загальнодержавні фонди та закордонні донори, тому багато шкіл Харківщини було відремонтовано та оновлено незадовго до початку російського вторгнення.

Через це руйнування закладів освіти, особливо у провінції, є особливо болючим для місецвих мешканців: вони втратили можливість навчати дітей неподалік — у школі чи садочку, реконструкція якого могла бути найбльшим джерелом витрат громади в один із попередніх років.

Школи та інші освітні та наукові установи є “захищеними” об’єктами у міжнародному гуманітарному праві. Умисна атака на такі об’єкти за умови, що вони не були військовою ціллю, є воєнним злочином.

Доповнення. Під час підготовки дослідження ми надіслали запит до Харківської обласної адміністрації і отримали офіційні дані про руйнування закладів освіти.

Дані Харківської ОВА на 24.05.2023
  Зруйновано Пошкоджено
Садочки 19 246
Школи 45 290
Університети   22

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ХПГ. У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.

Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за телефоном +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт:usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: facebook.com/USAIDUkraine

 Поділитися